Як навчають операторів БпЛА і чому починають не з дронів

Аеророзвідка — це не лише про управління дроном. Це навіть не головне, чого потрібно навчати операторів БпЛА, вважає інструктор «Вишколу капітанів» Ігор Рокіцький. Ми поспілкувались з Ігорем про те, як готують майбутніх аеророзвідників, які психологічні якості необхідні пілоту, а також про підготовку до операцій та як навчати тих, «хто не хоче бути штурмовиком». 

Ми випускаємо це інтерв'ю в підтримку великого збору на 10 DJI Mavic 3 Fly More Combo для «Холодного Яру» та 3 ОШБ. Задонатити можна тут. 

Хто такий Ігор Рокіцький

Ігор Рокіцький був військовослужбовцем 130-го батальйону ЗСУ ТрО. Від початку вторгнення був штурмовиком, а у квітні 2022 року почав також виконувати завдання з розвідки. Понад рік був інструктором школи БпЛА «Боривітер», паралельно виконував бойові завдання на Київщині та Харківщині. 

Отримав майже 10 поранень. Зараз навчає у Києві у проєкті «Вишкіл капітанів», завдання якого — підготовка офіцерів до управління та командування за стандартами НАТО. 

Які базові навички потрібні аеророзвідникам?

Передусім потрібно визначити, наскільки аеророзвідники зацікавлені у тому, щоб бути ними.

Якщо ж ми відібрали тих людей, які чітко визначили, що вони хочуть бути операторами БпЛА, тоді ми починаємо навчання з базових принципів і різновидів коптерів.

Є різні коптери, найпопулярніші — DJ та Autel. У кожної з моделей свої особливості. Ми розбираємо, як їх використовувати та як ними керувати. Після кожної лекції відпрацьовуємо базові принципи польоту. Насправді є багато нюансів. Наприклад, потрібно пояснити, що керувати потрібно двома пальцями, а не великими. Це ніби дрібниця, але насправді надзвичайно важливо, тому що під час роботи доведеться маневрувати, і тоді маневри будуть точнішими. Якщо використовувати лише великий палець, ви можете зробити різкий рух, збити картинку — і, ймовірно, що дрон помітять. 

До таких дрібниць потрібно привчати одразу, бо люди звикли керувати в інший спосіб. 

Коли пілоти стають трохи просунутішими, вчимо їх розуміти, для чого ми можемо використовувати наші БпЛА. Є три основні завдання: 

Що робити, коли у групу аеророзвідників потрапляють невмотивовані люди, які просто не хочуть йти у «штурмовики»?

Зазвичай такі люди поділяються на дві категорії. У першій ті, хто не хоче бути умовним  «штурмовиком» і тому готовий взятись за будь-яку іншу роботу, а у іншому випадку людина боїться і намагається знайти заняття якомога далі від лінії зіткнення. 

Це буде помітно у поведінці, у тому, наскільки вона зацікавлена під час вивчення матеріалів, тому що навчання та підготовка для аеророзвідника — це спосіб вижити. Бо вірогідність потрапити у полон або що вас накриє артилерія надзвичайно велика. З досвіду скажу, що на снайперів і пілотів можуть не пошкодувати цілої касети з «Града». 

Коли помічаємо, що людина нудьгує і їй нецікаво, то з нею спілкуємось. Іноді це дійсно від небажання йти на штурм, а іноді люди приходять навчатись, щоб змінити свій чинний військовий фах. І тут солдат або звикне, або буде очевидно, що йому потрібна інша робота. 

Насправді розвідник — це не просто про керування дроном. Це надзвичайно важка праця, яка вимагає від вас розвивати пам’ять, щонайменше для того, аби впізнавати територію. Рано чи пізно ви будете працювати під ворожим РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби. — Ред.) і у вас зникнуть сигнали від дрона. Вам потрібно буде повернутись по місцевості, а це може бути десяток кілометрів, які дрон пролетів, а ви мали запам’ятати.

Наразі обидві бригади виконують бойові завдання у Бахмуті. Для розвідки, збору даних про розташування ворога та виявлення вразливих місць підрозділам потрібні дрони. Задонатити можна за посиланням на сторінці фонду. Дякуємо!

Якою має бути психологічна підготовка аеророзвідника?

Насамперед аеророзвідник має бути надвідповідальним. 

