Коли і як відбулося бомбардування Нагасакі
9 серпня 1945 року об 11:02 на японське місто Нагасакі скинули атомну бомбу, що спричинило значні жертви серед населення. За три дні до цього ядерного бомбардування зазнало місто Хіросіма. На нього скинули плутонієву бомбу “Малюк”, а на місто Хіросіма — бомбу “Товстун”. У рубриці «SPEKотна дата» розповідаємо, чому бомбардували саме ці міста і які наслідки це мало.
Чому на Японію скинули другу бомбу
8 травня 1945 року Німеччина офіційно оголосила про капітуляцію в Другій світовій війні. Єдиним противником західних країн залишилася Японія. Вона відхилила умови Постдамської декларації, яку підписали президент США Гаррі Трумен, прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та голова Китаю Чан Кайші. Союзники вимагали негайної капітуляції Японії, а в разі відмови погрожували «швидким і повним знищенням».
До цієї заяви за «Мангеттенським проєктом» вже зробили дві бомби «Малюк» та «Товстун». Американці мали абсолютну перевагу в повітрі. Повітряних сил Японії майже не залишилося. Також остання зазнала великих втрат серед населення. Тільки після бомбардування Токіо запальними бомбами загинуло близько 80 000 людей. Але Японія продовжувала тримати оборону. За оцінками Об’єднаного комітету військових планів, штурм японських островів під назвою «Операція Падіння» призвів би до 1 млн людських втрат в американській армії. Тому Трумен вирішив використати атомну бомбу, щоб швидко закінчити війну.
Іншою причиною скидання бомби стало не допустити посилення впливу СРСР, адже після капітуляції Німеччини радянські війська могли почати захоплювати територію Азії. Також США хотіло продемонструвати міць нової зброї та залякати цим своїх суперників.
Для бомбардування використали дві бомби “Малюк” та “Товстун”. Бомба “Малюк” містила 64 кг урану-235 та важила 4,4 тони. Для її виробництва використали весь очищений Уран-235, тому про тестування не могло бути й мови. Цю бомбу скинули на місто Хіросіма.
Бомба “Товстун” важила 4,7 тонни і була набагато важчою за попередню. Таку назву вона мала через свою широку круглу форму. Її зробили з плутонію — 239. Ця бомба була більш складною за конструкцією, тому вчені вирішили її випробувати. 16 липня 1945 року її прототип під назвою «Gadget» підірвали в Аламогордо, штат Нью-Мексико.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Чому США скинули бомбу на Нагасакі
14 червня 1945 року були визначені місця бомбардування — міста Хіросіма, Кокура, Нагасакі та Ніїгата. Ці міста обрали через військову інфраструктуру, розташовану в них і навколо них. Також можна було зробити фотографії пошкоджень, завданих бомбою. Міста розташовувалися в долині й були оточені пагорбами. Це зробило б руйнівну силу ядерної бомби ще більш руйнівною. Одразу відкинули одиничні військові цілі, бо не було гарантії, що атомний заряд поцілить точно в них. Від бомбардування Токіо відмовилися, тому що це столиця Японії. Саме з нею треба було підписувати договір про капітуляцію. Від бомбардування Кіото — через вагомий культурний спадок міста.
Багато вчених та експертів у той час були проти атомного бомбардування. Зокрема, військовий міністр США Генрі Стімсон, генерал Дуайт Ейзенхауер. Вони зазначали, що бомбардування призведе до великих втрат. Фізики Альберт Ейнштейн, Юджин Вігнер та Лео Сілард звернулися з листом до президента Рузвельта, зазнаючи, що скидання бомби — це злочин проти людяності.
Місто Нагасакі обрали ціллю бомбардування, бо воно було найбільшим морським портом Японії та водночас важливим військовим об’єктом. Тут виробляли боєприпаси, кораблі та інше військове обладнання. Під час Другої світової місто не зазнало великих бомбардувань. Крім того, тут можна було використати візуальне бомбардування, а не радар, щоб зробити фотографії пошкоджень.
Другою ціллю ядерної атаки обрали місто Кокура, а Нагасакі було другорядною ціллю. Місто Кокура — це центр військово-промислового району на острові Кюсю. Тут окрім воєнних заводів, розташовувався арсенал Імперської армії Японії. Але все змінила погода. Бомбардування Кокури запланували на 11 серпня, але через очікуване погіршення погоди перенесли на 9 серпня.
6 серпня 1945 року на місто Хіросіма скинули першу атомну бомбу
Наступного дня СРСР оголосило Токіо війну. Але Японія не подала жодних ознак капітуляції, тому США вирішило продовжити бомбардування. Вранці 9 серпня 1945 року бомбардувальник B-29 під командуванням Чарльза Суїні злетів з острова Тініан (Маріанський архіпелаг), несучи 10 000-фунтову бомбу на основі плутонію, відому як «Товстун».
Коли Чарльз прибув до Кокура, то зрозумів, що через хмарність не зможе кинути бомбу на це місто. Він змінив маршрут і о 11:02 скинув «Товстун» на місто Нагасакі. Вранці 9 серпня 1945 року бомбардувальник B-29 під командуванням Чарльза Суїні злетів з острова Тініан (Маріанський архіпелаг), несучи 10 000-фунтову бомбу на основі плутонію, відому як «Товстун».
Якими були наслідки бомбардування
15 серпня 1945 року японський імператор Хірохіто по радіо оголосив про капітуляцію своєї країни. Новина швидко поширилась по всьому світу. 2 вересня на борту американського лінкора «Міссурі» підписали угоду про капітуляцію Японії.
Наслідки цього бомбардування виявилися жахливими. США перші кілька тижнів приховувала справжні масштаби катастрофи японських міст. Потім туди поїхали журналісти і почали робити фото руйнувань. Тоді правду вже не можна було приховати. Лише 12 відсотків будинків Нагасакі залишилися неушкодженими. Все, що знаходилося на відстані до півмилі від нульової точки, було повністю зруйновано, включаючи навіть бетонні конструкції. Згідно зі звітом префектури Нагасакі, “люди та тварини загинули майже миттєво”.
Протягом наступних десятиліть люди, які постраждали від бомбардування, стали активістами. Вони їздили по різним країнам світу, щоб засудити використання ядерної зброї. Однією з таких активісток була Сецуко Терлоу, яка пізніше отримала Нобелівську премію миру за привернення уваги до катастрофічних наслідків ядерної зброї. Жертви бомбардування виступали на конференції ООН у 2010 році, показуючи наочно, як бомба покалічила їх тіло. У 2017 році ООН прийняла Договір про заборону ядерної зброї. Але сьогодні, коли Україні постійно загрожують використання ядерної зброї, він ніякої законодавчої сили не має.
