Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чому фізичні вправи зменшують тривожність

Hold You
Hold You Сервіс психологічного консультування онлайн
4 жовтня 2022 5 хвилин читання

Психологи стверджують, що спорт — дієвий засіб у роботі з небажаними психологічними станами. У цій статті спеціалісти психологічного сервісу HoldYou спробують вас у цьому переконати. Ви дізнаєтесь про важливість фізичних вправ для попередження та подолання тривожних розладів та про те, як саме вони діють.

Що каже наука?

Вчені Лундського університету провели масштабне дослідження, взявши за основу психічне здоров'я шведських лижників, що беруть участь у щорічних змаганнях. Вони зібрали інформацію про майже 200 тис. чоловіків та жінок, що активно займались цим видом спорту. Паралельно також опитали таку саму кількість людей, які участі у перегонах ніколи не брали й жили відносно неактивно.

Дослідження показало, що рівень тривоги у лижників був у кілька разів нижчим, а ризик розвитку тривожного розладу був на 50% меншим. Це значні показники, що свідчать про зв'язок між фізичними навантаженнями та тривожністю. Але не поспішайте купувати лижі! Подальші дослідження довели, що у зниженні тривоги вид спорту не відіграє важливої ролі. Прогулянка, пробіжка чи йога не менш ефективні за лижні перегони, а шкільний стадіон чи ваша вітальня не поступаються горі Кебнекайсе. 

Однак дослідники Лундського університету також показали зростання тривоги й схильності до тривожного розладу в людей, які посідали призові місця і займалися лижним спортом більш професійно. Бажання перемогти та хвилювання під час перегонів нівелювали користь фізичних навантажень й провокували більший викид гормонів стресу. Тож можемо зробити висновок, що варто бути уважними до себе і стежити, щоб фізичні навантаження не переросли у хвилювання за власні досягнення. 

Як це працює?

Науковці, серед яких провідні психіатри, досі не знають точної відповіді на це запитання й продовжують дослідження, щоразу відкриваючи щось нове про залежність фізичної активності та процесів людської психіки. Неврологічне дослідження 2013 року виявило, що фізичні вправи призводять до зниження посмикуючої тривожності, спонукаючи до збільшення створення спеціальних нейронів, які вивільняють хімічну речовину, що заспокоює надмірну активність у тих чи інших частинах мозку. Однак чому це стається? Питання залишається відкритим. А наразі можна назвати кілька ймовірних причин.

Зміна напряму уваги. Зазвичай тривогу супроводжують роздуми про щось, що поза нашим контролем або є тригером для хвилювання. Фізичні вправи відволікають від цих роздумів, зосереджують увагу на інших процесах, таким чином дають змогу «вирватись» з важких думок, які важко контролювати. Дослідження показали, що навичка відволікатись засвоюється й натреновується мозком, і надалі людям стає легше це робити, навіть без фізичних навантажень.  

Фізіологічний вплив. Тривога зазвичай є реакцією на небезпеку, з якою, на вашу думку, ви не здатні впоратись. Мозок не розрізняє об'єктивності та ступеня небезпеки, а реагує однаково: виділяє хімічні речовини, що впливають на серцевий ритм, напруженість м'язів, травну систему та ритм дихання. Фізичні вправи допомагають людині керувати власними м'язами та диханням, розслаблятись чи напружуватись відповідно до навантажень. Таким чином, стимульовані м'язи та дихання мають зворотну реакцію: сповіщають мозок про відсутність небезпеки та про повний контроль ситуації, знижуючи тривогу. 

Вправи впливають на мозок. Багато досліджень, спрямованих на виявлення ділянок мозку, на які фізичні вправи позитивно впливають, проводилися на щурах, оскільки відстежити вплив фізичної поведінки на мозок людини дуже складно. Це дослідження припускає, що однією з потенційних причин того, що тривожність спадає після тренування, є те, що рух створює якісні зміни у гіпокампі. Це ділянка мозку, яка пов'язана з навчанням, пам'яттю та регуляцією тривоги.

Вправи тренують наші механізми подолання. Фізичні навантаження тренують не лише наше тіло, а й розум, позитивно впливаючи на когнітивні функції — здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати і переробляти інформацію. Тобто фізичні вправи впливають на те, як ми обробляємо свої думки, створюємо спогади, концентруємось, вирішуємо проблеми, плануємо та проявляємо творчість. Вони також впливають на наші реакції та здатність долати перешкоди й загалом реагувати на них, таким чином покращуючи нашу здатність справлятися зі стресом. Адже хороший психологічний стан визначається навичкою справлятися з чинниками стресу та наявністю сильних механізмів подолання. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Правила work-life balance: бізнес, медитації та байдарки. Founder та СЕО Unicsoft Олексій Завгородній

Христина Коновалова 14 годин тому

В Україні створили чатбот психологічної допомоги «Друг»

Руслан Сорока 1 грудня 2022 18:07

Секрети work-life balance: робота, м'ясо, спорт та аніме. CMO Howly Святослав Степаненко

Христина Коновалова 19 листопада 2022 11:02

Із запитом на комфорт: новий тренд офісної та віддаленої роботи

Ivan Verstyuk 31 жовтня 2022 18:30

Спорт та червоне вино — запорука work-life balance. Co-founder та CEO SocialTech Максим Штепа

Христина Коновалова 22 жовтня 2022 15:00