Освіта 2024: Чи треба школярам іти у технарі?

1 липня наступає момент, коли запланований початок реєстрації електронних кабінетів. У цих кабінетах абітурієнти подають заяви, завантажуючи необхідні документи та обираючи своє майбутнє (або підтверджуючи вже запланований вибір вишу та спеціальності).

Міністерство освіти і науки вже оновило Порядок прийому на навчання, тому по процедурі питань не має бути.

Тепер м’яч на боці абітурієнта — він має визначитись, на яку спеціальність планує вступати. Це важливо, оскільки від обраної спеціальності буде залежати, які вступні іспити до закладу вищої освіти він має скласти.

Пільгові варіанти для абітурієнтів — що треба знати

Чи знаєте ви, що у разі вибору спеціальності, якій надається особлива підтримка держави, вступник може розраховувати на невелике підвищення свого конкурсного балу завдяки застосуванню галузевого коефіцієнта? Так, ця система працює вже не перший рік. 

Але не всі абітурієнти навіть здогадуються про те, що вступ на деякі спеціальності може бути «пільговим», а це важливо. Наприклад, у 2024 році особлива підтримка держави надається 64 спеціальностям у 13 галузях знань.

Зокрема, за вступу на зазначені спеціальності для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) застосовується галузевий коефіцієнт до конкурсного бала 1,02 для поданих заяв із пріоритетністю 1 та 2.

Також для зарахування на такі спеціальності вступникам для здобуття ступеня бакалавра може до конкурсного бала додаватися бал за успішне закінчення у рік вступу підготовчих курсів закладу вищої освіти. І ще деякі «плюшки».

Неузгодження бажань абітурієнтів та пропозицій вишів

Варто подивитися на перелік пільгових спеціальностей — там фігурують освіта, інженерія, транспорт, природничі науки та математика, виробництво, будівництво, хімія та інші спеціалізації, які не користуються попитом у абітурієнтів.

Звісно, наразі всі будуть дивитися результати мультитесту, предмети на який абітурієнти обрали ще навесні. У 2024 році мультитест складався з чотирьох предметів, три з яких (українська мова, математика та історія України) обов’язкові для всіх вступників, а один предмет з переліку (українська література, біологія, географія, фізика, хімія або іноземна мова) кожен вступник обирає самостійно під час реєстрації для проходження НМТ.

Український центр оцінювання якості освіти, підбиваючи підсумки реєстрації для участі у мультитесті, зазначив, що безперечним лідером предметів за вибором стала англійська мова — її обрали понад 115 тис. учасників НМТ.

Друге та третє місця посідають географія та біологія — понад 57 і 56 тис. вступників відповідно.

Українську літературу як четвертий предмет НМТ обрали понад 44 тис. учасників.

Найменше вступників виявили бажання складати фізику та хімію — майже 8 тис. і понад 3 тис. відповідно.

Отже, ті самі спеціальності, які мають пільгові умови вступу, знову недорахуються студентів, тому що абітурієнти обрали гуманітарні предмети для НМТ.

Другий важливий нюанс — середній бал для вступу

У 2024 році конкурсний відбір проводитимуть на основі конкурсного бала та розгляду мотиваційних листів. Вступників допускають до конкурсу на бюджетні місця за наявності конкурсного бала не менше як 130 (до абітурієнтів, які є дітьми загиблих захисників України, цю умову не застосовуватимуть).

Для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Фармація, промислова фармація» галузі знань «Охорона здоров’я», спеціальностей «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародне право», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» конкурсний бал для вступу і на контракт, і на бюджет не може бути менше ніж 150 балів. 

Чому так? Поглянемо на спеціальності-лідерів вступу минулих років.

Аби порахувати технічні спеціальності у цьому рейтингу, нам вистачить пальців однієї руки — комп’ютерні науки, інженерія програмного забезпечення та кібербезпека. 

Інші технічні «базові» спеціальності — архітектура, будівництво, машинобудування та металооброблення, аграрії та багато інших — котрий рік пасуть задніх у цьому рейтингу. А лідери майже незмінні…

Наприклад, у 2021 році перше місце у рейтингу посідала спеціальність 035 «Філологія», також до десятки входила спеціальність 061 «Журналістика», яка цьогоріч до рейтингу не потрапила.

У 2019 році, найбільша кількість абітурієнтів подали заяви на спеціальності галузі «Управління та адміністрування» (135 090 заяв), «Інформаційні технології» (115 228) та «Гуманітарні науки» (88 103).

На спеціальність галузі «Освіта та педагогіка» вже подано більш ніж 75 тис. заяв, на спеціальність «Соціальні та поведінкові науки» майже 72 тис. заяв.

Найменше заяв подано на спеціальності галузей знань «Біологія» (4770) та «Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону» (756 заяв) та «Богослов’я» (220 заяв).

Для порівняння: саме у цій системі дані за 2023 рік виглядають так: 

Про «блакитний океан» за вступу до вишів

Вступ на технічні спеціальності наразі є таким собі «блакитним океаном» — небагато абітурієнтів вибирає такий складний для них шлях. А отже, конкуренція за бажане студентське місце стає нижчою. Суднобудування взагалі буде раде кожному, хто ладен доєднатися. І не тільки воно. Якщо подивитися на досить сучасні спеціальності у політехнічних інститутах (окрім програмування та кібербезпеки), наприклад, електроніка, радіоінженерія, автоматизація виробництва тощо, кількість бюджетних місць там в рази вища ніж на правничих та маркетингових факультетах.

