Рік «Дія.City»: яким він був та що приніс державі та бізнесу
Рівно рік тому, 8 лютого 2022 року, в Україні запрацював особливий правовий режим для ІТ-бізнесу «Дія.City». Він діяв попри повномасштабну війну та пов'язані з нею події, як-от релокація компаній та великий відтік кадрів. Розповідаємо, яким був цей рік для «Дія.City».
«Дія.City»: основні досягнення за рік
Правовий режим «Дія.City» передбачає спрощені умови ведення діяльності для вітчизняних та закордонних компаній, що працюють в Україні та відповідають певним критеріям. Це, зокрема, особлива система оподаткування, де податок на прибуток замінюють податком на виведений капітал, лібералізація трудових відносин з найманими працівниками (можливість укладати гіг-контракти), європейська система набуття та захисту інтелектуальних прав, система державних гарантій захисту інвестицій тощо.
Олександр Борняков
заступник міністра цифрової трансформації УкраїниЛамати усталені практики чи впроваджувати рішення out of the box дійсно нелегко. Створюючи «Дія.City», ми хотіли відійти від загальноприйнятого концепту, у якому державу сприймають як регулятора. Тому разом з ІТ-індустрією розробили систему, у якій держава — це надійний партнер для бізнесу.
На початок лютого 2023 року резидентами «Дія.City» стали понад 430 компаній, у яких працює більш ніж 35 тис. спеціалістів. Зокрема, «Нова пошта», Rozetka, monobank, SoftServe, EPAM, Samsung, Revolut, Ajax Systems, Reface, Roosh, NIX. Резидентами «Дія.City» є також закордонні компанії, серед яких представники Великої Британії, Швеції, Нідерландів, Франції, Німеччини, Японії, Ірландії та США.
За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у 2022 році резиденти «Дія City» сплатили до держбюджету понад 4 млрд грн, що становить 6% від усіх податків, сплачених компаніями вітчизняної ІТ-індустрії.
Учасники ринку кажуть про переваги резидентства «Дія.City». Так, у компанії EPAM наголосили на зниженні податкового навантаження, а у Reface на спрощення трудових відносин зі співробітниками.
Юрій Антонюк
віцепрезидент та голова EPAM у Центральній та Східній ЄвропіКомпанія EPAM приєдналася до «Дія.City» та запропонувала переваги цього простору спеціалістам. Частина нашої команди обрала штатний формат співпраці зі зниженим податковим навантаженням. Наші спеціалісти та компанія користуються наявними перевагами — це вже непоганий результат.
Ярослав Бойко
САО та співзасновник RefaceРезидентство у «Дія.City» надає можливість через гіг-контракти гнучко врегульовувати відносини зі спеціалістами
Як на «Дія.City» вплинула війна
Під час повномасштабного вторгнення «Дія.City» надає резидентам низку спрощень, щоб підтримати ІТ-галузь:
- На час воєнного стану компанії не позбавляють статусу резидента «Дія.City», навіть якщо вони не відповідають деяким критеріям, як-от кількість співробітників чи середня зарплата. Це стосується й тих, хто лише бажає набути статусу резидента.
- Резидентам не потрібно подавати звіт про відповідність критеріям та проходити незалежний аудит до 1 січня року, наступного за мирним роком.
Це сприяло тому, що від 24 лютого кількість резидентів «Дія.City» збільшилася у понад три рази. Зважаючи на війну, пріоритетом для програми є залучення та підтримання militarytech-компаній, діяльність яких допоможе перемогти агресора. Це підприємства, які створюють дрони, системи безпеки, тепловізори, оптичні прилади тощо.
«Повномасштабна війна внесла свої корективи. Замість того щоб приєднатися до „Дія.City“, ІТ-компанії, як і інший український бізнес, були змушені вирішувати нові виклики з безпеки та евакуації команд, збереження та релокації бізнесу, організації автономної роботи офісів під час відсутності електроенергії тощо. Але головне, що навіть за умов війни простір отримав перших резидентів», — сказав Юрій Антонюк.
- Під час воєнного стану резиденти «Дія.City» можуть наймати іноземців та осіб без громадянства за гіг-контрактами без отримання дозволу на застосування праці. Раніше компанія мала отримати його у регіональному центрі зайнятості, сплативши за це певну суму (у Києві, наприклад, 6400 грн).
- Резидентство «Дія.City» є одним з критеріїв (але не обов'язковим), що дозволяє ІТ-компаніям бронювати працівників від мобілізації. Для резидентів створили спеціальний ґайд, де опубліковані відповіді на поширені запитання щодо бронювання.
Чого бракує «Дія.City»
Учасники ринку та резиденти вважають, що вдосконалення режиму — це лише питання часу.
Загалом же переваги програми перевищують наявні поки що недоліки, про що свідчить, зокрема, кількість учасників — попри війну їх кількість суттєво збільшилася.
Замість післямови
Незважаючи на повномасштабну війну та усі пов'язані з нею проблеми та негаразди, правовий режим «Дія.City» став затребуваним для багатьох вітчизняних і закордонних компаній. Йому є куди розвиватися і що вдосконалювати, але вже зараз він показав свою ефективність і приносить користь українській ІТ-галузі.
