Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як Україні зберегти податки громадян, які виїхали через війну. Колонка Ігоря Самоходського, BRDO

Ігор Самоходський
Ігор Самоходський Керівник сектору «IT та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO
29 травня 2022 8 хвилин читання

Україна підраховує збитки від війни та звертається по допомогу з відновленням до іноземних партнерів. Однак є ще одна величезна загроза для української економіки, на яку уряду варто реагувати вже зараз. Спричинена війною трудова міграція може призвести до «вимивання» платників податків, які на час війни вимушені були тікати в інші країни. 

Як інші держави ставляться до збереження податкового резидентства українських переселенців? Які кроки Україна має зробити, щоб зберегти їхні податки в українській економіці? На ці запитання у колонці для SPEKA відповідає керівник сектору «IT та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Три місяці триває війна російської федерації проти України. Ми вже звикли дивитися на неї у контексті інфраструктурних або галузевих втрат: вираховуємо зруйновані окупантами кілометри доріг, вкрадені тонни українського зерна, мільярди гривень, які не заробили українські підприємства, тощо.

Та варто не забувати, що ключова цінність сучасних економік — це людський капітал. Це люди, які працюють на українські компанії чи принаймні сплачують тут податки. Через війну велика кількість громадян була вимушена залишити Україну та переїхати за кордон, більшість — на територію ЄС (до Польщі, Німеччини, Чехії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Болгарії). Частина з них отримує і надалі заробітну плату або винагороду як ФОП на українські рахунки. При цьому українці ризикують стати податковими резидентами країн ЄС.

Спричинена війною трудова міграція — це виклик для людського капіталу України, на який наша держава має зреагувати. Від 24 лютого з України виїхали понад 6,6 млн людей, з яких 2,9 млн отримали тимчасовий захист. Якщо припустити, що принаймні 10% вимушених емігрантів продовжують працювати, — це величезна кількість українців, які фактично продовжують працювати на нашу економіку. Це стосується IT-компаній, а також всієї креативної сфери, будь-яких фахівців, що можуть працювати віддалено — графічні дизайнери, аналітики, комунікаційники, бухгалтери.

Україні важливо утримати їх як частину нашого людського капіталу та зберегти надходження податків в українську економіку. 

Зрештою, українці, які продовжують декларувати і платити податки в Україні, більш вірогідно повернуться додому після завершення війни, оскільки вони будуть відчувати свою причетність до України та її перемоги.

Чому Україна може втратити платників податків, які виїхали за кордон

Фізичні особи зазвичай вважаються податковими резидентами інших країн, якщо вони мають місце постійного проживання, центр життєвих інтересів або перебувають на території іншої країни понад 183 дні або шість місяців. 

Крім того, якщо громадянин України працює на міжнародну компанію, яка має офіс у тій країні ЄС, де він натепер перебуває, то вона може ризикувати через додаткове оподаткування (через статус economic employer). Така ситуація створює правову невизначеність та ризики, які можуть стати основою для:

  • звільнення українців;
  • накладення на них штрафних санкцій;
  • переведення розрахунків за кордон;
  • переведення працівників на «місцеві» контракти.

Останні нововведення НБУ, що несприятливі для ІТ-експортерів, також спонукають  фізичних осіб змінити український контракт на іноземний, а отже, і місце сплати податків.

Стосовно юридичних осіб. Ще до початку війни, через попередження у ЗМІ щодо інших країн, почалася релокація багатьох українських компаній, зокрема у сфері ІТ, яким для цього не потрібно було перевозити велику кількість важкого обладнання, складів, виробничої інфраструктури тощо. Після початку активної фази війни ця тенденція посилилася.

Законодавство інших держав часто містить вимогу про обов'язковоу реєстраціію та сплату податків для компанії, якщо у цій країні розташований її офіс або з території цієї країни фактично здійснюється контроль та керівництво підприємницькою діяльністю, або власне діяльність. Також зазвичай є вимоги щодо реєстрації окремої компанії або її постійного представництва як передумови провадження діяльності.

Наприклад, ці вимоги можуть стосуватися ІТ-компанії, яка переїхала до однієї з країн ЄС, орендувала офіс та розмістила у ній працівників. У такому разі вимога щодо перереєстрації у країні ЄС може надійти як від податкової служби відповідної країни, так і від compliance-служби замовника ІТ-компанії. 

Зазначене стимулює бізнес створювати нові юридичні особи / постійні представництва у країні перебування, переукладати від їхнього імені контракти, переводити розрахунки за кордон.

Як іноземні країни можуть вирішити питання оподаткування українців?

Практика різниться. Естонія, наприклад, вважає, що українські переселенці повинні бути податковими резидентами їхньої країни від першого дня перебування на її території. Ірландія має протилежну думку і каже, що не зробить українців, які працюють з країни віддалено, ірландськими платниками податків.

Більшість країн, зокрема членів ЄС, ще не визначилися з підходом до податкового резидентства для тимчасово захищених українців, які переїхали в країну через війну та отримали статус тимчасового захисту. Це наше вікно можливостей.

Саме зараз українська держава має попросити іноземних партнерів про допомогу, але не тільки з відновленням, а і щодо недопущення руйнації економіки України. Для цього якомога більше країн мають наслідувати приклад Ірландії.

Пропоную такі аргументи для збереження податкового резидентства України особами, що перебувають за кордоном:

  • 1
    Центр життєвих інтересів переміщених осіб лишається в Україні. Вони планують повернутися додому після того, як в Україні стане безпечно.
  • 2
    Економічний базис для доходів вимушених переселенців — це саме економіка України, а не країни тимчасового перебування. Переміщені особи та компанії зазвичай працюють дистанційно для українських замовників або експортуючи послуги, відтак формування доданої вартості виникає не за рахунок економіки країни перебування.
  • 3
    У спірних випадках місцем проживання для цілей оподаткування має вважатися країна громадянства.

Що може зробити Україна для збереження резидентності наших платників податків під час війни

Для України критично важливо, щоб фінансові потоки залишилися в державі, оскільки вони формують податкову базу (тобто надходження до бюджетів), ВВП, впливають на ліквідність банків, додають валютну виручку.

Час для вирішення цього питання спливає. Люди і компанії вимушені думати над тим, що вони робитимуть далі, вже зараз. 

Необхідно від імені найвищого політичного керівництва України сформулювати заклик до країн ЄС про невизнання податковими резидентами українців, які перебувають під тимчасовим захистом і отримують доходи в Україні.

Цей меседж треба донести насамперед європейським державам, куди емігрувало найбільше українців. Також слід звернутися до Єврокомісії. Хоч вона і не може нав'язати країнам-членам ЄС певну модель оподаткування, але здатна допомогти Україні в адвокації цього питання.

Потрібний для нас результат — це роз'яснення іноземних податкових органів, що вони не вважають українців, які перебувають під тимчасовим захистом і отримують доходи в Україні, своїми податковими резидентами. Це стане важливим кроком для збереження економіки України і основою для її відбудови.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

В Україні з'явився видавничий стартап від айтішників

Тетяна Троян 31 липня 2022 20:06

«Байки з калідору» з Євгеном Дубогризом: про економіку росії та України

Катерина Венжик 1 годину тому

Литовські залізниці послали «хакерів рф» у напрямку російського корабля

Катерина Венжик 3 години тому

Сотні гігабайт даних про окупантів РФ: прикордонники виявили диск із документами російської військової частини

Катерина Венжик 5 годин тому

Настрої бізнесу стають оптимістичнішими – дані Інституту економічних досліджень

Катерина Венжик 6 годин тому