Бронювання, мобілізація, податки, ФОП в IT — головне з вебінару SPEKA
30 травня Speka у партнерстві з IT Ukraine Association проводила закритий вебінар «Бронювання, мобілізація, податки, ФОП в IT», де обговорили головні проблеми та виклики індустрії. Додаємо текстову версію головного з вебінару, зокрема чи будуть електронні повістки, чи користуються IT-компанії бронюванням працівників та як скасування відшкодування ПДВ вплине на бізнес. Детальніше про шляхи розвитку індустрії говоритимемо 16 червня на IT Ukraine Legal Conference.
Спікери вебінару
- Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
- Катерина Олійник, віцепрезидентка з правових питань IT Ukraine Association;
- Олексій Урос, директор з розвитку бізнесу Asters;
- Катерина Венжик, редактор Speka.media (модератор)
Чи є зараз «маски-шоу» і вилучення техніки в IT-компаній
Що таке "маски шоу"?
Правоохоронці можуть зловживати посадовими обов'язками та тиснути на бізнес. Схема полягає у тому, що до поліції або СБУ надходить анонімка — звернення про ймовірні злочини компанії. Після цього відкривається кримінальне провадження з клопотанням про арешт рахунків та проведення обшуків. Після ухвали судді правоохоронці блокують будівлю, вилучають документи, техніку, сервери, блокують гроші на рахунках й таким чином перешкоджають роботі компанії. Такі показові обшуки в народі називають "маски-шоу"
Катерина Олійник: Ми працюємо над тим, щоб: по-перше — обмежити можливості вилучати техніку в IT-компаній. Останній варіант нового законопроєкту був якраз по технічних нюансах. Щоб мати можливість збирати докази в електронному вигляді без вилучення техніки під час оперативно-слідчих дій.
Це основний момент, який ми намагаємось подолати, щоб був мінімальний тиск на бізнес, з мінімальним ефектом на економічну діяльність.
Закон “Маски-шоу стоп 2” збільшили відповідальність правоохоронців за неправомірні дії, то тут ми намагаємось пропрацювати саме технологічний механізм за якого вилучення техніки не є необхідним.
Олексій Урос: Поки що ми не бачимо сплеску обшуків, звісно іноді в бізнес-центри приходять «гості». Зокрема перевіряють на зв’язки з російськими та підсанкційними компаніями. Багато компаній можна сказати «очистилися», і в них немає російських клієнтів, але ти все одно це маєш довести правоохоронцям. В юридичного бізнесу була подібна позиція — теж не супроводжувати російський, білоруський бізнес.
Як змінюється IT-бізнес в умовах війни
Олексій Урос: Бізнес, який обслуговував українські компанії, тепер орієнтується на зовнішні ринки. Коли ти створив офіс у Варшаві, то це вже питання податкового резидентства й це вже інші правила. Тому власники бізнесів часто звертають, та й самі айтішники.
На цьому етапі виникають неприємні питання, бо це не комплаєнс (не відповідають певним нормам — ред.), не S&P 500, починається більше юридичних процесів, перевірок. Я не можу сказати що це проблеми, це певні перешкоди додаткові.
Що відбувається з бронюванням айтівців
Олексій Урос: Так, наразі це питання, яке найбільше хвилює бізнес, оскільки ймовірна мобілізація працівників не додає ясності у плануванні. А також, коли ключових спеціалістів, на яких все тримається мобілізують, то постає питання взагалі чи існуватиме цей бізнес далі.
Неприємний факт №1, але працівників, які працюють як ФОП не бронюють і поки що не збираються. І це не тому, що хтось не любить айтішників, хоча я зустрічав такі заяви.
Тобто компанії зараз оцінюють ризики, хоча зараз більше схиляються до бронювання.
Неприємний факт №2 — немає безпечної процедури не бути мобілізованим у період з моменту, коли компанія подала заявку на бронювання до її схвалення.
Разом з тим ми не бачимо якихось перешкод щодо виїзду за кордон, для тих кого забронювали. Якщо є наказ про відрядження, то спокійно виїжджаєш.
