Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Анатолій Храпчинський про знищення А-50, готовність до F-16 та роль ударів БпЛА по росії

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
28 лютого 2024 10 хвилин читання

Україна знищила уже другий розвідувальний літак А-50, а російські СУ-34 падають мало не щодня. Змінилася тактика росіян чи збільшилися спроможності Повітряних сил України? Про це SPEKA поспілкувалась з авіаційним експертом Анатолієм Храпчинським. А ще про нові системи ППО, штучний інтелект у дронів та модернізацію західної зброї українськими інженерами. 

Збиття Су-34 та А-50: військовий експерт про нові спроможності Повітряних сил Збиття Су-34 та А-50: військовий експерт про нові спроможності Повітряних сил

Насамперед про ще одне збиття А-50. Якщо втрату попереднього борту намагалися списати на помилку чи неуважність російських пілотів, то тут багато питань виникає через дальність ураження. Нібито за межами досяжного. Яка ваша думка про цю операцію? 

Це дійсно гарна операція, яка дозволила нам розв’язувати проблему знищення саме таких літаків, як А-50 та Іл-22, які авіаційною групою виконують завдання з радіолокаційного виявлення нашої техніки, озброєння, пересування військ. 

Перше ураження А-50 було фактично над береговою лінією Азовського моря, що дозволяло знищити його у різний спосіб, хоча це теж була невипадковість. Другого разу літак був знищений майже на території рф. 

Літак А-50 на виставці 2011 р.  Літак А-50 на виставці 2011 р. 

Зрозуміло, що ціль була захоплена ракетами над Азовським морем. Але що це за ракети та чи Україна спромоглася їх модифікувати, виробити чи отримати, будемо дізнаватися вже після перемоги. Головне, що Україна змогла це зробити. 

Цілком логічно, що тепер росія намагатиметься уважніше ставитися до виконання таких операцій, хоча і після першого разу вони відреагували — перебували на далеких рубежах. Тобто вони розуміли, що перший літак, ймовірно, збив Patriot, тому проводили розвідку по нижньому краю радіуса досяжності, розраховуючи на те, що якщо навіть їх і запеленгують, то влучити не зможуть. Також ми бачимо, що маневрування та теплові пастки, які вистрілювали з літака, їх не врятували. 

Цього разу операція була складнішою. Я припускаю, що, як і зі знищенням крейсера «москва», під час операції були певні чинники, які відвертали увагу екіпажу. 

Якими будуть наслідки цих операцій, чи залишається у росії достатньо навченого екіпажу та чи наважиться вона виводити новий  розвідувальний літак? 

Потрібно розуміти, що літаки працюють у комплексі. Наприклад, коли злітає Міг-31, який може носити ракети «Кинджал», то він виконує функцію наживки. Збройні сили вмикають усі наземні засоби та радари, щоб виявляти пуски ворожих ракет. А в цей час завдання А-50 проводити радіорозвідку. Він виявляє, де саме стоять радіолокаційні станції, де в активному режимі пускові установки. За цими даними малюють мапу, щоб зрозуміти, як під час масових обстрілів обходити наші засоби ППО. Дальність виявлення РЛС за допомогою А-50 — до 600 км, а наземної техніки — до 300 км. Він може також бачити передислокацію військ на фронті. 

Але операція створила їм проблеми.

Кількість літаків А-50

У росії є 15 літаків А-50 та А-100. Однак лише вісім із них мали модифікацію А-50У, яка передбачає радіотехнічний комплекс «Шмель» на борту. Їх залишилось шість. До того ж не варто забувати, що один із них пошкоджений дроном на аеродромі у Білорусі. Тобто можна говорити про п’ять одиниць. Єдиний А-100 побудували у 2016-му, але його досі випробовують. 

Проблеми із складниками та запчастинами

А-50 побудований на базі радянського Іл-76. У них є проблеми з двигунами Д-30 до них. Зараз росія активно намагається замінити двигуни на ПС-90 пермського заводу. Їх намагаються встановлювати на нові А-50У та А-100. Що стосується радіолокаційного обладнання, то воно іноземне та під санкціями, а отже, доведеться шукати шляхи для його придбання.  

