Правила work-life balance: онлайн-списки, головоломки, Ґрета. Leadership Development Program Lead в Intellias Ілона Лесько
SPEKA продовжує спецпроєкт про айтівців, яким вдалося знайти SPEKотний баланс між життям та роботою. Наші герої діляться секретами фізичного та ментального здоровʼя, а експерти — професійними рекомендаціями.
Наша наступна героїня — Ілона Лесько, Leadership Development Program Lead в Intellias. Вона розповіла про те, навіщо планувати всі справи на папері та залишати час на форс-мажори, які хобі допомагають відновити баланс та чому іноді корисно посумувати та піддатися лінощам.
Шукаю час та сили на war-life balance
На мою думку, універсальної формули дотримання work-life balance не існує. Адже ми всі різні, тож у кожного цей баланс буде свій. Наприклад, сьогодні я більше про роботу, завтра більше про особисте життя. Але це точно про щоденний вибір, як я хочу прожити саме сьогоднішній свій день. Буду відвертою, мені не завжди вдається утримувати цей баланс.
Вивантажую думки на папір чи в електронні списки
Я людина-список, людина-система та людина-структура. Мені важливо вивантажувати все з голови на папір чи в електронні списки, щоб зберігати ясність розуму та тримати фокус на тому, що важливо саме для мене.
Планую подорожі та походи в кіно
Кілька років тому я навіть почала спочатку планувати свою відпустку або хоча б мініподорожі на 2-3 дні, а вже потім всі робочі проєкти. І якщо у попередні роки це вдавалося спланувати на плюс-мінус рік вперед, то в умовах повномасштабної війни намагаюся планувати хоча б одну мікроподорож на місяць або хоча б один похід у кіно, театр чи на концерт. Такі заплановані маленькі «станції підзарядки» допомагають не завалюватись у трудоголізм і поповнювати свій ресурс.
Сплю, збалансовано харчуюся та вживаю вітаміни
Якщо говорити про ресурс, все починається з азів і бази: 7-8 годин сну, збалансоване харчування, прийнятні фізичні навантаження і достатня кількість води.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Планую щоденні справи та враховую форс-мажори
Окрім списків, мені також допомагає планування дня. Власне, тут я намагаюся також враховувати невизначеність і залишати місце на форс-мажори, як-от пів дня просидіти в укритті через повітряну тривогу чи перелаштувати свій робочий день через незапланове вимкнення світла.
Ставлю собі три питання для відновлення енергії
Щодня я намагаюся запланувати як робочі таски, так і те, що приносить енергію, задоволення та поповнює ресурс.
Мені у цьому дуже допомагає система трьох простих запитань:
-
1
Куди я зливаю свою енергію?
-
2
Що мені дає енергію?
-
3
Що я можу робити щодня / раз на тиждень / час від часу з того, що мені дає енергію?
Створила шпаргалку з ідеями для поповнення ресурсу
У мене є шпаргалка, яку я зробила для себе ще три роки тому і регулярно її доповнюю новими ідеями «100+ способів зарядити свої внутрішні батарейки». Це 100 різних активностей, які я можу робити щодня або раз на тиждень чи час від часу, щоб додавати собі ресурсу.
Люблю займатися спортом, прогулянки з собакою, медитацію
Оскільки я не тільки людина-список, а ще й людина-система, то планую різні активності не лише на різні періоди, а й окремо те, що наповнює моє тіло, мій розум, що наповнює душу і дух.
Наприклад, для тіла дуже добре працює спорт (навіть кілька присідань з гантельками чи легка розминка), масаж тіла, сауна.
Звісно, спорт з моєю улюбленою собакою — це завжди хороше рішення. Знайомтесь, це моя Ґрета, найняшніше кане-корсо у світі.
Для розуму — почитати книжку, порозв'язувати головоломки, пограти у настільні ігри.
А для підтримання духу — побути з собою наодинці, медитація, волонтерство.
Використовую фрирайтинг для підтримки балансу
Відповідаючи на запитання, куди я зливаю свою енергію, то це переважно стан, який я називаю хрінь. Це, коли працює, думаєш про відпочинок, а коли відпочиваєш, думаєш про роботу. По суті, ти у цей момент і не працюєш нормально, і не відпочиваєш. Або коли у голові такий рій думок, що вона просто йде обертом.
Дозволяю собі сумувати та не ставити високих цілей
Раджу інколи дозволяти собі сумувати, мати поганий настрій і практикувати нічогонероблення. Іноді варто від себе просто відчепитися і дати волю справжнім емоціям. Без перфекціонізму, досягаторства та успішного успіху.
На початку цього року я вперше не ставила собі захмарних цілей, які, мабуть, варто було б досягти, але душа якось зовсім не лежить: прокидатися о 6-й ранку, бігати по 5 км, робити зарядку для очей чи пройти енну кількість нових курсів. Цього року у фокусі менше речей і справ. Залишилося тільки те, що збігається з моїми цінностями. Те, чого саме я насправді хочу. І від цього якось дуже додається енергії.
