Степан Мітіш, Head of «EPAM Україна», про ШІ, гіг-контракти та майбутнє освіти

Степан Мітіш працює в EPAM майже 17 років. Він починав з позиції тімліда, а зараз є віцепрезидентом і керівником «EPAM Україна». SPEKA поговорила зі Степаном про повернення співробітників, режим «Дія.City» та хвилю скорочень в IT.

Весна 2022 року була піком виїзду наших людей. Насамперед це було пов’язано з безпекою. Ми досить швидко відреагували: створили програму Family Resettlement, яка допомагала співробітникам EPAM та їхнім сім’ям релокуватися.

Ті, хто поїхав, мали певне обґрунтування для того, щоб виїхати за кордон під час війни. Десь ближче до осені частина тих, що виїхали, вирішувала, куди мають піти діти у школу, і вони вибирали між безпекою життя в інших країнах та Україною. Саме тоді я й сказав в одному з інтерв’ю, що приблизно чверть повернулася.

Чи змінилася ситуація радикально? Я б так не сказав.

Зазвичай люди, які поїхали до Європи, живуть в орендованій квартирі, не знають локальної мови, тому обирають — безпека або повертатися в Україну, жити у своїх домівках, мати освіту для дітей українською мовою. До того ж в Україні певні сервіси працюють краще, ніж у деяких європейських країнах, зокрема медицина, яка для багатьох є ключовою.

Крім того, тепер ризики проживання в Україні зрозуміліші, а також зрозуміло, що повномасштабна війна може тривати досить довго. 

Ситуація для IT-сектора справді складна. У 2020 році, коли прийшов ковід, всі були дуже налякані тим, що він може спричинити системну кризу, але насправді для ІТ-індустрії ковідні часи виявилися золотими: більшість офлайн-компаній, які не були диджиталізовані, зрозуміли, що без цього вони можуть бути out of the business. 

Влітку 2020 року почався бум на цифровізацію, який тривав приблизно півтора року. За цей час більшість бізнесів диджиталізувалися, і попит на великі трансформації дещо знизився. Це перший чинник.

І третій чинник, який зараз превалює на світовому ринку, — макроекономічне уповільнення. Десь від другої половини 2022-го у США почали суттєво підвищувати облікову ставку, гроші стали дорожчими. Тож клієнти зрозуміли, що ми зараз живемо у дещо іншій економічній реальності. Світом прокотилося багато звільнень, тому що всі думали, що ми довго будемо жити у постковідній золотій ері, коли цифровізація лише зростатиме.

Ми не можемо, як і будь-яка інша компанія, жити у вакуумі, це впливало і на наш бізнес. Але ми намагалися зробити максимум для того, щоб зберегти наші таланти.

Компанія представлена у 50 країнах, і переважна більшість наших клієнтів працюють з гібридними командами з різних країн. Тому ми, по-перше, могли балансувати портфелем клієнтів між країнами. По-друге, у нас є велика система внутрішніх проєктів, і для України нам вдалося збільшити частку цих проєктів, щоб забезпечити зайнятість для наших людей.

При цьому буде чесно сказати, що у нас цього та попереднього року бенч дещо більший, ніж зазвичай. Щоб зберегти максимальну кількість талантів на бенчі, частину людей, які вже тривалий час там, ми переводимо на пів ставки. Це означає, що у них є більше вільного часу, але пропорційно змінюється зарплата. 

Я не буду називати відсотків, але повномасштабне вторгнення, безумовно, мало вплив. Одні клієнти вирішили піти, інші частково диверсифікувалися від України, хтось, навпаки, збільшив своє замовлення. 

Але ми не втратили жодного ключового клієнта, і у нас з’являються нові.

Дещо змінилися, це зумовлено тим, про що я вже говорив — закінченням постковідного буму та цифровізацією, а також уповільненням економіки. Через багато невизначеностей попереду чимало складних трансформаційних програм поставили на паузу. І при цьому треба підтримувати багато систем, які вже працюють. Тому до певної міри фокус змістився не на створення, а на підтримання наявних проєктів. Це якщо говорити про глобальний тренд.

Щодо нашого портфоліо, ми досить інноваційна компанія, яка розробляє здебільшого саме нові, складні трансформаційні рішення. Тобто вплив на той попит, до якого ми звикли, на жаль, є. При цьому ми бачимо, що зараз багато клієнтських запитів повʼязані з тим, як штучний інтелект міг би покращити ефективність розроблення програмного забезпечення.

Ми створюємо багато POC разом із клієнтами, де вивчаємо і допомагаємо їм зрозуміти, в яких частинах Software Development Life Cycle використання штучного інтелекту може принести максимальну користь. 

