Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Робота в Україні у наступні три роки: на що очікувати та як діяти

Андрій Атрощенко
Андрій Атрощенко координатор проєкту Future of Work в ГО Центр "Розвиток КСВ"
14 листопада 2022 16 хвилин читання

Яких трендів очікувати українцям на ринку праці у найближчі три роки та як діяти в сучасних умовах? Експерти проєкту Future of Work, що реалізується в рамках програми «Мріємо та діємо» у партнерстві з ГО Центр «Розвиток КСВ» за фінансової пітримки USAID, пропонують оновлені рекомендації для бізнесу, державного сектору, закладів освіти та молоді, як адаптуватися до змін в Україні та допомогти молодим людям знайти себе у професійній реалізації для відновлення держави після перемоги. Отже, які тренди вони назвали та які їхні поради?

Технологічні

Серед технологічних трендів виділяється один головний.

Технології продовжуватимуть змінюватимуть структуру економіки

На ринку праці зараз прослідковується діджиталізація усіх сфер діяльності. Тому IT-компанії надалі будуть не лише конкурентами більшості традиційних гравців, а й IT-спеціалісти поступово інтегруватимуться в інші професійні сфери та стануть невід'ємною частиною традиційних гравців ринку праці.

Цей процес спричинить появу нових професій на стику різних спеціальностей, таких як, наприклад, оператори дронів в агро та військовій сфері, фахівці, які здатні створювати нові технічні рішення для медицини, фахівці з технологій, нових матеріалів і машинобудування, біоінженери у сільському господарстві тощо.

Однак стрімкий розвиток технологій спричинить також розрив цифрових навичок. Це вплине і на вимушену потребу перманентного набуття нових навичок (кожні три-п'ять років) для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, як наслідок розвитку технологій, накопичення інформації й інтенсивного приросту знань. Потрібна «масова перекваліфікація цифрової економіки», щоб задовольнити попит на ринку. Адже перехід до сталої економіки, відбувається завдяки цифровізації.

Економічні

Серед економічних виділяються два головних тренди. 

Пріоритизація технічних професій, необхідних для відбудови України

Збитки України від повномасштабної війни станом на вересень 2022 року сягнули понад $127 млрд. На найбільшу суму пошкоджено житлового фонду – 39,7% або $50,5 млрд. На другому місці за обсягом збитків сфера інфраструктури – 27,7% або $35,3 млрд. Тому основним напрямком в Україні після Перемоги буде саме відбудова та післявоєнне відновлення, з'явиться ще більший попит на технічні професії.

На першому етапі найбільш активно розвиватимуться і потребуватимуть кадрів будівництво, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, гуртова та роздрібна торгівля, логістика, виробництво хімічної продукції, електричного устаткування, меблів. Однак потреба в професіях залежатиме від економічної стратегії України. Детальніше про професії для відновлення України, можна знайти в статті Future of Work: вплив війни та професії для відновлення України.

Продовжуватиметься переорієнтація ринку в зв'язку з припиненням співпраці підприємств з росією

Повна зупинка торгівлі з росією (особливо відмова від енергетичних ресурсів) та переорієнтація українських компаній на європейський ринок буде поступово зростати. Так станом на 19 жовтня 2022 року за даними Єльського університету понад 1000 компаній публічно оголосили, що вони добровільно згортають діяльність у росії.

Через окупацію та знищення енергоресурсів України, зростатиме потреба в розвитку альтернативних джерел енергії. Тому активно з'являтимуться нові робочі місця в галузі енергетики.

Перевага у співпраці надаватиметься підприємствам, які вийшли з російського ринку, що в свою чергу спричинить осучаснення підприємств та технологій за стандартами Європейського Союзу, екологізацію сектору економіки та курс на зелену трансформацію згідно вимог ЄС по екологізації продуктів та послуг. Після завершення війни екологізація свідомості і екокультура стане одним з факторів  привабливості роботодавця. Також зростатиме активне використання іноземних інвестицій для розбудови та розвитку України.

Демографічні

Одним із трендів, який матиме вагомий вплив на працю у 2025 році, є зміна демографічного портрета населення в Україні.

