Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Які дрони «воюють» на боці України. Від тактичних до ударних БпЛА

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
7 вересня 2022 11 хвилин читання

Від початку повномасштабної війни українці встигли не лише скласти багато пісень про «Байрактари», але й почати іронізувати над цими піснями. Тим часом турецькі БпЛА не єдині безпілотні очі (а інколи й довгі руки) української армії в небі. Дрони різного рівня, походження та вартості відіграють у боротьбі проти російських окупантів вкрай важливу роль. 

SPEKA спробувала розібратися, які види БпЛА воюють на боці України і які функції виконує кожен з них.

Рівень 1. Тактичні безпілотники в Україні

Тактичні безпілотники потрібні на рівні відділення — взвод, рота, батальйон. Ці дрони фактично виконують функцію розумного бінокля, адже дозволяють ідентифікувати розташування ворожих військ та скупчення техніки, а потім передають їхні координати авіації та артилерії.

Саме тактичних БпЛА потрібно найбільше. Це одна з причин, чому на цьому рівні використовують переважно не військові, а комерційні дрони. Зазвичай китайські DJI та Autel. Це цивільні дрони з максимальною дальністю звʼязку до 10 км, а фактично — до 5-6 км.

Українських аналогів на цьому рівні немає. Як пояснює головний інструктор напряму БпЛА Військової школи «Боривітер» Андрій Макаренко, використання на цьому етапі невійськових дронів виправдане економією і поширене в усьому світі. 

"Цивільні дрони почали масово використовувати у сирійській війні. Їх багато і вони ефективні. Тому цивільні дрони поки що відповідають своїм коштам і на тактичному рівні їх використовують у всьому світі. Це дешево і це вже готова, роками відточена технологія. Навіть якщо почнуть розробляти спеціальний військовий дрон для таких задач, він одразу здорожчає, оскільки компоненти будуть дещо іншими та потрібно буде пройти додаткові сертифікації", — розповідає експерт. 

Також він зазначає, що DJI та Autel мають перевагу ще й у тому, що вони напівавтоматичні, наприклад, у них є автоматична функція утримання висоти. ЗСУ також можуть використовувати тактику коригування артилерії дроном у реальному часі. Але цивільні дрони обмежені у часі зависання та польоту. Тому зазвичай ЗСУ використовують тактику «каруселі»: де кілька екіпажів вилітають по черзі, «замінюючи» один дрон іншим. 

Як виглядає безпілотник DJI Mavic Як виглядає безпілотник DJI Mavic

Буває й таке: коптери з гранатою

Через дешевизну та відносну доступність цих дронів іноді їх обладнують як ударні – мінами та гранатами.  Для БпЛА тактичного рівня це нетипове використання. 

Макаренко пояснює, що точність такої зброї не надто висока: «Усі бачили круті відео, коли граната з дрона потрапляє у люк танка, але у більшості випадків це нарізка дуже влучних моментів. Загалом успішних скидань близько 20%, тому не можна сказати, що це дуже ефективна зброя. До того ж є небезпека для пілотів при монтажу боєприпасів. Ми у школі не робимо акценту на таку підготовку. Також людина має розумітися на боєприпасах як сапер».

Причиною не дуже великої ефективності «коптерів з гранатою» інструктор називає рівень підготовки операторів, погодні умови (вітер) та неспеціалізоване обладнання. 

Рівень 2. Оперативно-тактичні безпілотники в Україні

Ці БПЛА найчастіше використовують на рівні батальйону-бригади. Вони потрібні, щоб скоригувати кілька груп або потужнішу артилерію. Тут вже українських розробок доволі багато. Безпілотники "Лелека", "Фурія" та "Валькірія" добре себе зарекомендували, на них було державне замовлення, а також їх продають за кордон. 

