Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Не лише БпЛА: які винаходи для оборони створюють українці

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
11 січня 2024 7 хвилин читання

В Україні тільки й говорять про БпЛА та план виготовити їх один мільйон наступного року. Але технічні новації не обмежуються ними. SPEKA розповідає, які ще винаходи в оборонній промисловості розвивають українські компанії та як роботи, самохідні установки та антидронові рушниці допомагають у війні. 

Яку зброю розробляють українські miltech-стартапи Яку зброю розробляють українські miltech-стартапи

Що таке MilTech та скільки компаній в Україні виготовляють оборонну продукцію

Miltech або defence tech — це галузь високотехнологічного бізнесу, що спеціалізується на розробленні та виробництві для потреб збройних сил і оборонної промисловості. Однак традиційно miltech не є частиною державного ВПК (військово-промислового комплексу). ВПК займається більше бронетехнікою, танками, артилерією, авіацією, то miltech сьогодні насамперед зосереджений на радіоелектронній боротьбі, кіберзброї, дронах, спеціалізованому програмному забезпеченні та використовує у створенні зброї досягнення комп'ютерної техніки. 

Запит на defence tech величезний. Наприклад, за перші п’ять місяців 2023 року венчурні компанії у США уклали понад 200 оборонних та аерокосмічних угод. Їхня сума становила майже $17 млрд, а це більше, ніж сектор залучив за весь 2019 рік.

Скільки компаній в Україні займаються miltech-проєктами, достеменно невідомо, адже постійно з’являються нові стартапи. Щоб об’єднати вітчизняних розробників оборонних технологій у квітні 2023-го створили Brave1 — платформу для співпраці defense-tech компаній, держави та військових. Проєктом Brave1 спільно керують Мінцифри, Міноборони, Генеральний штаб ЗСУ та Міністерство зі стратегічних галузей промисловості та економіки.

Торік кластер профінансував 137 розробок на $2,3 млн, а 346 розробок, які подавалися на програму, пройшли військову експертизу, а загалом через платформу відібрали понад 700 винаходів.

На 2024 рік передбачили 1,5 млрд грн на фінансування military-tech-розробок. Також планують збільшити розміри грантів. 

Зараз вони становлять від $5 тис. до $25 тис., але з наступного року фінансуватимуть на $10 тис., $50 тис. та $250 тис.

Що ще окрім БпЛА розробляють українські defence-стартапи

Переважна більшість компаній зосереджують свої зусилля на безпілотниках — повітряних та морських. Вони ефективні, а для армії їх ніколи не буває забагато. Але це не єдиний напрям. Є спеціальні застосунки та системи ситуаційної обізнаності, а також роботизовані турелі для гармат та кулеметів, стрілецькі тренажери-симулятори для солдатів, системи штучного інтелекту для виявлення мін та засоби радіоелектронної боротьби. Про деякі з них поговорімо докладніше. 

Роботизовані системи та самохідні установки 

Роботизовані машини та самохідні установки використовують для багатьох завдань. В українських компаній є чимало напрацювань у цій галузі, хоча масового застосування автономні машини поки що не набули. 

Наприклад, український виробник SkyLab виробляє дрони SIRKO-S, здатні транспортувати вантажі чи поранених, виконувати розвідку, забезпечувати безперебійний зв’язок між підрозділами та допомагати у ремонтних роботах. 

SIRKO-S має логістичну платформу, яка може носити будь-яке обладнання завважки 150 кг плюс 100 кг на буксирі. У платформи повністю електричні безшумні двигуни.

Платформа SIRKO-S, яку можна укомплектувати для перенесення вантажів або оснащення зброєю Платформа SIRKO-S, яку можна укомплектувати для перенесення вантажів або оснащення зброєю

У червні компанія анонсувала «старшу» версію платформи — SIRKO-M. Колеса з рідкою гумою дозволять всюдиходу легко їхати болотами та плавати. Вантажопідйомність нової моделі сягне щонайменше 300 кг. Вірогідно, що компанія додасть до неї шестиколісну базу.

Окрім SkyLab серійне виробництво самохідних установок розвиває Roboneers. Її багатофункціональний роботизований комплекс Ironclad призначений для ведення бою.

