Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Бронювання, мобілізація, податки, ФОП в IT — головне з вебінару SPEKA

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
2 червня 2023 9 хвилин читання

30 травня Speka у партнерстві з IT Ukraine Association проводила закритий вебінар «Бронювання, мобілізація, податки, ФОП в IT», де обговорили головні проблеми та виклики індустрії. Додаємо текстову версію головного з вебінару, зокрема чи будуть електронні повістки, чи користуються IT-компанії бронюванням працівників та як скасування відшкодування ПДВ вплине на бізнес. Детальніше про шляхи розвитку індустрії говоритимемо 16 червня на IT Ukraine Legal Conference

Спікери вебінару

  • Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
  • Катерина Олійник, віцепрезидентка з правових питань IT Ukraine Association;
  • Олексій Урос, директор з розвитку бізнесу Asters;
  • Катерина Венжик, редактор Speka.media (модератор)
Мобілізація айтівців, податки та ФОП в IT — відповіді на головні питання Мобілізація айтівців, податки та ФОП в IT — відповіді на головні питання

Чи є зараз «маски-шоу» і вилучення техніки в IT-компаній

check-icon
Що таке "маски шоу"?

Правоохоронці можуть зловживати посадовими обов'язками та тиснути на бізнес. Схема полягає у тому, що до поліції або СБУ надходить анонімка — звернення про ймовірні злочини компанії. Після цього відкривається кримінальне провадження з клопотанням про арешт рахунків та проведення обшуків. Після ухвали судді правоохоронці блокують будівлю, вилучають документи, техніку, сервери, блокують гроші на рахунках й таким чином перешкоджають роботі компанії. Такі показові обшуки в народі називають "маски-шоу"

Катерина Олійник: Ми працюємо над тим, щоб: по-перше — обмежити можливості вилучати техніку в IT-компаній. Останній варіант нового законопроєкту був якраз по технічних нюансах. Щоб мати можливість збирати докази в електронному вигляді без вилучення техніки під час оперативно-слідчих дій. 

Це основний момент, який ми намагаємось подолати, щоб  був мінімальний тиск на бізнес, з мінімальним ефектом на економічну діяльність. 

Закон “Маски-шоу стоп 2” збільшили відповідальність правоохоронців  за неправомірні дії, то тут ми намагаємось пропрацювати саме технологічний механізм за якого вилучення техніки не є необхідним. 

Олексій Урос: Поки що ми не бачимо сплеску обшуків, звісно іноді в бізнес-центри приходять «гості». Зокрема перевіряють на зв’язки з російськими та підсанкційними компаніями. Багато компаній можна сказати «очистилися», і в них немає російських клієнтів, але ти все одно це маєш довести правоохоронцям. В юридичного бізнесу була подібна позиція — теж не супроводжувати російський, білоруський бізнес

Хтось розірвав угоди і ніби все в порядку, а хтось ні. Й такі ж питання виникають у правоохоронних органів, вони роблять запити приїжджають в офіси, але якихось «бєспрєдельних» кейсів зараз не бачимо. Звичайно, є деякі точкові питання, але вони є у кожній індустрії й зараз не масові. 

Як змінюється IT-бізнес в умовах війни

Олексій Урос: Бізнес, який обслуговував українські компанії,  тепер орієнтується на зовнішні ринки. Коли ти створив офіс у Варшаві, то це вже питання податкового резидентства й це вже інші правила. Тому власники бізнесів часто звертають, та й самі айтішники. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Через заборону виїзду для чоловіків не можна приїхати до свого замовника і індустрія говорить, що не вистачить на всіх IBM та Oracle як основних замовників. І ти вже вимушений конкурувати за замовників іншого рівня. 

На цьому етапі виникають неприємні питання, бо це не комплаєнс (не відповідають певним нормам — ред.), не S&P 500, починається більше юридичних процесів, перевірок. Я не можу сказати що це проблеми, це певні перешкоди додаткові.

Що відбувається з бронюванням айтівців

Олексій Урос: Так, наразі це питання, яке найбільше хвилює бізнес, оскільки ймовірна мобілізація працівників не додає ясності у плануванні. А також, коли ключових спеціалістів, на яких все тримається мобілізують, то постає питання взагалі чи існуватиме цей бізнес далі. 

Неприємний факт №1, але працівників, які працюють як ФОП не бронюють і поки що не збираються. І це не тому, що хтось не любить айтішників, хоча я зустрічав такі заяви. 

Ми бачимо, статистику, що 80% IT-компаній України не подають своїх працівників на бронювання. Переважно через купу страшилок, деякі з яких реальні, деякі ні. Часто трапляється, що ніби документи готові, але очікують подивитись, що там у сусіда й чи не прийдуть з повістками до іншої половини.

 Тобто компанії зараз оцінюють ризики, хоча зараз більше схиляються до бронювання. 

Неприємний факт №2 — немає безпечної процедури не бути мобілізованим у період з моменту, коли компанія подала заявку на бронювання до її схвалення. 

Разом з тим ми не бачимо якихось перешкод щодо виїзду за кордон, для тих кого забронювали. Якщо є наказ про відрядження, то спокійно виїжджаєш. 