Про електронні повістки
Олексій Урос: Нас часто питають «пів року пройде, а що буде потім?». Держава, Генштаб і військкомати зараз дійсно роблять великі кроки в сторону автоматизації і введення реєстру військовозобов'язаних. Я нікого не залякую, але, коли Михайло Федоров робить заяву, що в Дії повісток не буде, то це означає, що їх не буде саме там. Це не виключає можливість електронних повісток, і у держави є купа інших інструментів за якими вони можуть «дострибнути» прямо вам у смартфон. Тому більшість бізнесу, який зараз приймає рішення чи бронювати працівників скоріш за все, буде рухатись і схилятись до бронювання. просто чекати — це ризикована стратегія.
Про пільги з оподаткування та повернення ПДВ
Ярослав Железняк: Скажу достатньо прямолінійно як я бачу цю ситуацію — була пільга і вона скінчилась. Ми провтикали момент який, коли її можна було повернути. Єдиний варіант — прийняти це як даність.
Верховна Рада в будь-якому випадку проголосує за законопроєкт №8401 та скасування пільгових 2% єдиного податку для бізнесу. Це вимога МВФ №1.
(В понеділок, 29 травня, Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт № 8401 про зміни до Податкового кодексу, які скасовують пільгові 2% єдиного податку з 1 липня 2023 року — ред.).
Проти продовження пільгового періоду виступає Міністерство фінансів, яке посилається на зобов’язання України перед партнерами не змінювати податкову політику і наразі цей бан неможливо обійти.
Як зміняться податки для ФОП?
Ярослав Железняк: Позиція Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, яку ми намагаємось відстоювати, і робимо це досить успішно, — не змінювати норми оподаткування для малого, середнього бізнесу та ФОПів.
Бачимо багато пропозицій зараз зменшувати, збільшувати, прив'язувати до мінімалки, є божевільна пропозиція з офісу президента, цю маячню про податкову реформу 10-10-10% чуємо постійно. Якщо хочуть, можуть вносити цю пропозицію, шанси у них є. Ми ж скільки можна часу пропонуємо не вносити змін у цьому напрямку.
Катерина Олійник: Великий диверсифікований бізнес мав операційні компанії за кордоном ще до повномасштабної війни. І від них ми почули, що так, там вищі податки, але вони розуміють цінність вищого порогу. Це — передбачуваність, стабільність і можливість планувати свій розвиток не очікуючи постійних кардинальних змін.
Вони платять достатньо високу ціну тому, у опитуванні, яке ми проводили в рамках IT-Ukraine, багато компаній говорять про те, що вони можуть повернутись або будуть навіть закривати офіси за кордоном, коли все стабілізується. Тому що відкриття офісів та реєстрація в інших країнах було кроком, щоб мінімізувати ризик втрати контрактів, працівників, щоб заспокоїти клієнтів, що все добре, компанія має альтернативні плани.
Чому компанії припиняють роботи з ФОПами і оформлюють працівників у штат?
Олексій Урос: Ви більше кажете про прецедент. Частина компанії стрибнула в Дія.City ще на початку війни, хоча економічного ефекту для них там не було. Але там є взаємодія з профільним міністерством, є певні очікування.
Те саме історія з ФОПами. В мене частина компаній, щоб забронювати своїх співробітників бере їх штат. Деякі компанії роблять пілотні проєкти, де оформлюють працівників за гіг-контрактами. Я працюю з компанією там 4000 працівників, а контракторів 15 і вони в Дія.City.
Зазвичай компанії це роблять, щоб отримати якісь свої переваги. Тому такі публічні випадки трапляються, вони медійні, але в Україні 282 тис. IT-спеціалістів, які оформлені як ФОП. Якщо вони і переходять в штат, то більше вимушено. Хоча треба пам’ятати, що ФОП — це люди. Є айтівці, які з 24 лютого вимагали в компанії перевести їх в штат, бо не хотіли сплачувати 5% від зарплати, вони вважають вищий податок своїм вкладом в державу. Тому тут немає однозначної відповіді та точної статистики ще й через те, що IT-ком’юніті доволі закрите і відсторонене. Ми працюємо зокрема над тим, щоб спільнота напрацьовувала консолідовану позицію.