Масове переформатування ринку праці та підвищення рівню безробіття в зв'язку з високим рівнем міграції українців

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за даними верховного комісара з питань біженців ООН близько 9 млн українців стали біженцями. Масова безпекова міграція українців та вимушений переїзд за кордон спричинили підвищення рівня безробіття населення.

Внутрішня міграція, переїзд населення в відносно безпечні міста України (центральних та західних областей), у тому числі в маленькі міста, втрата підприємств на Сході України та релокація бізнесу на територію Центральної та Західної України спричинило втрату економічної активності у східних і південних областях України. У цих регіонах підприємства припинили роботу (консервація, банкрутство), були пошкоджені чи зруйновані.

За результатами опитування МОМ у травні, серед тих внутрішньо переміщених осіб, які мали роботу до повномасштабної війни, майже дві третини (64%) втратили її. Більше половини (52%) з них займаються пошуками роботи у місцях, куди переїхали. Так після 24 лютого ринок праці обвалився на 87%, а роботу втратили майже п'ять мільйонів українців.

Підвищення рівня безробіття вплинуло на посилення конкурентоспроможності на ринку праці. Через збільшення кількості безробітних саме кваліфікованих спеціалістів, потенційно знижується вірогідність отримання першого робочого місця молоддю без досвіду роботи, та виникає потреба в розвитку підприємницьких ініціатив через  скорочення робочих місць.

Міграція також спричина гендерний дисбаланс на ринку праці. Виїзд за кордон здебільшого жінок трудового віку, жінок з дітьми, а також молодих чоловіків (на навчання) та багатодітних чоловіків, спричинило проблему в трудових кадрах. Поява нових спеціальностей та скорочення працівників на ринку праці також призводить до потреби в перекваліфікації населення.

Соціальні

У соціальній сфері на перший план вийдуть два тренди.

Утворення великої кількості соціальних робочих місць

Потреба в підтримці ментального здоров'я населення та психологічній реабілітації українців в зв'язку з війною, роботі з посттравматичним синдромом, що зумовить утворення великої кількості соціальних робочих місць. Згідно з дослідженням Gradus Research, 57% українців повідомили, що пережили певну травматичну подію, яка стосувалася них самих та їхніх близьких. А це означає, що 15 млн людей в Україні потребують і потребуватимуть психологічної підтримки (дані МОЗ).

Війна негативно впливає – фізично та емоційно – і на учасників бойових дій, і на мирне населення. Емоційні страждання можуть виникнути не лише через пряму загрозу життю, насильства, поранення або смерті родичів, але й через інші стресори – економічні труднощі, невизначеність життєвих перспектив. Тому потреба в підтримці психологічного здоров'я населення, виховання навички стійкості та антикрихкості, підвищення соціальної мобільності та готовності до потенційних викликів, зумовить підготовку соціальних працівників, психологів та психотерапевтів, фахівців роботи з психологічними травмами та реабілітації.

Команди стануть більш різноманітними та інклюзивними

Бізнес стає більш гнучким до включення людей з незахищених категорій, особливо що стосується внутрішньо переміщених осіб. Наявна кроскультурність команд та гуманізація бізнесу. Запит на різноманітність у команді й на кваліфікованих працівників позитивно впливає на розширення можливостей роботи для жінок та чоловіків із дітьми, а також людей з інвалідністю.

З одного боку, цьому сприятиме поширення віддаленої праці й гнучкого графіка робіт, з іншого боку знаний акцент буде здійснено на підвищення кваліфікації жінок, через те, що велика кількість чоловіків захищає державу на фронті.

Головні рекомендації

Рекомендації щодо роботи майбутнього в Україні до 2025 року під впливом наслідків повномасштабної війни згідно дослідження «Future of Work 2030: Як підготуватися до змін в Україні» з урахуванням змін спричинених повномасштабною війною.

Щоб успішно протистояти викликам сьогодення і майбутнього, обернути тренди собі на користь, пропонуємо рекомендації для основних стейкхолдерів світу роботи майбутнього в Україні. 

