Великий дронаріум: які українські БпЛА воюють проти росії
Нещодавно китайська компанія DJI зменшила ліміти на дрони, які найчастіше використовують наші військові. Сучасні війни потребують великої кількості БпЛА. Це безпілотні очі (а інколи й довгі руки) української армії в небі. ЗСУ використовують Bayraktar TB2 та інші іноземні безпілотники, але є немало й українських розробок.
SPEKA спробувала розібратися, які українські БпЛА воюють на фронті, які функції виконує кожен з них, а також запрошує вас долучитися до збору на дрони 93-ї бригади «Холодний Яр» та 3-ї окремої штурмової бригади.
Що відбувається в українській індустрії БпЛА
Україна намагається збільшити власне виробництво дронів, а компанії випускають нові модифікації. За словами міністра оборони Олексія Резнікова, за перші 8 місяців повномасштабної війни до експлуатації в Україні допустили більше БпЛА, ніж за останні 5 років.
А Міноборони уклало 16 державних контрактів з українськими виробниками БпЛА. Орієнтовна сума закупівель — 20 млрд грн.
Як опрацьовують дані з дронів і яку перевагу вони дають
Розвідувальну інформацію, серед якої і відомості з дронів, збирає мережа ситуаційних центрів. Це спільний проєкт Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони та ГО «Аеророзвідка». Остання також впроваджує власні військові розробки, зокрема, ударний дрон R-18.
Вадим Юник, керівник напряму роботизованих технологій ГО «Аеророзвідка», який розробляв R-18, розповідає, що нині більше займається налаштуванням інфраструктури, ніж виробництвом.
«Зараз я зосереджуюсь на створенні великої екосистеми, в якій військові дрони кооперуватимуться, адже важливо, щоб дрони могли обмінюватись інформацією між собою і це був такий великий рій».
Саме застосування дронів дає нам перевагу над чисельнішим ворогом, адже більше інформації дозволяє швидше ухвалювати рішення.
Також він зазначає, що попри пожвавлення на ринку, важливо, щоб в усіх виробників були однакові стандарти розроблення, щоб військові могли швидко їх застосувати.
«Дрон — це як автомобіль, він виконує певну функцію, але без доріг, мережі АЗС та СТО, у яких однакові стандарти, запчастини та бензин, він нічого не вартий. Тому єдині стандарти для усіх виробників і системність сильно спростить виконання завдань. Ми готові допомагати іншим розробникам, надавати технічні консультації тощо. Намагаємось вибудувати єдину мережу сенсорів. Наше головне завдання — бачити на відстані, яка нам потрібна, і моніторити її цілодобово».
Які є групи дронів
Найчастіше безпілотники розділяють за рівнем потреби та важливістю завдання, яке вони виконують. Вони відрізняються дальністю польоту, огляду та ураження.
- тактичні (на рівні взвод, рота, батальйон);
- оперативно-тактичні (батальйон-бригада);
- оперативні (бригада, з'єднання кількох бригад);
- оперативно-стратегічні та стратегічні (штаб армій або Генеральний штабу).
Цікаво те, що на першому рівні практично немає українських військових розробок. Причина у тому, що їх потрібно найбільше, і вони фактично розхідний матеріал. Зазвичай використовують китайські DJI та Autel.
Використання на цьому етапі невійськових дронів виправдане економією і поширене в усьому світі, пояснює головний інструктор напряму БпЛА Військової школи «Боривітер» Андрій Макаренко.
«Навіть якщо почнуть розробляти спеціальний військовий дрон для таких завдань, він одразу здорожчає, оскільки компоненти будуть дещо іншими та потрібно буде пройти додаткові сертифікації».
Наразі обидві бригади виконують бойові завдання у Бахмуті. Для розвідки, збору даних про розташування ворога та виявлення вразливих місць підрозділам потрібні дрони. Задонатити можна за посиланням на сторінці фонду. Дякуємо!
