Як медіа використовують штучний інтелект та що з цим не так

У деяких сферах поява генеративного ШІ пришвидшила та спростила роботу. Так трапляється у літературі, мистецтві та журналістиці. SPEKA спробувала з’ясувати, чому медіакомпанії використовують штучний інтелект як інструмент монетизації та чому втрачають довіру аудиторії. 

Як використовують генеративний штучний інтелект у різних професіях

За останні вісім місяців після виходу ШІ-чатбота ChatGPT від OpenAI та оновлень генераторів зображень на кшталт Midjourney усі намагалися впровадити ШІ у свою роботу. 

Медичний чатбот Google зі штучним інтелектом вже тестують у лікарнях, студенти пишуть за допомогою ШІ есе, а розробники — код. 

Та є приклади і сумнівного застосування. Відомий журнал наукової фантастики та фентезі Clarkesworld оголосив, що призупинить подання матеріалів після потоку спаму та сумнівних творів про штучний інтелект, тоді як художники використовують Midjourney, щоб перемогти конкуренцію серед людей — художник завантажив згенеровану фотографію на конкурс обкладинки для книги, хоча це було заборонено правилами. У США адвокат використав ChatGPT, готуючи позов проти авіакомпанії, та отримав чимало недійсних судових кейсів.

Обіцянка максимізації продуктивності та економії часу є основною причиною «експериментів».

Як керівники медіакорпорацій реагують на вдосконалення технологій штучного інтелекту

Протягом багатьох років інструменти штучного інтелекту використовували у таких матеріалах, як корпоративні звіти про прибутки та короткі спортивні історії. Але тепер, коли потужні великі мовні моделі стали широкодоступними, видавці новин хочуть від них більше, але це підриває основну місію медіа — надання точної та експертної інформації. 

Керівники кількох американських медіагруп стверджують, що вони зобов’язані навчитися використовувати тексти, створені штучним інтелектом: оскільки медіа розповідають про технології, вони також мають використовувати системи штучного інтелекту у своєму видавничому процесі.

Директор редакції G/O Media (Gizmodo, Kotaku, The Onion) Меріл Браун у внутрішньому електронному листі до редакції, після того як на Gizmodo була опублікована стаття із помилками, написана штучним інтелектом, заявив:

«Ми одночасно є провідною технологічною компанією та редакційною організацією, яка висвітлює технології світового рівня на багатьох сайтах. Тому цілком доцільно — і фактично наша відповідальність — робити все можливе для розроблення ініціатив штучного інтелекту на відносно ранньому етапі еволюції технології».

Колишній головний редактор CNET Конні Гульєльмо у публічній пам’ятці для читачів на початку цього року після виявлення згенерованих штучним інтелектом історій, які містять безліч помилок, теж зауважив, що це норма:

«Медіакомпаніям, видавцям і творцям контенту ще багато чого потрібно відкрити, вивчити та зрозуміти про автоматизовані інструменти оповідання, і ми будемо на передовій цієї роботи. Тим часом очікуйте, що CNET продовжить досліджувати та тестувати, як можна використовувати штучний інтелект, щоб допомогти нашим командам. Цей процес не завжди може бути легким, але ми збираємося продовжувати використовувати його і будь-яку нову технологію, яка, на нашу думку, робить життя кращим».

Чому журналісти не задоволені впровадженням ШІ у роботу редакції

Медіабоси кажуть, що генеративний ШІ тестують, щоб пришивдшити та спростити роботу журналістів. Гульєльмо, наприклад, сказав, що технологію впровадили, щоб перевірити, чи може вона допомогти нашому штату репортерів і редакторів у їхній роботі. Однак насправді репортери CNET були одними з останніх, хто дізнався, що відбувається у журналі, який належить Red Ventures. Єдиними співробітниками CNET, які мали змогу використовувати інструмент штучного інтелекту, були члени команди CNET Money, відокремленої групи співробітників, які розробляють експлейнери з особистих фінансів, що мають привабити трафік через пошук Google.

Коли минулого тижня G/O Media опублікувала одну зі своїх перших історій, створених штучним інтелектом, надавши неточний список фільмів про «Зоряні війни», стало зрозуміло, що редакція не була в курсі про нововведення. 

Джеймс Уїтбрук, редактор розділу, у якому з’явився список, написав у Twitter, що він дізнався про існування статті лише за 10 хвилин до її виходу і що ніхто з редакції не редагував її. Це обурило і решту працівників редакції.

Навіщо використовують штучний інтелект у медіа

І Гульєльмо, і Браун стверджують, що робота як tech-репортерів полягає в тому, щоб експериментувати з ШІ у роботі, і навчатися, як ефективно використовувати ці інструменти у журналістиці. Але спосіб застосування інструментів ШІ у медіа свідчить про протилежне.

Бот BuzzFeed використовували для створення повторюваних туристичних путівників із SEO-приманками після того, як генеральний директор Джона Перетті сказав, що компанія «очолить майбутнє контенту на основі штучного інтелекту та максимізує креативність наших сценаристів, продюсерів, авторів і нашого бізнесу». Наразі виглядає так, що ЗМІ використовують генеративний ШІ для заповнення інтернету низькоякісними версіями контенту, який уже існує.

Керівники медіагруп намагаються робити більше з меншими витратами: витрачати менше часу на створення історій корисно для бізнесу, навіть якщо це жахливо для вашої репутації. Скорочення часу, необхідного для створення історій, пояснень і оглядів продуктів, означає, що кожен клац коштує менше.

Статті, створені штучним інтелектом, не обов’язково мають бути якісними чи навіть точними, щоб заповнюватися рекламою та мати рейтинг у пошуку Google. Ось чому «експерименти» штучного інтелекту проводять публічно. Якби ЗМІ справді хотіли дізнатися про потужність штучного інтелекту в редакціях, вони могли б протестувати його серед журналістів перед публікацією. Натомість зараз це інструмент для монетизації.

У травні співробітники CNET оголосили, що створюють профспілку, щоб частково мати право голосу щодо використання інструментів ШІ. Раніше цього тижня Гільдія письменників Східної Америки оприлюднила заяву, в якій вимагала покласти край історіям, створеним штучним інтелектом, на сайтах G/O Media. Але в обох випадках шкоди завдано, а недовіра аудиторії зростає. 

ШІ — виняткова технологія, і, напевно, є способи за його допомоги розширити можливості журналістів або допомогти митцям у їхньому творчому процесі. Але це не той приклад, який подають керівники ЗМІ.