Космічний рік. Головні місії, експедиції та відкриття космосу у 2022 році
Цього року українцям потрібно було спостерігати за небом з інших причин. Тому SPEKA підготувала дайджест головних подій року, які стосуються космосу.
Місія Artemis I на Місяць та запуск найпотужнішої ракети NASA SLS
Головним досягненням NASA та США стало повернення програми з освоєння Місяця.
Artemis I — перша з низки космічних місій, кінцевою метою яких є створення умов для довгострокового перебування людей на Місяці. Основна мета Artemis I — демонстрація роботи систем корабля Orion та забезпечення успішного запуску, приземлення та повернення на Землю перед першим пілотованим польотом у межах місії Artemis II.
Запуск корабля Orion на Місяць мав відбутися 29 вересня, а його переносили кілька разів. І врешті 16 листопада мегаракета вагою 2600 тонн і висотою як статуя Свободи нарешті полетіла.
![Запуск ракети SLS 16 листопада. Фото: NASA](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21258%2F1672215007792.jpg%3Fv%3D1672215007)
Цей політ — підготовка до першого за ціле покоління польоту на Місяць з екіпажем на борту. Востаннє нога людини ставала на Місяць у 1972 році у межах місії «Аполлон-17».
Хоча розробку SLS критикували як надто дорогу, (за останнє десятиліття на розроблення пішли $23 млрд), місія була успішною. Капсула Orion завершила обліт Місяця, надіслала нові фото супутника та успішно приземлилася у Тихому океані.
![](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21259%2F1672215081169.jpg%3Fv%3D1672215081)
SPEKA раніше писала про плани США колонізувати Місяць та космічний простір довкола нього, а також як люди вже забруднюють поверхню супутника.
Запуск телескопа Джеймса Вебба
Новий зоряний космічний телескоп NASA став найкращим науковим проривом 2022 року.
Після численних невдач, 20 років розроблень, величезної ціни у $10 млрд і небезпечної подорожі довжиною 1,5 млн км новий космічний телескоп «Джеймс Вебб» нарешті відкрив своє золоте інфрачервоне око і дав нам можливість побачити наш Всесвіт.
![Телескоп «Джеймс Вебб». Фото: NASA](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21260%2F1672215147100.jpg%3Fv%3D1672215147)
Під час польоту телескоп поступово розгортав складчасту конструкцію, а після прибуття відкалібрував інструменти й охолодив до наднизьких температур. За кілька днів після налагодження зв'язку наприкінці червня 2022 року дослідники почали відкривати тисячі нових галактик, більш далеких і давніх, ніж будь-які раніше задокументовані, деякі, можливо, на 150 млн років старші за найстарішу, визначену «Габблом».
Підписуйтеся на наші соцмережі
Місія DART: вчені відфутболили небезпечний астероїд
Цього року NASA випробувала «космічну зброю», спрямовану на порятунок людства. Місія DART мала на меті перевірити можливість зміни траєкторії астероїда для захисту Землі від зіткнення з ним.
Космічний корабель NASA під назвою DART (Double Asteroid Redirection Test) 26 вересня зіткнувся з невеликим супутником астероїда 65803 Didymos — астероїдом розміром з футбольний стадіон, розташованим приблизно за 10 млн км від нашої планети. Вартість проєкту становила $330 млн, а зіткнення транслювали у реальному часі.
DART врізався у астероїд зі швидкістю 23,7 тис. км/год. Внаслідок удару швидкість польоту астероїда зменшилася лише на 0,4 мм/c. Однак через це його оберт довкола орбіти запізнився на 32 хвилини, що було б цілком достатньо для Землі, якби загроза була реальною. Це перший випадок в історії, коли людство навмисно змінило рух небесного тіла.
![Схема зміни траєкторії орбіти астероїда внаслідок удару апарата DART](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21261%2F1672215441862.jpg%3Fv%3D1672215441)
Натепер астрономам невідомо про астероїди, які могли б зіткнутися з нашою планетою. Проте вчені уважно стежать за 30 тис. великих об'єктів у Сонячній системі.
Перша фотографія чорної діри у центрі Чумацького Шляху
У центрі Чумацького Шляху розташована гігантська чорна діра, і астрономи вперше змогли її побачити. Завдяки потужності восьми підключених радіотарілок з усього світу телескоп Event Horizon зробив знімок тіні надмасивної чорної діри, відомої як Стрілець A*. Сотні вчених із 80 установ по всьому світу працювали разом, щоб зібрати, обробити, об'єднати фрагменти даних та створити загальну картину.
![Перше в історії зображення Стрільця A* — чорної діри, розташованої у центрі Чумацького Шляху. Джерело: EHT Collaboration](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21262%2F1672215547175.jpg%3Fv%3D1672215547)
Фото доволі розмите, але вчені планують вдосконалити свою технологію, щоб зробити зображення чорної діри чіткішим.
Китай завершує будівництво космічної станції Tiangong
У жовтні Китай завершив будівництво власної космічної станції «Тяньгун». Це космічна лабораторія, де вчені проводитимуть дослідження в умовах мікрогравітації, як астронавти на Міжнародній космічній станції. Китайське слово «Тяньгун» означає «небесний палац».
![Рендер Китайської космічної станції](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21263%2F1672215722128.jpg%3Fv%3D1672215722)
Але не минулося без проблем. У листопаді цього року після запуску ракети Long March 5B на Землю упав відпрацьований прискорювач. Причому це вже четвертий випадок, інші уламки впали у Тихий океан на території інших країн, зокрема Філіппін.
Екзопланети-океани та органічні сполуки на Марсі
Також цей рік був багатий на непрямі докази життя на інших планетах. NASA опублікувала результати дослідження піску, зібраного ровером Curiosity у марсіанських дюнах Багнольда. Вчені припускають, що на дні кратера колись була водойма, про що свідчить рельєф, схожий на дельти земних озер та річок.
Ровер Curiosity виявив у піску сліди аміаку, а також органічної сполуки — бензойної кислоти. Знахідка підкріплює гіпотезу про те, що у далекому минулому на Марсі існувало мікробне життя.
А дослідники з Монреаля знайшли докази того, що дві екзопланети є «водними світами». Ці світи розташовані на відстані 218 світлових років від нас у сузір'ї Ліри та не схожі на жодну планету Сонячної системи.
![Візуалізація, яка показує поперечний переріз Землі (ліворуч) і екзопланети Kepler-138 d (праворуч). Зображення: Benoit Gougeon (University of Montreal)](https://images.weserv.nl/?w=715&we=1&n=-1&url=https%3A%2F%2Fnewspeka.fra1.digitaloceanspaces.com%2Fprod%2Fmedia%2F21264%2F167221606718.jpg%3Fv%3D1672216067)
Вода не була безпосередньо виявлена на Kepler-138 c і d, але, порівнюючи розміри та масу планет з моделями, астрономи дійшли висновку, що значна частина їхнього об'єму, до половини, має складатися з матеріалів, які легші за камінь, але важчі за водень або гелій. Тож імовірно це вода.
Дослідники попереджають, що планети можуть не мати океанів, подібних до земних, безпосередньо на поверхні. Річ у тім, що температура в атмосфері Kepler-138 d вище точки кипіння води, тому, ймовірно, на планеті буде густа щільна атмосфера, яка складається з пари. Тільки під цією паровою атмосферою потенційно може бути рідка вода під високим тиском.