«Наша мета — дохід у 1% від ВВП України»: Артем Бородатюк про бізнес в умовах війни, майндсет підприємця та вигорання

Артем Бородатюк — айтівець, серійний підприємець, співзасновник Netpeak Group. На YouTube-каналі SPEKA ми оприлюднили годинне інтерв’ю про бізнес та поради, як зростати в умовах війни, про ментальність підприємництва, чому це хороший час для наймання в IT та плани підкорення космосу. Нижче — головне з відео. 

Як керувати бізнесом після 24 лютого 

23 лютого 2022 у мене закінчилася стратегічна сесія бек-офісу — це 14 департаментів, юристи, служби безпеки, фінансисти. На ній ми саме сформували його як окрему компанію. Зараз я розумію, що це було одним із найкращих наших рішень, адже внутрішня консалтингова агенція дуже допомагає решті наших бізнесів. А коли ти будуєш у компанії та займаєшся серійним підприємництвом, то ділишся ресурсами з іншими підрозділами. Ти й економиш гроші, й отримуєш якісну послугу.

Ми провели цю стратсесію, вона була для нас трохи нова. Все закінчилось десь о 23.00 23 лютого. Повісили плакат з нашою ціллю на наступні три роки — забезпечити зростання у десять разів. Та й поточний дохід уже був непоганий.

Я не вірив до кінця, що буде вторгнення, оскільки воно нікому невигідне. Але у нас був план: тривожні валізки, що кому робити, що різати. Допоміг досвід локдауну і дистанційної роботи. 

Одразу зрозуміли, що треба працювати, воювати інформаційно. Ми ніколи не таргетувалися на ринок рф, але у нас були клієнти з усього світу. Почали з блокування акаунтів та надсилання їм листів, у перші дні ще всі ще вірили, що це якось спрацює. Роскомнагляд о 12:00 заблокував доступ до нашого сайту, чим я дуже пишаюся. 

Про бізнесові показники за війни 

Netpeak Group дуже залежить від українських клієнтів на відміну від більшості українських IT-компаній, залежить від українського ринку, в нас тут окрім працівників ще й клієнти. В агенції InWeb, у Ringostat дуже велика частка українських клієнтів. Тому у перші місяці по українському ринку ми просіли на 80%, але в останньому кварталі мали рекордні показники. 

Про вигорання працівників 

Перші кілька місяців усі працювали дуже активно, за своїм бажанням. Хтось випадав, багато хлопців за власним бажанням пішли до ЗСУ. Ми побудували таку структура, щоб не залежало щось від однієї людини. Я вигадав собі гасло: навіть якщо ти помреш, все має працювати так само, як і було при тобі. Раніше це був жарт, але зараз не смішно.

Але з часом ми зіткнулись з вигоранням працівників. Але це нормально у дуже складні нестандартні часи. Багато хто, усвідомивши скороминучість часу, починає різко змінювати життя.

Буває багато причин, і ми зі свого боку працюємо. Ми найняли корпоративного психолога, зараз шукаємо другого. Його завдання — тестово поспілкуватись з працівником і скерувати його до психотерапевта. 

Приводимо людей з якими дружимо і співпрацюємо на івенти, щоб заряджати працівників. Але це симптоматика, довго на цьому не протягнеш. 

У мене таке ставлення до співробітників: ми дуже багато робимо для того, щоб вони були щасливими, однак ми не можемо залізти їм у голову. Інколи людина має бажання, але не має компетенцій, і для нас це кращий варіант ніж «може, але не хоче».  

Про наймання та ринок роботодавця 

Зараз гарний час для того, щоб наймати людей в IT-індустрії, тому що ми можемо знайти й закрити будь-які вакансії, які раніше не могли закрити. Але це лише в онлайн-бізнесі, бо в офлайні радше все навпаки, адже багато людей виїхали, важко знаходити працівників. 

Над чим працює Netpeak зараз

23 лютого ми відчували, що все окей, тобто всі компанії розвиваються, вийшли в нуль або в плюс компанії, які сім років працювали в мінус. Але після 24-го ми відкотилися на рік-півтора за показниками. Ми багато працювали над організацією роботи і нарешті можемо працювати над тим, що запланували. Зараз шукаємо людей, які щось уміють, але з певних причин не були партнерами цього бізнесу, зазвичай це CEO компанії, який працює за контрактом.

Він дуже гарно розуміє певну айтівську штуку, яка  релевантна для нас та якогось із наших бізнесів. Наприклад, у нас є група компаній Kiss My Apps, там ми робимо мобільні застосунки, свої продукти. До нас подавалася людина, яка працювала СЕО у дуже схожій компанії, але ми, наприклад, фокусуємось більше на iOS, а вони на Android. 

Зараз я будую систему, щоб нам було дуже просто запускати бізнеси. Є Kiss My Apps, є Netpeak Agency group, агенція перебудувалась у групу компаній. Там є свої CEO, COO, вони знають, що робити. А я щось на кшталт президента: щось придумав, розповідаю їм, але вони незалежні, у них є своя мета і бачення, як її досягти, тому можуть втілювати мої ідеї або ні. 

Тож мій фокус — це розбудовувати цю систему, паралельно шукати людей —  у мене щотижня співбесіда-знайомство. 

У мене є вічні вакансії, я завжди готовий наймати людей, які хочуть будувати продукт і які вже це робили. Колись на ринку України не було таких людей, але зараз завдяки великій кількості інвестицій люди з’являються, і вони щось уміють. Тепер простіше запускати те, про що я п’ять років тому навіть не міг мріяти. 

Тому я роблю операційну платформу і паралельно шукаю людей, з якими ми запускаємо бізнес.

Про майндсет підприємця 

Я нещодавно рефлексував про це, бо я випадково став підприємцем. Я просто працював, не встигав і почав наймати людей. Вони мене дурили, тому я мусив бути з ними в офісі. Лише згодом зрозумів, що це бізнес, тому треба будувати систему.

До війни через волонтерський рух підприємництво ставало престижним, про підприємців почали робити сюжети, кликати на телебачення, робити інтерв’ю. Якби не війна, то згодом, можливо, це було б як у Штатах, коли підприємець — це людина, яку дуже поважають.

Але у багатьох українців є комуністичний вайб, що заробляти багато — погано, чортові буржуї, а під час війни все ще більше ускладнилося. У нас багато талановитих людей, і є одна перевага — ми вміємо дуже швидко пристосовуватися. Тож ми просто приречені бути нацією успішних підприємців. 

Це також мета моєї групи — хочу знайти філософський камінь, як будувати фабрику бізнесу. Мені здається, що я вже близько. 

Про нові ніші у бізнесі 

Наша внутрішня мета в межах групи компаній — вийти на показник 1% ВВП України. Коли це станеться, то це означає, що ми впливаємо на економіку. Мені здається, що ми зараз не робимо те, що змінює світ. Ми просто щось покращуємо.

Але, звісно, хотілося б колись робити речі, які матимуть реальний вплив. Бачу зараз багато розробок в longevity та в генетиці. Це більш раціональна історія, а емоційна — це, звісно, космос, а для цього потрібно знайти ресурси, заробити гроші, знайти людей, щоб запустити місію на якусь далеку планету.