Кустарні ударні дрони
До цієї категорії ми зарахували кілька винахідливих пристосувань, основна суть яких — долучити вибуховий пристрій до комерційного або саморобного дрона.
Причиною не дуже великої ефективності «коптерів з гранатою» інструктор Андрій Макаренко називає рівень підготовки операторів, погодні умови (вітер) та неспеціалізоване обладнання.
Дрон з пінопласту
Добровольчий батальйон «Сонечко» використовує власну розробку: одноразові безпілотники. БпЛА може скидати саморобні протипіхотні бомби, начинені великим дробом. При цьому саморобний дрон має корпус з пінопласту та монтажної піни.
Дрон має нерухоме крило, що передбачає більшу дальність польоту і корисне навантаження, але негативно впливає на точність. Зате завдяки низькій вартості таких дронів можна зробити дуже багато. Ціна одного такого БпЛА близько $100. За твердженням бійців, їх БПЛА чудово зарекомендували себе на Харківському напрямку.
Дрон eBosh
На перший погляд, eBosh — це типове рішення — інженери зібрали квадрокоптер і приладнали до нього пластикову сантехнічну трубу у яку заклали гранату ВОГ-17.
Але відмінність у тому, що вони забезпечили апарат системою керування з виглядом від першої особи (FPV): оператор бачить зображення з камери, встановленої на дроні, за допомогою спеціальних окулярів. Завдяки цьому пілот керує безпосередньо вибуховим пристроєм до кінця і може не атакувати цілі згори.
БпЛА-розвідники
Це дрони типу «крило» або літакового типу. Вони не можуть зависати, тому їм потрібен маршрут. Але вони можуть працювати на більші відстані й також використовуються для глибшої розвідки (20-30 км). Для зльоту цим БПЛА іноді потрібна катапульта, а садять їх за допомогою парашуту.
«Чорна мамба»
«Чорна мамба» — це розробка компанії Skynetua та її засновника Михайла Дронова. У листопаді БпЛА пройшов льотні випробування та готується до серійного виробництва.
Перший серійний літак невдовзі передадуть військовим. Він зміг досягти швидкості 199,44 км/год.
Загалом інженери Skynetua тестували концептуальну модель БпЛА, на основі якої планують виробляти дрони-камікадзе, розвідники та бомбардувальники. Окрім того, Дронов створив дрони-близнюки, один з яких виконує розвідувальну функцію, інший вражає ціль як дрон-камікадзе. Проєкт є краудфандинговим.
«Чаклун»
«Чаклун» — швидкий та маневровий безпілотник, який важко вловити на радарах. Цей БпЛА призначений для глибинної розвідки. Дальність польоту з різними акумуляторами може становити від 100 до 150 км, а «робоча» висота — від 300 до 500 м. Програмна швидкість — 90 км/год. Ще один важливий плюс — ремонтопридатність.
Комплекс «Чаклун» складається з двох безпілотників, оснащених камерами, запасними акумуляторами, передавачем, ноутбуком, а також ремонтним комплектом.
Зараз їх близько сотні на усіх напрямках фронту.
«Ельф»
Ще одна важка для виявлення засобами РЕБ розробка — безпілотник «Ельф», який створила Харківська виробнича компанія ELF-systems. Цей дрон теж вже працює на фронті. За словами розробника Денис Домового, апарат застосовується з розвідувальною метою та поєднує у собі конкурентні характеристики з адекватною ціною.
Транспортні безпілотники
E-300 Enterprise
Цей літак нещодавно отримав дозвіл на експлуатацію у ЗСУ. Його розробником є український стартап AeroDrone. Загалом, сертифікацію отримали два типи безпілотних авіаційних комплексів: E-300 Enterprise (корисне навантаження до 300кг). E-300 Enterprise, ймовірно, будуть використовувати для доставлення вантажів на позиції військових.