Бізнес

Однією з головних рекомендацій для компаній є потреба оцінити вплив трансформації роботи на поточне середовище. Роботодавцям варто оновити стратегію кризового менеджменту, щоб швидше та ефективніше реагувати на кризи, які виникають, і бути готовими адаптуватися – розробити стратегію розв'язання цих проблем найбільш  економічно вигідним способом.

Саме такі компанії змогли вистояти з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, релокуватися в більш безпечні області України та відновити свій бізнес на новому місці. 

Важливим є включенність внутрішньо переміщених осіб та заохочення різноманітності у команді. Завдяки цьому можна буде дивитися на поточні завдання з різних боків і пропонувати нестандартні рішення, враховуючи і те, що держава активно підтримує бізнес в цьому напрямку.

В рамках державної програми роботодавці можуть отримати державну виплату 6,5 тисяч гривень за кожного робітника з числа ВПО. Компенсація надається протягом 2 місяців з дати працевлаштування людини. Варто включати до команди також людей з вразливих категорій населення, представників різних інклюзивних груп тощо.

Для постійного підвищення кваліфікації, професійного зростання, розвитку та підтримки конкурентоспроможності компанії рекомендовано створювати платформи, клуби за професійними / особистими інтересами для спілкування з колегами-однодумцями, розвитку професійних навичок та перенавчання членів команди. 

З огляду на рівень психологічного травматизму під час війни для українських компаній важливим аспектом є створення груп психологічної підтримки для працівників компанії з метою адаптації, підтримки їх ментального та психологічного здоров'я в умовах війни та післявоєнного періоду. Компаніям потрібно розробити програми підтримки фізичного і психічного комфорту працівника. Також одним із таких кроків може стати забезпечення послуг штатного психолога, запровадження окремих кімнат тиші, адже вони є не менш важливими за кімнати для переговорів – працівники/ці зможуть там творити, відпочивати або використовувати їх як простір для роздумів.

Для покоління, що вийде на ринок праці в 2025-му, корпоративна соціальна відповідальність компанії та її вплив на довкілля є важливою умовою. Для українців особливо важливим є також цінності компанії, зокрема громадянська проукраїнська позиція. Потенційні працівники звертатимуть увагу на репутацію компанії, її зв'язки з російським ринком, українізацію документообігу та корпоративного спілкування компанії.

Найпершим запитом молоді залишаються критерії рекрутингу до відсутності досвіду офіційної роботи. Іноді тим самим «досвідом» можуть бути неформальна діяльність молодої людини, володіння відповідними навичками, бажання розвиватись. Значною перевагою буде готовність компанії до перенавчання та навчання молоді. А враховуючи рівень розвитку волонтерства під час війни, волонтерство повинно обов'язково враховуватись як перший досвід роботи молодої людини.

Органи державної влади

З огляду на орієнтацію молоді на здобуття спеціальностей, які є популярними та високооплачуваними на ринку праці, виникає потреба в запровадженні державних та регіональних програм, спрямованих на стимулювання молоді до обрання професій для галузей, які забезпечують розвиток національної економіки та сприятимуть відбудові України. 

Також ці професії мають лягти в основу перегляду класифікатора професій з урахуванням змін на ринку праці в умовах війни та трендів роботи майбутнього, зазначених у дослідженні Future of Work 2030: як підготуватися до змін в Україні.

Держава має ініціювати зміни цілей і змісту освіти. Акцент має бути зроблено на формуванні навичок та компетенцій, на які буде попит у майбутньому, тому важливо співвіднести систему професій, для яких готують спеціалістів ЗВО, з прогнозованим запитом на професії в найближчому десятилітті і проаналізувати навички, які потрібно розвивати.

У школах повинні з'явитися нові навчальні курси – наприклад, із розвитку критичного мислення, проєктного менеджменту, соціального підприємництва, лідерства, самопізнання, розвитку адаптивного, емоційного інтелекту та навички антикрихкості, як використовувати кризи та виклики, як інструмент для особистого та професійного розвитку.

Держава має сфокусувати увагу на виклики, що стоять перед молоддю зі складу внутрішньо переміщених осіб. Тут потрібно просувати послуги кар'єрного консультування та проєктів для розвитку кар'єрних можливостей молоді, реалізації бізнес ініціатив та молодіжного підприємництва, посилити систему інтеграції молодих людей в громадах та психологічної підтримки молоді. 

