Як працює військова система Delta. Головне з інтерв'ю Ярослава Гончара з «Аеророзвідки»
Співзасновник громадської організації «Аеророзвідка» Ярослав Гончар в інтерв'ю «Мілітарному» розповів, які технологічні рішення застосовує Україна для розвідки та обізнаності військових, чому система «Дельта» випередила розробки НАТО та як штучний інтелект допомагає виявляти ворога. SPEKA публікує найважливіше.
Про практику управління армією ISTAR
Акронім ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, Reconnaissance) поєднує процеси збору, обробки та поширення військової інформації. На рівні доктрини ця практика не притаманна українському війську і не внормована законодавством. Це відрізняє українське військо від армій країн НАТО. Після «Бурі в пустелі» вони зрозуміли, що функція збору інформації має бути відокремлена від розвідки.
В уявленні наших союзників аналітичний прогноз є результатом роботи розвідників, і вони не залучені до збору інформації.
Процес збору та обробки інформації — це функція органів управління штабів, які в країнах НАТО працюють за системою ISTAR. Їхнє завдання — в режимі близького до реального часу надавати командиру та військовим інформацію про поточний стан. Тобто продукт ISTAR — common operational picture (загальна оперативна картина).
Зараз це впроваджується у тестовому режимі. Командувач одного зі стратегічних угруповань видав наказ про створення підрозділів ISTAR. З різних секторів та управлінь оборони призначаються особи, які діють за вже затвердженим протоколом.
Поки що ISTAR дублює функцію розвідки, але збирає всі первинні дані: повідомлення від інформаторів, автоматизовані джерела, чатботи, інформаційні системи, збір даних з безпілотників і кіберсистем.
В одному приміщенні перебувають представники МВС, Служби безпеки України, Головного управління розвідки, збройних сил різних напрямів. Це зручно, тому що кожен з них має свої спроможності з добування інформації.
Прикордонники, СБУ та ГУР більш досвідчені в роботі з агентурою. Долучаються представники артилерійської розвідки й отримуємо дані з радарів. Ну і супутникові знімки, звісно. Вони стандартизують інформацію і використовують її в інформаційній платформі збройних сил «Дельта» на цифрову мапу.
Переваги підходу ISTAR
- Вивільнення часу розвідки для аналітичної роботи, бо інформації дуже багато. На оперативне угруповання у цілодобовому режимі працює до 40 осіб. Вони постійно приймають інформацію, а їхнє завдання — розкласти її на мапу.
- Війська не мають двозначних трактувань. Якщо у системі відзначено танк, то це буде точно танк, він буде стояти у тому місці й точно буде позначено ступінь довіри до джерела інформації та самого факту. Коли є така система, ми маємо більше часу на відповідь розвідки про те, які плани у ворога.
- Система бойового управління — це цикли, які працюють на рівні кожного штабу. Тобто розвідник відповідальний за те, щоб передати каталог цілей до групи вогневого ураження. Крім того, існують вимоги, яку інформацію можна передавати з огляду на її достовірність. До того ж є вказівки загальновійськового командира. Наприклад, якщо ми перебуваємо в обороні, то нам треба знищувати одні об'єкти, якщо ми готуємось до наступу — інші. Тож якщо якісні цілі будуть передані на групу планування вогневого ураження, вона зможе ефективніше спрацювати.
- Військовий потенціал вже не є таким важливим: навіть якщо проти тебе більший ворог, ти можеш нав'язувати свій темп ведення бойових дій.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Що таке система ситуаційної обізнаності «Дельта»
Ми використовуємо багато інформації різного типу, але основною для нас є інтеграційна платформа збройних сил «Дельта». Її архітектура базується на хмарних технологіях, і у нас немає проблем з підтриманням серверів. Основний інструмент — цифрова мапа.
Ми збираємо інформацію — все, що знайдено супутниками, все, що здобули інформатори, що виявили радари, безпілотники тощо — і накладаємо її на мапу шарами. Є різні рівні доступу та вимоги, але ми не тримаємо інформацію на мапі довше трьох днів. Потім вона переноситься до архівних шарів.
Інші військові використовують цю систему для того, щоб бути ситуаційно обізнаними. Наприклад, медикам потрібно прокласти маршрут, і вони позначають госпіталі, аптеки, військові адміністрації. А коли ми звільнили Херсон, нам потрібна була мапа, на якій можна позначити, які території вже розміновані, а які ні.
Спроби злому «Дельти»
Коли користувач подає заявку до Міноборони, з ним зв'язуються представники міністерства і валідують особу. Це схоже на оформлення банківської картки: отримують ваше фото, документ та перевірять ,чи служите ви у цій частині, яку зазначили. Після отримуєте доступ до системи, але ще не до інформації та мапи.
