Ринок Перської затоки для українського ІТ: що потрібно знати

IT-сектор поряд із військовим — є однією з двох фундаментальних опор стійкості України перед російською агресією з першого дня війни. Сьогодні, після двох років війни, ключовим питанням стало – в якому напрямку розвивати цифрову екосистему в нинішніх умовах?

Останні 2 роки стали тяжким випробуванням для технологічного сектору України. Поряд із повномасштабним вторгненням з боку Росії, для світової економіки також настали не найкращі часи. Рецесія, що почалася восени 2022 року, призвела до суттєвих скорочень штату не тільки в найбільших IT-компаніях на Заході, а й в інжинірингових компаніях з центром розробки в Україні внаслідок скорочення бюджетів з боку їх традиційних замовників.

Головним споживачем та основним вектором розвитку для багатьох сервісних та продуктових українських компаній все ще залишається США, де великий бізнес зазнав тяжкості рецесії особливо гостро.

У цій ситуації для збереження та нарощування продуктивності українським IT компаніям необхідно розширювати географію своєї діяльності. Рівень українського IT добре відомий у світі, що дозволяє зацікавити представників приватного та державного сектору інших країн дізнатися більше про послуги та продукти, що надаються українськими сервісними та продуктовими компаніями.

Найбільш перспективним новим ринком для українського ІТ можуть стати країни Перської затоки.

Саме тому наприкінці квітня цього року делегація Міністерства цифрової трансформації України на чолі із заступником міністра Олександром Борняковим відвідали з робочим візитом три країни Перської затоки – Катар, Оман та Саудівську Аравію. Після завершення серії офіційних та ділових зустрічей у країнах Затоки визначився чіткіший новий вектор співпраці та розвитку українського IT-сектору на території регіону.

Чому у країн Перської затоки виник інтерес до розвитку IT-сектору (і до чого тут Україна)

Цифрова трансформація та розвиток у всіх шести країнах Перської затоки (ОАЕ, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн та Оман) переживає бум. Здебільшого це пов'язано з масштабними соціальними та економічними змінами. Останні призводять до масштабної цифровізації.

Кожна держава Перської затоки має суттєві ресурси для реалізації масштабної цифровізації. Інвестиційний фонд для стартапів лише Оману перевищує 500 мільйонів доларів. Як інший приклад можна навести Науково-Технологічний Університет імені Короля Абдалли в Саудівській Аравії, який заснував фонд із капіталом у 200 мільйонів доларів для інвестицій у місцеві та іноземні стартапи. І таких фондів по всьому Аравійському півострову – понад 500. Кожен із них – це потенційні колосальні можливості для українських стартапів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інвестори з країн Перської затоки готові запастися терпінням і взяти на себе деякі ризики, які виникають у стартапів з України через повномасштабну війну. І це якісно виділяє їх на тлі консервативніших західних інвесторів.

Різні цифрові потреби країн Затоки, які слід враховувати

Читаючи світську хроніку, іноді складається враження, що всі жителі Аравійського півострова – казково багаті. Це не зовсім так. Насправді країни Перської затоки можна умовно розділити на дві категорії – країни, де всі громадяни від народження забезпечені всім необхідним та країни, де невелика частка громадян є вкрай забезпеченими, тоді як решта громадян досі шукає можливості для заробітку. До першої категорії країн можна віднести ОАЕ, Катар та Кувейт. У цих країнах майже всі громадяни насправді є бенефіціарами тих ресурсів, якими володіє держава. Друга категорія країн – це Саудівська Аравія, Бахрейн та Оман, де більшість громадян змушені працювати на звичайній роботі, щоби прогодувати сім’ю.

Метою візиту делегації Міністерства цифрової трансформації України до країн Затоки було обговорення напрямів співробітництва, а головне – бажання розібратися у потребах країн Затоки у цифровізації.

Завдання Саудівської Аравії полягає не тільки в тому, щоб отримувати цифрові послуги високої якості, а й у створенні робочих місць для своїх громадян. Країна зацікавлена ​​не лише в тому, щоб українські IT-компанії вийшли на ринок та забезпечували якісні цифрові послуги, а й навчали місцевих спеціалістів. А згодом – наймали їх на роботу. Ця зацікавленість – похідна амбітної програми з економічного розвитку Саудівської Аравії Saudi Vision 2030. Але Королівство зацікавлене не тільки в сервісних компаніях, а й у продуктових, і тут Саудівська Аравія готова створити всі умови для стартапів з України, не наполягаючи на релокації.

