Як стати frontend-девелоперкою під час вторгнення. Світчерка — про пошук роботи та підтримку близьких

Криза у світовому IT не заважає українцям опановувати цю сферу та знаходити роботу за новим фахом. Вікторія Мізюканова, frontend-розробниця у BetterMe, розповіла SPEKA про свій шлях в IT.

Раніше я працювала у сфері обслуговування. Був досвід роботи у готелях, спортзалах і ресторанах. Здебільшого була офіціанткою чи адміністраторкою. Але згодом розчарувалася у цій галузі. 

Перші думки про роботу в IT зʼявилися у школі: сестра показала мені HTML/CSS, я гралася з анімаціями, які можна було робити на сайтах з «пісочницею». 

Коли я втомилась від сфери обслуговування, вирішила спробувати себе в ІТ. Обирала між різними ІТ-професіями. Спробувала QA, UI/UX design і Frontend. І от Frontend був рідніший, бо я вже верстала на HTML/CSS.

Спочатку верстала лендинги, які знаходила у Figma у вільному доступі. Потім вирішила піти на курси. Mate academy були не єдиними ІТ-курсами, які я розглядала. Дуже хвилювалася, що безкоштовне навчання щось приховує, тому спочатку обрала іншу школу, але її формат мені не підійшов. Я перейшла у Mate, де навчання відбувається за принципом flipped classroom: спочатку ви самостійно ознайомлюєтесь з матеріалом на платформі, а потім на лекції детально розбираєте цю тему з викладачем. Тобі завчасно дають основну інформацію, ти розумієш базу, робиш домашнє завдання, а потім розбираєш на лекції нюанси.

Це був лютий 2022-го, я була волонтером, коли мені повідомили про початок навчання, намагалася допомогти країні. Тоді здавалося, що от-от і війна закінчиться. Минав час, і я зрозуміла: щоб продовжувати волонтерити, треба мати, на що жити. Тому я пішла на інтерв’ю в Mate academy. Воно пройшло доволі легко: три завдання з лайвкодингу, спілкування англійською та розповідь про особисту мотивацію. Пам’ятаю, як дивувалася, коли читала, що інші не проходять. Але, мабуть, я просто добре підготувалася.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Я навчалася від лютого до червня 2022 року. Потім був етап працевлаштування, де для нас проводили багато репетицій співбесід. Я готувалася до кожного техчеку в Mate, виправляла помилки, аналізувала, як завдання роблять інші.

Звичайно, навчалася додатково. Якщо ти не вчиш щось додатково, то не станеш крутим розробником. Зараз я продовжую навчатися, навіть працюючи.

Щоранку я розв'язувала алгоритмічні задачі. Це було доволі важко. Скажу чесно, не змогла розвʼязати, мабуть, половину з них. 

Величезна помилка початківця в тому, що ти хочеш розв’язати задачу ідеально. Зараз, коли вже працюю, мій тімлід каже: «Зроби хоч якось, а вже потім будеш відточувати до ідеалу». І це бомбезна порада. 

Після години алгоритмічних задач у нас була лекція, до якої мали підготуватися. Попри проблеми зі світлом та звʼязком, всі продовжували навчання. Це дуже надихало. А ще нас надихали ментори й координаторка.

Після лекції ти робиш домашку. Пообіді у тебе Q&A-сесія з менторами. Раджу її відвідувати, навіть якщо у тебе немає питань. В ідеалі все мало б завершуватись до 18.00, але більшість сиділа до ночі, розв’язуючи завдання. Ми навіть уночі могли зідзвонитись з одногрупниками, щоб щось пояснити одне одному.

Найважче — алгоритмічні задачі та задачі на логіку. Найлегше — верстка. Зараз, коли я вже більше розуміюся на алгоритмах, верстка стає нудною. Для нас, розробників, верстати — це як розслабити мозок. А логіка не завжди легко пишеться — треба подумати.

Я подавалася на всі вакансії, навіть якщо не знала компанію. Ми почали розсилати резюме на третьому місяці навчання і коли хтось із групи отримував у відповідь тестове, це дуже мотивувало теж дійти до етапу тестових. Хоча зараз я розумію, що не треба вимагати від себе миттєвого результату, якщо тобі ще є чого повчитися.

Іноді тестові можуть нашкодити, якщо вони стосуються стеку технологій, який ти ще не встиг вивчити. Тож ти закидаєш все, починаєш вчити саме цей стек, щоб зробити тестове. А насправді краще витратити час, щоб вивчити щось системно, а не точково заповнювати прогалини, відволікаючись від основного. 

Мені надіслали 15 тестових завдань, з яких три я зробила так, що їх можна додати у портфоліо. На техчеках у Mate нас навчили стежити за тим, де ми помиляємося. Це я і робила на реальних співбесідах. Помилившись, розбирала прогалини, щоб надалі не припускатися тих самих помилок. 

Коли ти багато подаєшся на вакансії, а тобі майже не відповідають, ти зневірюєшся. Але треба спробувати абстрагуватись і продовжувати розвиватись і подаватись.

Приблизно два тижні. Я знала про застосунок BetterMe. І коли я побачила вакансію,  зрозуміла, що точно треба податися. Я була шокована, коли мені відповіли, бо це популярна у світі компанія і до того ж українська. Коли мені надіслали тестове, дуже намагалася зробити його класно. Відправивши його в BetterMe, отримала правки. Після того як я їх внесла, мене запросили на співбесіду. 

Пам’ятаю, як була здивована, що рекрутерка поставила мені три технічні запитання з Java Script, я відповіла. Наступним етапом була технічна співбесіда. Мені завчасно сказали, хто буде проводити технічне інтерв’ю, тому під час підготовки до нього я знайшла цих людей у LinkedIn і репетирувала давати відповіді на технічні запитання, дивлячись на фото профілів. Це допомогло знизити стрес, коли підключилась на реальне інтерв’ю. Загалом на вакансію подалося 426 кандидатів.

Не думаю, що я робила помилки. Будь-який досвід є корисним і приводить тебе кудись. Я щаслива, що мій досвід привів мене у BetterMe. 

Підписуйтеся на наші соцмережі