Ярослав Лазор з Railsware — про недоліки сервісних компаній, ChatGPT та IT-тренди
Ярослав Лазор, CEO української продуктової студії Railsware, почав свій шлях в IT в 11 років. Писав на Basic, потім Pascal, а свою першу комерційну програму створив і продав у 1997 році. Ярослав заснував Railsware у 2006 році разом із кількома однодумцями, відтоді він CEO компанії.
Сьогодні серед продуктів Railsware — платформа доставлення імейлів Mailtrap, платформа для дата-менеджменту Coupler.io та тулкіт для проджект-менеджменту TitanApps. Це понад 5 млн користувачів, більшість із США та Великої Британії. Загалом у портфоліо Railsware понад 60 продуктів для різних бізнесів.
Ярослав Лазор розповів SPEKA про поєднання продуктової й сервісної частин, залучення клієнтів, технологічні тренди та улюблені застосунки. Читайте, чому CEO IT-компанії не сидить у соцмережах і які подкасти слухає.
Що ви вважаєте головним викликом для українських аутсорсних IT-компаній і чому?
Найбільший виклик сервісних компаній — це їхня бізнес-модель. І ця проблема поставатиме дедалі гостріше. Бо загалом вони так само експортують сировину, як і сільське господарство, лише сировиною у цьому разі є робочий час інженерів. Тому ми у Railsware ще на старті почали розвивати продуктовий напрям.
З одного боку, сервісні бізнеси допомогли українському ІТ стати на ноги та зробити наші таланти відомими по всьому світові. З іншого — фокус лише на написанні коду на замовлення блокує розвиток суміжної експертизи. А це продуктові компетенції, зокрема продакт-інжиніринг та продакт-менеджмент, а також маркетинг і аналіз даних тощо.
Війна, на жаль, стала серйозним уроком: сьогодні сервісний бізнес почувається добре, а завтра втрачає кілька великих замовників і ледь тримається на плаву. Це впливає на фахівців: десятки і навіть сотні ІТ-талантів можуть раптово втратити роботу. Важливо розвивати незалежні навички, щоб ІТ-фахівці могли створити програмний продукт, а не лише брати участь у командах, які створюють продукти.
Наша модель продуктової студії — поєднання власних продуктів та сервісу створення продуктів — доводить свою стійкість протягом років. Так, розроблення своїх software-рішень потребує часу та зусиль, але це гра в довгу й шлях у майбутнє для всієї індустрії.
Ставка на гру в довгу спроможна зробити українську ІТ-індустрію в десятки та навіть сотні разів сильнішою завдяки незалежності й можливості створювати продукти для всіх ринків — як внутрішнього, приватного та державного, так і глобального.
Скільки іноземних клієнтів втратила ваша компанія через повномасштабне вторгнення?
Вторгнення не спричинило припинення контрактів. Звісно, сервісній частині бізнесу Railsware торік було складніше залучати нових клієнтів через глобальну турбулентність в ІТ. Але у 2022-му вдалося укласти більше угод, ніж за рік до того.
Чи працює ваша компанія з гіг-контрактерами?
Наразі ні, оскільки у цьому немає актуальної потреби бізнесу.
Як ви ставитеся до режиму «Дія.City»?
Цей проєкт ще на ранньому етапі свого існування. Але позиція Мінцифри щодо важливості розвитку продуктового ІТ в Україні резонує з нашим баченням, і ми підтримуємо ці зусилля.
Які тренди світового IT-ринку ви бачите?
Один тренд не зникає нікуди, лише змінює обгортку. Це пошук next big thing, наступного «мегапрориву». Ми вже бачили це з майнінгом, потім з блокчейном, потім з AI.
Але справді проривного застосування штучного інтелекту ще не багато, адже більшість рішень обертаються довкола «прикрученого» ChatGPT. Фактично це контекстний Prompt Engineering, який в ідеалі має створювати якісні відповіді в обмеженому полі запиту.
Google робить напівпублічні експерименти (Bard to Google Apps, Google Assistant with Bard чи VertexAI). Також Copilot і його найбільш відомий примірник GitHub Copilot. Ще один приклад — Duolingo Max, який має стати персональним AI-репетитором. Також у Khan Academy обіцяють, що у кожного студента буде «розумний» тренер.
Утім, обмеження в кількості токенів для ChatGPT, а також непередбачуваність результатів лімітує стабільність якості на виході. Це потребує людини-оператора.
Хотілося б бачити глибшого застосування у прикладах вище.
Також серед трендів я назву де-SaaS-изацію бізнесів. Коли SaaS лише починався, виникли тисячі інструментів, часто — для розв’язання вузького завдання.
Зараз такі рішення втрачають свої ніші, позаяк компанії прагнуть мати більш консолідовані і багатофункціональні тули. Статистика свідчить, що компанії використовують у середньому від 130 до 300 SaaS-інструментів. Утім, кожна друга вже прагне зменшити цю кількість удвічі, тому розробникам варто сфокусуватися на розширенні рішень.
Із цим повʼязана і ситуація на M&A-ринку після торішнього струсу ІТ-індустрії: нині невеликі компанії активно скуповують їх, «збираючи» у більших структурах.
Три мобільні застосунки, без яких ви не уявляєте свій день?
- Slack — ключовий інструмент комунікації у Railsware. Завдяки зручній автоматизації там можна отримувати інформацію з інших джерел, не перемикаючись між застосунками.
- YouTube часто використовую як подкаст-епку — слухаю виступи, лекції чи шоу.
- ChatGPT — у дещо несподіваній ролі кухонного помічника. Коли у тебе багато дітей і у кожного свої вподобання, достатньо розповісти про них АІ та перелічити, що маєш у холодильнику. Він ще й допоможе у процесі приготування та підкаже, коли, що і в якій кількості покласти. В результаті всі щасливі й ситі.
Три людини, на яких ви підписані у соцмережах?
Зізнаюсь, якщо хтось підсуне мені стрічку, згенеровану алгоритмом соцмереж, то я можу так само залипнути на неї, тому туди ніколи не ходжу.
Краще почитати книжки, поспілкуватися з близькими, приділити час дітям, послухати подкасти. У моїх фаворитах серед них — Tom Bilyeu та Huberman Lab Podcast. Також багато корисного у The Diary Of A CEO.
