Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

США планують колонізувати Місяць: новий план Білого дому

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
25 листопада 2022 5 хвилин читання

Нова місія НАСА на Місяць має не лише науковий, а й економічний та, головне, політичний інтерес. Колеги з видання Vox проаналізували, що означає документ про науково-технічну стратегію місячного простору. Ми обрали головне зі статті. 

Перша місія у програмі НАСА «Артеміда» нарешті відправила шатл «Оріон» у подорож навколо Місяця. Це перший крок великого (і дуже дорогого — Ред.) плану з висадки людей на Місяці вже у 2025 році та початок далекосяжних планів Білого дому щодо постійного форпосту на Місяці.

Національна науково-технічна рада Білого дому минулого тижня оприлюднила свою нову Національну науково-технічну стратегію цислюнарного простору (зони тяжіння Землі та Місяця у космосі). 

Карта цислюнарного простору. 

Для транспортних цілей найважливішими є дві L-точки, розташовані поблизу та на одній лінії з Місяцем, L1 і L2.Вони розташовані  на відстані близько 60 тис. км. Це місця майже повної невагомості, а тому транспортним засобам для відвідування розміщеної там станції не потрібні посадкові опори. Навіть великі об'єкти, розміщені там можна зберігати з мінімальним використанням палива для утримання станції. Карта цислюнарного простору.  Для транспортних цілей найважливішими є дві L-точки, розташовані поблизу та на одній лінії з Місяцем, L1 і L2.Вони розташовані  на відстані близько 60 тис. км. Це місця майже повної невагомості, а тому транспортним засобам для відвідування розміщеної там станції не потрібні посадкові опори. Навіть великі об'єкти, розміщені там можна зберігати з мінімальним використанням палива для утримання станції.

Ця стратегія окреслює чотири головні цілі США: інвестиції у дослідження, співпрацю з іншими країнами, створення комунікаційних мереж у космосі та підвищення обізнаності людства про ситуацію поблизу та на Місяці.

Але цей план також натякає на кілька відкритих правових, політичних та екологічних питань про те, яким має бути життя на Місяці. Тестова місія, наступна місія з екіпажем доволі добре сплановані. Але що буде далі? 

Польоти на Місяць заради науки, але не лише 

Частина стратегії полягає у тому, щоб розвивати науку. Сполучені Штати цікавить, як використовувати зворотний бік Місяця, його екрановану зону, яка не ловить радіочастоти із Землі. Її планують використовувати для нових типів астрономічних спостережень. А розвиток ресурсів і технологій на поверхні Місяця може полегшити запуск майбутніх місій на Марс.

Водночас уряд зацікавлений у виконанні завдань на Місяці, які не пов'язані з розширенням знань людства про Всесвіт. Білий дім наголошує на «діяльності з економічного розвитку» та «економічному зростанні» у космічному просторі та на Місяці, а також окреслює політичні цілі уряду, зокрема «реалізацію лідерства США».

Скотт Пейс, директор Інституту космічної політики Університету Джорджа Вашингтона, стверджує, що якщо США досягнуть своїх цілей, Місяць виглядатиме зовсім інакше. Орбіта буде заповнена багатьма супутниками, а також з місячною мережею GPS і космічною станцією для людей, яка також слугуватиме зупинкою для відпочинку перед тим, як астронавти приземляться на поверхню супутника.

Хоча планів щодо місячного міста немає, є пропозиції щодо постійного форпосту на південному полюсі Місяця, де члени експедицій проводили б шестимісячні чергування. Китай і росія також оголосили про плани щодо місячного форпосту. 

Якщо місії НАСА будуть успішними, то невдовзі на супутнику можуть з'явитись атомні станції, щось схоже на місячний інтернет та кар'єри для видобутку ресурсів. 

SpaceX Starship призначений для доставлення вантажів на поверхню Місяця. 

Художнє зображення базового табору на Місяці. © НАСА Художнє зображення базового табору на Місяці. © НАСА

Колонізація Місяця: потенційний космічний конфлікт 

Але плани Білого дому стикаються з кількома перешкодами. За словами Мішель Хенлон, співдиректора Центру повітряного та космічного права, такі ідеї можуть спричинити політичну напруженість. 

По-перше, досі немає глобального загального бачення того, яким має бути майбутнє Місяця. Трохи більше 20 країн підписали так звані Угоди Артеміди: принципи співпраці у цивільному дослідженні та використанні Місяця, Марса, комет і астероїдів у мирних цілях. (Серед підписантів також Україна, але немає основних космічних опонентів США, таких як Китай та росія. — Ред.) 

Конгрес заборонив НАСА мати космічне співробітництво з Китаєм з 2011 року. І хоча Білий дім продовжує наголошувати на міжнародній співпраці, а Місяць досить великий (58 млн кв. км), кілька країн можуть боротися за ресурси, як-от одне конкретне місце посадки чи певний запас матеріалів.

Щоб створити альтернативи, Білий дім заявив, що хоче розширити доступ до даних про космічну погоду, супутникові дані, а також створити каталог усіх об'єктів на Місяці. Але втілити це складно, оскільки зараз каталог космічних об'єктів у США контролюється виключно американським міністерством оборони.

Оприлюднена стратегія Білого дому є лише першим варіантом планів уряду щодо Місяця. Загалом ще немає жодної гарантії, що бачення США буде таким і що воно взагалі втілиться у життя. Однак стає дедалі очевидним, що космічні місії «Артеміда» можуть спричинити серйозні виклики. Людство заглиблюється у космос і ризикує наразитися на ті самі проблеми, які ми ще не розв'язали тут, на Землі. 

 

 

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

NASA створила сайт, на якому можна стежити за місією Artemis 1

Катерина Колонович 13 годин тому

У ПАР та Австралії побудують найбільший у світі радіотелескоп

Катерина Колонович 15 годин тому

Через місію Artemis 1 ускладнився зв'язок із телекопом «Джеймса Вебба»

Катерина Колонович 16 годин тому

Сотні американців спостерігали падіння яскравого метеору

Катерина Колонович 3 грудня 2022 17:35

Китай звинуватив Starlink у порушенні правил космічного руху

Катерина Колонович 1 грудня 2022 15:01