Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Які спеціальності та чому обирають українські абітурієнти

Тетяна Пашкіна
Тетяна Пашкіна
16 вересня 2023 8 хвилин читання

Майже 500 років тому фламандець Пітер Брейгель Старший написав картину «Притча про сліпих», яка чудово ілюструє результати сучасної вступної кампанії. Чому так сталося й що не так з вибором абітурієнтів? Нумо розбиратися. 

Куди й чому вступають українці Куди й чому вступають українці

Куди подають документи українські абітурієнти

Інформаційна система «Вступ.ОСВІТА.UA» склала рейтинг спеціальностей за кількістю поданих абітурієнтами заяв на навчання для здобуття ступеня бакалавра. Найбільше абітурієнтів подало заяви на спеціальності «право» (57 572 заяв), «психологія» (46 857), «філологія» (43 970), «комп’ютерні науки» (43 894) та «менеджмент» (43 509).

2017 року розпочалася державна реформа вищої освіти. Поступово упродовж кількох років впроваджувалися кроки, щоб збалансувати витрати держави та потреби ринку праці й зробити отримання вищої освіти більш прозорим та зрозумілим, підняти середній бал, скоротити кількість спеціальностей та інші нововведення.

Але… У 2018 році  перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський оприлюднив попередні результати щодо кількості поданих заяв вступників на певні спеціальності. На спеціальність «філологія» подали 59 789 заяв, «право» — 58 964, «математика» — 1214, «хімія» — 1566, «фізика та астрономія» — 764.

«На превеликий жаль, більшість випускників права, менеджменту, частково філології будуть мати серйозні труднощі під час працевлаштування за фахом», — наголосив Співаковський і додав, що йому шкода, що природничо-технічні спеціальності, випускники яких можуть створювати ВВП країни, не мають попиту серед молоді.

Водночас серед популярних спеціальностей також «середня освіта» — 36 445 заяв, «менеджмент» — 36 537, «комп’ютерні науки» — 27 487, «інженерія програмного забезпечення» — 19 868.

Урешті найбільше заяв подали на такі спеціальності:

  • філологія — 75 934;
  • право — 72 965;
  • менеджмент — 47 695;
  • середня освіта — 45 397;
  • комп’ютерні науки — 38 374.

Оминемо ковідний 2020-й і перейдемо до вступної кампанії 2021 року.  

Рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв / МОН України Рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв / МОН України

У 2020 році МОН зареєструвало понад 1 млн електронних заяв на вступ до вишів для отримання ступеня бакалавра й магістра на основі повної загальної середньої освіти. Найпопулярнішими спеціальностями стали право, менеджмент і філологія. 

На бюджет найбільше вступників зарахували (державне та регіональне замовлення) за спеціальностями:

  • середня освіта;
  • медицина;
  • комп’ютерні науки;
  • інженерія програмного забезпечення;
  • філологія;
  • будівництво та цивільна інженерія.

Результати вступної кампанії 2022 року

Станом на 18 жовтня 2022 року через систему ЄДЕБО для здобуття вищої освіти на основі ПЗСО подали заяви понад 188 тис. вступників (понад 640 тис. електронних заяв).

Традиційно найбільше заяв було на правові, управлінські, гуманітарні та IT-спеціальності. До рейтингу за кількістю поданих заяв також увійшла педагогічна спеціальність «середня освіта».

«Середня освіта» (6924 заяви) очолює рейтинг спеціальностей за кількістю рекомендованих на бюджет.

Рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв: 

  • право — 44 192;
  • комп’ютерні науки — 41 508;
  • філологія — 36 596;
  • менеджмент — 35 053;
  • психологія — 34 066.

Чому Україна не потребує стільки філологів, юристів та менеджерів

Попри всі негаразди, закоханість молоді у спеціальності на кшталт «право», «філологія», «менеджмент» та «психологія» стає аксіоматичною — як хода сліпців на полотні Брейгеля.

Але не кожен роботодавець ладен працевлаштувати 22-річного менеджера або психолога. А для юристів таких місць може просто не вистачити: у 2018 році на 91 вакансію претендували 1000 юристів. У наступні п’ять років кількість вакансій для юристів в Україні не зросла. Здебільшого це не «експортоорієнтована» професія. Навіть зараз у Держслужбі зайнятості заявлена 91 вакансія при 206 безробітних, а на сайтах з працевлаштування на 1000 вакансій майже всемеро більше кандидатів. При цьому юридична освіта коштує грубі гроші, які ще й зростають з року в рік.

Ми вже не маємо ресурсу підтримувати оману юні та її батьків. Ринок праці не витягне таку кількість безробітних «юристів» та «менеджеристів», роботодавці не зможуть усіх перевчити у корпоративних університетах, й у McDonalds теж не буде «вільних кас» на всіх. 

