Чи працюватимуть люди, якщо штучний інтелект забезпечить базовий дохід

Фільм wall-e вийшов у 2008 році. У ньому люди живуть у світі, який можна описати як повністю автоматизований розкішний комунізм. Роботи зі штучним інтелектом відповідають за всю продуктивну працю. Люди товстіють, вештаються у космічних кораблях і дивляться телевізор. 

Такі історії можуть здатися надуманими. Але швидкий розвиток генеративного штучного інтелекту — того типу, який лежить в основі популярного чатбота ChatGPT від Open AI.  змусив багатьох сприймати їх більш серйозно. The Economist проаналізував, яким буде майбутнє, якщо ШІ зможе працювати замість нас в усіх сферах. SPEKA публікує головне з матеріалу.  

Чому загальний штучний інтелект дедалі ближче

22 травня засновники OpenAI опублікували допис у блозі про те, що «можна уявити, як протягом наступних десяти років системи штучного інтелекту перевищать рівень експертних навичок у більшості галузях і здійснюватимуть таку саму продуктивну діяльність, як сучасні корпорації». 

Прогнози щодо створення розумного штучного інтелекту пришвидшуються. Цей ШІ повинен мати досить розвинні можливості, щоб зібрати модель автомобіля та пройти складні когнітивні тести. 

Минулого літа на metaculus, платформі онлайн-прогнозів, більшість технарів, вважали, що його створення слід очікувати у 2040-х роках. Тепер користувачі кажуть про початок 2030-х. 

Грошей на дослідження теж не бракує. Цього року вже з’явилося п’ять нових єдинорогів у сфері генеративного штучного інтелекту. Шлях до загального штучного інтелекту може тривати довше, ніж очікувалося. Але зростання можливостей надпотужного штучного інтелекту ставить питання про те, що залишиться людям, коли він з’явиться? Чи буде людство працювати та як житиме далі? 

Які умови необхідні, щоб штучний інтелект працював замість нас 

Подібний мисленнєвий експеримент передбачає кілька величезних припущень:

У 2019 році троє економістів Філіп Агіон, Бен Джонс і Чед Джонс змоделювали вплив штучного інтелекту. Вони виявили, що вибухове економічне зростання було б вірогідним, якби ШІ можна було б використовувати для автоматизації всього виробництва. А також для дослідження та самовдосконалення. Майже необмежена кількість штучних інтелектів може працювати разом над будь-якою проблемою, відкриваючи широкі наукові можливості. 

Проте їх моделювання мало важливе застереження.

 Як кажуть економісти: «Економічне зростання може обмежуватись тим, що є важливим, але все-таки важко покращити».

Ідея Вільяма Баумоля пропонує це пояснити. У статті 1965 року він та Вільям Боуен досліджували зарплату у галузі виконавчого мистецтва. Вони зазначили, що «продуктивність за людино-годину скрипаля, який грає Шуберта у стандартному концертному залі, відносно фіксована». Всупереч тому, що технічний прогрес зробив інші галузі продуктивнішими, виконання музичних творів залишилося незмінним.

Люди були готові витрачати на мистецтво, навіть коли ціни зростали, попит був нееластичним. Простішими словами, на мистецтво припадало більше ВВП, а отже, тиснуло на загальне зростання.

ШІ розвивається, але робототехніка ні

Навіть, якщо ШІ здатен повністю автоматизувати деякі сфери економіки, то попит на неавтоматизовані галузі важко зрушити з місця. Непродуктивні сектори зростатимуть, як частка ВВП, зменшуючи загальне зростання. Насправді те, що відбувалося протягом майже всього минулого століття. Технології автоматизували сектори сільського господарства та виробництва, знизивши відносну ціну на їхню продукцію. Тож люди витрачають більшу частину своїх доходів на такі галузі, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, у яких не спостерігається такого самого зростання продуктивності.

Чи матиме значення історія Баумоля у світі, де штучний інтелект здібніший за найталановитіших людей? Усе залежить від форми. ChatGPT ймовірно знає більше, ніж ви, але його інтелект не втілений. Значна частина економіки, разом із будівництвом і виробництвом, є фізичною. Існує незліченна кількість видів зайнятості, зокрема у сфері охорони здоров’я, яка вимагає поєднати кмітливість та вміння працювати в фізичному світі. Важливість такої роботи лише зросте, якщо штучний інтелект стане домінувати у когнітивній праці. У такому разі люди працюватимуть у фізичній сфері економіки, можливо, під керівництвом ШІ-керівників.

Але якщо надпотужний штучний інтелект також розробить супергуманоїдних роботів? (Скайнет, привіт). Матеріальні потреби майже напевно будуть задоволені машинними руками. Тоді можна очікувати, що людство зможе відмовитись від праці, як у «Волл-І». 

