Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Юлія Даниленко
Юлія Даниленко Журналістка, tech-експертка, співзасновниця SPEKA
24 серпня 2023 12 хвилин читання

IT в економіці України: як змінювалася його частка, вплив та тренди ринку за роки незалежності

Історія українського IT почалася майже одночасно з набуттям (чи краще сказати відновленням) незалежності України — у 1991 році.

IT-сектор в Україні розвивався бурхливо, але суттєвою часткою економіки став не відразу: найбільшу частку ВВП забезпечували більш «традиційні» сектори економіки, зокрема торгівля, важка промисловість, сільське господарство. 

SPEKA спробувала розібратися:

  • як з роками змінювався внесок українського IT в економіку;
  • чим відрізнялася роль IT в економіці інших країн за аналогічний період;
  • яким чином змінювався попит на айтівців та престижність сектору;
  • чи має українське IT перспективи зростання та які саме. 

Перша людина на території України вийшла в інтернет ще у 1990 році, проте IT-сектор незалежної України не забарився з розвитком. Так, у перші п’ять років після набуття незалежності в Україні вже був власний домен .ua, були створені перші IT-компанії, що працюють та процвітають і досі, а також зʼявилися підрозділи світових корпорацій, зокрема Intel та Epson. 

  • У 1991-му в Україні зареєстрували першого інтернет-провайдера «Технософт». 
Юрій Янковський, один із засновників «Технософт» і перша людина, що вийшла в інтернет з України Юрій Янковський, один із засновників «Технософт» і перша людина, що вийшла в інтернет з України
  • У 1991 році Олексій Скрипник-молодший разом із батьком заснував кооператив з розроблення програмного забезпечення, сьогодні відомий як IT-компанія ELEKS. 
  • У 1992-му зʼявився домен .ua, у 2005-го до нього додали com.ua, gov.ua та net.ua.
  • У 1993 році Тарас Кицмей та Ярослав Любинець заснували IT-компанію SoftServe
  • У 1994-му заснували харківську компанію NIX Solutions. 
  • У 1995 році народилася «матір» «Козаків» та S.T.A.L.K.E.R. — GSC Game World. 

У 2011 році загальний обсяг ВВП України становив 1138,3 млрд грн. Тоді на сектор інформації та телекомунікацій припадало 3% від загального обсягу ВВП, але суттєва частка у цих 3% стосувалася саме телекомунікацій, а не IT. 

Тож SPEKA проаналізувала дані Держстату, щоб визначити, як змінювалася додана вартість IT-сектору в ВВП України. Для чистоти експерименту ми брали тільки дані, які можна було відстежити безпосередньо за КВЕД, щоб не змішувати IT та телеком, а також продаж компʼютерних пристроїв. 

Такі дані наразі доступні за період з 2013 по 2020 рік. 

Ми відібрали дані за КВЕД 62 — комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність та 63 — надання інформаційних послуг. 

За десять років, з 2013 по 2020 рік, частка IT-сектору в структурі ВВП України зросла більш ніж двічі, але залишилася доволі скромною — на рівні 2,02%. 

Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2013
[object Object]  0,74%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2014
[object Object]  0,88%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2015
[object Object] 0,86%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2016
[object Object] 1,22%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2017
[object Object] 1,50%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2018
[object Object] 1,49%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2019
[object Object] 1,70%
Додана вартість IT-сектору у ВВП України, 2013-2020 2020
[object Object]  2,02%

SPEKA звернулася до старшого економіста Центру економічної стратегії Дмитра Горюнова із проханням порівняти, як співвідноситься частка IT з частками інших секторів. Виявилося, що станом на 2020 рік IT приносило в економіку України більше, ніж фінансовий сектор, але менше, ніж будівництво та логістика. Найбільша частка припадала на торгівлю. 

Попри зростання більш ніж удвічі, на ІТ у структурі ВВП досі припадає доволі скромна частка Попри зростання більш ніж удвічі, на ІТ у структурі ВВП досі припадає доволі скромна частка

До 2020 року збільшення частки IT в економіці було доволі стабільним, але все змінилося спершу після пандемії, а потім після повномасштабного російського вторгнення. 

