Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Важкий рік, а наступний ще важчий: що відбувається з ринком IT під час війни

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
30 березня 2023 9 хвилин читання

Центр економічної стратегії та German Economic Team (GET) у щомісячному огляді економіки у березні розповідали про стан IT-ринку. SPEKA була партнером заходу  та переповідає про основні виклики галузі та про те, як організувати відрядження або бронювання працівників, «ідеальний шторм» індустрії та чи стане Україна новим miltech-хабом. 

Учасники дискусії: «Огляд економіки у березні. Як трансформується український IT-сектор?»:

  • Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації;
  • Степан Мітіш, віцепрезидент, голова «EPAM Україна»;
  • Роман Прокоф'єв, співзасновник платформи для пошуку роботи Jooble;
  • Антон Скрипник, СЕО групи компаній KindGeek, інвестор і співзасновник Lviv Tech Angels;
  • Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.

Модератори: директор ЦЕС Гліб Вишлінський та СЕО Speka.Media Катерина Венжик.

Ключові економічні ознаки IT

Експортна виручка IT-індустрії дещо впала, але менше, ніж у інших індустрій під час війни. Також на це впливає загальна світова рецесія, оскільки компанії зменшують витрати на IT після їх зростання під час пандемії Covid-19. 

У 2022 році великі світові технологічні компанії скоротили 160 тис. працівників, а цього року лише за перший квартал звільнили 154 тис. персоналу. 

Як Мінцифри допомагає IT-компаніям працювати під час війни

Олександр Борняков: Ситуація у компаніях різна: одні показують зростання, інші падіння. Навіть у 2022 році ситуація не була вкрай поганою, вона погіршилася від жовтня, коли почались удари по критичній інфраструктурі і клієнти компаній переймались, що вони не зможуть виконати зобов'язання.  

Я думаю, що цього року ми очікуємо певне плато, але все залежить від інтенсивності військових дій.  

Ми стежимо за ситуацію, до нас зверталися компанії із проханнями допомогти з бронюванням або виїздом за кордон у робочих справах. Ми намагалися це вирішувати, але зрештою наше завдання — створювати централізовану політику. 

У нас була ідея з «єВідрядження», але її не підтримали з погляду соціальної справедливості: мовляв, чому їм можна виїжджати, а нам ні. Тому поки що цю ідею відтермінували. Сьогодні можна забронювати своїх працівників і спокійно перетинати кордон. 

Є сім критеріїв, за якими отримати статус підприємства критично важливого для функціонування економіки. Він дозволяє забронювати 50% військовозобов'язаних. 

Щоб отримати статус критично важливого, компаніям потрібно відповідати хоча б трьом критеріям. Найпопулярнішими є:

  • сплата податків за рік еквівалентна 1,5 млн євро; 
  • немає заборгованості за ЄСВ; 
  • розмір середньої зарплати працівників за останній квартал перевищує середній розмір у регіоні за 4-й квартал 2021-го. У Києві це понад 23 тис. грн, у регіонах — більш ніж 13-14 тис. грн.

Для IT-підприємств актуальним критерієм може бути резидентство у «Дія.City».

Чи вплинула процедура бронювання на збільшення кількості резидентів «Дія.City»?

Олександр Борняков: Натепер у «Дія.City»  понад 500 компаній, понад половина долучилася від початку повномасштабної війни. Водночас це був доволі плавний процес, оскільки, якщо працівник співпрацює з компанією як ФОП, то забронювати його неможливо: він має бути офіційно працевлаштованим. Тому комусь потрібно переоформити документи. Також є тисячі людей, у яких немає жодного військового посвідчення. Я не дуже розумію, як ми можемо допомогти: люди не мають відповідних документів, тому забронювати їх за законодавством неможливо.  

Як вплине перехід працівників в штат на податкові надходження України?

Олександр Борняков: Ми намагалися зробити умови однаковими, що з резиденством, що без. Єдине, що IT-галузь фактично не платила військовий збір. Я вважаю, що 1,5% у країні, яка воює, це нормально. 

Як оцінюють майбутнє української IT-індустрії учасники ринку

Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster: За даними звітів, імпортний виторг зріс на 6%. Це не падіння, але на тлі двох ковідних років, коли було +50%, виглядає надто оптимістично. Для індустрії 2023 рік буде важким, але IT — це насамперед люди. Це майже 300 тис. кваліфікованих працівників, які працювали із західним ринком (95%) і ринком США (75%), тому, попри проблеми, я очікую, що айтівці будуть створювати нові рішення. 

Звісно, є проблеми, і головна з них — війна, але серед тих, на які ми можемо вплинути безпосередньо, це впровадження механізму виїзду у відрядження за кордон. Часто наші фахівці мають технічну освіту та особливо цінний фах у військових квитках, тому їх не бронюють. Тож ми виступаємо хоча б за прозорий механізм дозволу на виїзд.   

Степан Мітіш, віцепрезидент, голова «EPAM Україна»: Зараз у нас фактично «ідеальний шторм», оскільки водночас наклалось багато несприятливих обставин. 