Заклади освіти

Вчителі та викладачі мають змінити свою роль вчителя на роль ментора / коуча задля розкриття індивідуальності учня. В зв'язку з впливом війни на ментальне здоров'я українців, в сучасних умовах викладачам слід підвищити рівень компетенції та оволодіти навичками психологічної адаптації учнів в часи війни. 

Потрібно будувати та розвивати в освітніх закладах кар'єрні центри, оновити систему профорієнтації в школі з орієнтацією на майбутнє починаючи з молодших класів. Розширити в навчальній програмі закладів освіти роботу з профорієнтації для зменшення впливу батьків на неусвідомлений вибір професії. Це включатиме спростування стереотипів, коли рішення щодо вибору професії учня/учениці  приймають батьки. Включити в програму закладів освіти починаючи з початкової школи предмети з громадянської освіти (національно-патріотичного виховання), а також практику груп психологічної підтримки для стабілізації психоемоційного стану та адаптації дітей в нових умовах.

Університети мають стати центрами підвищення кваліфікації, щоб студенти сприймали отримання диплома як один з етапів постійного «партнерства». 

Молодіжні / громадські організації та молодь

Особливо актуальним в час війни став розвиток волонтерства й формування соціальної норми, згідно з якою участь у громадських організаціях, волонтерських проєктах слугуватиме для роботодавців / партнерів / працівників додатковим джерелом інформації про досвід та соціальний капітал працівників / компаній, про спільність/відмінність їхніх цінностей.

Молодіжним / громадським організаціям слід покращувати знання в сфері грантрайтингу та фандрейзингу для залучення міжнародних грантів та налагодження співпраці з донорами. Важливими стають саме партнерські проєкти в громадському секторі, що показують вміння взаємодіяти заради досягнення спільної мети.  

Молодим людям, які прагнуть підготуватися до ринку праці та бути конкурентоздатними в мінливому світі, рекомендовано передусім вчитися, бути гнучкими, антикрихкими, відкритими та адаптивними до постійних змін.

Для адаптації та реагування на виклики війни молодим людям потрібно вміти здійснювати аналіз своїх сильних та слабких сторін і спрямувати зусилля на розвиток ключових навичок, необхідних для самореалізації та адаптації в умовах війни. Варто працювати з кар'єрними консультантами, і розробити особистий план професійного розвитку, а також план реагування на кризи / виклики, та використання їх як можливості для саморозвитку. Особливо важливо приділяти увагу психологічному благополуччю та емоційній стабільності, залучатись підтримкою фахівців з психологічної реабілітації.

Висновки

Таким чином, базуючись на дослідженні Future of Work: Як підготуватись до змін в Україні, можна прослідкувати, що в тенденції щодо роботи майбутнього в Україні пришвидшились та дещо видозмінились в зв'язку з війною росії проти України. Безпекова міграція та підвищення рівня безробіття населення зумовило потребу в перекваліфікації українців для розвитку економіки країни.

Важливу роль також займає необхідність перманентної психологічної підтримки в усіх сферах роботи з людьми: бізнесі, закладах освіти, державних та громадських секторах. Актуальною для молоді в сучасних умовах стає навичка антикрихкості – вміння використовувати кризи, як можливості для особистісного та професійного розвитку, а також вміння будувати свій власний антикризовий план для подолання викликів сьогодення. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

У світі дикого венчура: інвестиції в Європі, актуальні оцінки стартапів та багато Q3-звітів з різних індустрій

Владислав Миронович 2 години тому

Українські олігархи за часів війни: пристосування до нових реалій

Владислав Миронович 4 години тому

Сенситивність у мережі: як та чому Meta банить публікації про війну

Богдан Сухомлин 6 грудня 2022 17:15

Поради юриста: як правильно обрати франшизу

Христина Коновалова 6 грудня 2022 16:13

Що робить і скільки платять: головні питання про роботу Project Manager в ІТ-компанії

Олександра Стеценко 6 грудня 2022 15:45