Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Організми без мозку теж здатні навчатися. Що означає бути розумною істотою?

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
7 жовтня 2023 5 хвилин читання

Мозок допоміг тваринам адаптуватись до непередбачуваних умов життя. Однак низка тварин, бактерій, рослин та грибів не мають цього органу, але все одно здатні навчатись та приймати рішення. Томас Уайт — викладач Сіднейського університету у матеріалі для The Conversation розповідає, як останні дослідження змінюють наші уявлення про пізнання та мислення. SPEKA переповідає головне.

Рослини, гриби та тварини без мозку здатні до навчання — дослідження вчених Рослини, гриби та тварини без мозку здатні до навчання — дослідження вчених

Як мозок навчається нової поведінки

Навчання — це будь-яка зміна в поведінці в результаті досвіду. Воно має багато форм, найпростіше — неасоціативне навчання. Наприклад, ви не помічаєте фоновий шум транспорту чи телевізора, бо «відключили» цей шум у своїй свідомості. Це посилення (сенсибілізація) або зниження (звикання) відповіді на повторний вплив.

Далі йде асоціативне навчання, в якому сигнал надійно пов’язаний з поведінкою. Наприклад собака біжить на шум від пакета чипсів, а запах нектару спонукає бджіл шукати солодку винагороду.

Ще вищими є концептуальне, лінгвістичне та музичне навчання. Вони вимагають складної координації та здатності рефлексувати над власним мисленням. Вони також потребують спеціальних структур у мозку та великої кількості зв’язків між ними. 

Наскільки нам відомо, ці типи навчання обмежені організмами, як мають достатню «обчислювальну потужність», тобто складний мозок.

Але передбачуваний зв’язок між складністю мозку та когнітивними здібностями не настільки простий, зокрема дуже складна поведінка притаманна деяким видам, які не мають мозку. 

Чому тварини без мозку здатні приймати складні рішення?

Медузи, реброплави та морські анемони є одними з найдавніших предків тварин і у всіх них відсутній централізований мозок.

Однак актинія кінська (Actinia equina) здатна звикнути до присутності сусідніх клонів. За звичайних обставин вона жорстоко протистоїть будь-якому зазіханню на її територію інших анемон. Однак коли зловмисники є її точними генетичними копіями, актинія навчається розпізнавати їх під час повторних взаємодій і стримувати свою звичайну агресію.

Актинія кінська не має головного мозку, але може змінювати свою поведінку щодо сусідів Актинія кінська не має головного мозку, але може змінювати свою поведінку щодо сусідів

Нещодавнє дослідження показало, що кубомедузи також завзято навчаються. Хоча вони мають лише кілька тисяч нейронів, скупчених навколо чотирьох очей, анемони здатні пов’язувати зміни інтенсивності світла та відповідно краще оминати перешкоди.

Це дозволяє точніше орієнтуватися в мангрових заростях і покращує їхні шанси як отруйних хижаків.

Як навчаються тварини без нейронів та рослини

Є багато доказів здатності до навчання організмів, у яких відсутні навіть нейрони.

Слизовики — це одноклітинні організми, які належать до групи протистів. Вони побіжно схожі на гриби, хоча не мають з ними спорідненості. 

Елегантні експерименти задокументували набір когнітивних хитрощів слизовиків: від запам’ятовування маршрутів до їжі, до використання минулого досвіду для майбутніх пошуків та навіть ігнорування гіркого кофеїну у пошуках іншої поживи. 

Рослини теж можна зарахувати до безмозких мислителів. 

Венерині мухоловки використовують розумні датчики, щоб запам'ятовувати та підраховувати кількість дотиків живої здобичі. Це дозволяє їм закрити свої пастки та почати травлення лише тоді, коли вони впевнені, що чутливі клітини зачепила саме жива істота. 

Ще один приклад — мімоза соромлива (Mimosa pudica), яка скручує листя, якщо натикається на фізичну перешкоду. Однак це енергетично витратна діяльність, тому вона може звикнути та навчитися ігнорувати повторювані помилкові тривоги. 

Мімоза соромлива згортає своє листя реагуючи на дотик Мімоза соромлива згортає своє листя реагуючи на дотик

Ці результати викликали заклики розглядати рослини як когнітивних та інтелектуальних агентів та викликали дебати серед науковців і філософів.

Як нові дослідження вплинули на наші уявлення про природу мислення

Навчання виявилось не виключною справою тих, хто має мозок або навіть його зачатки. Докази когнітивних здібностей простіших тварин та рослин кидають виклик нашим уявленням про біологію відчуттів, думок і поведінки в цілому.

Наслідки також виходять за межі науки в етику. Тепер відомо, що риби відчувають біль, всупереч тому, що не мають необхідних структур мозку, як у приматів. А як щодо комах із ще простішою схемою розташування нейронів? Це можливо. 

І якщо такі організми можуть навчатися та відчувати, хоча й незнайомими для нас способами, що це говорить про те, як ми ставимося до них у наших розважальних, дослідницьких та кулінарних цілях?

Та головне, що цікаві та різноманітні форми життя є свідченням творчої сили адаптивної еволюції. Вони змушують замислитись над місцем на вершині дерева життя, яке ми вважаємо своїм та нагадують про те, як важливо вивчати та берегти  життя, вкрай відмінне від нашого.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Reddit навчатиме штучний інтелект OpenAI

Владислав Паливода 17 травня 2024 08:39

Чи може наука пояснити, чому пари розпадаються? Математична анатомія падіння

Олександр Тартачний 11 травня 2024 09:34

Сторителінг без слів. Хто такий Джефф Кабілі та чому він уже вдруге приїздить в Україну

Владислав Миронович 10 травня 2024 16:00

Штучний інтелект та соцмережа Ілона Маска допомагають визначити рівень депресії

Сергій Коноплицький 9 травня 2024 14:05

Як обрати виш: дев’ять головних запитань, які варто поставити своїй дитині перед вступом

Владислав Миронович 3 травня 2024 12:15