На прохання SPEKA профільна організація IT Ukraine Association оцінила внесок українського IT в економіку держави за останні роки:

  • За результатами 2022 року ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у $7,34 млрд. 
  • Обсяг експорту збільшився на $400 млн у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Ми спостерігали зростання щороку приблизно на 20%. 
  • У першому півріччі 2023 року експорт становив $3,38 млрд. Попри зниження показників експорту на 9,3% у порівнянні з таким же періодом минулого року, у воєнних умовах та без можливості тимчасового виїзду ключових осіб ІТ-компаній за кордон для проведення бізнес-активностей та пошуку клієнтів, такі показники залишаються високими. 

«Кількість ІТ-фахівців в Україні невпинно зростає, що також свідчить про розвиток індустрії, — кажуть в Асоціації. — Так, за рік повномасштабної війни кількість ІТ-фахівців, зареєстрованих як ФОП, збільшилася на 31 793 особи, або на 13%. За темпами зростання кількості айтівців 2022 рік не відрізнявся від попереднього: у 2021-му кількість ФОП в ІТ теж зросла на 13%». 

Ми порівняли дані в Україні з тим, яка частка ВВП припадає на IT-сектор у світі. 

За даними Statista, у 2013-2022 роках динаміка частки IT у світових економіках суттєво варіювалася. Так, частка ICT у ВВП США зросла з 26,8 до 35,7%, у ВВП Китаю — з 9,5 до 11,7%.

А от у Євросоюзі, навпаки, частка ICT скоротилася з 21,8 до 11,8%, хоча тут варто врахувати Brexit і випадіння з розрахунків Великої Британії. 

Джерело: Statista Джерело: Statista

Дані Єврокомісії також демонструють, що у 2019-2020 роках у Євросоюзі зʼявився тренд на зменшення частки виробництва порівняно з сервісними послугами у секторі, частка яких стабільно зростала принаймні з 2015 року, коли Єврокомісія почала робити відповідні вимірювання. 

SPEKA поговорила з учасниками ринку, щоб дізнатися, які ключові події впливали на розвиток українського IT в останні десять років. Ми отримали три ключові чинники/етапи, чітко привʼязані до дат: 

  • 2014 рік: російська агресія. Для України це означало повний відхід від російського ринку та розширення співпраці з країнами Заходу та Азії. З одного боку, це могло означати деяку невизначеність через перебудову ринку, але згодом дало поштовх для розвитку українського ІТ, закріплення на нових ринках, зробило українське ІТ більш привабливим для інвестицій. 
  • 2021 рік: ковід та бум розвитку технологій. Цей період можна назвати золотою ерою ІТ не лише в Україні, а й у світі. Людство на два роки майже повністю перейшло в онлайн, ІТ-компанії почали активно наймати персонал для обслуговування нового формату бізнесу та сервісу, створювати нові продукти, пришвидшився розвиток технологій, утворилися перші якісні AI-розробки. 
  • 2022-2023 роки: повномасштабна війна з росією та загроза загальносвітової рецесії. Війна — основна причина так званого флету показників експорту в Україні. Водночас скорочення у світових ІТ-компаніях, загроза світової рецепції також мають впливають на розвиток ІТ в Україні. 

Хто був у фаворі компаній і рекрутерів, коли ще не було machine learning та computer vision?

HR-експертка Тетяна Пашкіна, яка працює у галузі з 90-х років, поділилася зі SPEKA своїм досвідом з пошуку айтівців за роки незалежності. 

Тетяна Пашкіна
Тетяна Пашкіна
HR-експертка

На початку дев’яностих великі обчислювальні машини були дуже спеціалізовані та «відірвані від народу», тому і програмування було складним і специфічним. Більш зрозумілою роботою в ІТ було, наприклад, складання комп’ютерів, розроблення мереж, сервери та всілякі інші апаратні рішення. ПЗ було або відносно стандартним і майже все з-за кордону, або писалося тут умільцями у трохи кустарних умовах. Себто залізячники — саме їх у більшості випадків і випускали наші політехи. Звісно, виникли компанії, що адаптували програмні продукти до ринку СНД або писали аналоги (наприклад, бухоблік). У програмісти йшли як ті, хто закінчив саме автоматизацію та програмування, так і технарі, бо «чистих програмістів» не вистачало. 

Але спочатку було залізо. Програми тоді були лише засобом керування залізом.

