«Війна змусить нас знаходити правильні рішення». Архітектор Олександр Кучерявий про екобудівництво та підготовку до зими

Олександр Кучерявий пропагує будівництво екологічних та енергоефективних будинків і вже реалізував кілька житлових та громадських проєктів. Він президент Альянсу активного будинку в Україні та навчає колег у своїй академії. Олександр розповів SPEKA, що таке активний будинок, чому без екобудівництва зараз не обійтися, собівартість житла та як найкраще підготуватися до непростої зими. 

У чому полягає загальна концепція аctive house?

Це здорове середовище та будівлі для людей та планети. Це основна теза. Фактично це міжнародне об'єднання архітекторів, дизайнерів та виробників будівельної індустрії, які проєктують споруди, збалансовуючи три сфери: комфорт, енергоефективність та вплив на довкілля. 

Це комплексна система, у якій важлива насамперед людина, її здоров'я та продуктивність у будівлі. 

Під час проєктування пріоритетом є природне освітлення. Тому важливо розрахувати правильну кількість вікон, температуру в будинку взимку та літом, якість повітря (рівень вуглекислого газу) та акустичні характеристики (звуконепроникність). 

Вимірюємо енерговитрати та визначаємо, скільки можна отримати енергії з відновлюваних джерел.

Спочатку розраховуємо витрати прісної води та її споживання сім'єю, а потім їх оптимізуємо. Також зважаємо на сталість (sustainability) будівництва, а саме рахуємо викиди вуглекислого газу під час виробництва будівельних матеріалів та експлуатації будівлі. 

Коли ці сфери збалансовані, тоді будівництвом ти розв'язав проблему, а не створив нову. 

Окрім того, я навчаю інших архітекторів цій концепції. 

Як у межах цієї концепції досягають енергоефективності у будинках?

Архітектурою з урахуванням клімату та орієнтації на сторони світла, якісним утепленням та повітронепроникністю будівель, а також встановленням ефективних інженерних систем.  

Споживання енергії ми розраховуємо, зважаючи на відновлювані джерела.  У нас є чіткі вимоги. Усі енерговитрати разом з опаленням, охолодженням, підігрівом води, вентиляцією, роботою приладів та освітлення — тобто все, за що платить споживач, має становити не більше 70 кВт-год на 1 кв. мна рік. Краще, якщо це буде 60 і менше. 

У наших державних будівельних нормах (ДБН) сказано, що будинки енергоефективності класу А в індивідуальних оселях мають витрачати 60 кВт-год на 1 кв. м  протягом року. При цьому не врахована вентиляція, побутові прилади та освітлення. Реально будують з витратами 120 кВт, а якщо говорити про експлуатацію багатоповерхівок, то це майже 150 кВт, тобто клас D. Тоді як active house — це 70 кВт-год на все або менше. Тобто енерговитрати майже утричі менші. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Розкажіть про втілені проєкти. 

Перший active house в Україні я будував у 2015 році. Це приватна оселя у Бородянському районі. Будинок доволі екологічний: 30% матеріалів із вторинної сировини, 70% дерева сертифіковано FSC (Лісова наглядова рада, яка сертифікує виробництво лісопродукції — ред.). Якщо говорити про енергоефективність, то у нього на 25% менше споживання води, ніж у стандартному будинку, а 45% енергії генерується з відновлюваних джерел. 

Споживання енергії — менше 60 кВт-год/м² на рік. Це для усіх потреб: опалення, охолодження, гаряча вода, вентиляція та світло. Тому власники за тарифу 1,68 грн за кіловат сплачували 1100 грн комунальних платежів за місяць. а з чим це порівняти?

Наступний будинок зводили також на Київщині у 2019 році. Він дещо більший  — 400 кв. м, але взимку його опалення коштує приблизно 1600 грн. 

При цьому у ньому і взимку, і влітку оптимальний мікроклімат (не нижче +21 взимку, не більше +26 влітку), який сприяє здоров'ю та продуктивності мешканців. 

А яка собівартість будинку з такими технологіями?

На перший active house у 2015 році витрачали $1 тис. за 1 кв. м без урахування вартості земельної ділянки. 