У 1930 році економіст Джон Мейнард Кейнс написав есе під назвою «Економічні можливості для наших онуків», у якому він припустив, що через століття в майбутньому люди працюватимуть менш ніж 15 годин на тиждень. Зростання, викликане технологіями, вирішить економічну проблему і дозволить людям звернути увагу на діяльність, яка справді приносить задоволення. Слід визнати, що 15-годинний робочий тиждень Кейнса так і не настав, але вищий рівень добробуту та привабливіше дозвілля, так.  

У яких сферах люди захочуть працювати попри можливості штучного інтелекту

Є кілька сфер, де, навіть якщо людству не буде потрібно взагалі працювати, робота залишиться. Це:

Гейміфікація роботи

Почніть зі стирання межі між роботою та відпочинком. Хоча за останнє століття кількість робочих годин скоротилася, найбільше падіння відбулося до 1980-х років. При цьому дедалі частіше багаті люди працюють довше, ніж бідні. Есе Кейнса натякає на пояснення цього дивного розвитку подій. Він розділив людські бажання на дві частини: «Ті потреби, які є абсолютними, що ми відчуваємо їх, незалежно від ситуації наших ближніх, і потреби, які є відносними. Ми відчуваємо їх лише тоді, коли їхнє задоволення піднімає нас вище, змушує нас відчувати себе вищими за наших товаришів».

Цілі наукові дисципліни існують без видимої цінності для світу, а вчені наперекір люто змагаються за статус на основі своєї розумності. Економісти сказали б, що для багатьох робота стала споживчим товаром, пропонуючи набагато більшу корисність, ніж дохід, який вона створює.

Ігрова індустрія, спорт та розваги 

Ігри пропонують ще одну підказку щодо того, чому люди можуть не припинити працювати зовсім. Мільйони людей зайняті у сфері розваг та спорті, змагаючись за вплив у видах діяльності, які деякі вважають неістотними. Можливо, коли ШІ наздожене людей, інтерес до перегляду таких ігор зникне. Але дані зі спорту, де люди вже є другосортними, свідчать про інше. Відколи DeepBlue від IBM переміг Гаррі Каспарова, світового гросмейстера, у шахах у 1997 році, інтерес до гри лише зріс. В інших іграх, в яких ШІ вже «переміг» людей, разом із давньою китайською настільною грою Go та відеоіграми, спостерігається подібна картина. Сьогодні зростає клас геймерів, які заробляють на життя, змагаючись або стрімлячи.

ШІ може збільшити цей інтерес. Як припустив Ієн Бенкс у своїй книзі, люди зможуть спеціалізуватися на «речах, які дійсно [важливі] в житті, як-от спорт, ігри, романтика, вивчення мертвих мов, варварські суспільства та неможливі проблеми, а також сходження на високі гори без допомоги пасків безпеки». Інші люди, імовірно, теж захочуть спостерігати за ними.

Політика 

Здається малоймовірним, що люди віддадуть контроль над політикою роботам. Як тільки ШІ перевершить людей, люди, ймовірно, звернуть на них ще пильнішу увагу. Деякі політичні завдання можуть бути делеговані: наприклад, внести свої пропозиції в ШІ-модель, яка створює варіанти щодо того, як їх збалансувати.

Проте, як стверджували деякі політичні філософи, зокрема Джон Лок у 17 столітті та Джон Ролз у 20-му, участь у політичних процедурах надає результатам легітимність в очах співгромадян. Будуть більш цинічні міркування. Люди люблять впливати одне на одного. Це було б справедливо навіть у світі, в якому базові потреби та бажання кожного задовольняють машини. Дійсно, найбагатший 1% американців бере участь у політичному житті у два-три рази більше за низкою показників — від голосування до часу, витраченого на політику.

Як людський чинник може зупинити зростання економіки навіть із ШІ

Також є сфери, де люди мають перевагу в наданні товару чи послуги. Це збереже попит на робочу силу навіть в епоху надрозвиненого штучного інтелекту. Одне з місць, де це може бути правдою, — робота із приватною інформацією. Поки люди охоче діляться своїми секретами з іншими людьми, ніж з машинами, існуватиме роль тих, кому довіряють, вибірково розкривати цю інформацію світові. Ваш кореспондент хоче думати, що журналісти-розслідувачі таки знайдуть роботу.

Люди також цінують історію, міфи та значення. Незамінні токени, походження яких можна перевірити у блокчейні, зазвичай оцінюють у багато разів більше, ніж зображення з ідентичними пікселями, але різною історією. У таких сферах, як догляд і терапія, люди отримують цінність від того, що інші проводять з ними свій дефіцитний час, що додає відчуття взаємодії. 

Якщо ця надбавка буде достатньо великою, вона може навіть обтяжувати зростання. Тобто будуть сектори економіки, що мають велику людську доплату, і ті, які не мають. Виміряне економічне зростання може навіть досягти нуля. Надзвичайно потужний штучний інтелект не зміг пришвидшити зростання економіки, оскільки люди дедалі більше витрачали б у сферах, де працюють люди. Фактично такий сценарій означав би,  що економіка вже не виконує своєї основної функції, а керується галузями, де люди найбільше цінують взаємодію з іншими.