Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Від катастрофи до заповідника: що відбувається у Чорнобилі зараз

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
26 квітня 2024 9 хвилин читання

Катастрофа на Чорнобильській АЕС забрала життя тисяч людей та зробила цілі райони непридатними. Вчені очікували, що забруднена територія стане мертвою. Проте через кілька десятків років тварини (а подекуди й люди) пристосувались до життя з радіаційним фоном, а зона відчуження перетворилась на величезний заповідник. Яким буде майбутнє цієї території та які наукові відкриття вдалось зробити у цих умовах?

Що зараз відбувається у Чорнобильській зоні: як радіація впливає на людей і тварин Що зараз відбувається у Чорнобильській зоні: як радіація впливає на людей і тварин

Які наслідки Чорнобильської катастрофи  

Аварія на Чорнобильській АЕС викинула набагато більше радіоактивних речовин, ніж будь-яке випробування ядерних бомб в усій світовій історії або ж у 400 разів більше, ніж бомба, скинута на Хіросіму

В Україні офіційно постраждалими від наслідків радіоактивних викидів вважають 2 млн осіб. З них щонайменше 30 тис. померли від раку, безпосередньо пов’язаного з сильним опроміненням у 1986 році, і до 500 тис. людей отримали хвороби, які скоротили та погіршили тривалість життя. 

Натомість Міжнародне агентство з атомної енергії ООН (МАГАТЕ) і Всесвітня організація охорони здоров'я кажуть, що лише 50 смертей могли бути спричинені катастрофою і що приблизно 4 тис. людей зрештою загинули внаслідок аварії 26 квітня 1986 року. Також з територій поблизу атомної станції евакуювали понад 300 тис. осіб. 

Евакуація з Прип'яті  Евакуація з Прип'яті 

Як Чорнобильська катастрофа вплинула на довкілля 

Аварія мала значний вплив на природне середовище навколо станції, особливо у зоні відчуження, яка охоплює 30 км навколо реактора. Великі території були забруднені радіонуклідами, як-от йод-131, цезій-137, та стронцій-90. Це забруднення спричинило високий рівень радіації у ґрунті, воді та повітрі, що вплинуло на всі форми життя у зоні.

У короткостроковій перспективі зареєстрували масову загибелі рослин і тварин. Радіація зумовила хромосомні мутації та іншв відхилення у розвитку. Тварини страждали від захворювань, пов'язаних із радіацією, та зниження репродуктивної здатності. Одним із найбільш постраждалих від радіації районів був сосновий ліс поблизу заводу, відомий з того часу як рудий ліс.

Ця територія отримала найбільші дози радіації, сосни загинули миттєво, все листя почервоніло. Згодом ліс знесли бульдозерами та поховали, хоча ця територія досі є однією із найнебезпечніших. 

Рудий ліс — одне з найнебезпечніших місць у зоні відчуження Рудий ліс — одне з найнебезпечніших місць у зоні відчуження

Як тварини та рослини пристосувались до життя в умовах радіації 

Останніми роками Чорнобильська зона відчуження, яка зараз охоплює територію України та Білорусі, серед інших тварин населена бурими ведмедями, зубрами, вовками, рисями, конями Пржевальського та понад 200 видами птахів.

Очікувалось, що біорізноманіття у зоні відчуження значно збідніє. Однак сталось навпаки. Зараз це третій за розміром заповідник у Європі та величезна лабораторія для багатьох вчених та біологів. Дослідження останніх років підтвердили загальну відсутність значного негативного впливу поточного рівня радіації на популяції тварин і рослин, які мешкають у Чорнобилі. Усі досліджувані групи зберігають стабільні та життєздатні популяції у межах зони відчуження.

Лосі у зоні відчуження. Зображення: Reuters/Vasily Fedosenko Лосі у зоні відчуження. Зображення: Reuters/Vasily Fedosenko

Однак не все так просто. Дослідження також виявили деякі негативні ефекти радіації на індивідуальному рівні. Наприклад, деякі комахи, здається, мають меншу тривалість життя і більше уражені паразитами у зонах високої радіації. Деякі птахи також мають вищий рівень альбінізму, а також фізіологічні та генетичні зміни, коли живуть у сильно забруднених місцевостях. Але ці наслідки, здається, не впливають на підтримку популяції дикої природи у цьому районі.

Крім того, є певні ознаки, які можуть бути адаптивними реакціями на життя з радіацією. Наприклад, жаби у зоні відчуження темніші, ніж жаби, які живуть поза нею, що є можливим захистом від радіації.

Також дещо цікаве виявили серед вовків, популяція яких збільшилась у 7 разів порівняно з територією поза зоною відчуження. Це особливо цікаво, тому що вони посідають верхівку харчового ланцюга. Зазвичай це привілейоване становище в екосистемі, але коли ця екосистема сповнена радіацією, ці тварини змушені їсти опромінену здобич, яка їла опромінені рослини, що виросли на опроміненому ґрунті. 