Екіпаж та льотний склад 

Окрім пілотів, які можуть керувати літаками типу Іл-76, є офіцери бойового управління, які сидять за моніторами. Я навчався у Харківському авіаційному університеті за спеціалізацією «повітряні пункти управління». Це такі пункти, які стоять на Іл-22, А-50 та на різних гелікоптерах. Я був оператором в екіпажі міністра оборони. Ми проходили курс навчання, п’ять років в інституті та ще рік, потрібно, щоб навчитися працювати у повітряному пункті. У чому складність? У тому, що, коли ви бачите на радарі локатора точку, у більшості випадків оператор сам вирішує, що це може бути.

Оператори на борту А-50У. Фото з відкритих джерел. Оператори на борту А-50У. Фото з відкритих джерел.

Тобто екіпаж А-50 — це високопідготовлені офіцери бойового управління. Частина з них знищена. Це проблема, тому що нових людей треба навчити, поставити на бойове чергування, у них є норми часу польоту тощо. Усе це створює певні труднощі, щоб патрулювати цілодобово. 

Тому ситуація для них складна, але поки що не критична. Бо ми бачимо, що росія воює до останнього військового та танка.

Вони вже зробили певні висновки, почали трохи далі літати. Думаю, росія продовжить використовувати А-50, але обережніше і з менш досвідченими екіпажами. Якщо ми далі будемо вирішувати свої стратегічні завдання, то за певний час отримаємо паритет у повітрі. 

Поговорімо про винищувачі. За п’ять днів Повітряні сили відрапортували про збиття сімох літаків Су-34 та Су-35. Змінилася їхня тактика поведінки чи наші спроможності?

Україна змогла покращити протиповітряну оборону завдяки засобам, які були створені на базі старих радянських систем. Це так звані FrankenSAM — поєднання старих  ЗРК «Бук» з американськими ракетами. 

Через збільшення кількості таких систем, як FrankenSAM, у нас з’явилася можливість посилити протиповітряну оборону на лінії фронту.

Також є вразливості в системі радіоелектронної боротьби, яким оснащені «сушки». Ця система називається «Хібіни» та має створювати перешкоди для наземних радіолокаційних систем або для ракет різного типу наведення. 

Су-34 із зовнішніми модулями «Хібіни» на кінцівках крил Су-34 із зовнішніми модулями «Хібіни» на кінцівках крил

Україна отримала зразок цієї системи РЕБ, вивчила принципи її роботи та знайшла рішення, як нейтралізувати цей захист.  

FrankenSAM та обхід російського РЕБ засвідчують технологічно сильний підхід України до розв’язання проблем на полі бою. Коли ми використовуємо західну зброю у такий спосіб, про який наші партнери навіть не здогадувалися. 

Нещодавно опублікували відео про тренування наших пілотів на F-16. Зрозуміло, що час їхнього передання — це політичне рішення. Коли Україна буде готова технологічно їх отримати? Є у нас потрібна для цього інфраструктура?

Технологічно ми вже готові. Щодо підготовки інженерного складу, то F-16 ремонтуються за принципом модульної системи, тому там є чіткі технологічні аспекти, які допомагають виявити проблему і швидко її усунути.

Інфраструктура теж готується. Нам треба створювати, наприклад, щось на кшталт підземних ангарів для літаків. Зрозуміло, що буде посилена протиповітряна оборона та відпрацьована система зльоту літаків за виявленні загрози тощо. 

Це відпрацьована схема, вона працює. Щодо аеродромів, то я не бачу великої проблеми для F-16 на них приземлятися. 

Ексклюзивні кадри тренувань українських пілотів на F-16 у Данії 

Є питання щодо озброєння, яке нам нададуть з F-16. Ми не можемо підвісити на них Taurus, Storm shadow чи Scalp. У F-16 є ракети JASSM. Це ракети типу «повітря-поверхня», які можуть вражати на відстані 300, 600 та 980 км. Тому важливо отримати F-16 та далекобійне озброєння, яке вони можуть нести. 

У нас немає стратегічної авіації, але F-16 у максимальній комплектації може її дещо замінити. 

Якщо ми отримаємо, наприклад, F-16 Bloke 42, то можемо бачити на відстані 300 км навколо будь-який російський винищувач. При цьому випускати по ньому ракети за принципом «випустив і забув», бо ракета сама знайде цей літак. Якщо ми отримаємо Bloke 60, то виявлятимемо з відстані 400 км. Тоді А-50 навіть не наблизиться до Азовського моря.

Нещодавно Володимир Зеленський анонсував візит президента Франції Еммануеля Макрона. Він сказав, що під час зустрічі Макрон оголосить про новий пакет озброєння. Зеленський також підтвердив, що були розмови про літаки «Міраж». Як ви оцінюєте ймовірність передання цих літаків?

