Нові виклики для IT. Мілітарна економіка та срібний вік
Айтівцям пощастило бути першопрохідцями у багатьох сферах. Нові продукти та автоматизація різних галузей додають їм статусу «чарівників». Але сьогодні з «чарівництвом» трохи скрутно. Багато іноземних клієнтів контракти не продовжили, вакансій від продуктових компаній побільшало і від пропозицій для айтівців у не айтівські бізнеси теж, але їх не настільки багато. До того ж війна мілітаризує економіку, посилює міграцію, змінюється вікова структура населення тощо. Ми вирішили розібратися, де є нетрадиційні можливості та перспективи.
Виклики ринку
Саме це, мабуть, змушує подивитися, які блакитні океани чекають на нас у 2024-му.
Насамперед це автоматизація усіх процесів, яким бракує чоловіків-кандидатів. Цей тренд у новому році має посилитися, враховуючи інформацію про наступні пів мільйона мобілізованих. Виникне потреба у заповненні робочих місць. Потенційні кандидати — або чоловіки старшого віку, або жінки. Має місце реструктуризація людського потенціалу, а отже, буде потреба перебудувати наявну бізнес-структуру під ці зміни. Звісно, багато роботодавців тягнутимуть до останнього, але профілактика завжди дешевша за лікування.
Мілітарна економіка — це все, що зміцнює наше військо. Тут є певні обмеження та допуски, але й фронт робіт теж досить об’ємний.
Психологічна та ментальна підтримка населення (як віськових, так і цивільних) — ще один виклик ринку. Багато робиться у цьому напрямі, але проблема настільки глобальна, що зайвих рук точно немає. До того ж під цю тему легше отримати міжнародні гранти від благодійних та неурядових донорів і створити універсальний продукт, який буде затребуваним по всьому світу, враховуючи унікальний український досвід.
Ще у 2010 році, за інформацією Всесвітньої організації психіатрів, депресія мала стати найпоширенішим захворюванням, що призводить до недієздатності. А фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я стверджують, що за два десятиліття ця недуга, яка руйнує психічний і фізичний стан людини, посяде друге місце (після СНІД) серед тривалих хвороб.
А цифри 2021 року просто вражають: на депресію страждають 350 млн людей у світі. І ці дані стосуються лише цивілізованих країн, де правильно працює діагностика хвороб і ведеться реальна статистика захворювань. У найгіршому випадку депресія може призвести до самогубства, від якого щороку вмирають приблизно 800 тис. людей: це друга за частотою причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років. Тож допомога у таких проблемах завжди на часі.
Вікові обмеження
Є ще одна проблема, яка притаманна цивілізованим країнам, — старіння нації.
До 2050 року у світових масштабах кожній шостій людині буде понад 65 років (16% населення планети). У 2019-му старше 65 років був кожен 11-й житель (9% населення). Цікаво, що у 2018-му вперше в історії людства кількість тих, кому понад 65 років, перевищила кількість дітей віком до 5 років. Прогнози невтішні: до 2050-го кількість людей віком понад 80 років зросте утричі: зі 143 млн до 426 млн.
Українські фахівці прогнозують у найближчі 50 років аж чотирикратне збільшення частки похилого населення.
Так, це загальносвітовий тренд — збільшення кількості старшого населення одночасно зі скороченням народжуваності у розвинених країнах. І це серйозна проблема для економік деяких країн, бо призводить до надмірного навантаження на економічно активну частину населення, а проблема пенсійного забезпечення дедалі загострюється.
За даними опублікованої 2015 року доповіді Європейської комісії про старіння, коефіцієнт приналежності людей, яким виповнилося 65 років, до економічно активної вікової групи (15-64 роки) становить 27,8%, і він буде постійно збільшуватися аж до 50,1% у 2060 році, тобто зросте наполовину. Тож співвідношення літніх людей та економічно активної частини з пропорції 1:4 зросте до 2:4.
Отже, Україна є активною учасницею «клубу літніх. Крім тренду на збільшення середнього віку населення маємо ще тренд трудової міграції, що «вимиває молодь». Про це свідчать дані звіту Одеського центру зайнятості про працевлаштування за кордоном.
Тренд на міграцію молоді багаторічний, тож кандидатів на робочі місця бажаного роботодавцями віку не більшатиме.
Як ми реагуємо на цю ситуацію? Майже ніяк. Звісно, підписуємо дипломатичні документи про важливість питання, але практичних кроків з подолання наслідків диспропорції немає.
Срібний вік та срібна економіка
А що можна зробити? Наприклад, залучати літніх людей до участі в економіці, тому що від 2014 року кількість українців, яким понад 60 років, перевищує кількість дітей до 15 років. З нинішнім коефіцієнтом народжуваності навряд чи ситуація покращиться. Радше навпаки: звіт WWP прогнозує скорочення населення України до 2100 році до 24,4 млн людей (слід врахувати, що це дані 2019-го, тож ситуація ще гірша).
Тому вередувати стосовно віку кандидатів роботодавцям з року в рік буде дедалі важче. Доведеться залучати тих, кому традиційно відмовляли — зрілих кандидатів. Як свідчить досвід деяких європейських країн, ці заходи уже дають свої плоди: залучення робочої сили серед літніх людей, інвестування у розвиток їхніх навичок, навчання та освіту вже окупили себе у Чехії, Латвії, Естонії. У середньому по ЄС (27 країн) рівень зайнятості літніх людей становить 41,9% жінок і 56,4% чоловіків. Тоді як в Україні (станом на 2012-й) рівень зайнятості жінок (55-64 роки) становив 30%, чоловіків — 47%, тобто був одним із найнижчих у Європі. За даними опитування 2013 року «Літні особи в Україні», приблизно 60% респондентів після виходу на пенсію не працювали, ще майже 30% працювали певний час. Тобто старше населення у нас не є економічно активним.
