Наболілі питання про IT: бронювання, виїзд за кордон, пошук інвестицій під час війни
16 червня у Києві відбудеться IT Ukraine Legal Conference, присвячена актуальним трендам у технологічній сфері. Організовує подію Асоціація «IT Ukraine» за підтримки Міністерства цифрової трансформації України. Подія відбудеться у гібридному форматі онлайн та офлайн у UnitCity.
Забронювати собі місце можна за посиланням.
Напередодні конференції SPEKA поговорила зі спікерами конференції про головні тренди та наболілі питання галузі.
Скільки компаній увійшли до defence-tech кластеру Brave1? На якому етапі робота з ними?
Наразі через платформу отримали понад 255 розробок, понад 96 пройшли військову експертизу, понад 66 отримали статус BRV1. Кожен з них може стати game-changer на фронті. Понад 10 команд мають можливість податись на грантову програму ($5K та $25K).
Серед команд, які отримали високу оцінку експертів, є розробки в сфері систем звʼязку, БПЛА, автономних бойових модулів, рішень на основі AI для моніторингу, аналізу даних і прогнозування рішень, тощо.
Фокус команди на сьогоднішній день — зібрати і представити на експертизу колег з сил безпеки і оборони якомога більше якісних і ефективних defense tech рішень українських розробників, що можуть бути корисними на фронті тут і сьогодні.
Які очікування щодо фінансових результатів ІТ-галузі у 2023-му?
В умовах повномасштабної війни українська ІТ-галузь показала себе як один із найбільш гнучких та адаптивних секторів економіки. Попри обстріли, блекаути, вимушену релокацію індустрія змогла зберегти контракти і навіть наростити експорт. За підсумками 2022 року ми отримали рекордний експорт ІТ-послуг — понад $7,3 млрд і зростання на 5,8% у порівнянні з 2021-м.
На початку цього року ми спостерігали певне падіння. За перший квартал експорт ІТ-послуг становив майже $1,7 млрд, що на 16% менше, ніж у січні-березні минулого року.
Водночас це не той чинник, що демонструє однозначно негативні тенденції. Традиційно перші місяці року є невдалими для бізнесу. І, наприклад, якщо порівнювати березень з лютим, то ми уже бачимо відновлення зростання. Воно становило 9,7%.
Ми сподіваємось, що ІТ-галузі вдасться показати позитивну динаміку і цього року.
Якої допомоги від держави найбільше очікує галузь?
Звичайно, у кожної компанії є свої індивідуальні виклики, які ми розглядаємо персонально і спостерігаючи загальні тенденції. Серед найбільш проблемних питань, з якими до нас звертаються ІТ-компанії, це питання бронювання та тимчасового виїзду за кордон.
Ми провели велику роз’яснювальну роботу щодо процедури бронювання, щоб компанії могли правильно та оперативно отримати статус критичних та бронь.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Не менш важливим для бізнесу є питання виїзду за кордон. Галузь — експортноорієнтована. І для налагодження контактів, укладання контрактів, проведення переговорів з потенційними інвесторами чи споживачами часто потрібна фізична присутність представників компанії. Мінцифри всіляко сприяє цьому в межах своєї компетенції і можливостей.
Окрім того, ми разом із нашими партнерами, зокрема за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», постійно організовуємо торгові місії, під час яких компанії мають змогу налагодити відносини.
Скільки компаній скористалися процедурою бронювання айтівців?
Натепер рішеннями Мінекономіки заброньовано майже 8,4 тис. військовозобов’язаних, які працюють у IT, сфері електронних комунікацій. Це 165 офіційно зареєстрованих в Україні успішних підприємств.
Де, на вашу думку, залишаються вузькі місця у процедурі?
Проблемним питанням залишається тривалість ухвалення державними органами рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Крім того, у деяких випадках строк погодження Генштабом ЗСУ списків військовозобов’язаних, які пропонують до бронювання, може перевищувати 1,5-2 місяці, що суттєво подовжує процедуру бронювання військовозобов’язаних.
Що збираєтесь змінити?
Щоб скоротити час визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки, Мінекономіки підготувало зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76.
Ці зміни передбачають обов’язок державних органів здійснювати розгляд звернень підприємств про визнання їх критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у строк не більше ніж десять робочих днів з дня отримання звернення.
Після проведення регламентних процедур проєкт акту подадуть на розгляд уряду.
З якими країнами у нас є домовленість про продовження податкового резидентства? На який термін? З ким ще можемо укласти подібні угоди?
Таких домовленостей немає з жодною країною, принаймні на офіційному рівні.
Раніше обговорювався такий підхід, за якого українські податкові органи «домовляться» з іноземними партнерами, щоб ті не вважали своїми резидентами українських «біженців». Однак це важко реалізувати, тому що питання визначення податкової резидентності регулюються міжнародними угодами. В ідеальному варіанті треба вносити поправки саме в ці угоди, а це тривалий бюрократичний процес. Навіть більше, досвіду внесення таких «точкових» змін майже не існує.
