Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як війна спричинила технологічний зсув для України

Олександр Краковецький
Олександр Краковецький Ph.D., Software Engineer and Architect, AI/Data Science Expert
19 грудня 2022 7 хвилин читання

Україна зіткнулася з найбільшим викликом в історії. Її економіка, інфраструктура та логістика під постійними атаками. У цій публікації поговоримо про те, як змінився бізнес-ландшафт країни і яка в цьому роль технологій.

Збір коштів по всьому світу

Після початку російського вторгнення основним викликом була необхідність зібрати якомога більше грошей по всьому світу.  

На жаль, більшість глобальних платіжних систем, як-от Paypal, не працювали в Україні. Це при тому що в Україні поширені безготівкові операції та є зручні й швидкі системи онлайн-банкінгу. Часто українські платіжні мобільні застосунки та системи онлайн-банкінгу кращі за європейські аналоги.

Тож головним викликом було переконати глобальні платіжні системи почати працювати з Україною (чи хоча б з українськими біженцями в Європі), узгодити свою діяльність з місцевим законодавством і уникнути блокувань через операції, пов'язані з окупованими та анексованими територіями.

PayPal та Wise дозволили українцям відкривати облікові записи у цих системах. Український уряд почав тісну співпрацю з Binance та іншими великими криптоплатформами, щоб мати змогу отримувати пожертви у криптовалюті. З'явилися благодійні ініціативи, як-от United24 та інші. 

Україна стала цікавою для міжнародних фінансових гравців як отримувач інвестицій та багатьох програм реновації.

Хмарні технології в Україні передусім 

Як і в більшості країн світу, в Україні є суворе законодавство щодо зберігання та використання персональних даних. А вся критична інфраструктура має знаходитися всередині країни. На практиці це означає, що державні установи, банки та медичні заклади не можуть використовувати публічні хмарні сервіси на кшталт Microsoft Azure, Amazon AWS чи Google Cloud. Також у більшості випадків українські стандарти та вимоги не синхронізовані з європейськими, що робить додаткові перешкоди у співпраці з іноземним бізнесом

У той час, коли ваша критична інфраструктура зазнає атак, використання хмарних технологій є гарним рішенням. Не зважаючи на всі потенційні проблеми, що несе використання публічних хмарних сервісів, у порівнянні з локальною інфраструктурою вони можуть забезпечити надійніше середовище зберігання інформації, що може протидіяти DDoS-атакам та має системи резервного копіювання даних.

Український уряд дозволив використання публічних хмарних сервісів під час дії воєнного стану. Завдяки провідним хмарним провайдерам, критичні галузі економіки, банки, державні органи та урядові організації змогли мігрувати у хмару протягом кількох місяців. 

Безумовно, ця ситуація дозволить розвіяти сумніви та побоювання щодо використання публічних хмарних сервісів і призведе до значної перебудови ІТ-системи країни. Якщо цей процес продовжиться, у України є чудовий шанс побудувати сучасну гібридну ІТ-інфраструктуру і зберегти 10-20 років, які б пішли на це за звичайних умов.

Занепад «стандартів» соціальних мереж в Україні

Стандарти спільноти таких соціальних мереж, як Facebook чи Instagram не дозволять вам розповісти, що відбувається в Україні. Мова ворожнечі (як один з найпоширеніших випадків їх порушення) також заборонена. Раніше на папері Facebook та Instagram дозволяли користувачам закликати до смерті російських окупантів в Україні, а насправді обмежували чи блокували сторінки українців за розміщення контенту, пов'язаного з війною.

Роками модератори українського контенту працювали з росії і як результат соціальні мережі та інші ресурси на кшталт «Вікіпедії» стали майданчиками для розповсюдження пропаганди та фейкових новин. І свобода слова тут не аргумент, адже працює вона тільки у демократичних країнах. 

Очевидно, що наявні засоби модерації контенту застаріли та навіть є шкідливими. Розробка нових стандартів спільноти, а також інструментів для виявлення фейкових новин та профілів є новим соціальним і технологічним викликом.

Водночас соцмережі призвели до появи такого явища, як OSINT (розвідка на основі відкритих джерел). Волонтери та професійні журналісти можуть аналізувати соціальні мережі та інші відкриті джерела, шукати там інформацію і на її основі проводити розслідування.

Чатботи повсюду

Якщо у вас є хоча б шматочок корисної інформації, українці зроблять на її основі чатбот. Цей інструмент став стандартним для багатьох ситуацій, починаючи з пошуку інформації про відключення електроенергії і закінчуючи повідомленнями в державні органи про підозрілі чи небезпечні предмети.

Telegram став стандартною платформою для чатботів. У порівнянні з іншими меседжерами він простий у використанні, швидкий та по факту найлегший для створення чатботів. Viber, Messenger та WhatsApp не можуть скласти йому достойну конкуренцію. Крім того, як я вже казав, інші платформи не дуже підходять, коли ми говоримо про швидкість і простоту.

Але при цьому Telegram створили у росії, тож ми не маємо 100% впевненості щодо того, хто має доступ до користувацьких даних. Тим не менше, в нашому випадку це безальтернативний вибір попри всі перестороги. 

А де тут штучний інтелект?

ШІ це не те, що може бути розроблено та впроваджено миттєво, тим паче у військовій сфері. Він потребує високоякісних даних, час на навчання, тестування та розгортку. Для нього потрібна глибока інтеграція із наявними бізнес-процесами, військовим ПЗ та політична воля для впровадження. Штучний інтелект дуже чутливий до конкретних вимог та умов. А у нас не було нічого з перерахованого. Чесно кажучи, я не був дуже оптимістичним щодо реальних кейсів використання ШІ. Мабуть, я помилився. 

Як результат співпраці між ІТ-компаніями, ентузіастами ШІ та військовими, з'явилися повідомлення про окремі випадки використання штучного інтелекту. Мова йде про виявлення ракет і військової техніки, розпізнавання обличь російських військових (як інструмент для OSINT), визначення фейкових новин тощо. 

Я припускаю, що військовий ШІ стане наступним трендом. Об'єднавши його із індустрією дронів ми отримаємо новий багатомільярдний ринок.

Коротка післямова

Сьогодні я купив каву в місцевій крамничці. У ній не було електрики та інтернету, платіжне обладнання не працювало. Та я зміг розрахуватися безготівково, використавши смартфон як платіжний термінал. 

Війна пришвидшує цифрову трансформацію всередині країни, роблячи людей більш гнучкими, освіченими та підготовленими. 

На жаль, ціна цього прогресу занадто висока.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Італійський стартап створив одяг, який блокує систему розпізнавання облич

Руслан Сорока 8 годин тому

Чому і як ми мігрували з Notion на ClickUp: кейс Bypaul design studio

Павло Футрук 9 годин тому

Хакери розсилають шкідливі листи від імені «Укртелекому»

Руслан Сорока 11 годин тому

Як працює військова система Delta. Головне з інтерв'ю Ярослава Гончара з «Аеророзвідки»

Олександр Тартачний 16 годин тому

Sales Ops та інші продажні ролі: хто потрібен вашій компанії

Владислав Миронович 16 годин тому