Щодо Оману – султанат зацікавлений споживати якісні цифрові послуги та розглядає можливість участі України у розвитку продуктової та сервісної екосистеми країни. Тут розуміють та високо оцінюють потенційний внесок України у нарощування місцевого цифрового потенціалу. Саме тому Україні було безплатно надано павільйон на головному IT заході Оману, що відбувся наприкінці травня – COMEX-2024.

У Катарі спостерігається інтерес до адаптації програми DIIA та залучення українських IT-компаній. Катарська сторона висловила намір сприяти українським компаніям у відкритті місцевого представництва та пошуку місцевих клієнтів. Також було запропоновано запустити окрему програму співпраці з українськими стартапами, де їм буде надано можливість отримати всю підтримку нарівні з місцевими стартапами.

За досвідом роботи StrategEast з країнами Затоки можу відзначити, що схожа ситуація у питанні цифровізації спостерігається й у Бахрейні. Бахрейн хоч і поступається Саудівській Аравії за чисельністю населення, водночас має у своєму розпорядженні достатні кошти, щоб залучити або оплачувати цифрові послуги у технологічних компаній інших країн. Також ця країна зацікавлена в отриманні знань, які дозволять їх громадянам брати участь у розробці цих послуг.

Усі шість країн Перської затоки мають інтерес у стрімкому розвитку своєї стартап промисловості. Але стримуючим фактором у розвитку лінійки стартапів найчастіше є брак двох компонентів: кваліфікації засновників та робочих рук.

Як приклад, у Кувейті сьогодні є десятки стартапів, оцінка яких сягає 20-30 мільйонів доларів. В кожен із них закладено бюджет на розробку продукту – кілька мільйонів доларів на рік, але в країні просто немає достатньо кваліфікованих розробників, здатних займатися розвитком продукту. Такими розробниками також можуть стати українські компанії.

Як українським стартапам вийти на ринок Перської затоки

Багато корпорацій та чиновників у Затоці мають непогане уявлення про високий рівень українського ІТ – як сервісного, так і продуктового. Отже, певну роботу з формування іміджу українського IT-сектору вже виконано.

Однак важливо розуміти, які напрямки пріоритетні для регіону. Насамперед – це штучний інтелект (ШІ). Ті проєкти, які мають усередині свій алгоритм, базу даних, свій датасет. Другий великий сегмент – всі стартапи, спрямовані на підвищення рівня грамотності та експертизи у певних галузях. Серед них – кібербезпека, зелена енергетика та сталий розвиток, біотехнології та охорона здоров'я, робототехніка та автоматизація та космічні технології.

Багато IT-компаній у Затоці намагаються підвищити рівень експертизи своїх співробітників. Тому особлива увага приділятиметься освітнім проєктам. І третій сегмент – фінтех. Регіон Затоки загалом славиться високим професіоналізмом своїх центральних банків, що у безперервному пошуку нових передових фінтех рішень.

Новий регіон надає стартапам масу можливостей, але спричиняє низку викликів (пошук партнерів, відкриття місцевого офісу, розуміння місцевої екосистеми). Більшість цих труднощів легко долаються за наявності розуміння базових принципів роботи у регіоні.

Наприклад, українським фаундерам стартапів на початку роботи з регіоном Перської затоки потрібно обов'язково відкрити свою локальну компанію. Оскільки у випадку зі стартапами — інвесторам з регіону простіше інвестувати в локальну компанію, тоді як замовникам цифрових послуг наказано пріоритезувати для розробки компанії з офісом в країнах Затоки. 

Є певна послідовність дій, яку потрібно зробити стартапам під час заходу на цей ринок.

Поетапно я б розбив процес виходу стартапу на ринок Перської затоки на кілька етапів:

У країнах Затоки є багато заходів підтримки. Наприклад, у Саудівській Аравії реалізується програма NTDP, що має понад 30 різних програм з релокації IT-компаній у Саудівській Аравії та грантів для розвитку бізнесу у регіоні. В інших країнах Затоки здійснюються подібні програми і їх нескладно знайти через пошук у мережі.

Підсумовуючи, хочу сказати, що ринок Перської затоки дуже зацікавлений інвестувати в іноземні стартапи та залучати іноземних IT-фахівців та цілі компанії. ІТ-ринок регіону змінюється на очах і зараз ідеальний час для українських технологічних компаній будь-якого масштабу та спрямованості скористатися новими можливостями для масштабування та розвитку.

Підписуйтеся на наші соцмережі