У пошуках безпечного онлайну. Чи створять для дітей та підлітків окремий інтернет?
Участь керівників технологічних компаній у нещодавніх слуханнях щодо безпеки неповнолітніх може привести до ухвалення нових законів про захист дітей в інтернеті. Інший варіант розвитку подій — створення продуктів, орієнтованих лише на підліткову аудиторію.
Минулого тижня у судовому комітеті Сенату США відбулися слухання щодо безпеки інтернету і соцмереж для неповнолітніх користувачів. Відповідачами на цьому засіданні були керівник Meta Марк Цукерберг, а також представники X (Twitter), TikTok, Snap та Discord. Присутніх у залі родичів дітей, що загинули внаслідок онлайн-цькувань, сповна використали сенатори у своїх гнівних виступах та гучних заявах про «кров на руках» керівників техногігантів. Логічним продовженням цього дійства стало вибачення Марка Цукерберга, до якого доєднався керівник Snap Еван Шпігель.
Попри емоційне напруження, яке відчувалося у залі для слухань, прозвучала низка корисних ідей. До прикладу, Марк Цукерберг переконливо наполягав перевіряти вік на рівні пристрою, що, серед іншого, позбавило б батьків необхідності керувати елементами безпеки у десятках окремих програм на телефонах їхніх дітей. Деякі сенатори наполягали на виділенні правоохоронцям додаткових ресурсів для розслідування та судового переслідування тих, хто торгує матеріалами про сексуальне насильство над дітьми.
Виступ керівників технологічних компаній перед Сенатом стосовно неповнолітніх юзерів став продовженням низки інших подій. Протягом лише останнього року Meta стала об’єктом різноманітних звинувачень та заборон, які стосувалися використання цієї платформи неповнолітніми користувачами. Одночасно з цим у США триває обговорення законопроекту KOSA (Kids Online Safety Act) — закону про захист дітей в інтернеті. Поки правозахисники критикують підходи KOSA, сенатори намагаються заробити політичний капітал на чутливій темі захисту дітей. Тож історія із виступом Цукерберга and Co у Сенаті, напевне, продовжиться у вигляді інших дискусій та законодавчих ініціатив.
Від Facebook Papers до нових викривачів
Проблеми з модеруванням контенту стали справжнім дамокловим мечем для Meta. Не раз медіа писали про те, що компанія не може впоратися з реакцією на жорсткий контент, використовує різні підходи до дописів звичайних та відомих людей, часто не зважає на такі контроверсійні речі, як заяви антивакцинаторів. Концентровано про всі проблеми Facebook (саме так на той момент називалася компанія Meta), зокрема ті, що стосуються використання її сервісів неповнолітніми користувачами, розповіла декілька років тому її колишня співробітниця Френсіс Хоген. Серед її відкриттів була інформація про те, що компанія знала, що контент Facebook сприяє нездоровому сприйняттю підлітками свого тіла та викликає у них депресію та суїцидальні думки, але нічого з цим не робить. Її викриття, які отримали назву Facebook Papers, містили багато інших неприємних фактів про роботу найбільшої соціальної платформи. Проте свідчення Хоген завершилися лише низкою публікацій у різних медіа про бізнес-практики компанії.
Наступним відомим викривачем став Артуро Бежар, який розповів про вплив соціальної платформи на неповнолітніх користувачів. За його словами, техногігант знав, що його платформи завдають шкоди дітям. Meta не тільки відмовилася діяти на основі цієї інформації, яку Бежар доніс до керівництва, але й намагалася її приховати та звільнила чоловіка, який працював у Protect and Care Team Instagram і займався захистом користувачів та створенням безпечного середовища на платформі.
«Meta знає, якої шкоди зазнають діти на їхній платформі, і керівники знають, що їхні обмеження не справляються з цими проблемами, — сказав Бежар і додав: — Компанії соціальних медіа повинні стати більш прозорими, щоб батьки та громадськість могли їх утримувати».