Це дрони типу «крило» або літакового типу. Вони не можуть зависати, тому їм потрібен маршрут. Але вони можуть працювати на більші відстані й також використовуються для глибшої розвідки (20-30 км). Це вже військовий пристрій, а тому значно дорожчий. Їх ціна  — від 10 млн грн. Відрізняються також процедури запуску і посадки. Для зльоту цим БПЛА іноді потрібна катапульта, а садять їх за допомогою парашуту.

Вони ефективні також тоді, коли ворог намагається створити «сірі зони» на фронті:

"Зараз ворог теж розуміє, що проти нього працюють дрони. Цивільні дрони мають обмеження, тому росіяни створюють на деяких ділянках фронту "сіру зону". Наприклад, на перших 7 кілометрах не розміщують значні сили. Далі лише перші дозорні, а лише за 10+ км починаються перші скупчення техніки, щоб їх не дістали дрони",  — розповідає Андрій Макаренко.

У дронів військового типу краще захищений канал зв'язку та передача картинки. Також у нього є можливість повернутись, навіть якщо поблизу працюють ворожі РЕБ-установки, які глушать сигнал. 

Окремий тип — FPV-дрони (first person view). Їх пілот також керує БПЛА з пульта, але при цьому може бачити від першої особи у спеціальних окулярах. Деякі із них дуже швидкі, здатні досягати 140-180 км/год. Вони відволікають ворога, а іноді використовуються як дрони-камікадзе. Але вимагають більшої кількості часу нальоту та навчання.

Українські БПЛА оперативно-тактичного рівня
Українські БПЛА оперативно-тактичного рівня

Рівень 3. Оперативні безпілотники в Україні

Такі БПЛА потрібні на рівні бригад або з'єднань кількох бригад. Вони вже мають дальність 150-200 км. Мають більш серйозну систему захисту та можуть працювати спільно з ракетним комплексом типу «Точка», реактивними системами залпового вогню «Смерч» та береговими ракетними комплексами «Нептун». Серед українських аналогів це безпілотники PD-1 та PD2

Українські БПЛА оперативного рівня
Українські БПЛА оперативного рівня

Рівень 4. Безпілотники оперативно-стратегічного та стратегічного рівнів в Україні

Такі використовують на рівні штабу армій або Генерального штабу. Вони здатні проводити глибинну розвідку на сотні кілометрів у тил противника, шукаючи стратегічні об'єкти, позиції ППО або ракетних військ.

Розвідувальна роль БПЛА стратегічного рівня трохи зменшується через супутники.  Супутникова розвідка дає не гірші дані, але водночас немає ризику втратити дорогу техніку або втрапити в міжнародний скандал. Такі супутники не можуть сповна замінити стратегічні БПЛА, але технології супутникової розвідки активно розвиваються.

В Україні на цьому рівні використовують турецькі Bayraktar TB2. Через дорожнечу цих апаратів їх використовують лише для спеціальних завдань – наприклад, знищення пунктів управління, систем радіоелектронної розвідки або паливозаправників, як це було на Київщині. Ганяти «Байрактар» за поодинокими БТРами недоцільно через ризик збиття дрона, який коштує близько $1-2,5 млн (і це без станції керування та комунікаційного обладнання). 

На цьому рівні українського чинного аналога поки немає. Конструкторське бюро «Луч» розробляло проєкт під назвою Сокіл-300, який мав би стати конкурентом «Байрактару», але робота над ним ще не завершена.    

Українські ударні дрони 

Ударний дрон – це фактично літак, який несе баражуючий боєприпас, який сам обирає ціль. З українських це Punisher та R-18. Punisher один з найменших та найдешевших у світі ударних багаторазових дронів. Натомість R-18 доволі великий (завбільшки з пральну машину) і в першу чергу призначений для знищення бронетехніки. Зазвичай ці дрони працюють на автопілоті, а R-18 також ще й гучний, тому переважно летить вночі за тепловізором. Вони ефективні, але робота з ними ускладнюється тим, що для вдалого запуску треба добре орієнтуватись на місцевості. 

