Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як розпізнати російські фейки. Алгоритм від VoxCheck

SPEKA Media
16 травня 2022 5 хвилин читання

Ключові тези та поради з інтерв'ю Світлани Сліпченко, керівниці фактчекінгового проєкту VoxCheck

Про що брехала росія у перші дні вторгнення, як їй інформаційно протистояти та як не попастися на тонші, аніж «ми боремося з нацизмом», вкиди агресора. 

Про що брехала росія на початку війни

У першу добу основні меседжі, які поширювала росія, вкладалися у наратив «візьмемо Київ за три дні»: нібито вони нейтралізували штаб ООС і знищили наші сили протиповітряної оборони. 

Фразу про повне знищення нашої ППО їм доводиться повторювати досі: українська ППО продовжує працювати, а росіянам треба рапортувати бодай про якісь успіхи, навіть вигадані.

Також росія постійно «повідомляє», що Україна готує провокації у певних містах, щоб перекласти провину за свої дії на ЗСУ. Пізніше пішли так звані точкові фейки про окремі регіони: про перебіг бойових дій, масштаб руйнувань тощо. Руйнування вони приписують Україні — у цьому російська методичка від перших днів війни не змінилася. 

Як не стати поширювачем російських фейків

  • Все, що поширює росія, можна сприймати як криве дзеркало. Росія бере реальність і викривлює її до протилежного. Все, що ти читаєш, сприймай навпаки, і це буде правдою. 
  • У росії є цікава методика запуску певних меседжів, які виглядають дуже реалістичними. Якщо українці це підхоплюють, потім роблять скриншоти таких постів і запускають наратив «от бачите, Україна сама поширює фейки», а отже, дезінформує щодо війни. 
  • Яскравий приклад цієї методики — фотографія напису на стіні «А кто разрешил вам красиво жить?» нібито у Бучі. Насправді це фото 2016 року, але його активно поширювали, оскільки воно виглядало дуже схожим на правду. Це, звісно, був вкид для наративу, що українці самі плодять фейки. 
  • Ще один приклад. Нещодавно мережею поширювали листа від міноборони росії, який нібито добули хакери Anonymous. У ньому був наказ знімати фейкові відео про знущання над полоненими. Все начебто логічно, але в документі був одрук у посаді того, хто нібито підписав листа: одна «н» замість двох у словосполученні «исполняющий обязанности». 

Такої помилки у реальному листі бути не могло: де завгодно, але не в посаді, яка взагалі найвірогідніше є шапкою, що не редагується. Це видало, що лист насправді фейковий. 

Те, що ми бачимо на відео, теж може бути фейком 

  • Коли бачите чергове відео, запитайте себе, перш ніж поширювати, чи справді там відбувається саме те, що здається? 
  • Те саме правило працювало з коронавірусом, коли нам показували мензурку з кров'ю і казали, що «це кров вакцинованої людини, і вона миттєво згортається». Ми бачили відео, але не знали, чи справді це кров вакцинованої людини, чи це взагалі людська кров, як її брали, у яких умовах і коли, тощо. 
  • З військовими відео те саме: нам показують, що нібито українські військові катують полонених. Ви впевнені, що це саме українські військові, а не росіяни? Ви знаєте, коли і де це було? Ви дослухалися до їхньої мови, чи справді це українці? 
  • Крім визначення «фейк — не фейк» також треба враховувати, чи не загрожує поширення такого відео нам чи нашим військовим. Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами. Тим більше що рівень критичного мислення дуже підвищився: мої знайомі дедалі частіше запитують про джерела, докази, а не бездумно поглинають контент. 

Яким джерелам довіряти можна? 

Не спішіть, навіть якщо є заява від офіційних джерел. Почекайте, доки її підтвердять інші органи влади, а також незалежні журналісти чи експерти, зокрема InformNapalm, Conflict Intelligence team, Центр протидії дезінформації при РНБО, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Мінкульті. Вони більш прискіпливо перевіряють інформацію та мають швидкий доступ до органів влади, тож можуть одразу отримати офіційний коментар. 

Як правильно розмовляти з пересічними європейцями про війну, щоб нас почули?

Наголошувати на тому, що ми втратили нормальне життя, змушені залишати свої домівки або кожен день чекати, що ці домівки можуть знищити за одну мить. Говорити про війну загалом та про ракети неефективно. Війна на Донбасі точилася понад вісім років, але по-справжньому ми відчули її лише тоді, коли ракети полетіли на Київ. Європейці так само не зрозуміють, доки ракети не полетять над їхніми головами, а у їхніх дворах не стоятимуть танки. Але наратив про людину, яку позбавили нормального життя, мрій та цілей, вони можуть зрозуміти. 

Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv).

 

 

 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Чи варто довчатися й пробувати входити в ІТ саме зараз

Олександра Стеценко 29 вересня 2022 15:37

Валізка для ядерної загрози. Які речі варто мати вдома, щоб бути готовим

Юлія Даниленко 29 вересня 2022 09:11

Ядерна загроза: що варто знати

Олександр Тартачний 27 вересня 2022 17:00

Гайд з виживання взимку: утеплення, припаси, автономне опалення. SPEKотна добірка для воєнної зими

Юлія Даниленко 27 вересня 2022 15:42

Telegram на вимогу Apple почав блокувати російськомовні канали, що закликають до насильства — Дуров

Юлія Даниленко 24 вересня 2022 18:15