Роботизований комплекс Ironclad та його характеристики Роботизований комплекс Ironclad та його характеристики

Компанія Temerlend має цілий комплекс платформ ГНОМ. На платформу можна встановити обладнання та зброю. Приміром, машина може працювати як ударний боєприпас із міною всередині або залишати їх у стратегічно важливих ділянках фронту. Також є системи для розвідки чи з роботизованою рукою-маніпулятором для перевезення вантажів. 

Системи для розмінування та міношукачі

Коли йдеться про розмінування великих територій, для цього потрібні спеціальні піротехнічні машини, які виробляє ВПК (Укроборонпром) та компанії на кшталт «Пожмашини», але для локального використання та безпеки саперів у miltech також є свої напрацювання. 

Компанія Aider розробила міношукач для саперів. Aider подає сигнал у спеціальний застосунок на смартфоні. До нього можна додавати нові функції через оновлення та підлаштовувати параметри під конкретні завдання. Прилад підходить як для гуманітарного (територію обстежують, очищують від снарядів та видають сертифікат безпеки), так і для військового (міни знешкоджують на фронті) розмінування. 

Технічні характеристики міношукача Aider Технічні характеристики міношукача Aider

Міношукач розроблений за стандартами НАТО, але коштує набагато дешевше: залежно від комплектації його ціна у середньому становить $800 (зразки НАТО — $2,5-3 тис.). До того ж він набагато легший, без дротів, також його можна використовувати без штанги, що дозволяє прикріпити його до дронів чи автомобілів.

Засоби РЕБ та антидронові рушниці

Щоб завадити ворожим безпілотникам проводити розвідку та вражати позиції, потрібні засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби). Вони позбавляють ворожі БпЛА зв’язку та координат або дозволяють перехопити керування засобом. 

Натепер у росіян суттєва перевага у радіоелектронних засобах, оскільки країна інвестувала у цю галузь задовго до війни. 

Україна намагається розвинути власні засоби РЕБ. Є певний прогрес. Наприклад, розгортається загальнонаціональна система «Покрова». Вона може як пригнічувати російські супутникові навігаційні системи на кшталт ГЛОНАСС, так і підробляти їх, замінюючи справжні сигнали хибними, змушуючи ракету думати, що вона десь там, де її немає. «Покрова» також має бути високоефективною проти дронів Shahed-136, які летять за запрограмованим курсом GPS. 

На лінії фронту, щоб захиститись від «мавіків» та інших найпоширеніших дронів-розвідників, достатньо антидронової рушниці. Працює це так: у дрона є приймально-передавальний пристрій. За його допомогою апарат розуміє, де він перебуває, а також налагоджує зв'язок із пультом керування. Пульт передає команди, а дрон надсилає відео. 

Рушниця генерує на тих самих частотах щільнішу хвилю, ніж зв'язок між дроном та пультом. Тому, коли дрон потрапляє у хвильове поле рушниці, він не може надсилати інформацію та отримувати команди. У таких випадках, якщо немає вітру, дрон зависає на певний час та сідає на тому ж місці, де його «збили». Якщо погода вітряна, дрон зносить вітром і він розбивається.

Антидронова рушниця компанії Piranha-tech Антидронова рушниця компанії Piranha-tech

В Україні антидронові рушниці розробляють компанії Kvertus та Piranha-tech. Їхній радіус дії у межах 3,5-6 км. Залежно від кількості робочих діапазонів та інших технічних характеристик їхня ціна становить від 440 до 600 тис. грн.  

Технічні характеристики антидронової рушниці компанії Kvertus  Технічні характеристики антидронової рушниці компанії Kvertus 
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Picsart об'єднався з Getty Images для запуску безпечного генератора зображень ШІ

Вікторія Рудзінська 1 годину тому

Microsoft відтермінував запуск Recall AI через проблеми з безпекою

Кіра Іванова 5 годин тому

Spotify cтворює власне креативне агентство Creative Lab

Вікторія Рудзінська 10 годин тому

Yahoo News впроваджує ШІ для покращення читацького досвіду

Вікторія Рудзінська 20 годин тому

OpenAI подвоїла річний дохід до $3,4 млрд

Вікторія Рудзінська 22 години тому