Також ми бачимо, що суттєво зростає попит на розроблення систем з використанням Big Data.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Переваги очевидні: прозора взаємодія з нашими спеціалістами, невисоке податкове навантаження на фахівців, а також можливість для компанії платити знижений податок на виведений капітал — 9%. 

Також «Дія.City» є одним із семи ключових критеріїв для того, щоб потрапити до стратегічно важливих бізнесів і мати можливість бронювати критично важливих спеціалістів. Ну і третє, але найважливіше, — умови цього податкового простору зафіксовані на 25 років. Це дає бізнесу достатньо довгий горизонт, щоб планувати розвиток і не боятися неочікуваних змін.

З гіг-контрактами ми наразі не працюємо. На це є дві причини.

Перша причина — недосконалість законодавчої бази, а саме немає такої повної визначеності щодо видів винагороди, до якої можна застосовувати порогову ставку 5%. Але ми працюємо в цьому напрямі.

Друга причина, і мабуть, більш вагома, — це неможливість бронювання тих спеціалістів, які співпрацюють з компанією за гіг-контрактами. 

Тому зараз ми вичікуємо, поки законодавство не зміниться таким чином, що гіг-контрактерів можна буде бронювати і ми розвʼяжемо перше питання з недосконалістю податкового законодавства, щоб планувати роботу з гіг-контрактами.

Я можу сказати про нашу динаміку переходу спеціалістів саме за трудовим договором. Ми приєдналися до «Дія.City» понад рік тому, і вже тисячі людей перейшли на трудові відносини з ФОП.

Тому динаміка позитивна. А одним із драйверів переходу була можливість бронювати ключових спеціалістів. 

Ринок праці перевернувся з ніг на голову. Зараз всі ресурси, які на цьому спеціалізуються, показують, що є негативна динаміка за кількістю відкритих вакансій і є позитивна динаміка за кількістю активних кандидатів. Тому, так, у нас зараз маркет роботодавця.

Зараз ми активно наймаємо невелику кількість сеньйорних спеціалістів нішевих спеціалізацій, наприклад, Big Data.

При цьому переважну кількість позицій ми закриваємо завдяки нашим внутрішнім талантам, які тимчасово не залучені у проєкти. 

З іншого боку, революції не відбулося, бо дійсно сильних спеціалістів, з унікальними навичками або дуже синьорних, важко було наймати. Так є і зараз, бо зазвичай таких фахівців небагато.

Я відповім, можливо, очевидною фразою, але я вважаю, що вона дуже важлива.

Фахівці з системними, фундаментальними навичками, знавці конкретних дисциплін, які одночасно можуть бачити big picture. Тобто вміють відчувати ширину і при цьому є експертами у більш вузькій категорії.

Ми живемо у дуже динамічному світі, де складність середовища зростає експоненціально. Тому потрібні люди, які можуть аналізувати постійно зрослий обсяг інформації та відокремлювати при цьому важливі речі від неважливих.

Буде 17 у листопаді цього року. По-перше, насправді у нас в компанії багато старожилів. Якщо подивитися навколо, є багато людей, які працюють в одній компанії досить довго.

Коли я починав кар’єру в EPAM, то відчув, що компанія має величезний потенціал. Але її розвиток навіть перевершив мої очікування. У мене була можливість працювати в абсолютно різних ролях. Я починав з тімліда, потім був делівері-менеджером, паралельно з цим відповідав за напрям Microsoft. Далі були інші речі, пов’язані з менеджментом портфоліо фінансових проєктів. Потім став головою EPAM у Києві, а тепер Head of «EPAM Україна».

У такій компанії, як EPAM, ви можете відігравати абсолютно різні ролі, ви можете змінювати команди, оточення, клієнтів. У нас працюють понад 55 тис. людей, і це, можна сказати, багато компаній в одній. Це є вирішальним моментом того, що я працюю у компанії так багато років і не відчуваю дискомфорту. 

Так, освіта завжди була частиною ДНК нашої компанії. У нас навіть є спеціальний відділ — Learning and Development наших талантів.

Головний тренд — це штучний інтелект. Тут є дві складові. Перша — це те, як штучний інтелект впливає на форму і процес навчання. Є багато досліджень, які показують, що завдяки ШІ можна ефективно створювати персоналізовані плани навчання. Умовно, ти можеш зайти у ChatGPT й сказати: розроби мені, будь ласка, курс вивчення Python для новачка протягом двох тижнів, додай посилання на ресурси. Він робить це вельми філігранно.

Тому ми це вивчаємо, і це впливатиме на те, як працює наша система навчання. Ми будемо її адаптувати до нових хвиль цих disruption, які приносить штучний інтелект.

