Як нові європейські закони змінюють ІТ-компанії
Нові європейські закони про цифрові ринки та цифрові послуги намагаються змінити усталені бізнес-практики техногігантів та краще захистити користувачів. SPEKA розібралась, як це вплине на ринок.
Ще у 2022 році у Євросоюзі ухвалили два важливі закони — про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA) та про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Тривалі дискусії, які передували цим нормативним актам, втілилися у вельми жорсткі документи, якими тепер мусять керуватися компанії, що працюють на ринку ЄС. Ці закони є втіленням кроків, що стосуються не лише захисту конкуренції на ІТ-ринку, але й захисту прав користувачів та їхніх даних. Також ці закони обмежують владу техногігантів, борються із фейками та загалом роблять те, що так давно обговорювали законодавці, юристи та технологічні експерти.
Як у законах ЄС прописали вимоги до діяльності монополістів
У певних сегментах ІТ-бізнесів ситуація склалася так, що у них працюють декілька монополістів. Спроби змінити цю ситуацію, зокрема на ринку соцмереж чи пошуку, існували давно, проте шляхи її вирішення, які пропонували, наприклад, американські сенатори, були доволі радикальні. Так, пропонувалося розділити Facebook на декілька компаній. Подібні ідеї існували щодо Amazon та Google. Законотворці ЄС вирішили не прямо боротися із монопольним становищем техногігантів, а виділити їх в окрему категорію та застосувати до них жорсткіші вимоги, ніж до решти гравців ринку. Серед цих вимог є й такі, які якщо не нівелюють, то принаймні зменшують їхнє монопольне становище, зокрема, вимагають від них працювати так, аби користувачам були доступні й їхні конкуренти.
Такі компанії назвали гейткіперами (gatekeeper), до яких спочатку зарахували Alphabet, Amazon, Apple, ByteDance, Meta та Microsoft. Для гейткіперів визначали вельми чіткі критерії: вони повинні мати 45 млн активних користувачів у ЄС, існують вимоги щодо їхнього обороту та капіталізації. Ці вимоги зафіксовані у законі про цифрові ринки.
Головна мета нових європейських законів полягає в обмеженні певних дій техногігантів на ринку ЄС та спроб надати гарантію конкуренції.
Звісно, не всі компанії у захваті від таких ідей щодо їхнього регулювання: деякі намагалися судитися та доводити, що їхні окремі сервіси не вважаються монополістами на ринку ЄС, ба більше, деяким це вдалося, тому, наприклад, браузер Microsoft Edge чи система обміну повідомленнями Apple iMessage не підпадатимуть під вимоги нових європейських законів.
Конкуренція на вимогу: як європейські закони сформують конкурентний ринок
Головна вимога DMA — закону про цифрові ринки — стосується спроб забезпечити конкурентне середовище там, де раніше панувала одна або декілька компаній-монополістів. Найбільш помітні зміни, які стали відповіддю на вимоги закону, вимушені були запровадити компанії Apple та Google.
Так, Apple дозволить користувачам з ЄС завантажувати застосунки з альтернативних магазинів мобільного ПЗ. Від компанії давно вимагали зробити це, проте її топменеджери аргументовано пояснювали, що це буде небезпечно.
Окрім цього, розробники зможуть використовувати альтернативні способи оплати за свої програми, а не лише вбудовану в App Store платіжну систему. Щоправда, при цьому компанія запроваджує нову систему комісій для розробників за умови використання платіжних альтернатив, і, за підрахунками деяких дослідників, вона може зробити невигідним створення популярних застосунків, адже їхні автори будуть змушені платити 0,5 євро за кожну наступну інсталяцію після 1 млн завантажень.
Хоча ці зміни уже є революційними для компанії, інші техногіганти, які залежать від Apple та її магазину App Store, жадають більшої трансформації. До прикладу, Meta та Microsoft хочуть ще більше поступок від Apple та пояснюють, що через попередні інновації та ініціативу App Tracking Transparency (ATT) вони і так втратили значну частку рекламних доходів, тож будь-яка взаємодія з користувачами Apple-пристроїв їм обходиться дорожче.
Відповідати новому закону DMA буде змушена і компанія Google, яка дещо змінить пошукову видачу для європейців та запропонує екран вибору браузера й пошукової системи для користувачів.
Європейські закони для соціальних платформ
Важливі зміни мусять запровадити й соціальні платформи, на які поширюються закони DSA та DMA. Насамперед йдеться про боротьбу з пропагандою та маніпуляціями. Компанії мають оперативно видаляти суперечливий контент та запровадити зручні способи скарг на нього.
Водночас у законах міститься вимога надати користувачам більше розуміння того, як працює модерація контенту, і розширити можливості оскарження дій модераторів. Кожен користувач, чий допис видалять, має розуміти, які саме правила він порушив. Додатковим позитивним кроком є створення бази даних DSA Transparency Databas, у якій будуть зібрані всі випадки, що стосуються модерації контенту.
На жаль, на українців не поширюватимуться нові європейські закони, хоча, мабуть, користувачі саме з нашої країни, які протягом останніх двох років були жертвами незрозумілих блокувань з боку Meta, воліли б розуміти, чим керуються модератори компанії.
Іншими вимогами закону є захист дітей за використання онлайн-сервісів. Цим європейські закони випередили американських сенаторів, які лише вивчають шкоду, що завдають соціальні платформи неповнолітнім користувачам. У DSA зафіксована заборона реклами, що таргетується на дітей та підлітків, посилені заходи захисту дітей. Через останнє деякі компанії, наприклад, TikTok та YouTube, зробили приватними за замовчуванням профілі неповнолітніх користувачів.
Наступний важливий блок вимог стосується рекомендаційних алгоритмів: закон формулює вимоги щодо їхньої прозорості, але, що важливо, містить вимогу надавати користувачам право відмовитися від рекомендацій у соцмережах. До прикладу, TikTok ще влітку минулого року заявив про запровадження такої опції для європейців.
Ілон Маск та Twitter (X) проти DSA
Хоча Twitter (X) намагається виконувати окремі вимоги європейського закону про цифрові послуги, ця компанія уже стала фігурантом розслідування, під час якого планують визначити, чи порушувала компанія Ілона Маска нові європейські закони, а саме у контексті боротьби з дезінформацією.
Це розслідування стало продовженням низки інших, пов’язаних із провалом боротьби Twitter (X) з фейками про напад ХАМАСу. Враховуючи скорочення штату та витрат на модерацію, що стало політикою Ілона Маска, ймовірно, розслідування щодо ХАМАСу буде не єдиним. А якщо пригадати, що компанія, яка не виконує вимоги DSA, може отримати великий штраф, то відмова платформи працювати на ринку ЄС виглядає надто реальним варіантом розвитку подій.
Вплив на майбутнє
Уже сьогодні очевидно, що нові закони впливатимуть не лише на користувачів ЄС і стосуватимуться не лише найбільших гравців ринку. Хоча б тому, що вони охоплять майже всі онлайн-платформи, які працюватимуть на території Євросоюзу.
DSA та DMA є новим кроком у регулюванні технологій, й експерти кажуть про його віддалений вплив на розвиток ІТ-ринку загалом. Цей вплив посилюється так званим брюссельським ефектом, коли правила ЄС мають міжнародний вплив через величезний споживчий ринок Євросоюзу.
Окрім того, у разі успіху цих законів, про який можна буде говорити за декілька років, вони можуть стати дієвим прикладом того, як можна приборкати монополістів та захистити кінцевих користувачів у сучасному цифровому середовищі.
