Як модернізується армія Китаю через російсько-українську війну

The Economist проаналізував, як Китай реформує власну армію. SPEKA переповідає головне з матеріалу, а саме:

У якому стані армія Китаю 

З 1979 по 1982 рік Сi Цзіньпін був  секретарем Ген Бяо, міністра оборони Китаю. Він бачив жахливий стан Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), яка користувалась технологіями часів Другої світової війни. 

Наразі країна може розробляти та виготовляти майже всю сучасну зброю, яка їй потрібна.

У Пентагоні кажуть, що НВАК розгорнула гіперзвукову ракету середньої дальності, яка може літати на межі атмосфери та змінювати курс, щоб уникнути ППО. Також у Штатах вважають, що у 2021 році Китай випробував версію більшої дальності, яка одного разу могла б перенести ядерну бомбу на материкову частину Америки (Китай каже, що це був космічний апарат).

І все ж китайське озброєння має технічні недоліки і затримки в розробці. Зокрема через те, що десять великих державних виробників зброї мають перебільшений штат, погано керуються та приховують помилки під час звітів. Щодо деяких ключових компонентів зброї Китай все ще залежить від інших країн.

Ще одна проблема — корупція. Оновлення Народно-визвольної армії Китаю почалось у 2016 році та включало створення відділу розробки обладнання і суворі правила щодо тестування зброї. Попри зусилля Сі Цзіньпіна у липні цього року департамент визнав, що підкупи все одно продовжувались. 

Як російсько-українська війна вплинула на Китай

Ще до війни в Україні НВАК припускала, що вона не досягає своїх цілей, а військові видання часто повторювали твердження Сі Цзіньпіна, що в армії Китая немає зброї, щоб виграти високотехнологічну війну. Українська армія виявила недоліки в російській зброї, яку Китай купив або скопіював. Зокрема — через ембарго на постачання зброї Заходом після того, як армія вбила продемократичних протестувальників на площі Тяньаньмень у 1989 році.

Особливе занепокоєння в Китаю викликає вразливість російських танків, бронетехніки та військових кораблів до переносних ракетних систем та безпілотників. Тому Китай розглядає способи модернізації власного озброєння. 

Окрім цього, діють американські обмеження на експорт до Китаю чипів та інших технологій військового призначення. Звертаючись до офіцерів НВАК у березні, Сі Цзіньпінь сказав, що оборонна промисловість Китаю повинна більше зосередитися на інноваціях, самозабезпеченні та «перемаганні у війнах».

Скільки Китай витрачає на гонитву озброєнь

Через уповільнення економіки Китай може скоротити військові витрати. Здебільшого вони йдуть на пільги для новобранців. 

«Ми все ще далекі від того, щоб зрівнятися з Америкою, — сказав The Economist старший полковник Чжан Чі з Університету національної оборони НВАК. — Наша найбільша проблема в тому, що економіка Китаю потребує більшого розвитку. У нас просто немає грошей».

Військовий бюджет Китаю на 2023 рік становить $225 млрд (порівняно з $817 млрд у США). Але він не включає імпорт зброї. Також ефективність кожного долара в Китаю вища, ніж в Америки, завдяки нижчим витратам на робочу силу та іншим витратам. Університети Китаю продукують набагато більше докторів наук та просунутих технологій, ніж американські.

Чому Китай не може досягти технологічної переваги над США

Наукові інституції та широка мережа шпигунів допомогли Китаю лідирувати в дослідженнях гіперзвукової зброї та підводних дронів. При цьому Китаю не вдається освоїти розробку та масове виробництво деяких старих, але досі ключових технологій. 

Китай має особливі проблеми з двигунами до військової техніки. Наприклад, у Китая є винищувач-невидимка J -20 — літак п’ятого покоління, який вперше здійснив політ у 2011 році. Протягом багатьох років більшість цих літаків використовували російські двигуни. До 2022 року їх замінили на китайський WS-10, який є менш міцним і має обмежені можливості для надзвукового польоту без використання форсажної камери (пристрій для додаткового прискорювання шляхом спалювання вихлопних газів — Ред.). Це робить літак більш помітним та вразливим для зенітних комплексів. 

Наприкінці червня 2023 року китайці провели випробувальний політ того ж винищувача-невидимки з більш потужним та надійним двигуном WS- 15. Китайські експерти оцінили це як прорив. Дехто припускав, що двигун уже був у масовому виробництві та міг би відповідати двигуну компанії Pratt & Whitney на американському F-22. Але згодом виробник заявив, що хоч «технологічні вузькі місця» усунені за допомогою WS-15, ланцюжки постачання для його компонентів необхідно покращити. 

Навіть якщо новий двигун дійсно конкурує з двигуном до F-22, Китаю знадобилося багато часу, щоб створити аналог двигуна, який почав розроблятися в 1980-х роках і був знятий з виробництва у 2013 році. 

Подібна історія й на морі — багато кораблів китайської армії використовують українські, французькі, російські чи німецькі двигуни. 

Це хвилювало НВАК ще до повномасштабної війни в Україні. У той час як майбутнє України як постачальника під питанням, росія може надати більш передові технології, враховуючи її наростальну залежність від Китаю. Але здатність росії виконувати замовлення теж непевна. Тим часом європейські постачальники перебувають під тиском Америки, яка хоче, щоб вони припинили постачання всього, що може використовувати НВАК.

2022 року Німеччина заблокувала експорт німецького двигуна для китайського підводного човна, проданого Таїланду. Китай запропонував один зі своїх, але Таїланд відмовився, заявивши, що двигун «не перевірений» (не використовувався на підводному човні). Згодом угоду відклали. 

Чому Китай виробляє неякісну зброю

Через нещодавні повідомлення про дефекти китайського обладнання, проданого Бангладешу, М'янмі, Пакистану і Нігерії, репутація Китаю на ринку зброї погіршилась. 

Китай зазвичай не експортує найкращі комплекти, але деякі останні проблеми вплинули й на інвентар власної армії. Китайське дослідження військових БпЛА у 2020 році показало, що дрони «часто не відповідають реальним бойовим потребам» через технічні несправності.

Оборонну промисловість Китаю змоделювали за прикладом Радянського Союзу. Вона й досі зберігає багато недоліків радянської системи — сильно розмежовані виробничі та дослідницькі підрозділи через надмірну секретність.

На науково-дослідні інститути оборони Китаю також сильно впливає централізоване планування, пише вчений Рень Чжень з Китайської академії інженерної фізики, яка допомагає розробляти ядерну зброю. Він також згадує недостатню оплату праці в галузі.

Попри це Китай досяг величезних успіхів у оборонних технологіях за останні роки. Але темпи прогресу за всіма напрямами не такі разючі, як показують заголовки, а війна в Україні спричинила нові виклики. Сі Цзіньпінь каже, що хоче, щоб НВАК була «ґрунтовно» модернізована до 2035 року. Поки що це дуже амбітна мета.