Чи збідніють айтівці у 2024 році. Розмова про гроші в IT з Олександром Борняковим

SPEKA поспілкувалась із заступником міністра цифрової трансформації Олександром Борняковим. Поговорили про доходи IT-галузі у 2023 році, прогнози на наступний рік, інвестиції у стартапи та miltech, а також про бронювання та валютну політику НБУ.  

Текстова версія розмови скорочена і відредагована. Повну версію розмови ви можете подивитися на YouTube-каналі SPEKA.

Який дохід отримає IT-галузь за 2023 рік 

Я б розраховував на майже $7,5-8 млрд. Цю цифру ми бачимо за трендом минулих трьох кварталів, але оскільки четвертий квартал для IT-компаній зазвичай більш «грошовитий», фінальна цифра може бути й більшою. У теперішніх умовах це непоганий результат. Але для порівняння: якщо до повномасштабного вторгнення ми зростали майже на 40% на рік, то зараз зростання не перевищує 7%. 

Ми як міністерство дивимося на загальний рівень, на великі цифри.

Це нас непокоїть, бо раніше зростали майже усі компанії. Звичайно, йдеться не про стартапи, які через власну специфіку у 9 з 10 випадків не досягають рівня масштабованого бізнесу. 

Зараз не можу сказати, що у всіх компаній все гаразд. Є ті, які добре розвиваються, але є й ті, які втратили людей. Частина залишилась в умовному нулі. 

Є сервісні компанії, які добре зростали цьогоріч. Це стало можливим насамперед завдяки позиції  іноземних замовників, які надавали нам контракти, щоб підтримати Україну, попри безпекові ризики. 

Зі стартапами інший пласт проблем, оскільки сьогодні вони не можуть вивести з України значний обсяг валюти.   

Яка позиція Нацбанку щодо стартапів та експорту валюти

Ми з ними спілкувалися, але Нацбанк пояснює свою позицію умовами роботи у межах воєнного стану і великими ризиками виведення валюти. Тож вони не робитимуть винятку для певних компаній чи навіть цілої галузі, щоб уникнути зловживань. 

Нацбанк каже, що обмеження на виведення валюти — це не самоціль, тож якщо регулятор побачить, що ситуація стабілізується, обмеження почнуть потроху скасовувати. 

Контрольований курс: як реагує IT-галузь

Певний час стримування курсу долара було великою проблемою для компаній. Ми за реєстром «Дія.City» бачимо, скільки працівників наймають компанії. Пів року тому помітили, що наймання зупинилося. Пояснювалося це тим, що неможливо було компенсувати різницю банківського та реального курсів для офіційно працевлаштованих або людей на гіг-контракті.  

Я думаю, що контрольований курс позитивно вплине на галузь. У нас дуже фаховий Нацбанк. До прикладу, в Аргентині чи Туреччині немає війни, а інфляція дуже висока, а у нас навіть в умовах повномасштабної війни все вдалося нормалізувати.      

Прогнози щодо галузі на 2024 рік

Особисто я бачу, що чим довше триває війна, тим більше проєктів замовники ставлять на паузу. Це не проблема українських компаній, це проблема замовників: вони не будуть продовжувати контракти або ж їх розвиватимуть. 

Була категорія клієнтів, які продовжили роботу з українськими підрядниками, але шукали альтернативу. І вони її знайшли й будуть хоча б частково заміщувати ці проєкти. Щоб на випадок блекаутів в Україні мати бек-команду, що зможе підхопити проєкт. 

Продуктові компанії більше страждають через валютні обмеження та неможливість виїзду працівників за кордон. А живе спілкування досі важливе для укладення угод. 

Що з бронюванням IT-працівників

Ми не є органом, який видає дозвіл на бронювання. Потрібно звернутись до профільного міністерства, а ми радше «вікно для подання» документів: далі ці документи йдуть до Генштабу на погодження, після позитивного рішення Генштабу Мінекономіки ухвалює остаточне рішення про бронювання. Є затримки, раніше були навіть до трьох місяців. Але ми зі свого боку намагаємося зробити процес прозорим, перевіряємо документи, щоб не було відхилень з технічних помилок. 

Ми обговорили, як це можна автоматизувати, щоб швидше ухвалювати рішення. Ми сподіваємось, що це запрацює до кінця року, законодавчий бік реалізує Мінекономіки, технічний — Мінцифри. Ця функція може стати частиною порталу «Дія», але не застосунку, оскільки ця послуга більш корисна для компаній. 

Щодо бронювання ФОП, то наразі змін немає. Оскільки порядок бронювання визначений на рівні закону і йдеться про військовозобовʼязаних працівників, тому це не питання бажання. Потрібно, щоб депутати змінили закон, тоді це стане можливо. 

Про реєстр військовозобов’язаних

Я не займаюсь цим питанням, це робить Міноборони. Михайло Федоров казав, що реєстр на 90% готовий, але це його профіль, тому я б цю тему не чіпав. 

Про інвестиції в Україну: де братиме гроші IT-індустрія

Венчурні фонди нікуди не поділися. Може, змінюється динаміка, але це вже деталі. Більшість стартапів і раніше реєструвались за кордоном і туди приймали інвестиції. Раніше це зазвичай була вимога інвестора, а з урахуванням валютних обмежень стало необхідністю. До війни у багатьох фондів не було мандата на інвестиції в Україну напряму. Щобільше, до створення «Дія.City» багато хто не мав навіть зареєстрованої компанії в Україні. Зараз почали робити юридичні особи тут, але гроші здебільшого йдуть в умовний Делавер. В Ізраїлі, наприклад, подібна історія, тому я не думаю, що у нас унікальна ситуація. 

Зараз, якщо не брати навіть defence-тематику, існує 4-5 великих фондів, в які українці можуть податись, які створені саме для України. Там  доступно приблизно $200 млн для українських стартапів, на жаль, нам поки що не потрібно більше. У нас поки що немає, як в Ізраїлі, 1000 стартапів на мільйон людей, у нас у 10 разів менше. Тож якщо у  нас з’явиться вдвічі більше грошей, їх не зможуть освоїти. 

Як розвивається Defence tech 

У Brave1 лише від 21 квітня прийшло майже 600 заявок. А за останні три роки було 3 тис. стартапів у цьому напрямі. Тобто конкуренція там шалена. 

Наприклад, пропозицій щодо безпілотних апаратів сотні. Менше за іншими напрямами, наприклад, рішень щодо розмінування. Ми дуже з цього тішимося, адже можемо побудувати на цій галузі велику частку ВВП, це багато робочих місць і це індустрія з високою доданою вартістю. Ми можемо як країна круто на цьому заробляти у наступні десятки років. 

Щодо інвестицій геть інша ситуація, тому що більшість фондів не те що мандата на Україну не мають, вони в принципі не інвестують у зброю. На Brave1 один із треків — допомога в пошуку інвесторів. Коли починали роботу в цьому напрямі, то зрозуміли, що цим займається переважно три фонди. Вони зацікавлені в Україні, але це тривалий процес переговорів. Але підтягнулись й інші. Зараз їх 6, а ще є 10-15 так званих синдикатів — об’єднань бізнес-ангелів. Тому це тішить. І вони, на відміну від класичних інвесторів, шукають людей «ближче» до лінії фронту.

Рекомендації для компаній від Олександра Борнякова