З іншого боку, деякі країни пішли нам назустріч і в односторонньому порядку запровадили тимчасові податкові пільги для українців. Наприклад, Литва та Ірландія оголосили, що не будуть оподатковувати деякі види доходів українців. Але більшість країн застосовують свої звичайні правила та як мінімум формально не роблять жодних знижок для українських «біженців».
Тож в якій би країні людина не опинилася, якщо вона там тривало проживає та продовжує отримувати доходи, її податкова ситуація стає складнішою. Ми таким людям радимо розібратися у своїй податковій позиції, тим паче що у багатьох країнах саме триває деклараційна кампанія за 2022 рік і ще є шанс зробити все правильно та уникнути штрафів.
Варто додати, що резидентність не є єдиною підставою для оподаткування доходу особи. Наприклад, країна може претендувати на оподаткування заробітної плати, навіть якщо працівник не став резидентом цієї країни, але фактично виконував свої трудові обов’язки з території цієї країни.
Яка з країн ЄС зараз найбільше комфортна для релокації з огляду на податки? Чому?
Наш досвід показує, що далеко не для всіх податки відіграють ключову роль за вибору країни проживання. На першому місці зазвичай стоїть особистий комфорт і комфорт сім’ї: робота, школа, близькість менталітету. У нашій практиці є випадки, коли люди свідомо залишаються жити в країні з вищими податками, навіть якщо в сусідній країні зі схожими умовами проживання можна платити менше. Нерідко країни із високим рівнем оподаткування пропонують вищі соціальні стандарти та блага, які зрештою можуть компенсувати високий податковий тягар.
Загалом поняття податкового комфорту є дуже відносним. Порівняно з Україною майже будь-яка країна ЄС буде здаватися «дорогою» щодо оподаткування. Але якщо ми говоримо саме про європейський контекст, то з нашого досвіду непогано виглядають Португалія, Польща, Кіпр. Для власників бізнесів ми зазвичай ще дивимось на Велику Британію. Однак, повторюю, частіше доводиться відштовхуватися від тієї країни, де людина вже осіла і хоче продовжувати жити.
Які наслідки / ризики втрати українського податкового резидентства можливі й в яких випадках?
Україна своїх податкових резидентів відпускає неохоче. Тому, щоб втратити українське податкове резидентство, треба ще серйозно постаратися. Буває, що людина не встигла вчасно подбати про свій податковий статус після переїзду і мусить платити податки одразу в двох країнах. Щоб цього уникнути, слід заздалегідь подумати про свої плани щодо тривалості перебування в іншій країні та повернення в Україну. Якщо людина розуміє, що вона не планує повертатися у найближчі роки, то їй варто зробити можливий максимум дій, щоб вийти з українського резидентства: закрити ФОП, виписатися з житла або здати його в оренду, стати на консульський облік в іншій країні тощо.
Тим співвітчизникам, які мають бізнес чи статки, для володіння якими застосовувалися міжнародні інструменти (холдингові компанії, трасти), слід також зважити наступне. Ці структури створювалися під українське законодавство, з огляду на те, що особа є резидентом України. Набуття податкового резидентства за кордоном може призвести до неочікуваних результатів щодо оподаткування доходів від бізнесу чи статків.
Які напрями українського IT матимуть перспективи для залучення зовнішніх інвестицій? Чому?
Дуже перспективним вважаю напрям military tech. Жодна країна немає таких напрацювань, які сьогодні має Україна. На жаль, у нас триває війна, але українські ІТ-фахівці швидко змогли опанувати новий напрям та розвивати його на користь України та світу.
ІТ-аутсорсинг також залишається перспективним. Ми не втрачаємо нашої експертизи, а, навпаки, набуваємо нової, навіть під час повномасштабного вторгнення.
Ми зараз бачимо, що ІТ-галузь зайшла на флет. У першому кварталі 2023 року експорт IT-послуг з України знизився на 16% у порівнянні з таким же періодом 2022-го і становив $1,68 млрд. Це пов’язано насамперед із тим, що у попередні роки галузь зростала надвисокими темпами.
Крім того, український продуктовий ІТ-ринок набирає обертів.
Як стартапу залучити західні інвестиції під час війни?
По-перше, основні продажі мають бути за кордоном, тому що західні приватні інвестори не хочуть брати на себе додаткові ризики.
Тому деякі ключові керівники та власники бізнесу повинні мати можливості безперебійного тимчасового виїзду за кордон для проведення бізнес-активностей. Це важливо для утримання та напрацювання нових клієнтів та знаходження інвесторів. Це показує нашу надійність, що дуже важливо для інвестицій.