Далі охочий мусить подати запит на інформацію до відповідного підрозділу ISTAR або ситуаційних центрів, якщо у цьому угрупуванні цих підрозділів ще немає.
Зараз систему «Дельта» використовують кілька десятків тисяч силовиків. Зокрема, південне угруповання повністю інтегроване у цю систему, як і військово-морські сили та ССО. Долучаються підрозділи ТрО.
Як ситуаційна обізнаність змінює перебіг війни
«Аеророзвідка» об'єднує людей, які служать у різних складових сил безпеки та оборони. У лютому ми всі опинилися у Києві, і нам потрібно було організуватись і відстежувати зміну ситуації.
Наприклад, група головного управління розвідки виїхала до Ірпеня і від моменту, як вони виїхали, до прибуття у місто ситуація ще тричі динамічно змінилася.
Людина, яка відповідає за квартал в Ірпені, збирає інформацію про цю ділянку і тримає зв'язок із підрозділом. Коли ще застосунку не було, надсилали скриншот з мапи, мовляв, будь уважний — там повідомляють про небезпеку. Диспетчер супроводжує загін, який ділиться своєю геолокацію і спостерігає, що відбувається навколо.
Як західна зброя інтегрується з «Дельтою»
Західна техніка, яку ми отримуємо, має цифрові системи управління. Вони працюють за своїм алгоритмом, але не потребують додаткових налаштувань для інтеграції з «Дельтою», оскільки вона створена за стандартом НАТО. Сучасний танк приєднують як сенсор до системи, і танкіст на приладовій панелі отримує ту саму інформацію, що й на ноутбуці чи планшеті.
Чи використовує росія технологічні військові системи
У світі є opensourсe-рішення, які можна завантажити. Функціонал буде обмежений, але навіть узявши за основу мапи від Google, подібну систему можна зробити. Однак для того, щоб це були не абстрактні зірочки, вам потрібна розроблена модель даних. Тому у них немає кластеризації за типом військової техніки.
Використання ШІ у «Дельті»
Штучний інтелект вже інтегрований у систему. Наприклад, злітає дрон, щось бачить, вхідну інформацію від його сенсорів або супутників пропускають через алгоритми ШІ, результати в автоматичному режимі видають на мапу, зокрема, ШІ розпізнає тип техніки або ідентифікує людей.
ШІ не завжди визначає інформацію правильно, але він навчається і згодом покращує показники. Це полегшує роботу нашим дешифрувальникам — ШІ визначає потенційні цілі, а дешифрувальнику необхідно лише підтвердити його здогад.
Цим ми впливаємо на темп ведення бойових дій. Що швидше ми обробляємо інформацію, то швидше ухвалюємо рішення.
Перспективи «Дельти» у НАТО
Підрозділ «Центр інновацій і розвитку оборонних технологій» відповідальний за розроблення та підтримання життєздатності «Дельти». За рік вийшло приблизно 40 оновлень застосунку.
Раніше власних розробок, які б належали Збройним силам і забезпечували процеси управління хоч штабного-тактичного рівня, не було. Розробки велися, гроші витрачались, а продукту не було.
У НАТО є протоколи та стандарти. Навіть більше, у НАТО діє програма federated mission network, яка описує розвиток ІТ-продуктів на багато років вперед. Зараз напланована до 2030-х.
Коли ми починали 2016 року, у НАТО діяли певні стандарти. Але ми розуміли, що на той час, коли ми реалізуємо свою розробку, вони матимуть інші стратегії. Тож ми одразу реалізовували ті концепти, які НАТО закладало як обов'язкові для 2024 року.
Наші військовослужбовці брали участь у натовському заході, де представники 30 країн вирішують, в які концепти варто інвестувати. Виступ українців супроводжувався оплесками стоячи, коли хлопці сказали, що ми уже в хмарі, а тут ще розмірковують, що «ніби треба перейти, а як це зробити, а який план переходу». Наша військова частина під час збройної боротьби випускає 40 релізів.
Нам тепер є з чим увійти в НАТО. Альянс — це про колективну безпеку: ти не тільки береш, а ще й даєш. Є стандарти, і кожна армія бере на себе зобов'язання підтримувати їх. Бо воювати треба разом, не можна, щоб в однієї армії було програмне забезпечення, несумісне з іншими.
Не всі армії світу можуть собі дозволити вести розробки. Багато хто покладається на рішення, сертифіковані НАТО. Україна могла б поширити «Дельту», оскільки це хмарне рішення і не потребує інвестицій у сервери та дроти. Його можна було б зробити надбанням, щоб ми могли вести спільні операції в системі, побудованої за стандартами НАТО. «Дельта» — це продукт, який ніхто не має на такому технологічному рівні.