Ударні дрони
Punisher
Це ударний безпілотник із «найдешевшою вартістю місії у світі», як заявляють розробники з UA Dynamics. «Контейнер» із боєприпасом, як його називають творці Punisher, коштує всього $100. Також це найшвидший безпілотник такого типу в Україні, а також найтихіший безпілотник в Україні. Щоправда потужності виробництва у компанії невеликі.
R-18
Це доволі великий дрон від ГО «Аеророзвідка» оснащений 8 двигунами для більшої надійності. У нього два канали керування й універсальний підвіс, на який можна чіпляти як боєприпаси, так і корисний вантаж. Щоправда, R-18 доволі гучний, тому переважно летить вночі за тепловізором.
Від початку повномасштабного вторгнення БпЛА R-18 вже знищили російської техніки на $130 млн.
«Кобра»
Інженери з Кривого Рогу розробили дрон-камікадзе «Кобра» з теоретичною дальністю ураження до 300 км. За функціоналом він схожий на іранські «Шахеди», але набагато дешевший. Собівартість апарату – близько $2000 доларів.
Безпілотник створений за класичною технологією, за якою будувалися літаки багато років. Сталеві поверхні кріпляться заклепками. За цією технологією можна виготовляти тисячі літаків на місяць. А пропелери виготовляють із деревини.
Разом з тим конструктор «Кобри» Віталій Бризгалов розповідає, що зараз безпілотник проходить випробування у ЗСУ, тому всі деталі нового проєкту поки що не розкривають.
Дрони — перехоплювачі «шахедів»
FOWLER та Spire
Ці безпілотники розробляються для перехоплення ворожих дронів Shahed, якими росія цієї осені та зими обстрілювала українську інфраструктуру.
FOWLER фіксує координати та вираховує траєкторію ворожого дрона. Натомість Spire — це ударний дрон-камікадзе.
Що відомо про українські безпілотники стратегічного рівня
Безпілотники такого рівня здатні проводити глибинну розвідку на сотні кілометрів у тил противника, шукаючи стратегічні об'єкти, позиції ППО або ракетних військ, а також завдавати ударів.
Розвідувальна роль БпЛА стратегічного рівня трохи зменшується через супутники — дані не гірші, але водночас немає ризику втратити дорогу техніку. Хоча повністю супутники замінити їх не можуть.
В Україні на цьому рівні використовують турецькі Bayraktar TB2. Але дорожнечу цих апаратів їх використовують лише для спеціальних завдань – наприклад, знищення пунктів управління, систем радіоелектронної розвідки або паливозаправників, як це було на Київщині. Ганяти «Байрактар» за поодинокими БТР недоцільно через ризик збиття дрона, який коштує приблизно $1-2,5 млн (і це без станції керування та комунікаційного обладнання). До того ж вони дорогі у використанні — один постріл «байрактара» коштує від $60 до $100 тис.
На цьому рівні українського чинного аналога поки немає. Конструкторське бюро «Луч» розробляло проєкт під назвою Сокіл-300, який мав би стати конкурентом «Байрактару», Прле робота над ним ще не завершена та не профінансована.
Натомість дедалі частіше з'являються повідомлення про завершення «Укроборонпромом» розробки безпілотника дальністю 1000 км. У листопаді повідомляли про те, що перші випробування БПЛА були успішними.
«Вона вже злетіла, вона вже сіла… Це важка машина, понад 200 кг злітної ваги. Це розробка, яка відповідає завданням, що були поставлені нам Валерієм Залужним ще на початку серпня», — зазначив менеджер проєктів ДК «Укроборонпром» Олег Болдирєв.
Це буде багатофункціональний БПЛА, який може бути як дроном-камікадзе, так і виконувати інші завдання, наприклад, вести аеророзвідку, коригувати артилерійський вогонь, знищувати ворожі цілі. Зараз у концерні готуються до наступного етапу – демонстрації можливостей дрона-камікадзе керівництву Сил оборони.
Дякую, що дочитали. Сподобався текст? Найкраща подяка — донат для ЗСУ.
