Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Українські науковці про наслідки підриву Каховської ГЕС

Єлизавета Гогілашвілі
Єлизавета Гогілашвілі Редакторка
13 червня 2023 12 хвилин читання

6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Станом на ранок 13 червня під водою на лівобережжі17 населених пунктів, на правобережжі — 3600 будинків в 31 населеному пункті. SPEKA розповідає, що думає українська наукова спільнота про наслідки цього екологічного тероризму

Ексклюзивні коментарі українських науковців та науковиць зібрав освітній проєкт STEM is FEM у межах кампанії #drowningvoicesfromUkraine. Мета ініціативи — показати світу, що катастрофа на Каховській ГЕС має голоси та обличчя живих людей, а також зібрати думки та прогнози вчених щодо наслідків Каховської трагедії.

Що кажуть біологи та екологи України про наслідки підриву Каховської ГЕС

Михайло Русін
Михайло Русін
кандидат біологічних наук, Київський зоологічний парк

Мої особисті побоювання стосуються насамперед Нижньодніпровських пісків. Це унікальний природний комплекс, де живе багато рідкісних видів, деякі з них не зустрічаються більше ніде на планеті. І ці види не пристосовані до таких затоплень. Особливо вразливими є степові ссавці, які жили у своїх норах і гадки не мали, що завтра їх накриє потоп. 

Степова мишівка Нордмана / Facebook Михайла Русіна Степова мишівка Нордмана / Facebook Михайла Русіна

За найгіршого сценарію можуть зникнути кілька видів тварин і рослин. Наприклад, сліпак піщаний — ендемічний вид, що зустрічається тільки на Херсонщині. Живе під землею, плавати не вміє, один із перших кандидатів на зникнення. Або степова мишівка Нордмана: саме тут була найбільша популяція, і вона також може зникнути.

Євгенія Яніш
Євгенія Яніш
кандидатка біологічних наук, зоолог

Після того як пік паводку мине, ми матимемо значні території, вкриті мулом, зі значною кількістю загиблої риби, диких тварин та водоростей, які будуть гнисти і створять ризик спалахів різних захворювань, особливо з врахуванням того, що основні ділянки, які постраждали, розташовані на півдні, а температура зараз висока. 

Вода розмиє, зокрема, цвинтарі, скотомогильники, що теж може спричинити санітарну загрозу. Мул висихатиме, частково його почне розносити вітер у вигляді пилу, що створить додаткові проблеми на прилеглих територіях, навіть там, куди не дійшла вода.

Серйозна проблема з чистою водою, а тим більш питною, у багатьох населених пунктах найближчим часом буде лише зростати. 

На всій постраждалій території зміниться співвідношення видів тварин. 

Наслідки цієї катастрофи доведеться ліквідовувати десятиліттями. Відбудеться опріснення ділянок Чорного моря. Важко сказати, наскільки сильно, але на морську фауну підрив теж може негативно вплинути. І, відповідно, торкнутися країн, які мають вихід до Чорного моря. 

Вікторія Родінкова
Вікторія Родінкова

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • Каховська ГЕС — рукотворна, техногенна споруда. Приблизно 70 років тому екосистема там була іншою, і за цей час сформувалася нова екологічна система. А підрив дамби все порушив.
  • Урбанізована частина ділянки, що була створена за цей час, тепер підтоплена. Й це зовсім інші ділянки, ніж були до створення ГЕС. Зараз це відбулось різко, і немає механізму, щоб воду швидко звідти прибрати.
Тобто потрібно загачувати річку, будувати греблю наново. Коли це станеться, як це станеться? Це під великим питанням.
  • Будинки, що тривалий час стояли під водою, стають непридатними до життя, там поселяється грибок. Навіть коли вода звідти піде, він там залишиться.
  • Порушена система зрошення у Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях, і багато полів просто не отримують воду для зрошення. Частина піде під воду, частина засохне. Тобто та усталена структура економіки та структура господарства, яка склалася на тих територіях, плюс людське житло — це руйнація на мільйони гривень і на кілька десятиліть.
  • Зазвичай річка розливається навесні й спадає влітку. Зараз літній період і якщо вода заллється так, як їй зручно, згодом вона займе своє русло. Потрібно подивитись, на якій території вода залишиться, з якої піде природним чином. Але багато територій залишаться затопленими. 
  • Екологічна система, яка існувала 70 років, різко стала іншою. Тож люди, які розраховували жити на тих територіях, які були сухими, тепер там, очевидно, жити не будуть.
  • Дуже важливо, яка потім буде погода, наскільки воно зможе висохнути, наскільки природа прибере зайву вологу. Мене цікавить, що буде з Олешківськими пісками — чи залишиться ця територія пустелею, чи, можливо, до неї дійде вода. І це єдине, що було б добре, тому що нам пустелі не потрібні.