Так, є ще одна перспектива, про яку не всі знають. Держава намагається регулювати ситуацію з вищою освітою, зважаючи на потреби ринку праці. З року в рік переглядаються обсяги державного замовлення на спеціальності, які не завжди подобаються абітурієнтам, але потрібні для розвитку певних галузей та інституцій. 

Наприклад, у 2023 році збільшилося державне замовлення на підготовку робітничих кадрів — на 1821 особу, соціальних працівників — на 200 осіб, психологів і медичних психологів — на 140 осіб, спеціалістів за фахом «Терапія та реабілітація» — на 1305 осіб.

Глобально ситуація така: у державному замовленні визначено пріоритетні галузі підготовки фахівців найпотрібніших спеціальностей, а саме інженерно-технічні, педагогічні та природничі.

Зокрема, збільшено обсяги державного замовлення за спеціальностями: 

Цей тренд не однорічний — з 2019 року держава намагається не платити державні кошти за підготовку фахівців, яких і так є занадто.

Зважаючи на те, що великих змін у привабливості спеціальностей поки що не відбулося, можна прогнозувати подальше збільшення державного фінансування саме технічних спеціальностей. Для абітурієнтів це означає можливість вступу на бюджетну форму навчання. І на професію, яка офіційно визнана дефіцитною на ринку праці. 

«Як і у попередні роки, під час  формування держзамовлення ми продовжуємо передусім орієнтуватися на потреби ринку праці. За нашим поданням Мінекономіки цьогоріч збільшило замовлення на інженерні спеціальності, а також  спеціальності природничо-математичного циклу. Аналіз ринку праці свідчить, що фахівці з цією освітою є не тільки затребуваними, але й добре оплачуваними. Тобто вже після завершення навчання випускник зможе швидко працевлаштуватися і заробляти гроші. Також збільшується й кількість бюджетних місць для підготовки вчителів. Водночас ми зменшуємо замовлення на так звані кон’юнктурні спеціальності, наприклад, скоротилася кількість бюджетних місць для підготовки політологів та фінансистів», — повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич ще у 2019 році.

З роками нічого не змінюється — Оксен Лісовий у 2024 році  підтвердив це своїм дописом на фейсбуці:

«Система державного замовлення збережеться для тих спеціальностей, які першочергово потрібні державі: медики, педагоги, інженери, енергетики тощо. Так само збережуться пільги для вступників із вразливих категорій».

Ще один приємний нюанс — більшість таких місць є у великих державних вишах, які навряд чи будуть реструктуруватися або закриватися. Враховуючи, що дітей в Україні щороку народжується все менше, вже існують пропозиції скоротити кількість вишів за рахунок тих закладів, що мають незначну кількість студентів — в Україні 67% університетів мають менш ніж 5000 студентів. З 200 університетів, які фінансуються державою і перебувають у підпорядкуванні МОН і Мінкультури, 50 мають менш ніж 1000 студентів. Останнім трендом великих навчальних закладів є оновлення ректорського складу і «чистка» тих ректорів, хто вів себе неналежним чином. З останніх прикладів це зміна очільників НАУ та НТУУ КПІ.

То чому технічні спеціальності є більш привабливими за умовами вступу?

Незважаючи на те, що складання фізики або хімії лякають багатьох абітурієнтів, досвід показує, що це найкоротший шлях до отримання конкурентної професії. Та ще й не за грубі гроші: наприклад, навчатися на юриста в НТУУ КПІ коштуватиме 44 900 на рік, бо бюджетних місць на факультеті всього 25, а на інженера з радіотехніки виділено 125 бюджетних місць, а вартість навчання — 27 900 грн. І ще треба врахувати, що РТФ — це один із тих самих факультетів, що мають «пільгову» спеціальність — спеціальність «Електронні комунікації та радіотехніка» входить до галузевого переліку важливих для держави спеціальностей, тому за умови подання заяви з першим або другим пріоритетом, конкурсний бал збільшується на 2% (множиться на 1.02). 

Таким чином, вступ на технічні спеціальності є більш вірогідним та вигідним через велику кількість бюджетних місць та низьку конкуренцію за них. 

Крім того, на ринку праці такі випускники значно більш очікувані роботодавцями. І у мирні часи певна академічність знань, що надавалася такими вишами, компенсувалася договорами з іноземними політехами (наприклад, з польськими) з можливістю навчання або стажування. Наприклад, той самий РТФ пропонує можливість подвійного диплома або з Паризьким технологічним університетом (Institut des sciences et technologies «ParisTech» або Корейським інститутом науки та технологій (Korea Institute of Science and Technology, KIST) – це найстаріший та найпрестижніший науковий інститут Кореї.

Отже, професія інженера, або будівельника, або хіміка наразі є не тільки більш практивно важливою для роботодавців, але й експортноорієнтованою на відміну від тих самих юристів-економістів.

Справа за малим — визнати, що технічні професії, попри їхню непрестижність в очах пересічних абітурієнтів та їхніх батьків, посідають вагоме місце на ринку праці.  І долучитися до них наразі можна менш конкурентним шляхом, та ще й економічно вигідним. І отримати фах, який реально годуватиме все життя. Бо наразі попит на виробничників такий, що вони, мабуть, єдині, кого навряд чи спіткає ейджизм роботодавців. Радше навпаки — їх вкрай неохоче відпускають на пенсію. Непогана перспектива, як не крути.