Про електронні повістки 

Олексій Урос: Нас часто питають «пів року пройде,  а що буде потім?». Держава, Генштаб і військкомати зараз дійсно роблять великі кроки в сторону автоматизації і введення реєстру військовозобов'язаних. Я нікого не залякую,  але, коли Михайло Федоров робить заяву, що в Дії повісток не буде, то це означає, що їх не буде саме там. Це не виключає можливість електронних повісток, і у держави є купа інших інструментів за якими вони можуть «дострибнути» прямо вам у смартфон. Тому більшість бізнесу, який зараз приймає рішення чи бронювати працівників скоріш за все, буде рухатись і схилятись до бронювання. просто чекати — це ризикована стратегія. 

Про пільги з оподаткування та повернення ПДВ

Ярослав Железняк: Скажу достатньо прямолінійно як я бачу цю ситуацію —  була пільга і вона скінчилась. Ми провтикали момент який, коли її можна було повернути. Єдиний варіант — прийняти це як даність. 

Верховна Рада в будь-якому випадку проголосує за законопроєкт №8401 та скасування пільгових 2% єдиного податку для бізнесу. Це вимога МВФ №1.

(В понеділок, 29 травня, Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт № 8401 про зміни до Податкового кодексу, які скасовують пільгові 2% єдиного податку з 1 липня 2023 року — ред.).

Проти продовження пільгового періоду виступає Міністерство фінансів, яке посилається на зобов’язання України перед партнерами не змінювати податкову політику і наразі цей бан неможливо обійти. 

Як зміняться податки для ФОП?

Ярослав Железняк: Позиція Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, яку ми намагаємось відстоювати, і робимо це досить успішно, — не змінювати норми оподаткування для малого, середнього бізнесу та ФОПів. 

Бачимо багато пропозицій зараз зменшувати, збільшувати, прив'язувати до мінімалки, є божевільна пропозиція з офісу президента, цю маячню про податкову реформу 10-10-10% чуємо постійно. Якщо хочуть, можуть вносити цю пропозицію, шанси у них є. Ми ж скільки можна часу пропонуємо не вносити змін у цьому напрямку. 

Далі буде євроінтеграція, якісь більш жорсткі програми МВФ, але насправді мені здається, що найкраще, що ми можемо зробити зараз. Це дати певну стабільність і передбачуваність. 

Катерина Олійник: Великий диверсифікований бізнес мав операційні компанії за кордоном ще до повномасштабної війни. І від них ми почули, що так, там вищі податки, але вони розуміють цінність вищого порогу. Це  — передбачуваність, стабільність і можливість планувати свій розвиток не очікуючи постійних кардинальних змін. 

Вони платять достатньо високу ціну тому, у опитуванні, яке ми проводили в рамках IT-Ukraine, багато компаній говорять про те, що вони можуть повернутись або будуть навіть закривати офіси за кордоном, коли все стабілізується. Тому що відкриття офісів та реєстрація в інших країнах було кроком, щоб мінімізувати ризик втрати контрактів, працівників, щоб заспокоїти клієнтів, що все добре, компанія має альтернативні плани. 

Чому компанії припиняють роботи з ФОПами і оформлюють працівників у штат?

Олексій Урос: Ви більше кажете про прецедент. Частина компанії стрибнула в Дія.City ще на початку війни, хоча економічного ефекту для них там не було. Але там є взаємодія з профільним міністерством, є певні очікування. 

Те саме історія з ФОПами. В мене частина компаній, щоб забронювати своїх співробітників бере їх штат. Деякі компанії роблять пілотні проєкти, де оформлюють працівників за гіг-контрактами. Я працюю з компанією там 4000 працівників, а контракторів 15 і вони в Дія.City.  

Я поки що не бачу ентузіазму і масового переходу з ФОП-моделі на штатних працівників.

 Зазвичай компанії це роблять, щоб отримати якісь свої переваги. Тому такі публічні випадки трапляються, вони медійні, але в Україні 282 тис. IT-спеціалістів, які оформлені як ФОП. Якщо вони і переходять в штат, то більше вимушено. Хоча треба пам’ятати, що ФОП — це люди. Є айтівці, які з 24 лютого вимагали в компанії перевести їх в штат, бо не хотіли сплачувати 5% від зарплати, вони вважають вищий податок своїм вкладом в державу. Тому тут немає однозначної відповіді та точної статистики ще й через те, що IT-ком’юніті доволі закрите і відсторонене. Ми працюємо зокрема над тим, щоб спільнота напрацьовувала консолідовану позицію. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Коли замовники не платять за ІТ-контрактами

Максим Носарев 3 години тому

Kharkiv IT Cluster: бронювання, критичність та «Дія.Сіті» — як айтівцям працювати у 2024-му?

Olga Sukhorukova 12 годин тому

Виробники біонічних протезів отримають більше можливостей в Дія.City

Кіра Іванова 22 липня 2024 19:29

«єБронювання»: через портал «Дія» компанії забронювали понад 34 тис. працівників за тиждень

Кіра Іванова 22 липня 2024 19:09

Zero HR: інноваційний підхід до управління персоналом — Kharkiv IT Cluster

Olga Sukhorukova 22 липня 2024 16:04