Епоха нових кіберзагроз. Дипфейки та штучний інтелект
Дипфейки — давно знайоме явище, що продовжує захоплювати інтернет та періодично спричиняти гучні скандали. Це відео, аудіо та зображення, створені за допомогою штучного інтелекту або інших технологій так, щоб здаватися реальними. Дипфейки, з одного боку, часто сприймаються як меми. З іншого — несуть потенційну загрозу як окремим людям, так і суспільству загалом.
Дипфейки: від мемних до шокувальних
Дипфейки можна класифікувати за типом файлів. Це можуть бути частково або повністю змінені фото, відео з накладенням несправжньої промови або заміною обличчя, підроблені аудіозаписи та телефонні розмови, а також текстові документи.
В інтернеті часто можна зустріти відеодипфейки з політиками, у яких начебто справжні Володимир Зеленський або Джо Байден говорять нісенітниці. При цьому фейкові аудіодоріжки імітують реальні голоси, а слова синхронізовані з мімікою (ліпсинк), яка також змінюється за допомогою ШІ.
Цікавий кейс стався у червні 2022 року, коли мери Берліну та Мадриду попалися на дипфейк Віталія Кличка. Невідомий чоловік надіслав їм запрошення у Zoom і деякий час вів із ними бесіду, видаючи себе за мера Києва за допомогою дипфейк-відео. Спочатку політики нічого не запідозрили, а Кличко згодом заявив, що це була інформаційна операція рф.
В окрему категорію варто винести порнодипфейки, зокрема фотографії, роздягнені за допомогою ШІ, або ж відео непристойного змісту нібито за участі реальної людини. Нещодавно у скандал з порн-дипфейками потрапила Тейлор Свіфт: у соцмережі Х завірусилися відверті фото співачки, згенеровані ШІ, через що її сторінку тимчасово забанили.
Відео — фейкові, а загроза — реальна?
Хоча у TikTok та Instagram шириться безліч жартівливого контенту з дипфейками, у руках ворога ця технологія може стати потужною інформаційною зброєю.
Центр протидії дезінформації неодноразово попереджав, що росія може використовувати дипфейки під час ІПСО. Так, ще на початку війни агресор планував сфабрикувати відео з нібито заявою Зеленського про капітуляцію. Також ворожа пропаганда поширювала у TikTok дипфейки з головнокомандувачем Валерієм Залужним, який нібито закликав боротися проти «злочинної влади».
Окрім маніпулювання громадською думкою, ШІ-дипфейки можуть нести й іншу загрозу — підроблення доказів у судових процесах. До того ж країна-агресор може вдатися до фабрикування дипфейків за участі військових та полонених, щоб звинуватити Україну у військових злочинах, яких не скоювала.
А порнодипфейки становлять найбільшу загрозу для жінок, які найчастіше і стають їхніми жертвами. Зловмисники можуть використовувати їх для психологічного тиску чи залякування, а для селебріті це ще й репутаційні ризики. Ну і, звісно, нерви.
Людство проти ШІ-загроз
Створені штучним інтелектом дипфейки не лише спотворюють інформаційне середовище, але й можуть розпалювати ненависть у суспільстві. На цю проблему вже звернула увагу ООН, зазначивши, що особливу загрозу дипфейки становлять на територіях, де тривають війни та конфлікти.
Але забороняти ШІ-інструменти немає ані сенсу, ані користі. Тому уряди країн випускають різноманітні посібники та рекомендації щодо того, як протистояти таким оманам. Наприклад, Агентство нацбезпеки США радить організаціям та медіа впроваджувати технології для виявлення дипфейків і визначення походження фото та відеоконтенту. А в ЄС поступово впроваджують AI Act — перший нормативний документ по регулювання ШІ в Європі.
А що в Україні?
Наприкінці 2023 року Мінцифри представило дорожню мапу щодо регулювання штучного інтелекту. Як наголошує керівник практики ШІ в Juscutum Петро Білик, ці законодавчі норми запрацюють не раніше 2027 року: нам потрібно зважати на акт, який ухвалять в ЄС, а також пройти перехідний період. Проте уряд уже готує деякі рекомендації щодо поводження із ШІ для різних секторів — медицини, юриспруденції тощо.
Експерт додав, що законодавчий контроль будуть застосовувати до ШІ-технологій з високим ступенем ризику, зокрема до програм для заміни голосу або облич. А більш безпечні ШІ-стартапи, наприклад, для перевірки граматики, регулюватися не будуть.
Зараз в Україні з дипфейками борються медіа та громадські організації, а на рівні уряду це частково робить національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр». Це платформа на базі Мінкульту, яка вчить розрізняти фейки в інтернеті, перевіряти джерела новин тощо.
Найкращий захист — напад
Як би не парадоксально це не звучало, але найбільш ефективним способом боротьби з ШІ-дипфейками є штучний інтелект. Одночасно з новими програмами для створення дипфейків з’являється і софт для їхнього розпізнання.
Наприклад, Microsoft розробив Video Authenticator, який виявляє на відео ознаки підробки, непомітні для людського ока: вицвітання, елементи сірого та межі. Є й інші програми, як-от FakeCatcher від Intel або Sentinel, яку використовують уряди та організації в Європі.
На щастя, кожен із нас має вбудований детектор фейків — критичне мислення. Головне — вчасно його вмикати.
