Код у пікселі: як і хто служить у ЗСУ на IT-посадах
Розповідаємо, наскільки реально служити в ЗСУ та працювати за професією на перемогу. А також про умови роботи, конкурс, труднощі переведення між підрозділами та мотивацію мобілізуватися.
Скільки айтівців заброньовано, а скільки їх на фронті та підлягають мобілізації
Станом на травень 2023 року в Україні було приблизно 307 тис. працівників IT-індустрії. Серед них майже 150 тис. підлягають мобілізації та є військовозобов’язаними. У лавах Збройних сил натепер 4-4,5 тис. айтівців, хоча скільки з них служить на посадах, які використовують їхні фахові навички, невідомо. Заброньовані від мобілізації 3400 працівників, критичних для індустрії.
Як потрапити на IT-посаду в ЗСУ: власний досвід
Попри те що чимало айтівців служить у ЗСУ, ті, які виконують обов’язки пов’язані з інформаційними технологіями, максимально непублічні та переважно відмовляються розповідати про деталі своєї служби навіть анонімно. Це переважно пояснюють потенційними загрозами з боку російських спецслужб.
«Потрапити на айтівську посаду в ЗСУ найлегше через зв’язок. Не через комунікацію, а через Війська звʼязку. Звʼязок у військовому розумінні охоплює і маршрутизацію, і тунелювання, і обладнання, і датацентри», — розповідає Дмитро, мобілізований офіцер запасу (прізвище не вказуємо на прохання військового. — Ред.).
Дмитро мобілізувався добровільно у травні 2022 року, хоча прийшов у ТЦК вже 25 лютого. Дмитро офіцер запасу і на комісії розповів про великий досвід в ІТ та керуванні проєктами, тому його направили на перекваліфікацію на звʼязківця.
«З лютого по травень чекав вільного місця на перекваліфікацію у навчальному центрі. Після 22 днів навчання я мав стати звʼязківцем, хоча вже протягом навчання у навчальний центр приїжджали «покупці» — представники підрозділів, які шукали людей із різним досвідом в ІТ для виконання відповідних завдань», — пояснює Дмитро.
На посаду був відбір, претендувало приблизно п’ять осіб на місце. Конкурс полягав у співбесідах з технічними спеціалістами та керівниками. Хоча підрозділ і займається функціями, дотичними до ІТ, офіцер каже, що у ЗСУ дуже мало підрозділів, які займаються суто інформаційними технологіями.
До того, Дмитро відзначає, що найбільше у війську цінуються фахівці, які мають саме прикладний (адмініський) досвід. Натомість програмісти чи тестувальники потрібні менше.
Як Lobby X та Work.ua допомагають у мобілізації на цільову посаду
Lobby X шукає людей для 150 військових підрозділів. Допомагають з відбором релевантних кандидатів по скринінгу CV та відповідності вимогам. Після цього людина проходить співбесіду з представником підрозділу. Якщо вона успішна — починає службу. Формат роботи може бути як мобілізацією до кінця воєнного стану, так і контрактом на певний термін. З березня 2022 року Lobby X отримала понад 36 тис. відгуків на військові вакансії. На платформі гарантують, що дані про апліканта потраплять лише до того підрозділу, куди він подавався.
Натомість Work.ua надає «воронку» зацікавленої аудиторії — на сайт щомісяця приходить понад півмільйона людей, а підрозділи Збройних сил отримують переваги VIP-компанії.
Ярина Ключковська
комунікаційниця у Work.uaЛюди зараз не думають про армію як про кар’єру. Вони сприймають її як кінець життя, хоча об’єктивно в Україні немає безпечних місць. Натомість кар’єра в армії може бути і соціальним ліфтом. Ми сподіваємось, що цей підхід буде початком суспільного діалогу і пошириться на інші підрозділи.
Що не так з мобілізацією та чи потрібна вона
Про те, що з мобілізацією є проблеми, зазначає навіть Залужний. У статті для The Economist Головнокомандувач каже, що вони виникли через «тривалий характер війни та обмежені можливості ротації». Хоча разом з тим наголошує, що нові резерви потрібні, щоб перемогти.
Владислав Грезєв, засновник рекрутингової платформи Lobby X, зазначає, що основна причина, яка зупиняє потенційну аудиторію йти до армії — безладний мобілізаційний процес у ТЦК.
«Ми робили велике опитування про блокери мобілізації. Серед ключових причин — “лотерея” у військкоматі, коли людина не контролює, в якій підрозділ вона потрапить та не може обрати посаду, на якій врахують її сильні та слабкі сторони. Також впливає невпевненість у професійності командирів, що теж стосується вибору підрозділу», — пояснює Грезєв.