Потім, коли виникла необхідність у більш різнобарвному програмному забезпеченні та відкрилася потреба в програмістах у західних партнерів, бо вони швидше почали «диджиталізувати все і вся», почалося зростання саме цієї спеціалізації. Були варіанти «працювати тут на них» або «переміщатися до замовника». Бачила багато прикладів того, як молоді талановиті програмісти на початку 21 століття їхали з України на цікаві проєкти або у неймовірні компанії (Google, Meta тощо), через бажання долучитися до нових мов програмування або реалізації амбітних цілей. 

Потім, коли виявилося, що за це ще й непогано платять, почалася гонитва за програмістами.

Уже десь 2007-го мені було важко знайти програміста у страхову компанію, бо аутсорсери були більш конкурентними і цікавими для кандидатів. І за грошима, і за плюшками.

Далі почався нестримний бум, який то затихав, то знову починав активізовуватися. Кризи його трохи притлумлювали, але ненадовго. Щодо фаворитів — їх «замовляли» клієнти, які формували ринки:

  • Почалася електронна комерція — усім стали потрібні «двіжки» під магазини. 
  • Мобільні застосунки відтяли свій шмат ринку, програми бронювання — свій.
  • Те саме в іграх і спеціальних галузевих програмах. 
  • Трохи осторонь ситуація з 1С: їхня специфічна мова і не надто високий, як на інші мови, дохід сформували досить специфічний пул як фахівців, так і замовників. 

З усталених трендів: у хороші роки компанії беруть джунів, аби навчати та формувати кадровий резерв, у роки скрутні наймають «гаряче», себто профі потрібного кваліфікаційного рівня на те, що вже аж горить. Іноді перекуповують-переплачують, аби не отримати збитки чи не втратити клієнта.

І раніше вважалося, що саме програмування — частина складна, не для всіх, треба мати особливий склад розуму. Тому в ІТ легше заходити через тестування, бізнес-аналітику, дизайн та інші «більш загальні» спеціалізації. До речі, і дівчата в ІТ зазвичай не програмістки. А тепер, коли ІТ «перевернувся», саме джуни, тестувальники та аналітики не у фаворі. Велика конкуренція має місце саме проміж пошукачами.  

У першому півріччі 2023 року експорт IT-послуг з України зменшився на 9,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до $3,38 млрд. У червні 2023-го цей показник становив $573 млн, згідно з даними Національного банку України.

У IT Ukraine Association впевнені, що частка сектору ІТ в економіці України продовжить зростати у найближчі роки. Вони називають два типи чинників — обʼєктивні зовнішні та внутрішні, «суто українські». 

Зовнішнім чинником є стрімкий розвиток ІТ-технологій у всіх сферах життя. «Економіка розвинутих країн та тих, що прагнуть економічного розвитку, є сервісною. Наприклад, українська економіка на 45% сервісна, і за таких умов технологічна складова постійно зростає», — зазначають у Асоціації. 

Внутрішні чинники зростання ІТ-сектору, на думку організації, не пов’язані з війною. Ключових причин дві.

  • Перша — сприятлива екосистема індустрії інновацій (це і податки, і увага до індустрії, і відсутність зарегульованості, і безліч програм розвитку та підтримки айтівців). 
  • Друга — люди. Українські ІТ-команди зарекомендували себе на міжнародному ринку як висококваліфіковані професіонали, що допомагає залучати проєкти та партнерства з компаніями з усього світу.  До того ж Україна є одним із лідерів трендових напрямів в ІТ-індустрії — Defence tech, розробки з кіберзахисту та кібербезпеки, E-commerce, Cyber Security, Health Tech.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Тестування на проникнення: що це і чому важливо для вашого бізнесу

Олег Полігенько 13 червня 2024 17:30

У Міноборони створили сайт пошуку вакансій у війську, зокрема ІТ-позицій

Олеся Дерзська 13 червня 2024 14:04

Як MacPaw співпрацює з Junior-спеціалістами: Bootcamp Case Study

Kateryna Andriienko 12 червня 2024 18:00

EPAM безплатно навчить освітян ІТ та цифрової доступності

Олеся Дерзська 11 червня 2024 17:09

Від соціальних мереж до криптогаманців: нова ера цифрових пріоритетів

Владислав Гринів 7 червня 2024 15:00