Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Керівник асоціації IT Ukraine про бронювання, закордонні відрядження, валютні правила та податкове резидентство айтівців

Роман Судольський
Роман Судольський Головний редактор SPEKA
6 липня 2022 5 хвилин читання

В березні 2022 року асоціація IT Ukraine та регіональні ІТ-кластери надіслали листа Володимиру Зеленському із проханням вирішити три найбільш актуальних питання для галузі – бронювання співробітників експортних індустрій від мобілізації, можливість їздити в бізнес-відрядження за кордон та питання податкового резидентства ІТ-спеціалістів, які перебувають за межами України. В травні, після запровадження нових валютних правил НБУ, до цього переліку додалося ще й питання різниці між офіційним та ринковим курсом валют.

З моменту першого листа минуло понад три місяці. SPEKA поговорила з директором асоціації IT Ukraine Костянтином Васюком про те, чи є якийсь прогрес у перемовинах з державними органами. Розповідаємо найголовніше з його відповідей.

Бронювання та закордонні відрядження

Найбільший прогрес наразі є саме у цих двох питаннях. Міністерство економіки вже підготувало проекти постанов щодо бронювання та закордонних бізнес-відряджень для представників експортних галузей. Кабмін мав розглянути їх минулого тижня, але процес загальмувала конференція в Лугано. У найближчі тиждень-два очікуємо конкретних рішень на рівні уряду.

Я ознайомлений з цими пропозиціями, це суттєвий крок вперед. Якщо їх затвердять, то співробітники експортної галузі отримають можливість тимчасово виїжджати за кордон за наявності обгрунтування. А експортно-орієнтовані компанії зможуть бронювати певний відсоток свого штату. Конкретну цифру поки не називатиму, давайте дочекаємося рішення уряду.

Ми знаємо про законопроєкти із пропозиціями щодо виїзду айтішників, які було подано у Верховну Раду. На наш погляд, вони трохи віддають популізмом і не є надто дієвими. В парламенті ці рішення можуть розглядатись довго, а потім незрозуміло, коли закон буде підписаний і коли вони вступають у дію. На наш погляд, механізм впровадження через постанови Кабміну більш швидкий. Асоціація не має відношення до ініціатив окремих депутатів. Ми сподіваємось, що питання вирішать саме на рівні уряду.

Податкове резидентство

З питанням податкового резидентства все трохи складніше, адже воно зачіпає інтереси країн-реципієнтів і його треба обговорювати на рівні ЄС. Багато компаній на вимогу своїх клієнтів релокували частину співробітників за кордон ще до війни. Ці співробітники знаходяться за кордоном вже понад 180 днів, і закон змушує їх ставати податковими резидентами країн Євросоюзу. Зараз на рівні окремих країн є рішення про відтермінування цієї процедури, але його треба вирішувати і в цілому. Хоча б для топ-5 країн, де найбільше українських ФОПів, зокрема йдеться про Польщу, Німеччину, Іспанію, Румунію та Португалію.

Валютні правила НБУ

Ми і надалі вважаємо нинішню валютну політику дискримінаційною по відношенню до експортерів. При цьому ми не висуваємо претензій до НБУ і нікого не шантажуємо. Але попереджаємо про ризики. 

За 5 місяців 2022 року українська ІТ-індустрія збільшила експорт на 27%. Це єдина галузь української економіки, яка показала зростання відносно 2021 року. Частка IT у загальному експорті послуг зросла до 46%.

Але вже наступного місяця ми очікуємо зниження валютних надходжень від ІТ-експорту. І причина якраз у валютних правилах. Багато компаній зараз пропонують ІТ-спеціалістам притримати частину своєї зарплатні на корпоративному рахунку. Вони можуть отримати свої гроші пізніше, за вимогою,  або коли офіційний та реальний курси прийдуть у відповідність. Це означає, що через дискримінаційний курс українська економіка не отримає чималу частку валютних надходжень. 

З початку повномасштабної війни IT-індустрія вже надала Україні та ЗСУ допомогу на понад мільярд доларів

До прикладу, візьмемо компанію, яка щомісяця заводить у країну у вигляді зарплат $10 млн. Теперь замість цього вона заведе $5-6 млн. І нічого протизаконного в цьому немає, контрактори та ІТ-спеціалісти мають право розпоряджатися заробленими грошима так, як вважають за потрібне.

Одна справа, якщо б дохід від різниці курсів автоматично йшов на потреби ЗСУ. Але фактично цей дохід отримують комерційні банки. Знаю, що Нацбанк готує офіційну відповідь на наше травневе звернення і з нетерпінням чекаємо на нього.

Додам, що за нашими оцінками з початку повномасштабної війни IT-індустрія вже надала Україні та ЗСУ допомогу на понад мільярд доларів – у вигляді сплачених наперед податків, внесків у благодійні фонди, закупівлю техніки та обладнання для військових, а також прямих донатів від співробітників компаній. Ця сума щодня збільшується, але курсова різниця суттєво впливає на обсяг цих коштів.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Хто кого переможе в економічній війні та як довго ми зможемо прожити на рейках воєнної економіки. Головне з інтерв'ю з Володимиром Вахітовим (частина 2)

Олександр Тартачний 6 годин тому

Як треба було готуватися до війни і як на це впливає поведінкова економіка. Головне з інтерв'ю з Володимиром Вахітовим (частина 1)

Олександр Тартачний 18 серпня 2022 15:30

Не у всіх українців буде ПТСР після війни. Чому не варто залякувати психічними розладами

Юлія Даниленко 17 серпня 2022 10:36

Навіщо росіяни поширюють черговий фейк про Запорізьку АЕС?

Олександр Тартачний 17 серпня 2022 09:00

Нові функції у «Дії», ускладнення на ринку праці в IT та хакерська атака проти «Енергоатому»

Олександр Тартачний 17 серпня 2022 08:45