Друга складова — те, що ми хочемо, щоб наші спеціалісти так само мали фундаментальні знання про те, як працює штучний інтелект. Зараз ми розробляємо програму, яка складається з трьох етапів. Перший етап — це основи, другий етап — просунутий, третій етап — це експертні знання. Це буде обов’язковим курсом для кожного в EPAM — від азів (що таке штучний інтелект, machine learning, deep learning тощо) до  advanced-речей (наприклад, як штучний інтелект може допомогти тестувальнику писати чи генерувати автотести). Усе це суттєво змінить структуру того, як ми навчаємо.

Другий тренд уособлює EPAM School of Digital Engineering. Є академічні знання, тобто університети. Їхня проблема в тому, що ці академічні знання не завжди відповідають потребам бізнесу. Бізнес дуже динамічний, щороку з’являються нові речі, а академічні програми дещо інертні. На жаль, може бути так, що в університетах людей навчають технологій, які вже застаріли й не мають цінності для бізнесу.

Digital Engineering поєднає наші знання, які відповідають потребам бізнесу, з академічними знаннями вишів. Ми вже співпрацюємо з багатьма університетами як в Європі, так і в Україні, де разом з викладачами робимо курси Bachelor Degree та Master Degree у Software Engineering. Один із таких партнерів в Україні — American University Kyiv, де EPAM є інвестором саме з боку освіти. Ми вже запустили спільний курс з циклу навчання упродовж життя з Solution Architecture та розробляємо бакалаврські й магістерські програми, що невдовзі впровадять.

ШІ розвивається експоненційно. Те, що було важко уявити 3-5 років тому, сьогодні вже реальність, і важко сказати, що буде через три, п’ять чи десять років. Але я прихильник того, що штучний інтелект матиме радше еволюційний ефект, ніж революційний.

Штучний інтелект буде дедалі більше входити у наше повсякденне життя, зокрема у життя айтівця. І ті, хто буде використовувати штучний інтелект, прийдуть на місце тих, хто його не використовує. Наведу приклад. Зараз важко уявити головного бухгалтера, який рахує на калькуляторі чи використовує рахівницю. Вони всі працюють щонайменше в Excel. Чи робить це сучасного бухгалтера кращим за того, хто працював на калькуляторі? Ні, не робить, але Excel — це тулза, що підвищує ефективність. Так само і зі штучним інтелектом. Він допомагатиме спеціалістам суттєво мінімізувати зусилля.

Але революції я не очікую щонайменше у найближчі роки.

Десь схоже ставлення. Є і будуть ніші в розробленні систем, де ці підходи використовуватимуть дедалі більше. Але чому це нішеві речі? Тому що дуже просто застосувати low-code чи no-code для типових рішень. Наприклад, якщо ми побудували сто разів певну ecommerce-платформу, ви розумієте, з яких блоків вона будується. І коли ви знаєте, що набір завдань дуже лімітований, ви можете зробити певний акселератор. І ці акселератори якраз були білдерами рішень low-code та no-code.

Але, як я казав, нам потрібно щороку вирішувати набагато складніші завдання. І чи може хтось уявити лоукод для побудови автопілота? Ні, це неможливо. Чи може хтось уявити лоукод для написання фінансової системи, яка аналізує складні макроекономічні сигнали? Ні, бо це не типові завдання.

Чи будуть ці рішення no-code та low-code розширятися? Так. Чи розвʼяжуть вони абсолютно всі проблеми, які мають вирішувати айтівці? Ні.

У нас однаково буде левова частка складних кастомних рішень, де знадобиться розроблення з нуля, створення нетипових рішень.

Почну зі стратегічних речей, які стосуються не тільки цієї індустрії, це системні реформи й наближення до вступу до ЄС. 

Стосовно IT я назву три речі. Перша — це створення всіх передумов для того, щоб повернути максимальну кількість талантів, що виїхала.

Друга — це продовження інвестицій в IT-освіту. Нам уже зараз потрібно реформувати, посилювати й покращувати її, щоб через 3-5 років були спеціалісти, які зможуть підхопити проєкти, які, ми віримо, будуть в Україні. І третя, остання, але не менш важлива річ: уже довгий час в Україну йдуть не для того, щоб знизити кости. Тобто 15 років тому українські спеціалісти були достатньо дешевими і при цьому якісними. Зараз не можна сказати, що українські фахівці дешеві.

При цьому нам потрібно також дещо нове, наприклад, штучний інтелект. Нам як індустрії дуже важливо бути лідерами та експертами у цьому напрямі. Саме коли ми збережемо найкращі якості умовної ДНК типового українського спеціаліста, я впевнений, багато клієнтів дивитимуться на Україну як на дуже бажаний хаб з розроблення нового складного програмного забезпечення. 

Підписуйтеся на наші соцмережі