Законодавчі битви за дітей
Останній рік також відзначився низкою законодавчих ініціатив, що стосувалися захисту дітей в інтернеті. Найбільш відомим став закон про безпеку дітей в інтернеті (Kids Online Safety Act, KOSA). Попри позитивну ідею створення безпечного онлайн-простору, яку декларує KOSA, він призвів до протестів серед захисників цифрових прав, зокрема, через посилення стеження за користувачами. Навіть оновлення цього законопроєкту спричиняли критику.
«Основний підхід KOSA досі загрожує конфіденційності, безпеці та вільному волевиявленню як неповнолітніх, так і дорослих, заставляючи різні платформи контролювати своїх користувачів та цензурувати їхній вміст під виглядом обов’язку обережності», — пояснив радник ACLU (Американського союзу захисту цифрових прав).
Інші законодавчі ініціативи минулого року були не менш суперечливими. До прикладу, закон про захист дітей у соціальних мережах (Protecting Kids on Social Media Act) декларує повну заборону на використання соцмереж дітьми до 13 років. Схожі обмеження планували у Франції: там пропонували запровадити перевірку віку та дозволяти користуватися соцмережами лише тим, кому понад 15 років.
Спеціалізовані продукти для неповнолітніх
Іще один можливий варіант розвитку подій стосовно майбутнього соціальних платформ для дітей та підлітків — створення окремих продуктів чи версій. Про такий підхід розповідає Алісія Блум-Росс, колишня директорка з питань політики у Twitch. На її думку, ухвалення законів, навіть жорстких, не допоможе вирішити проблему із поширенням проблемного контенту та його доступності для дітей. Експертка рекомендує: «Ті, хто відповідає за визначення того, як мають виглядати розумні стандарти безпеки, повинні зосередитися на впливі вибору дизайну на безпеку підлітків». Йдеться про те, аби змінити сучасний підхід, щоб досвід використання соціальних платформ та патерни поведінки на них відрізнялися для 13-річного та 33-річного користувача.
Навіть більше, деякі платформи уже працюють у цьому напрямі. До прикладу, Discord створив додаткові налаштування безпеки для підлітків, Snapchat і TikTok змінили спосіб взаємодії з підлітками через прямі повідомлення. Зовсім нещодавно Meta запровадила обмеження на обмін повідомленнями в Instagram і Facebook для неповнолітніх користувачів — писати напряму їм скоро зможуть лише їхні друзі.
Та це лише перші кроки щодо перетворення соціальних платформ на безпечні простори для дітей. Більше обмежень за замовчуванням та певні патерни у дизайні платформ можуть виявитися більш ефективними для вирішення цієї проблеми.
Можливим продовженням цієї ідеї може стати створення спеціальних версій продуктів, орієнтованих на неповнолітню аудиторію. Тим більше що існують успішні приклади таких продуктів, наприклад, YouTube Kids та представлений у 2017 році Messenger Kids від Facebook. Заяви компанії про плани випустити аналогічний «дитячий» Instagram у 2021 році так і не привели до очікуваного результату.
Історія триватиме
Виступ керівників технологічних компаній та їхні свідчення щодо проблем із безпекою дітей — це лише один з епізодів у тривалому обговоренні впливу соцмереж на неповнолітніх. Ця історія продовжиться не лише у дебатах щодо згаданих вище федеральних законів про захист дітей.
Не варто забувати і про масштабний позов з боку прокурорів 41 штату проти Meta, в якому техногіганта звинувачують у формуванні залежності дітей від його продуктів Facebook та Instagram. Позивачі стверджують, що у компанії добре знали про проблеми, проте воліли не зважати на них та нічого не змінювати у продуктах.
Складно прогнозувати, чим і коли завершиться розгляд цієї справи по суті. Проте ця низка подій — від слухань у Сенаті до законотворчих ідей та уваги до використання соцмереж неповнолітніми — ймовірно зумовить серйозні зміни, особливо якщо звернути увагу на двопартійну підтримку необхідності цих змін, принаймні щодо ухвалення законів про захист дітей в інтернеті.