В Україні немає такої кількості учнів, щоб ми могли дозволити половині з них гаяти час та гроші (свої або державні) на непотрібні професії у вишах.

Наш студент завершує (вже як він розуміє) не дуже потрібний йому фах, але витрачає ще кілька років на його закріплення, аби диплом не пропав, а в цей час у дефіциті інші, більш затребувані (іноді й більш оплачувані) професії. 

Чому так сталося?

  • Після розпаду срср вся технологічна база України казна-де поділася (знаю це як випускниця політеху 1994 року). Батьки, рятуючи діточок, знайшли розумну, як їм здавалося, альтернативу: у кожному офісі має бути свій бухгалтер та юрист. Але професія юриста вважалась престижнішою. 
  • Мрія когось із батьків чи спроба підкорити вершини, щоб не відставити від моди.
  • Якість викладання технічних предметів. Академічне навчання малечу не надихає. Сучасні діти замість математики та фізики здають історію або іноземну мову. З таким багажем на інженера не втрапиш. І бачимо серед найменш популярних спеціальностей, наприклад, «суднобудування» (171 заява). Навіть збільшення кількості бюджетних місць (оскільки проводилося без належного висвітлення серед цільових аудиторій) не додало студентів інженерним, технологічним, хімічним або фізичним спеціальностям.

Яких спеціалістів буде багато в Україні за 4-6 років 

На нас чекає засилля гуманітаріїв та тих, хто обирає IT. Львівський ІТ-кластер проаналізував, що популярно тепер серед абітурієнтів саме в ІT. Другий рік поспіль «кібербезпека» (Cybersecurity) є одним з найбільш популярних напрямів серед абітурієнтів: на цю програму в Національний університет «Львівська політехніка» подали 1739 заяв. У Львівському національному університеті імені Івана Франка «кібербезпека» (Cybersecurity) отримала 589 заяв. Конкурс — дев’ятеро людей на одне місце. А у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності подали 284 заяви, навіть попри відсутність бюджетних місць.

Не менш затребуваною стала програма «Інженерія програмного забезпечення» (Software Engineering) у ЛНУ ім. Івана Франка. На програмну інженерію подали аж 899 заяв за ліцензійного обсягу 75, а бюджетних місць там лише вісім. Не поступається популярністю і програма «Інтернет речей» (Internet of Things) у Національному університеті «Львівська Політехніка». На 150 ліцензійних місць подали 835 заяв. Популярність AI-інструментів, зокрема й чату GPT, також вплинула на вибір студентів. 1098 абітурієнтів виявили бажання навчатися у НУЛП за програмою «Системи штучного інтелекту»  (Artificial Intelligence) за ліцензійного обсягу 150.

Популярними були й нові освітні програми UX/UI Design. До Львівської національної академії мистецтв подали 457 заяв, хоча там лише 40 ліцензійних місць, 14 з яких бюджетні. Така сама освітня програма у НУ «Львівська Політехніка», яка цьогоріч вперше набирала студентів, отримала 231 заявку на 70 місць.

Дуже сподіваємось, що творців нового буде більше, ніж охочих навчатися переосмислення духовного: на «богослов’я» подали аж 160 заяв, на «релігієзнавство» — 39.

За останні роки ми маємо три негативні тренди:

  • 1
    Демографічний спад, який триває десятиріччями, підсилився останнім часом через те, що у дітородний вік увійшли жінки з попередньої «демографічної ями».
  • 2
    Втрати дітей під час військових дій.
  • 3
    Через повномасштабну війну за кордоном опинилися мільйони дітей та підлітків, які, повернувшись в Україну, будуть порівнювати «тут і там», і невідомо, що вони оберуть.  

Тому нам доведеться або вкластися у просування тих професій, що рухатимуть нашу країну вперед, або спостерігати, як наша молодь зміцнює інші держави.

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

У Техасі запровадили систему оцінювання іспитів на основі штучного інтелекту на заміну людям

Богдан Камінський 10 квітня 2024 20:03

Minecraft — це не тільки розвага: як працює навчальна платформа Minecraft Education

Владислав Миронович 9 квітня 2024 13:30

Універ vs технічна освіта: що обрати абітурієнту в 2024 році

Анна Нагорна 8 квітня 2024 17:55

Подкаст «Куди котиться світ» №12 вже на каналі SPEKA

Богдан Камінський 4 квітня 2024 13:21

Подкаст «Куди котиться світ» №11: Петро Савич та Ірина Єцкало про ринок шкільної освіти

Богдан Камінський 29 березня 2024 17:52