Вони мають тенденцію захоплювати нові простори і створювати сахель — територію між пустелею і напівпустелею. Такі території стають також менш придатними до експлуатації, до життя.

Іван Мойсієнко
Іван Мойсієнко
член правління Української природоохоронної групи, доктор біологічних наук

Підрив зачепив понад 60 об'єктів Природно-заповідного фонду України. Серед них один біосферний заповідник, п’ять національних народних парків, два регіональні ландшафтні парки. Внизу греблі Каховської ГЕС об'єкти заповідного фонду будуть затоплені, а над греблею будуть осушені.

Під греблею постраждає Чорноморський біосферний заповідник. Три національні парки постраждають. Зрозуміло, що вся територія національного парку в Нижньодніпровський буде затоплена. Також підтоплення підбирається під Олешківські Піски. І інший національний природний парк «Білоберіжжя Святослава». на Кінбурнській Косі, в Миколаївський області. Там також є, власне, ландшафтний парк Кінбурнська Коса.

Національний природний парк «Білоберіжжя Святослава» Національний природний парк «Білоберіжжя Святослава»

Ну і більш ніж 40 маленьких об'єктів, зокрема, пам'ятки природи.

Ми зараз нічого не можемо стверджувати достеменно. Чим більше виллється води, тим більші площі будуть затоплені і тим довше триматиметься вода. 

Але вплив буде не лише на національному рівні, а і на міжнародному рівні. Тому що ті території, які знаходяться, нижче греблі ГЕС, теж мають міжнародний статус. Зокрема, тут розташовується Рамсарське угіддя (водно-болотні угіддя міжнародного значення) площею 33 тис. гектарів, яке називається «Дельта Дніпра». Воно буде повністю затоплене якийсь час. 

Далі тут розташовується сім об'єктів Смарагдової мережі. Ми зараз розбудовуємо європейські підходи до збереження біорізноманіття. І ці підходи полягають в тому, що ми збудуємо у себе принципово нову мережу, яка називається Смарагдова мережа. І ми знаходимося в тому етапі, що створюємо ці об'єкти Смарагдової мережі. Уже сім об'єктів створено, офіційно є рішення про їх створення, і оці сім об'єктів також постраждають.

Чорноморський біосферний заповідник, найстаріший наш заповідник, з великою площею у 100 тисячі гектарів, має статус біосферного резервата ЮНЕСКО. Тобто знаходиться під протекторатом ЮНЕСКО.

У нас всього чотири такі об'єкти на всю Україну, і один із них зазнав такого удару. Це удар по світовому біорізноманіттю, тому що такі статуси видаються, якщо територія має щось визначне в міжнародному масштабі, розумієте? Три міжнародні статуси: Рамсарські угіддя, Смарагдова мережа і Біосферний резерват ЮНЕСКО.

Вище греблі Каховського ГЕС менше заповідних об'єктів. Нижче греблі Дніпро живий — це, до речі, найбільша ділянка Дніпра, не регульованого, яка залишилась в Україні. І саме по ній завданий удар. 

Тому ця територія Каховської ГЕС, наприклад, менш цінна, ніж територія нижче по Дніпру, але все одно там за 63 роки сформувався певний комплекс природи. Є й заповідні об'єкти — два національні парки, які постраждають. Це національний природний парк Кам’янська Січ і національний природний парк Великі Кучугури. Є регіональний ландшафтний парк Палай, і теж є об'єкт Смарагдової мережі Каховське водосховище. І є Рамсарські угіддя – Великі та Малі Кучугури.

Постраждають багато об'єктів охорони природи, дійсно рідкісні види, включені в червону книгу, або у світовий червоний список, або регіональний червоний список Херсонської, Запорозької, Дніпропетровської областей. А також рідкісні угруповання, що включені до «Зеленої книги України» й біотопи Резолюції 4 Бернської конвенції. Біотопи – це певний вид екосистем. І тут ми говоримо про сотні об'єктів охорони і мільйони особин. Мільйони особин постраждають.

