Тривога — ворог: як війна впливає на ментальне здоров'я українців і що робити, щоб його зберегти
Війна нерозривно пов'язана зі стресом, який змінює людину навіть на фізичному рівні. Українці зараз переживають колосальне навантаження на психіку.
За даними опитування соціологічної служби «Рейтинг», дві третини жителів країни пережили розлуку з близькими, майже половина — обстріли та бомбардування, 31% — смерть рідних або близьких. 6% українців перебувають у стані надмірного стресу. Однак найбільше б’є по психіці не сама війна, а пов’язана з нею невизначеність.
Незабаром буде 1000 днів від початку повномасштабної війни. До цієї сумної дати SPEKA та The Page підготували спецпроєкт, мета якого — розповісти, як агресія окупантів вплинула на Україну та українців.
Невизначеність викликає тривогу та стрес
Катерина Новікова зазначає, що невизначеність глобальна: люди не розуміють, де і як їм жити та на що спиратися.
За її даними, зараз люди все частіше звертаються вже не до психолога, а до психіатра. В Центрі клінічної психології 60% запитів до лікаря і на отримання препаратів. З одного боку, це свідчить про те, що люди перестали соромитися звертатися по допомогу психіатра, а з іншого — вони вже не можуть впоратися з навантаженням.
Як тривога впливає на тіло
Невизначеність несе з собою тривогу. Зазвичай у людини є певний рівень толерантності до невизначеності, але коли стресова подія триває довго, як зараз, психіка може реагувати несподівано.
Тривога — захисний механізм. Він допомагає діяти та реагувати на небезпеку. Вмикається цей механізм наднирниками, які під час тривоги виділяють гормони, особливо адреналін.
«Зараз ми все частіше спостерігаємо синдром втомлених наднирників. Коли адреналін постійно виділяється, це викликає втому і організм вже не може реагувати. Це вже стан субдепресії, або апатії», — роз’яснює Новікова.
Через це так багато українців ігнорують сигнали повітряної тривоги і не йдуть до укриттів. Психотерапевтка стверджує, що для психіки це ненормально.
Але у цього явища є і зворотний бік. Деякі люди, навпаки, починають хвилюватися про все підряд, тривога їх супроводжує постійно, навіть, коли ситуація цього не потребує.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як полегшити свій стан, коли відчуваєш тривогу
Хороша новина полягає в тому, що рівень стресу можна контролювати.
«З точки зору біології, все одно вмикається реакція на стрес (це відома реакція «бий, тікай або замри») і буде підвищена збудженість. Але тут можна когнітивно себе стабілізувати. Треба свідомо прийняти рішення: або я йду до укриття, або продовжую робити те, що роблю. Правда, це все одно надмірне навантаження. Дуже багато сил іде на ці прийняття рішень. Тому багато хто скаржиться на втому, що йому нічого не хочеться, немає сил», — ділиться психотерапевтка.
Додаткове навантаження несе постійне відстеження та опрацювання інформації про те, що саме летить під час повітряної тривоги. В такій ситуації треба швидко приймати рішення. А якщо людина відповідає не тільки за себе, а ще й за дітей, людей похилого віку або тварин, впоратися з завданням їй ще важче.
Як тривога впливає на сон
Війна сильно впливає і на сон. У більшості українців він зараз переривчастий і не несе повноцінного відновлення. Той же адреналін викликає тривогу, а якщо людина не йде до укриття, то тривога додається через острах, що може статися щось жахливе.
У результаті людина зранку може бути втомленою або роздратованою. Якщо ситуація важка, то їй слід звернутися до лікаря і приймати ліки.
Українці втомилися очікувати
Психологи вчать клієнтів жити тут і зараз, але людина не може довго обходитися без планів на майбутнє. Хоча українці вже навчилися сприймати ситуацію такою, як вона є.
«Десь до кінця 2022 року більшість очікувала, що ось-ось усе закінчиться, було таке відкладене життя. Зараз все перейшло в таку стадію: ті, хто виїхав, вже не очікують, що повернуться, продають нерухомість в Україні, будують життя за кордоном. А ті, хто залишився, якось змирилися. Можливо, люди вже втомилися очікувати якоїсь визначеності, навчилися жити в невизначеності. Спостерігається втома від очікування», — говорить Новікова.