  • 1
    Війна, яка може тривати роками.
  • 2
    Дорогі гроші та високі облікові ставки. Ковід був класною вечіркою, а зараз у нас похмілля. Тепер ніхто не робить цифровізацію заради цифровізації, зараз абсолютно інша реальність, усі насамперед запитують про час повернення інвестицій.
  • 3
    ChatGPT та розвиток штучного інтелекту — це майбутнє, яке вже настало. Він уже пише листи краще, ніж я, та код, як середній розробник. Штучний інтелект наступає на п'яти.

Наївно очікувати зростання IT в Україні, доки триває війна. Щодо EРАМ, то ми працюємо у 50 країнах і маємо змішані команди, тому нам простіше диверсифікуватись, але очевидно, що рік буде дуже важким. Хоча те, де ми зараз як бізнес та індустрія, перевершило усі наші прогнози від початку війни. Ми виявилися стійкішими. 

Раніше був ринок кандидата, він обирав, куди піти, тепер 10 кандидатів на одну позицію. 

Роман Прокоф'єв, співзасновник платформи для пошуку роботи Jooble: Ми продуктова компанія і наймаємо не лише в Україні, а й по всьому світу.

Найчастіша причина відмови фахівців від пропозиції роботи: «Вибачте, ви з України, ми переживаємо, що з вами далі буде». Я теж очікую, що 2023 рік буде важчим, ніж 2022-й, оскільки попередній рік утримали укладені раніше контракти.

Компанії готуються до рецесії, тому ретельно обирають, на що витрачати гроші. 

Серед позитивного можу сказати, що малі та продуктові компанії можуть, навпаки, продемонструвати зростання. 

Антон Скрипник, СЕО групи компаній KindGeek, інвестор і співзасновник Lviv Tech Angels:

Натепер бізнес-показники для нас не є суттєвими, оскільки весь прибуток ми перераховуємо на потреби ЗСУ — ми уже спрямували $7,4 млн. Звісно, хочеться більше заробляти, щоб донатити більше. 

Якби було більше контрактів, було б простіше, але це світова тенденція і це виклик, який ми не можемо контролювати. У такій ситуації перевагу матимуть невеликі «бутикові» компанії, які позиціюють себе як експертів у певній галузі. 

Також хотілося б, щоб була можливість виїжджати за кордон, але не лише для IT. «Продавати» легше наживо. Щодо бронювання, то у нашій компанії двояка ситуація. Частина працівників пішла добровольцями воювати,  дехто не хоче бронювання, оскільки воно на пів року, вони «засвітяться» у списках Генштабу, а далі їх нібито можуть мобілізувати.    

Чи може miltech стати порятунком для українського IT?

Антон Скрипник: Miltech — це дуже великий багатомільярдний ринок. Це і робототехніка, і виробництво, і штучний інтелект. Наприклад, у Великій Британії 40 тис. компаній працюють у miltech. У нас ледве 150 разом із гаражним виробництвом. Але цю сферу потрібно розвивати, вона матиме дуже великий попит у Європі, арабських країнах, тощо.   

Олександр Борняков: Ми мали серію розмов із компаніями і говорили, що треба переорієнтуватись, коли зрозуміли, що війна надовго.

Цим напрямом зараз серйозно займається Михайло Федоров. Є армія дронів та інші платформи, про які не можемо розповідати, але скоро розповімо про платформу, яка буде об'єднувати оборонні індустрії, щоб кожен проєкт, який наближає до перемоги, отримав фінансування. 

Ми вже бачили сотні проєктів, 40 із них вже пройшли затвердження у Мінцифрі, Міноборони, а деякі з них вже працюють і, може, вбивають російських солдатів. 

Раніше на військових виставках, коли ізраїльтяни виставляли свій продукт, кожен хотів його купити лише тому, що він з Ізраїлю. Я думаю, це наше майбутнє, це те, що будуть купувати усі. Ми можемо як країна на цьому заробляти шалені гроші. 

Степан Мітіш: Ми нещодавно проводили хакатон, де долучали Міноборони, розповідали про свої ідеї. Але, на мою думку, є певна проблема. Мені як підприємцю на рівні держави не вистачає органу, який би об'єднав бізнес і пріоретизував ідеї. Можливо, поява цієї платформи це змінить.  

Ольга Шаповал: 

Для когось Miltech буде виходом і це чудово. Але сьогодні IT-індустрія здебільшого працює над іншими завданнями. Це як стоматологічну клініку перепрофілювати у хірургію. Це буде великий виклик. Якщо є ті, хто зможе переорієнтуватись, то буде круто. 

Miltech — це технологія та виробництво. Коли згадують про лендліз Другої світової війни, кажуть про зброю, але не про 40 заводів, які передали Союзу, і як саме доступ до виробництва та технологій допоміг виграти війну. І виробництво в Україні потребуватиме серйозних інвестицій та значних безпекових гарантій.  

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Українські дівчата можуть отримати $750 на навчання у IT-змаганні Technovation Girls Ukraine

Артем Житкевич 2 години тому

Застосунок «Повітряна тривога» надсилатиме попередження для окремих міст та громад

Богдан Камінський 5 годин тому

ШІ закликав українців єднатись на шляху до Перемоги — відео

Богдан Камінський 8 годин тому

Закінчення ери російського софту: які ризики його використання і як спланувати перехід на вітчизняні альтернативи

Vira Bondarenko 8 годин тому

Анатолій Храпчинський про знищення А-50, готовність до F-16 та роль ударів БпЛА по росії

Олександр Тартачний 12 годин тому