Тому уважність, спостережливість і відповідальність надзвичайно важливі, адже завдання аеророзвідника — це контроль за електромагнітним полем. 

Розвідник перед завданням має скласти чекліст перед вильотом та список всього, що бере на завдання. Це, наприклад, великий акумулятор, дрони, коптери, перехідники, Starlink тощо. Перед виїздом перевіряє, чи все є в наявності. Буває, що забутий перехідник чи батарея може зірвати важливу операцію. Тобто безвідповідальність на цій позиції може призвести до того, що підрозділи зазнають втрат, бо вчасно не виявили ворожу техніку чи наступ. 

Коли ви виїжджаєте на позицію, це може бути статичне спостереження, і вам потрібно бути там 16-18 годин. В ідеалі екіпажі змінюються кожні 5 годин, але буває, що це неможливо. Тому потрібна витривалість і пильність. 

Чого навчаєте на курсах ? 

Тому дивитися під ноги — це перше, чого ми навчаємо. 

Також важливо уміти орієнтуватися за звуками. Важливим аспектом є маршрути підходу. Планування операції для аеророзвідника починається за дві доби, якщо є на це час. У найкращому випадку це за цей час потрібно прорахувати, де будуть наші позиції, де запасні, як будемо добиратися, де розташований ворог, де можуть бути групи ДРГ, який склад підрозділу супроводження нам потрібен. Що ретельніше ви плануєте, то більше шансів вижити на бойовому завданні. 

Важливо, щоб аеророзвідник умів правильно закопатися. Коли він виїжджає, у нього є дві речі, настільки ж важливі, як дрони, — лопата та мішки. 

Зазвичай пілоти можуть використовувати виносні антени і працювати в укритті, яке потрібно замаскувати. Я намагаюсь уникати позицій у лісі, оскільки під час обстрілу дерева розщеплюються на скалки та уламки, які можуть убити. Якщо правильно укріпити окоп, то є вірогідність, що мішки з піском або землею зупинять уламки від снарядів. 

Важливий аспект — ворожа агентура. Коли ви висуваєтеся на завдання, село, повз яке ви проїжджаєте, де живуть цивільні, це вже ризиковий чинник. Важливо спостерігати і спілкуватись з цивільними, щоб зрозуміти, хто з них може донести ворогу про ваш виїзд. 

На бойовому завданні можемо використовувати рації на відкритих частотах для дезінформації ворога. Їх точно виявлять і прослухають. 

Зараз є багато шкіл, які навчають польотам на дронах. Як людям без досвіду відрізнити ефективний курс від неякісного? 

Якщо ми говоримо про аеророзвідника-новачка, то для нього будь-який курс буде корисним. 

А чи якісну підготовку надає школа, відрізняє лише один аспект — чи навчають вас тактичної роботи з дронами, а саме те, про що ми говорили: як підібрати позицію, закопатися, взаємодіяти із засобами РЕБ тощо. Навіть якщо це цивільний курс. 

Це основний аспект, який дасть вам можливість вижити. Користування дроном, польоти — це другорядне. Ви без проблем навчитеся запускати дрони, літати ними, але у бойових умовах це нуль. До нас приходило багато операторів, які розповідали, що вже мають досвід керування дронами, але їм потрібно було повністю перевчатись.  

У бойових умовах акцент на військовій топографії, на саперній підготовці, як проходити мінні загородження, як підібрати позиції, як співпрацювати з артилерійською батареєю, оскільки способів взаємодії є кілька. Також потрібно навчати, як працює екіпаж БпЛА, тощо. Тут дуже багато тонкощів які займають велику кількість часу. Якщо вас лише навчають літати, то це не те, що потрібно для військовослужбовця. 

Чи можете порадити курси або школи, які можуть бути корисні тим, хто цікавиться цією тематикою? 

Корисний курс від Марії Берлінської на Prometheus. Це класний матеріал для того, щоб вивчити, як працюють дрони і як їх застосовувати. Теоретична частина у них дуже професійна. Там є вся необхідна інформація: від того, як прошити дрон, до того, яка ширина каналу потрібна за взаємодії Starlink із супутником. Це базис, який потрібно знати. 

Якщо говоримо про практичні курси, то я пораджу «Боривітер», бо вони охоплюють у своїх заняттях ті аспекти, про які я раніше говорив, зокрема, як має працювати пілот.