Які спеціальності та чому обирають українські абітурієнти

Майже 500 років тому фламандець Пітер Брейгель Старший написав картину «Притча про сліпих», яка чудово ілюструє результати сучасної вступної кампанії. Чому так сталося й що не так з вибором абітурієнтів? Нумо розбиратися. 

Куди подають документи українські абітурієнти

Інформаційна система «Вступ.ОСВІТА.UA» склала рейтинг спеціальностей за кількістю поданих абітурієнтами заяв на навчання для здобуття ступеня бакалавра. Найбільше абітурієнтів подало заяви на спеціальності «право» (57 572 заяв), «психологія» (46 857), «філологія» (43 970), «комп’ютерні науки» (43 894) та «менеджмент» (43 509).

2017 року розпочалася державна реформа вищої освіти. Поступово упродовж кількох років впроваджувалися кроки, щоб збалансувати витрати держави та потреби ринку праці й зробити отримання вищої освіти більш прозорим та зрозумілим, підняти середній бал, скоротити кількість спеціальностей та інші нововведення.

Але… У 2018 році  перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський оприлюднив попередні результати щодо кількості поданих заяв вступників на певні спеціальності. На спеціальність «філологія» подали 59 789 заяв, «право» — 58 964, «математика» — 1214, «хімія» — 1566, «фізика та астрономія» — 764.

«На превеликий жаль, більшість випускників права, менеджменту, частково філології будуть мати серйозні труднощі під час працевлаштування за фахом», — наголосив Співаковський і додав, що йому шкода, що природничо-технічні спеціальності, випускники яких можуть створювати ВВП країни, не мають попиту серед молоді.

Водночас серед популярних спеціальностей також «середня освіта» — 36 445 заяв, «менеджмент» — 36 537, «комп’ютерні науки» — 27 487, «інженерія програмного забезпечення» — 19 868.

Урешті найбільше заяв подали на такі спеціальності:

Оминемо ковідний 2020-й і перейдемо до вступної кампанії 2021 року.  

У 2020 році МОН зареєструвало понад 1 млн електронних заяв на вступ до вишів для отримання ступеня бакалавра й магістра на основі повної загальної середньої освіти. Найпопулярнішими спеціальностями стали право, менеджмент і філологія. 

На бюджет найбільше вступників зарахували (державне та регіональне замовлення) за спеціальностями:

Результати вступної кампанії 2022 року

Станом на 18 жовтня 2022 року через систему ЄДЕБО для здобуття вищої освіти на основі ПЗСО подали заяви понад 188 тис. вступників (понад 640 тис. електронних заяв).

Традиційно найбільше заяв було на правові, управлінські, гуманітарні та IT-спеціальності. До рейтингу за кількістю поданих заяв також увійшла педагогічна спеціальність «середня освіта».

«Середня освіта» (6924 заяви) очолює рейтинг спеціальностей за кількістю рекомендованих на бюджет.

Рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв: 

Чому Україна не потребує стільки філологів, юристів та менеджерів

Попри всі негаразди, закоханість молоді у спеціальності на кшталт «право», «філологія», «менеджмент» та «психологія» стає аксіоматичною — як хода сліпців на полотні Брейгеля.

Але не кожен роботодавець ладен працевлаштувати 22-річного менеджера або психолога. А для юристів таких місць може просто не вистачити: у 2018 році на 91 вакансію претендували 1000 юристів. У наступні п’ять років кількість вакансій для юристів в Україні не зросла. Здебільшого це не «експортоорієнтована» професія. Навіть зараз у Держслужбі зайнятості заявлена 91 вакансія при 206 безробітних, а на сайтах з працевлаштування на 1000 вакансій майже всемеро більше кандидатів. При цьому юридична освіта коштує грубі гроші, які ще й зростають з року в рік.

Ми вже не маємо ресурсу підтримувати оману юні та її батьків. Ринок праці не витягне таку кількість безробітних «юристів» та «менеджеристів», роботодавці не зможуть усіх перевчити у корпоративних університетах, й у McDonalds теж не буде «вільних кас» на всіх. 

Наш студент завершує (вже як він розуміє) не дуже потрібний йому фах, але витрачає ще кілька років на його закріплення, аби диплом не пропав, а в цей час у дефіциті інші, більш затребувані (іноді й більш оплачувані) професії. 

Чому так сталося?

Яких спеціалістів буде багато в Україні за 4-6 років 

На нас чекає засилля гуманітаріїв та тих, хто обирає IT. Львівський ІТ-кластер проаналізував, що популярно тепер серед абітурієнтів саме в ІT. Другий рік поспіль «кібербезпека» (Cybersecurity) є одним з найбільш популярних напрямів серед абітурієнтів: на цю програму в Національний університет «Львівська політехніка» подали 1739 заяв. У Львівському національному університеті імені Івана Франка «кібербезпека» (Cybersecurity) отримала 589 заяв. Конкурс — дев’ятеро людей на одне місце. А у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності подали 284 заяви, навіть попри відсутність бюджетних місць.

Не менш затребуваною стала програма «Інженерія програмного забезпечення» (Software Engineering) у ЛНУ ім. Івана Франка. На програмну інженерію подали аж 899 заяв за ліцензійного обсягу 75, а бюджетних місць там лише вісім. Не поступається популярністю і програма «Інтернет речей» (Internet of Things) у Національному університеті «Львівська Політехніка». На 150 ліцензійних місць подали 835 заяв. Популярність AI-інструментів, зокрема й чату GPT, також вплинула на вибір студентів. 1098 абітурієнтів виявили бажання навчатися у НУЛП за програмою «Системи штучного інтелекту»  (Artificial Intelligence) за ліцензійного обсягу 150.

Популярними були й нові освітні програми UX/UI Design. До Львівської національної академії мистецтв подали 457 заяв, хоча там лише 40 ліцензійних місць, 14 з яких бюджетні. Така сама освітня програма у НУ «Львівська Політехніка», яка цьогоріч вперше набирала студентів, отримала 231 заявку на 70 місць.

Дуже сподіваємось, що творців нового буде більше, ніж охочих навчатися переосмислення духовного: на «богослов’я» подали аж 160 заяв, на «релігієзнавство» — 39.

За останні роки ми маємо три негативні тренди:

Тому нам доведеться або вкластися у просування тих професій, що рухатимуть нашу країну вперед, або спостерігати, як наша молодь зміцнює інші держави.