Український безпілотник Punisher Український безпілотник Punisher

Чи відрізняються українські дрони від західних аналогів?

За словами Андрія Макаренка, розробки українських безпілотників лише набирають обертів. 

«Все лише починається. Основний виробничий процес і розробка проходить саме зараз. Багато є колаборацій між різними компаніями та спеціалістами. Гірші чи кращі українські дрони, сказати важко, оскільки усе залежить від компонентів. Весь світ зараз працює над покращенням зв'язку та тривалістю роботи апаратів. На жаль, умовний Bayraktar у нас зараз не може бути. Але вони будуть використовувати наші двигуни і це вже початок», — розповідає інструктор. 

Також Макаренко зазначає, що все одно мова переважно про покращення наявних моделей або пристосування іноземних до наших особливостей. 

Як навчають операторів БПЛА

З початку повномасштабної війни у «Боривітрі» за різними напрямками підготували 1,2 тис. військових. Найбільше  — за спеціальностями оператор БПЛА та аеророзвідка. Зараз починають курси другого рівня, на яких навчають роботи з крилатими дронами. До війни така підготовка тривала близько трьох місяців, зараз – 2-3 тижні, але за умови, що учасники пройшли базовий курс. Приблизно такий самий  час виділяють виробники українських дронів, які проводять власне навчання. 

У «Боривітрі» два типи навчання: у Києві та виїзд мобільних інструкторів на місцевість поблизу лінії фронту. Базовий курс триває 5 днів, але учні залишаються у контакті із інструкторами і продовжують обмінюватися досвідом. Також програма швидко змінюється, оскільки змінюються типи захисту або інструкції. Працюють зазвичай у парі: пілот та штурман, який допомагає в орієнтуванні на місцевості та нанесенні об'єктів на карті. Такі пари взаємозамінні й часто міняються ролями.    

Головний принцип навчання — не наражати на небезпеку своє життя та життя побратимів (на операторів дронів направляють ворожу артилерію). Тут важливі два аспекти захисту: фізичний (подбати про шлях відходу та укриття) та цифровий (захист від перехоплення координат). 

Система пріоритетів виставляється таким чином: безпека пілота (під час вправ  інструктор з дрона перевіряє, як замаскувався оператор БПЛА), збереження «пташки», і тільки потім – розвідувальні дані. 

Навчання відбувається безплатно, оскільки школу підтримує Мінцифри у межах проєкту Армія Дронів. Навчання на операторів ударних дронів проводять лише військові. Ті, хто має керувати іноземними військовими БПЛА, зазвичай проходять підготовку за кордоном. 

Чи можна стати оператором до служби у ЗСУ?

Більшість шкіл зараз не навчають цивільних, оскільки попит серед військових досі високий. Також в Україні наразі заборонений запуск власних дронів без спеціального дозволу, тому тренуватись ви зможете лише у себе на подвір'ї.

Але тим, хто дуже хоче розвиватись у цьому напрямку, варто читати профільні форуми та спробувати комп'ютерні симулятори. Андрій Макаренко зазначає, що симулятори суттєво відрізняються від реального польоту, але саме з них починається робота з дронами FVP та «крилатими», адже  ціна помилки дуже висока. 

 

 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

«Дарниця» обігнала Pfizer: що говорять про гравців фармринку

LOOQME company 16 годин тому

У Туреччині розробили безпілотний військовий корабель

Вадим Добровольський 19 годин тому

Жіноче підприємництво під час війни: який бізнес відкрити за кризи

Максим Грант 4 жовтня 2022 13:00

Netflix та Microsoft відключили на росії сервери для пришвидшення завантаження контенту

Вадим Добровольський 4 жовтня 2022 11:25

Disney на росії видалила свій сайт та сторінки у соцмережах

Вадим Добровольський 4 жовтня 2022 09:43