Як війна впливає на дитячу психіку
Діти справляються з адаптацією до війни краще за дорослих, їхня психіка ще гнучка і пластична. Психотерапевтка вважає, що головне — пояснювати їм, що відбувається, не треба нічого приховувати.
«Коли почалася війна, я чергувала на залізничному вокзалі у пункті психологічної допомоги. Коли приїжджали евакуаційні автобуси, у багатьох людей починалася істерика. Діти почувалися значно краще. До того ж вони вимальовували пережите і таким чином виходили зі стресу. Вони були більш спокійні. Це жахливо, що життя дітей починається так, але в них ще можуть сформуватися багато нейронних зв’язків», — згадує Катерина Новікова.
На думку психотерапевтки, скоріш за все, ці діти швидше подорослішають, будуть краще розуміти, що таке підтримка і співчуття, як турбуватися про себе і про інших.
Але тут потрібен правильний підхід, щоб дитина не вросла в роль жертви. Їй треба пояснювати, що хоча вона не може впливати на загальну ситуацію, в неї залишається можливість впливати на свій стан і на своє життя. Дуже важливо, щоб у дитини не було почуття, що вона нічого не може зробити.
Після війни ментальні розлади не закінчаться
За тисячу днів великої війни змінилося і суспільство. Психотерапевтка спостерігає деяку поляризацію серед українців.
«Люди відчувають напруженість, недоброзичливість, навіть проміж членами свого суспільства. Це пов’язано з тим, що є різні погляди на мобілізацію, на питання мови. Є напруження, люди з емоційними розладами його відчувають, їм не дуже комфортно. Але, хоча стало більше недовіри, люди стали більш щирі, відбулася переоцінка цінностей», — говорить Катерина Новікова.
Війна безумовно змінює людину. Вона підіймає багато екзистенційних питань: люди часто розмірковують про смерть та сенс життя, відбувається переоцінка цінностей.
Але навіть після перемоги психіка людини швидко не відновиться. Психотерапевтка впевнена, що 100% українців матимуть посттравматичні розлади.
«Зараз подія ще не закінчилася, люди акумулюються, тримаються. А коли цього вже буде не потрібно, можуть бути різні прояви травми. Це буде і радісно, і водночас сумно», — розказує Новікова.
Проблеми з ментальним станом неминучі. У людини, як після потрясіння, може бути відчуття спустошеності. Тому потрібен певний період, щоб вона змогла цей досвід пережити, відновитися та інтегруватися в нове життя.
Недарма в розвинених країнах військові після участі у бойових діях проходять обов’язкову реабілітацію, яка триває близько дев’яти місяців. Цей термін потрібен, щоб мозок людини перебудувався на мирне життя.
«Я думаю, що ПТСР буде якимись хвилями, періодами. Спочатку перемога принесе емоційне піднесення, але потім слід очікувати спад, розчарування. Деякі можуть бути нестабільними від будь-яких змін, навіть позитивних, — зазначає психотерапевтка. — Ще важливо, як зараз люди проживають війну, як турбуються про себе, як себе зберігають, наскільки вони в реальності. Людина в рожевих окулярах не усвідомлює, що з нею насправді відбувається».
Звичайно, найважче є і буде тим, хто пережив загибель близьких. Можливо, що це посилить поляризацію у суспільстві, розділивши на тих, хто пережив втрату, і на тих, хто ні.
Як підтримати ментальне здоров’я
Щоб зберегти свою психіку під час війни, передусім треба попіклуватися про особисті ресурси. Катерина Новікова радить скласти список того, що людину наповнює.
«Це може бути емоційне, когнітивне, тілесне. Хтось отримує задоволення від роботи, хтось від спілкування, хтось від спорту. Потрібно регулярно звертати увагу на ті ресурсні моменти, які нам доступні зараз», — ділиться психотерапевтка.
Також вона наполягає, що слід повертатися до загальних та особистих цінностей — це найважливіша річ під час війни. Якщо дуже важко, слід згадати, з чим ви вже впоралися. Також слід приймати усі свої емоції, навіть коли плакати — єдине бажання. А розуміючи, що не тягнеш це все самостійно, звертатися до фахівців.