Мirage-2000Д підготовлений під ракети Scalp та Storm Shadow. У нас є потреба у посиленні авіаносної групи саме цими літаками. Ми маємо Су-24, перероблені під ці ракети, але це не використання у повному обсязі. Ми доробили пілони на Су-24, систему запуску — їх програмують з землі, щоб їх врешті запустити. Якби передали «Міраж», це було б чудово. Тому що Су-24 у нас недостатня кількість. 

Однак, я більше упевнений, що ми зможемо отримати ескадрилью JAS 39 Gripenякі здатні випускати ракети Taurus, ніж «Mіраж». Але побачимо.

Володимир Зеленський заявляв у своєму інтерв’ю, що нам потрібно 10 установок Patriot, щоб контролювати небо на фронті. Наскільки реальна ця цифра і чи можемо ми очікувати на нові постачання найближчим часом?

Лише у Британії їх десятки. Чи може Європа може нам їх передати? Коротка відповідь — може. Знову це питання політичної волі.

Система ППО Patriot на території України Система ППО Patriot на території України

Десять установок Patriot значно посилять можливість наших військ на фронті. Але важливо, щоб вони посилювали саме фронт, а не використовувались, наприклад, для захисту аеропортів.

Адже знову починаються розмови про відкриття авіасполучення. Давайте спочатку закриємо фронт, де гинуть наші бійці, а потім будемо відкривати повітряний простір України. Його можна відкривати, але тільки для вантажних перевезень. У нас є потреба у цьому. Ми бачимо, які проблеми на кордонах.

Звичайно, ми не вивеземо зерно, але ми зможемо налагодити доставлення важливого обладнання, з яким у нас постійні перебої, як-от складники для систем РЕБ. 

Останнім часом почастішали повідомлення про атаки по території росії за допомогою БпЛА. Переважно там вражають НПЗ, металургійні заводи. Дані про завдану шкоду або дуже різняться, або їх взагалі немає. Це більше політичний меседж чи БпЛА справді загрожують стратегічним об’єктам на росії?

Нема сенсу знищувати весь НПЗ, наприклад, руйнувати резервуари з нафтою. Є сенс знищувати обладнання, завдяки якому, наприклад, перепомповують нафту. Тож БпЛА, які несуть ту невелику кількість підривних механізмів, достатньо.

Звісно, є й психологічний ефект, щоб показувати росіянам, що війна вже на їхній території. Це важко, бо вони надто зазомбовані, але ми вже бачимо у соцопитуваннях, що значна частина каже «давайте заканчивайте войну». 

БпЛА є перспективним напрацюванням, особливо ті, які зможуть літати як Shahed на великій дальності, матимуть корисне навантаження 40 кг. Вони можуть завдати значної шкоди ворогу. Але потрібно уніфікувати більшість БпЛА. Розробити такі, що відволікають ППО, інші — розвідкою, а решта — ударні. 

Ми можемо говорити про імплементацію штучного інтелекту, коли група дронів зможе виконувати такі завдання глибоко в тилу росії та на лінії перших 40 км фронту. 

Технологію можна скопіювати та поставити на базу FPV-дронів. У американців є дуже цікава система «Золота Орда». Це коли літак скидає повний боєкомплект ракет і крилатих дронів, а вони самі вирішують, що вражати та як. Це можна імплементувати на дрони будь-якого типу. 

Але це не скасовує потребу у створенні власних ракет далекої дії, щоб значною кількістю вибухової частини ракет знищувати стратегічний об’єкт, як-от завод «Радуга», що виробляє ракети Х-101.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Штучний інтелект у російсько-українській війні: «новий порох» чи переоцінена технологія

Олександр Тартачний 7 годин тому

Оскароносні «20 днів у Маріуполі» 21 квітня з’являться на Netflix в Україні

Богдан Камінський 16 квітня 2024 16:26

ЗСУ скидають з FPV-дронів античні металеві «часники» проти автівок росіян

Богдан Камінський 15 квітня 2024 17:18

Як та чим Ізраїль оборонявся від іранських ракет та «Шахедів» та чи справді збили 99% цілей

Олександр Тартачний 15 квітня 2024 16:00

Як українські хакери привітали росію з днем РЕБ

Богдан Камінський 15 квітня 2024 15:49