Сьогодні ціни геть інші. Подорожчав метал, дерево, скло, тому тепер такий будинок для кінцевого користувача коштуватиме 1825 євро за 1 кв м. Це готовий будинок з інженерними системами, ремонтом та підвалом-бомбосховищем.  

Готовий будинок — це коли у ньому можна комфортно сидіти, пити каву й у вас є можливість, готувати, сходити в душ, тобто повноцінно жити. Коли працюють усі інженерні системи, які заощаджують електроенергію і підтримують оптимальний мікроклімат. Бо енергоефективність має розраховуватися не згідно з мінімальними нормами, щоб людина там вижила, а згідно з мікрокліматом. Він визначається температурою, вологістю, якістю повітря, акустичними характеристиками і природним освітленням.

Проте на ринку чимало маніпуляцій про «$500 за квадратний метр».  

Що ви маєте на увазі?  

Це ілюзія і дуже шкідливий міф, коли називають цифри у $400-500 за 1 кв. м. Це брехня, тому що це вартість за коробку, іноді навіть без вікон. Людина побудувала собі будинок, бачить його форму. Але це лише 30% вартості будинку, оскільки далі починається комплектація, внутрішні роботи та встановлення інженерних систем. 

Сьогодні вартість будинків типу active house в Україні — це не менше 1500 євро за 1 кв. м, а насправді 1825 євро, щоб там обладнати ще й бомбосховище. 

Однак це готовий будинок, а не коробка, у якій ще рік потрібно жити з ремонтом, який коштуватиме ще стільки ж. 

Для порівняння, до війни в одному з престижних київських  ЖК квартири продавали по 1700 євро за 1 кв. м за «бетон», тобто там нічого окрім стін немає. І це класу енергетичної ефективності C на стадії проєкту і D на стадії експлуатації. Виходить, що ми обманюємо самі себе і заганяємо країну в енергетичну яму. 

Тому реальні цифри такі. Решта — маніпуляції та пошук довірливих. 

Чи можна застосовувати ідеї аctive house для багатоквартирних ЖК, офісів і виробничих приміщень. Як відрізнятиметься підхід?

Ця концепція працює для всіх будівель, окрім промислових. Там, де працюють лише машини, не зважають на якість повітря чи рівень освітлення. 

Концепція active house дуже важлива для шкіл та дитсадків. У таких приміщеннях гарантовано зростає продуктивність навчання. Це стосується офісів та IT-парків. Вартість буде близькою до індивідуального житла. Раніше ми будували конференц-зал за цією концепцією в Ірпені. До речі, усі будинки попри війну добре збереглись. 

У мене є кейси, коли айтівці, які навчались у мене створили свої проєкти і запустили власні бізнеси і також проєктують активні будинки на основі цієї технології, бо вони розуміють, що те, де люди працюють та живуть, впливає на їхню продуктивність. 

Підходи для будівництва офісів, шкіл та індивідуального житла однакові. Ми просто працюємо за тими ж критеріями та параметрами. Адже особливість концепції у тому, що ці правила можна запроваджувати, у будь-яких проєктах. 

Чи працює цей підхід для ревіталізації старих будинків? 

Працює, але проблема в тому, що раніше були інші стандарти та ДБН. Тому вже на старті будівництва проєкт зазвичай потрапляє у величезний енергетичний та екологічний борг. 

Я входжу до Нацради з питань відновлення України й розумію, що чинні стандарти щодо енергоефективності та мікроклімату не відповідають європейським вимогам. Тому ми подали свої пропозиції щодо стандартів з відновлення будівель в Україні, зважаючи на європейські аналоги. Вони стосуються енерговитрат, генерування електроенергії з відновлюваних джерел, освітлення, температури та продукування CO₂ від матеріалів та експлуатації будівлі.  

Зрозуміло, що зараз війна та є багато інших пріоритетів, але, якщо це зараз пропустити, то можна добряче «накосячити» у майбутньому і потім не подолати наслідків.

Якою б жахливою не була реальність, я сподіваюся, що вона нарешті нас простимулює знайти правильні рішення для наших будівель та комфортного життя і ми більше не будемо обмежуватись півмірами і напівбудівельними нормами.

Як зробити вже наявний будинок більш енергоефективним і пережити зиму?

Якщо ми говоримо про економію енергії, то є кілька простих порад:

Підписуйтеся на наші соцмережі