Керівник асоціації IT Ukraine про бронювання, закордонні відрядження, валютні правила та податкове резидентство айтівців
В березні 2022 року асоціація IT Ukraine та регіональні ІТ-кластери надіслали листа Володимиру Зеленському із проханням вирішити три найбільш актуальних питання для галузі – бронювання співробітників експортних індустрій від мобілізації, можливість їздити в бізнес-відрядження за кордон та питання податкового резидентства ІТ-спеціалістів, які перебувають за межами України. В травні, після запровадження нових валютних правил НБУ, до цього переліку додалося ще й питання різниці між офіційним та ринковим курсом валют.
З моменту першого листа минуло понад три місяці. SPEKA поговорила з директором асоціації IT Ukraine Костянтином Васюком про те, чи є якийсь прогрес у перемовинах з державними органами. Розповідаємо найголовніше з його відповідей.
Бронювання та закордонні відрядження
Найбільший прогрес наразі є саме у цих двох питаннях. Міністерство економіки вже підготувало проекти постанов щодо бронювання та закордонних бізнес-відряджень для представників експортних галузей. Кабмін мав розглянути їх минулого тижня, але процес загальмувала конференція в Лугано. У найближчі тиждень-два очікуємо конкретних рішень на рівні уряду.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Я ознайомлений з цими пропозиціями, це суттєвий крок вперед. Якщо їх затвердять, то співробітники експортної галузі отримають можливість тимчасово виїжджати за кордон за наявності обгрунтування. А експортно-орієнтовані компанії зможуть бронювати певний відсоток свого штату. Конкретну цифру поки не називатиму, давайте дочекаємося рішення уряду.
Ми знаємо про законопроєкти із пропозиціями щодо виїзду айтішників, які було подано у Верховну Раду. На наш погляд, вони трохи віддають популізмом і не є надто дієвими. В парламенті ці рішення можуть розглядатись довго, а потім незрозуміло, коли закон буде підписаний і коли вони вступають у дію. На наш погляд, механізм впровадження через постанови Кабміну більш швидкий. Асоціація не має відношення до ініціатив окремих депутатів. Ми сподіваємось, що питання вирішать саме на рівні уряду.
Податкове резидентство
З питанням податкового резидентства все трохи складніше, адже воно зачіпає інтереси країн-реципієнтів і його треба обговорювати на рівні ЄС. Багато компаній на вимогу своїх клієнтів релокували частину співробітників за кордон ще до війни. Ці співробітники знаходяться за кордоном вже понад 180 днів, і закон змушує їх ставати податковими резидентами країн Євросоюзу. Зараз на рівні окремих країн є рішення про відтермінування цієї процедури, але його треба вирішувати і в цілому. Хоча б для топ-5 країн, де найбільше українських ФОПів, зокрема йдеться про Польщу, Німеччину, Іспанію, Румунію та Португалію.
Валютні правила НБУ
Ми і надалі вважаємо нинішню валютну політику дискримінаційною по відношенню до експортерів. При цьому ми не висуваємо претензій до НБУ і нікого не шантажуємо. Але попереджаємо про ризики.
За 5 місяців 2022 року українська ІТ-індустрія збільшила експорт на 27%. Це єдина галузь української економіки, яка показала зростання відносно 2021 року. Частка IT у загальному експорті послуг зросла до 46%.
Але вже наступного місяця ми очікуємо зниження валютних надходжень від ІТ-експорту. І причина якраз у валютних правилах. Багато компаній зараз пропонують ІТ-спеціалістам притримати частину своєї зарплатні на корпоративному рахунку. Вони можуть отримати свої гроші пізніше, за вимогою, або коли офіційний та реальний курси прийдуть у відповідність. Це означає, що через дискримінаційний курс українська економіка не отримає чималу частку валютних надходжень.
До прикладу, візьмемо компанію, яка щомісяця заводить у країну у вигляді зарплат $10 млн. Теперь замість цього вона заведе $5-6 млн. І нічого протизаконного в цьому немає, контрактори та ІТ-спеціалісти мають право розпоряджатися заробленими грошима так, як вважають за потрібне.
Одна справа, якщо б дохід від різниці курсів автоматично йшов на потреби ЗСУ. Але фактично цей дохід отримують комерційні банки. Знаю, що Нацбанк готує офіційну відповідь на наше травневе звернення і з нетерпінням чекаємо на нього.
Додам, що за нашими оцінками з початку повномасштабної війни IT-індустрія вже надала Україні та ЗСУ допомогу на понад мільярд доларів – у вигляді сплачених наперед податків, внесків у благодійні фонди, закупівлю техніки та обладнання для військових, а також прямих донатів від співробітників компаній. Ця сума щодня збільшується, але курсова різниця суттєво впливає на обсяг цих коштів.