Звісно, певну частину робочих місць доведеться переобладнати з урахуванням фізіології працівників віком 60+. Чи вигідно це робити? Так.
У світі декілька десятків років активно працює тренд срібної економіки, який спрямований на активне залучення людей віком 50+ в економіку та створення нових галузей для обслуговування їхніх потреб. Результат приголомшує.
Якщо її зарахувати до числа суверенних націй, європейська срібна економіка натепер була б третьою за розміром економікою у світі, поступаючись лише США та Китаю. І вона лише зростала б.
Ковід та війна внесли свої корективи у ці прогнози, зробивши їх менш оптимістичними. Але вони не у змозі зупинити зростання кількості літніх людей.
В Європі у 2015 році налічувалося приблизно 199 млн осіб віком 50+, або 39% від загальної кількості населення. За останніми прогнозами, до 2025 року ця цифра зросте до 222 млн, що становить 43% від загальної чисельності населення.
Робота для досвідчених
Тому країни та компанії охоче залучають «срібних» працівників. Наприклад, концерн BMW розробив низку заходів, спрямованих на покращення умов праці та підвищення продуктивності праці старших працівників. На підприємстві запровадили майже 70 нововведень, інвестувавши $50 тис. на закупівлю спеціального взуття для літніх людей, моніторів з великими розбірливими буквами, використання ергономічних інструментів тощо. Запровадження цих заходів пояснюється зростанням середнього віку населення у Німеччині, дефіцитом висококваліфікованих молодих спеціалістів та соціальними зобов’язаннями компанії.
Засновниками та амбасадорами срібної економіки є США, Німеччина та Японія — країни, які чудово розуміють вартість «переходу на пенсію» всіх підходящих за віком працівників. Франція теж не пасе задніх: за даними Національного інституту статистики та економічних досліджень, 15 млн французів зараз старше 60 років. У 2030 році їх буде майже 20 млн, а у 2060-му — 24 млн. До цього списку входить і Китай: натепер китайських громадян віком 65+ майже 10,6%, але через політику обмеження народжуваності буде зростати.
Вчені Массачусетського технологічного інституту стверджують, що зростання середнього віку фахівця на ринку праці призводить до більш активних інвестицій компаній в автоматизацію для підвищення продуктивності. Тож розширення застосування роботів та інших програмних продуктів є шляхом розвитку промисловості та заробітків айтівців.
Витрати та споживання бебі-бумерів
Є ще одна приємна новина: срібна економіка не тільки дає роботу літнім людям, а й формує новий ринок для всіх — ринок товарів і послуг для людей віком 65+. Це інший бік медалі старіння населення, який дає багатьом галузям можливість зосередитися на абсолютно новій клієнтській базі.
Згідно з дослідженням споживчих витрат уряду США, американські бебі-бумери витрачають щороку на споживчі товари та послуги приблизно $400 млрд. Так, 76 млн американських дітей народилися між 1945 і 1964 роками представляють когорту, яка є значною лише через її розмір. У 2004 році британські бебі-бумери тримали 80% багатства Великої Британії і купили 80% всіх найдорожчих автомобілів, 80% круїзів і 50% засобів догляду за шкірою (Howe and Strauss, 1991).
Бебі-бумери контролюють понад 80% особистих фінансових активів і понад половину всіх споживчих витрат. Вони купують 77% усіх ліків, що відпускають за рецептом, 61% безрецептурних ліків та 80% усіх подорожей для відпочинку. Опитування показало, що майже третина бебі-бумерів, опитаних у США, воліли б передати свою спадщину благодійним організаціям, а не своїм дітям (Sullivan, 2007).
Розширення ринку означає адаптацію або винахід продуктів і послуг, що відповідають потребам літніх людей у всіх секторах. А ще перегляд продуктів і послуг, які пропонують молодшому населенню, щоб вони були корисними, коли ці люди старіють.
Таким чином срібна економіка не лише продукує додаткові гроші, але й формує нові робочі місця. За оцінками, у 2015 році срібна економіка внесла понад 4,2 трлн євро у ВВП і забезпечила понад 78 млн робочих місць у загальній економіці ЄС. Це буде еквівалентно 29% ВВП ЄС і 35% зайнятості. Прогнозується, що до 2025 року внесок європейської срібної економіки у ВВП сягне 6,4 трлн євро та створить 88 млн робочих місць. Це буде еквівалентно 32% ВВП ЄС і 38% зайнятості. Хоча через глобалізований характер сучасних ланцюгів постачання європейська срібна економіка також створює можливості та бізнес для компаній за межами ЄС з оціночним доходом у 780 млрд євро для компаній решти світу у 2015 році.
Існує навіть термін Gerontechnology, який передбачає різні технічні системи та рішення, що допомагають літнім людям та/або особам, які за ними доглядають, виконувати основні щоденні дії. До Gerontechnology нашим айтівцям також варто докласти руки. Це сила-силенна напрямів та продуктів — від покращення медичного забезпечення до роботизованих помічників і застосунків для догляду за літніми людьми.
Завжди є група клієнтів, які платитимуть за літніх людей, це їхні діти. Старіння у нашій країні означає погіршення фізіологічного стану та необхідність догляду. І не кожна дитина літньої людини може собі дозволити догляд у його нинішньому стані. І не кожна хоче стати доглядальницею. Тому ринок споживачів існує і буде збільшуватися з кожним роком.
Отже, блакитні океани для айтівців за теперішніх умов існують. Шлях здолає той, хто не просто готовий іти, а вже крокує.
