Екологічні наслідки підриву Каховської ГЕС. Інтервʼю з гідроенергетиком
Завідувач кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних споруд Національного університету водного господарства та природокористування, д.т.н., професор Олександр Рябенко неодноразово перевіряв стан споруд Каховської ГЕС. The Page поговорив із ним про можливість відновлення гідроелектростанції та наслідки підриву для України. SPEKA обрала головне з розмови.
Перспективи відновлення Каховської ГЕС
Підрив зруйнував будівлю Каховської ГЕС і значну частину водозливної греблі. У такому вигляді станцію не можна експлуатувати. Але правобережна і лівобережна земляні греблі не постраждали від підриву. Довжина напірного фронту (сукупність водопідпірних споруд, що сприймають натиск. — Ред.) Каховського вузла — приблизно 20 км, з них зруйновано орієнтовно 500-600 м. Решта неушкоджені.
Звичайно, після війни греблю мають відновити. Не обов’язково на цьому ж місці, але вона дуже потрібна. Раніше Каховська ГЕС виробляла велику частину електроенергії для півдня України й працювала на єдину енергетичну систему країни. До повномасштабного вторгнення вже зʼявлялися пропозиції реконструювати Каховський гідровузол — поряд з Каховською хотіли побудувати ще одну ГЕС.
Необхідно буде дослідити пошкодження після звільнення цієї території. Наприклад, ДніпроГЕС руйнували і радянські, і німецькі війська, але після Другої світової війни її відновили на тому самому місці.
Наслідки підриву ГЕС для єдиної енергосистеми України
Після захоплення станції рашистами ГЕС не працювала, але українська енергосистема обходилась без електроенергії від неї, як і без електроенергії Запорізької АЕС. Енергосистема України й надалі працюватиме надійно. Засмучує сам факт руйнування ГЕС і великої шкоди для населення, господарства та екології. Це наша земля, наші об’єкти та наші люди.
Екологічні наслідки катастрофи на Каховській ГЕС
Екологія постраждає не лише вниз за течією від Каховської ГЕС, а й вгору. Будуть оголені великі території, де жили морські рослини та тварини. Більшість із них загине: молюски, рачки, певні типи риб. Вниз за течією ситуація гірша: затоплені поля і сіножаті повністю вийдуть з експлуатації. Це призведе до величезних збитків.
Мікрофлора також буде зруйнована через затоплення земель. Вода колись зійде, але мікрофлора, рослини та тварини загинуть. У населених пунктах постраждають люди та худоба.
Цю катастрофу можна порівняти зі швидкою повінню. Але у випадку повені люди заздалегідь виводять худобу, вивозять речі й переселяються.
Каховське водосховище давало воду величезним територіям. Там була найбільша в Європі Каховська зрошувальна система. Воду подавали з водосховища за допомогою насосної станції. Якщо рівень води істотно знижується, ці насоси вже не можуть працювати. Тож Каховська зрошувальна система не матиме можливості отримати воду.
Так само й Північнокримський канал, максимальна пропускна здатність якого становить 380 м³/с. За допомогою піднятих затворів ця вода самопливно йшла каналом, а потім подавалася в окремі ділянки невеликими насосними станціями. Тепер рівень води упав нижче відмітки забору води, і вона вже не може туди потрапляти. Довкілля тут також страждатиме. Це фауна і флора на величезних площах, куди подавали воду.
Масштаб затоплень після підриву Каховської дамби
Нижче за течією стоїть місто Нова Каховка. Воно значною мірою вже затоплене. У Бериславському районі постраждали населені пункти Тягинка, Львове, Одрадокам’янка. У Херсонському районі — села Іванівка, Михайлівське, Токарівка та Білозерка. А також частина міста Херсон. Там є великий мікрорайон під назвою Острів, він прилягає до річки Дніпро. Острів найбільше обстрілювали російські війська, а тепер він значною мірою підтоплений, бо найближче до Дніпра.
