Наука у політиці, безоплатна робота та всюдисутність математики. Українські науковиці про проблеми жінок у науці та матір алгебри
У студії SPEKA зустрілися українські науковиці та популяризаторки науки Юлія Іванчикова, Ольга Маслова та Ірина Єгорченко. Вони поговорили про видатну математикиню Еммі Нетер, яка зробила значний внесок у теоретичну фізику та абстрактну алгебру.
- Юлія Іванчикова — аспірантка Інституту зоології НАН України, дослідниця дельфінів та китів у Sea Mammal Research Unit Університету Сент-Ендрюс, Шотландія, UK. Велика Британія.
- Ольга Маслова — кандидатка біологічних наук, клітинна біологиня, співзасновниця наукпоп-ініціативи Nobilitet, ведуча подкасту «Наука як по маслу» на Громадському радіо, співавторка книги «Коли я нарешті висплюся», авторка книги «Пригоди клітин в організмі та поза ним», авторка YouTube-каналу «Наукпопіл», членкиня експертної ради проєкту STEM is FEM.
- Ірина Єгорченко — кандидатка фізико-математичних наук, популяризаторка науки, громадська діячка, старша наукова співробітниця Інституту Математики НАН України.
Хто така Еммі Нетер
Еммі Нетер — одна з найвизначніших жінок в історії математики. Її роботи з абстрактної алгебри докорінно змінили цю науку.
- У своїй першій теоремі Нетер довела зв’язок закону збереження енергії у просторі та законів симетрії — фундаментальний принцип сучасної теоретичної фізики.
- На початку кар’єри постійно стикалася із сексизмом, працювала безоплатно в Інституті математики в Ерлангені протягом семи років.
- Під час Першої світової війни переїхала до Геттингену, де працювала з німецьким математиком Девідом Гільбертом, з допомогою якого Емі вдалося отримати першу офіційну посаду приват-доцентки у 1919 році.
- У 1933 році після приходу нацистів до влади Нетер відсторонили від викладання, тому їй довелося емігрувати до США.
Математика — наука для жінок
За радянських часів більшість програмістів були жінки, та й сама професія вважалася жіночою, навіть більше, ніж вчитель. Причина цього — низька зарплата.
Як каже Ірина Єгорченко, зараз у науці багато жінок, і, на жаль, причина цього не більша прогресивність жінок у порівнянні з чоловіками, а знову ж таки низька оплата праці.
Однак за часів Еммі Нетер все було ще гірше: у теоретичну математику жінок майже не пускали. Один з її наукових керівників Девід Гілберт, коли йому не вдалося відвоювати право Еммі працювати в лабораторії, сказав своїм колегам: «Чому ви вважаєте, що стать має значення в науці? Наука — це не чоловіча лазня».
У суспільстві донині подекуди виринає хибна думка, що математика — творіння білих цисгендерних чоловіків, а інші до неї неспроможні. Як каже Ірина, існує лише одна проблема — демотивація до навчання, і немає жодної гендерної, етнічної чи статевої групи, яка не здатна до математики за своєю природою.
Підписуйтеся на наші соцмережі
А от на думку Ірини Єгорченко, математика — наука, яка більше підходить жінкам, бо вони більш схильні до досліджень, роздумів та рефлексії.
Математичне кумівство як єдиний шлях наблизитися до науки
Значна частина жінок-математиків є доньками батьків-математиків. Особливо ця тенденція спостерігалася раніше, коли пересічна жінка не мала доступу до літератури, тобто не мала змоги навіть просто ознайомитись із тим, що таке математика. Крім того, доньки математиків могли слухати розмови батька з колегами, які приходили у гості.
Також такі батьки частіше забезпечували своїх дітей під час навчання, особливо жінок, яким через гендерну нерівність в університетах доводилося працювати асистентками та викладачками безкоштовно. Так було і з Еммі Нетер, яка пропрацювала безоплатно ще сім років після отримання посади.
Як зазначає Ірина Єгорченко, такі жінки часто перевершували своїх батьків. І це спостерігається навіть на прикладі Еммі Нетер, у якої батько та двоє з братів були математиками. Також як приклад можна навести грецьку математикиню й астрономку Гіпатію та італійську вчену Марію Аньєзі.