«Ми бачимо, що мобілізаційна історія вичерпується, вона сприймається як примус», — говорить Ярина Ключковська. Нещодавно платформа у співпраці з «Азовом» запустила кампанію з працевлаштування. Її гасло: «твоя цивільна професія стане в Азові твоєю першою військовою спеціальністю». Мета кампанії — залучити до бригади людей за тим же профілем, що у мирному житті.
«Війна з великою ймовірністю надовго, і служити так чи інакше будуть всі. Тому краще взяти це питання у свої руки та прийти туди, де ти можеш принести максимальну цінність. Будь-яка організація не може собі дозволити набрати будь-кого і казати «працюй», армія теж не повинна так робити. Мобілізація була дуже правильною, коли потрібно було багато людей швидко, але вона має термін придатності», — коментує Ключковська.
Які умови мобілізації та кого потребують на IT-вакансії в ЗСУ
Кількість охочих служити за IT-спеціальністю, за словами Владислава Грезєва, стабільно висока: «Зараз айтівські вакансії мають найбільше відгуків. Далі йде штабна робота, пресслужба, оператори БпЛА, медичні спеціальності, піхота, зв’язок».
Також Владислав зазначає, що запит на конкретну спеціалізацію часто змінюється, наприклад, коли створювався новий рід кібервійська, було потрібно багато фахівців з кібербезпеки та пентестерів. Зберігається попит на розробників, мережевих адміністраторів та бізнес-аналітиків.
Але переведення з підрозділу, якщо айтівець вже мобілізований зазвичай триває довго. «Підрозділи мають різні можливості з переведення. Центральні органи військові мають можливість оформлювати накази на переведення, які виконуються протягом тижня і їх заблокувати неможливо. У інших випадках це може займати кілька місяців. Ми намагаємось пришвидшити процес на багатьох рівнях», — коментує Владислав Грезєв.
Натомість Дмитро зазначає, що перевестись добровільно, лише за бажанням військового, з одного підрозділу в інший дуже важко та практично неможливо. Якщо ти гарний фахівець, то відпускати тебе категорично не хочуть.
Батальйон бекендерів та зарплати: які умови пропонують на IT-посадах у ЗСУ
У випадку, якщо айтівець мобілізований у званні рядового, він отримує стандартну зарплату: від 20 тис. грн при службі не у зоні бойових дій та 120 тис. грн на фронті. Звісно, особливо в «тилу», це значно менше, ніж отримує типовий цивільний айтівець.
Дмитро розповідає, що зарплати у ЗСУ насправді досить складне питання. «На сьогодні моя зарплата у цивільному житті та в ЗС зараз як 5:1. Насправді компенсації офіцера в тилу не вистачає навіть на базові потреби, особливо якщо вам потрібно утримувати дитину чи сімʼю. Машиною я виїжджаю 1-2 рази в тиждень, тому що не можу дозволити витрачати понад 3000 грн га бензин на тиждень. В ЗС не виділяють посади айтівців в якусь окрему групу і людина, яка пише складні скрипти для дронів з використанням штучного інтелекту, отримує таку ж компенсацію, як і людина, що відкриває ворота десь на полігоні по графіку доба через три. Бо у них однакові погони та тарифна сітка», — пояснює офіцер.
Також Дмитро зазначив, що до мобілізації працював в одній з найбільших аутсорсній IT-компанії України. При мобілізації компанія виплатила три повних зарплати за три місяці та ще 9 місяців матеріальну допомогу у розмірі 25% від зарплати. Через рік служби усі виплати закінчуються.
Однак засновник Lobby X стверджує, що проблем з недобором через гроші немає:
На думку Грезєва, такий підхід у зарплатах загалом правильний: найбільшу зарплату мають отримувати люди, які безпосередньо виконують бойові завдання та ризикують життям. Також армія забезпечує харчуванням та проживанням, а деякі підрозділи для спеціальностей на кшталт IT створюють більш комфортні умови. Наприклад, можливість не ночувати в казармах та працювати в офісах тощо.
Про подібні «бенефіти» говорить Дмитро: «Основна перевага — безпека. Ми не воюємо з руснею в прямому сенсі (ми воюємо здебільшого з бюрократією). Залежно від підрозділу є можливість ночувати вдома. Є 1-2 вихідні на тиждень. Але все напряму залежить від рішення командира, ми залишаємось військовослужбовцями 24/7».
