Дебагінг та Перл-Гарбор. Українські науковиці про жінок у математиці й першу сучасну програмістку
У студії SPEKA зустрілися українські науковиці та популяризаторки науки Юлія Іванчикова, Ольга Маслова та Євгенія Кочубінська. Вони говорили про першу програмістку Грейс Гоппер, математикиню та контрадміралку Військово-морських сил.
- Юлія Іванчикова — аспірантка Інституту зоології НАН України, дослідниця дельфінів та китів у Sea Mammal Research Unit Університету Сент-Ендрюс, Шотландія, UK. Велика Британія.
- Ольга Маслова — кандидатка біологічних наук, клітинна біологиня, співзасновниця наукпоп-ініціативи Nobilitet, ведуча подкасту «Наука як по маслу» на Громадському радіо, співавторка книги «Коли я нарешті висплюся», авторка книги «Пригоди клітин в організмі та поза ним», авторка ютуб-каналу «Наукпопіл», членкиня експертної ради проєкту STEM is FEM.
- Євгенія Кочубінська — кандидатка фізико-математичних наук, доцентка механіко-математичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.
Хто така Грейс Гоппер
- Грейс Гоппер народилася 9 грудня 1906 року в заможній нью-йоркській сімʼї.
- За сучасними уявленнями, у Грейс Гоппер був досить стандартний шлях: у 24 роки магістерський ступінь, у 28 років — PhD з математики. Однак на той час вона стала лише одинадцятою жінкою в Єльському університеті, яка отримала PhD.
- У складі Гарвардської команди Грейс Гоппер працювала над створенням британського комп’ютера Mark 1, а у 1949 році приєдналася до створення американського UNIVAC I.
- За 42 роки військової кар’єри дослужилася до звання контрадміралки. Вона завжди проводила лекції у повному обмундируванні.
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Гоппер розробила один із перших компонувальників та перші машинонезалежні мови програмування FLOW-MATIC, COBOL (COmmon Business-Oriented Language), які вперше використовували англійські слова замість математичних символів.
- Вона завжди говорила, що мовою спілкування з комп’ютером має бути добре зрозуміла багатьом людям англійська.
- Про Гоппер говорили як про різку людину з гострим язиком, однак при цьому її любили і вважали чудовою лекторкою. На лекції Грейс ходила з різної довжини дротом, щоб продемонструвати студентам, яку відстань долає світло за певну частку секунди. Так вона намагалася пояснити, чому оброблення даних не може бути настільки швидким, як би хотілося.
- Після нападу Японії на американську базу Перл-Гарбор у 1941 році Грейс Гоппер покинула викладацьку кар’єру та мобілізувалася у запас Військово-морських сил США. Це було не так просто, адже діяли вікові обмеження — до 35 років залежно від типу армії. До того ж на той час Гоппер важила лише 47 кг, тож їй бракувало 6 кг для вступу до лав ВМС. Однак її все-таки у резерв, звідки вона потрапила в аналітичний відділ.
Внесок Грейс Гоппер у програмування: компілятори та перша мова
Завдяки Гоппер з’явились перші компілятори — посередники між програмістом та машинним кодом, який передбачав стандартизацію команд. До цього комп’ютер був схожий на величезний калькулятор. Ідея Гоппер полягала в тому, щоб змусити комп’ютер виконувати складніші за обчислення задачі. Вона вважала, що люди мають спілкуватися з комп’ютером тією мовою, якою спілкуються між собою.
Грейс Гоппер була однією з тих, хто створив першу мову програмування COBOL (COmmon Business Oriented Language). Її використовують і сьогодні.
Кажуть, під час роботи над гарвардським комп’ютером Марк II Гоппер знайшла того метелика (англ. bug), що залетів в реле та вивів з ладу весь комп’ютер. Грейс приліпила цього метелика у журнал і написала, що вони здійснили debugging. Подейкують, саме так у програмуванні зʼявився термін дебагінг.
Війна та розвиток науки
Завдяки рішенню Грейс Гоппер піти у ВМС США ми маємо сучасні комп’ютери. Євгенія Кочубинська розповіла, що криптографія зʼявилася теж завдяки військовим. Криптографія почалася з шифрування інформації, щоб передати її від командування «А» командуванню «Б», й ніхто не зміг перехопити та зрозуміти інформацію. Тільки згодом, з розвитком комп’ютерів, з’явилися сучасні, більш дієві схеми шифрування.
Артилерія також не обходиться без математичних обчислень, адже треба розрахувати, що куди летить. Математик Юрій Манін у своїй книзі «Математика як метафора» написав про касетні бомби, що працюють за спеціальною математичною моделлю, яка оцінює поведінку бомби та її зону ураження.
Як розповідає Юлія Іванчикова, яка займається біоакустикою, понад 85% надбань цієї науки — заслуга ВМС США. Такий напрям з’явився, щоб відстежувати предмети під водою, як-от радянські підводні човни. Але це стало поштовхом до розвитку науки загалом, а зокрема дослідженню дельфінів.
Катерина Ющенко — жіноче обличчя української кібернетики
Як зазначає Євгенія Кочубінська, за часів Грейс Гоппер програмістами були здебільшого жінки. Вважають, що галузь стала більш «чоловічою», коли у програмуванні з’явилися великі гроші.
Євгенія поділилась історією українки Катерини Логвинівни Ющенко, яка також пройшла шлях від математики (з теорії ймовірностей) до програмування. Вона розробляла одну з перших обчислювальних машин у радянському союзі — ЕОМ Лебедєва, і за рівнем впливу її можна порівняти з Грейс Гоппер.
У Катерини Ющенко була складна доля: її батьків репресували, їх реабілітували лише посмерто у 1954 році. Через репресії батьків та Другу світову війну Катерині довелося навчатись в Узбекистані. Віктор Глушков, піонер комп'ютерної техніки у світі, помітив у Катерині науковий потенціал і взяв до себе. В радянському союзі кібернетика почала розвиватись саме завдяки Інституту Глушкова в Києві.