Вовки у зоні відчуження. Зображення: Reuters/Vasily Fedosenko Вовки у зоні відчуження. Зображення: Reuters/Vasily Fedosenko

У 2014 році команда Принстона прикріпила до цих вовків нашийники з GPS і радіаційними дозиметрами, намагаючись зрозуміти реакцію популяції на радіацію, що спричиняє рак у Чорнобилі. Згодом вони виявили, що вовки постійно піддавалися радіації, яка у шість разів перевищувала дозволену норму для людей. Ймовірно вовки переживають свого роду швидкий природний відбір, який викликаний такими самими швидкими змінами у довкіллі. 

Деякі вовки у зоні відчуження мали гени, які зробили їх більш стійкими до раку, ніж у інших популяцій.

У вчених дві версії, чому так відбувається: по-перше, дика природа може бути набагато стійкішою до радіації, ніж вважалося раніше. 

Інша альтернатива полягає в тому, що деякі організми можуть почати демонструвати адаптаційні реакції, які дозволять їм впоратися з радіацією та жити у зоні відчуження без шкоди. Крім того, відсутність людей у ​​зоні відчуження може сприяти багатьом видам, зокрема великим ссавцям.

Останній варіант припускає, що тиск, створений діяльністю людини, буде більш негативним для дикої природи у середньостроковій перспективі, ніж ядерна аварія — досить показове бачення впливу людини на природне середовище.

Як люди взаємодіють із зоною відчуження 

У 2016 році українська частина зони відчуження була оголошена національним урядом радіоекологічним біосферним заповідником.

Сьогодні бетонний саркофаг, у якому поховано реактор №4, оточений новим безпечним конфайнментом (НБК), де розміщуються операції з утримання та поводження з ядерними відходами, які проводить український уряд. Структура, побудована у 2016 році, забезпечує територію для приблизно 3000 науковців та інженерів, які працюють над стримуванням радіації на місці. Крім того, споруда покликана захищати від радіації навколишні території протягом 100 років. Бетонний саркофаг, сподіваються, знищити після видалення радіоактивного палива, яке досі є всередині реактора. 

Також на території зони відчуження є сонячна електростанція, яка забезпечує енергією понад 2 тис. домогосподарств. 

Є і самосели. Приблизно 1200 осіб повернулися додому, попри незаконність своїх дій та потенційну небезпеку для свого здоров'я. Натепер приблизно від 130 до 150 жителів залишаються у зоні відчуження.

Після 2014 року багато переселенців з окупованих частин Донецької та Луганської областей проживає у прилеглих до зони відчуження селищах.  

Після катастрофи вчені постійно стежать за рівнем радіації у ґрунті, деревах, рослинах і тваринах навколо Чорнобиля, навіть у районах за межами зони відчуження.

Ризику радіації в атмосфері більше немає. Але у деяких районах забруднення ґрунту може загрожувати здоров’ю людей, а тому збирання ягід/грибів або випас худоби на цій території може бути небезпечним у довготривалій перспективі. 

До повномасштабного вторгнення екскурсії у Чорнобиль були популярним напрямом. У 2021 році території відвідало 100 тис. осіб, які йдуть спеціальним безпечним маршрутом. У 2018 році у Прип’яті  навіть була артінсталяція та техновечірка.

Яким був вплив російського вторгнення на Чорнобиль

Російські війська вдерлись в Україну 24 лютого 2022 року через зону відчуження навколо руїн Чорнобиля. Російська армія окупувала безпосередню територію навколо станції на понад п'ять тижнів, завдавши шкоди ЦЕЗ і НБК приблизно на $54 млн.

Слідчі Національної поліції України оголосили підозру заступнику гендиректора «росатома» — російському генерал-майору поліції Миколі Мулюкіну. Під час окупації Чорнобиля він керував пограбуванням атомної електростанції. 

Місце катастрофи було логічною базою для понад 1000 російських військових, оскільки на НБК розташовані електромережі, які підключаються до основної електромережі Києва, і повітряні атаки з боку України були б малоймовірними.

Окрім розграбування та знищення значної частини лабораторного та комп’ютерного обладнання, розташованого всередині НБК, російська армія також відключила електростанцію, що зробило охолодження ядерного матеріалу ненадійним та загрожувало новим викидом радіації. 

Поки тривала окупація, незворотної шкоди об'єкту не було завдано, також не сталося жодних аварій, але вторгнення підвищило ймовірність ще однієї ядерної катастрофи. 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Люди витрачають більше у безготівкових коштах — метадослідження

Олеся Дерзська 14 червня 2024 15:24

Чому культура дуже важлива під час війни?

Влада Миколюк 10 червня 2024 14:30

Франція передасть Україні літаки «Міраж»: що про них відомо та які завдання виконуватимуть на фронті

Олександр Тартачний 7 червня 2024 14:25

Кожен четвертий українець в великих містах володіє криптовалютою: дослідження

Владислав Паливода 6 червня 2024 21:40

Знищення Каховської ГЕС: рік потому. Які наслідки для економіки, екології та електроенергетики

Олександр Тартачний 5 червня 2024 16:25