За часів Еммі Нетер найпоширенішим карʼєрним вибором для розумних дівчат без зв’язків була професія гувернантки.
Досягнення Еммі Нетер
За свою кар’єру Нетер зробила два величезні відкриття: вона відкрила теорему Нетер, яка, за словами Ірини Єгорченко, є другою найголовнішою теоремою в математиці після теореми Піфагора.
Теорема Нетер говорить, що якщо існує певна неперервна симетрія (не дзеркальна, а коли ми рухаємось із постійною швидкістю), то у кожній точці цього руху фізичні закони, тобто інерційні системи, залишаються тими самими. Тобто кожній симетрії відповідає певний закон збереження.
Друге найважливіше досягнення Нетер — це заснування абстрактної алгебри. Найцікавішою характеристикою абстрактної алгебри є те, що коли її починаєш розуміти, то вона стає примітивно простою. Навіть Еммі писала про свою докторську дисертацію, наче говорила про дрібниці.
Хоча німецький математик Герман Вейль писав так: «Значна частина того, що містить другий том сучасної алгебри (тепер просто алгебра) ван дер Вардена, має належати Еммі Нетер».
Наука в українському парламенті
Ірина Єгорченко розповідає, що у нас, коли постає питання фінансування науки на рівні країни, дуже часто забувають про необхідність якісної експертизи. Бюджет всієї нашої науки, разом з історією, археологією, менше бюджету лабораторії для Нобелівської премії. Тому розповідати про наші нобелівки якось смішно.
Але наука потрібна, зокрема, і для експертизи. Тобто потрібні люди, які можуть професійно оцінити теорію, автор якої розповідає, що має дуже потужні інституційні зв’язки і може вирішити всі проблеми, зокрема з обороною, потрібно лише виділити йому гроші.
На жаль, у нас люди із всебічною фундаментальною природничою освітою дуже рідко потрапляють у владу, а навіть якщо потрапляють, то з ними зазвичай відбуваються такі ментальні зсуви, що вони можуть повірити у дурниці.
В Інституті стратегічних досліджень при Офісі президента немає жодного природничого науковця, лише економісти та управлінці. Ірина зізнається, що дуже боїться, що може початись оборонна підтримка аферистів. Зараз, на щастя, одного такого «дослідника» Юрія Теслю змогли відсунути.
Юрій Тесля — псевдонауковий діяч та аферист. Спочатку він ототожнював себе з Ніколою Теслею через схожість прізвища, а також наголошував, що він народився в один день із Христом, 25 грудня. Він розповідав, що його теорія дозволить побудувати зброю та експертні системи. Але факт того, що він заперечував принцип інерції Галілея, свідчив про відсутність критичного мислення.
Наука та політика
У Еммі Нетер були проблеми з нацистським режимом. У 1933 році один зі студентів прийшов у нацистській формі і сказав, що вони хочуть вчити «арійську, а не єврейську математику».
У радянському союзі Еммі працювала разом зі своїм братом Фріцом Нетером, про досягнення якого ми майже нічого не знаємо. Там, на відміну від Еммі, він зміг отримати посаду в Томську. Фріца згодом звинуватили в антирадянській пропаганді та розстріляли.
Математика в сукенках
Навіть у пошитті суконь багато математики, каже Ірина Єгоренко. Однією з проблем радянського одягу було погане розуміння математики та статистики людьми, які керували легкою промисловістю. Адже крій і шиття — це також математика.
За тих часів панувала думка, що треба шити одяг на середню людину. Однак середньої людини у природі не існує, є навіть відповідні дослідження, що це доводять.
Ірина розповідає, що також стала жертвою радянської статистики: на ній у дитинстві погано сидів увесь одяг. Тоді за стандартами треба було шити верхній одяг зі скосом плечей приблизно 2 см. Через це Ірині довелося навчитись шити, щоб перешивати собі пальто та піджаки.
Натомість західні викрійки створювали таким чином, що вони пасували більшій кількості людей, адже це був крій не на середню людину, а на максимальну кількість людей із подібною фігурою.