Насамперед ендемічні види (тобто ті, які зустрічаються на обмеженій території). У нас, наприклад, є ендеміки Олешківських пісків. І значна частина ареалу цих ботанічних видів буде знищена, значна кількість особин постраждає. Наприклад, серед рослин — є такий вид, як волошка короткоголова, ендемік Нижньодніпровських пісків, що не витримує затоплення. 20-30% популяції буде знищено, а це дуже багато.

Волошка короткоголова / Олена Садова, Wownature.in.ua Волошка короткоголова / Олена Садова, Wownature.in.ua

Також у нас є, наприклад, природні ліси. Вони всі охороняються. Оце залишки літописної Ілеї. Коли Геродот подорожував по Північному Причорномор’ю і був у нас, він написав, що біля Дніпра є велика лісова країна — Ілея. І у нас є залишки цих лісів, що їх ніхто ніколи не садив і вони завжди існували. Зокрема, наприклад, березові ліси. Навіть у звичайні роки, коли високий рівень грунтових вод, вони часто підмокають. Зараз прогнозується просто така масштабна катастрофічна загибель берези від вимокання.

Також затоплена частина дубових лісів. Всі дуби теж можуть загинути. В тому числі дуби-велетні, які мають 3-5 метрів в обхваті. Їх дуже мало, і вони є пам'ятками природи. Вони ростуть окремо, біля самого берега.

Це ми говоримо про рослини, які ростуть на сухих місцях і загинуть від підтоплення. Але навіть водне біорізноманіття постраждає. Наприклад, є рослини, вільно плаваючі на поверхні води — ряски, сальвінія. Вони зустрічаються в місцях з повільною течією. Якщо швидка течія, вони там не живуть, бо не прикріплені ні до чого. Умови їхнього існування змінилися — вони будуть просто винесені течією в море, і там загинуть. 

З тваринами складніше, тому що тварини можуть рухатись деякі. Зрозуміло, що малорухливі тварини або нерухомі тварини — їх чекає та ж сама участь, що і рослин. Тобто, наприклад, молюски. Молюски не встигнуть за водою, і практично всі молюски загинуть. А там їх величезна кількість. Тому мова йде, напевно, уже про мільярди особин — там риби, молюски і так далі.

Навіть птахи ще не закінчили гніздовий період. В гніздах пташеняти – і часто ці пташенята не вміють літати. Якщо ми говоримо про водно-болотних птахів, таких як чапля, їхнє місце життя зруйноване. Принаймні частина популяції загине, нове покоління птахи вже не встигнуть дати — таке, яке б потім стало на крило і полетіло в теплі краї. Тому скоріш за все, втратимо в цьому році цю генерацію птахів

А це теж велика втрата.

Богдан Кученко
Богдан Кученко
фахівець зі збереження екосистем, «Екодія»

Повінь впливає як на поселення, так і на екосистеми вниз за течією. Під загрозою затоплення опинилися декілька Національних природних парків з десятками унікальних видів і екосистем. Водні та прибережні екосистеми вище за течією, навпаки, постраждають від осушення. Мілководні протоки, затоки та заплави висохнуть, що призведе до масового спустошення екосистем. 

На цьому етапі важко говорити про конкретні наслідки для природи, поки ми не бачимо масштабу затоплення. 

Але підрив дамби може також призвести до забруднення дніпровської води стічними водами, побутовим сміттям, добривами та іншими сполуками.

Підписуйтеся на наші соцмережі

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Для чого потрібна карʼєрна стратегія або чому важливо розуміти, що тебе очікує за 5 років?

Марія Баня 27 червня 2024 17:20

В Києві побудують дві ТЕЦ, які працюватимуть на спаленні сміття

Олеся Дерзська 25 червня 2024 20:49

Український STEM is FEM долучився до найбільшої техконференції для жінок в Європі

Вікторія Рудзінська 19 червня 2024 17:47

Знищення Каховської ГЕС: рік потому. Які наслідки для економіки, екології та електроенергетики

Олександр Тартачний 5 червня 2024 16:25

Як штучний інтелект впливає на довкілля: інтервʼю з ChatGPT

Анна Корягіна 30 травня 2024 17:30