Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Штучний інтелект у російсько-українській війні: «новий порох» чи переоцінена технологія

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
17 квітня 2024 8 хвилин читання

Колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist говорив, що для перемоги України у війні з росією Збройним силам потрібен «новий порох» — технологія, яка якісно змінить підхід та використання зброї. Мовилося про автоматизовані комплекси, FPV-дрони та інші сучасні системи. Однак великі надії також покладають на застосування штучного інтелекту у зброї. SPEKA спробувала з’ясувати, які наявні воєнні розробки вже використовують ШІ та чи може він змінити перебіг війни.

Як та де ЗСУ застосовують зброю із штучним інтелектом Як та де ЗСУ застосовують зброю із штучним інтелектом

На якому етапі застосування ШІ у воєнних діях

У нещодавньому інтерв’ю голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут на запитання щодо ролі штучного інтелекту у війні відповів, що «він трансформує застосування тієї чи іншої техніки озброєння», але водночас наголосив, що у короткотерміновій перспективі не здатен змінити перебіг війни. 

Є багато команд, які працюють над оптичними системами навігації, системами автозахоплення, розпізнавання і донаведення на ціль. Що ще можна було б робити? Скажімо, автоматизувати застосування FPV і мінімалізувати там людський чинник. Але на кожному з етапів є купа питань, проблем, і не так все суперпросто, як може здаватися. Завжди на будь-яку дію з'являється протидія. Це одвічна боротьба броні й снаряду.
Тарас Чмут про перспективи застосування ШІ у війні

Однак над подібними розробками працють не лише українці. На росії є певні рішення для автоматичного наведення дронів (про них докладніше згодом). «Нам слід розробляти і випускати в серію перспективні види озброєння. Маю на увазі роботизовані комплекси і бойові лазери, зброю з використанням технологій штучного інтелекту», — казав російським військовим очільник рф путін. 

Нелетальні системи на базі штучного інтелекту 

У Силах оборони штучний інтелект використовується майже повсюдно, однак переважно не як зброя, а як частина допоміжних або оборонних систем. 

Алгоритми використовують, зокрема, у таких сферах: 

  • Розвідка місцевості та виявлення загроз
  • Аналіз великих обсягів даних
  • Системи управління бойовими діями
  • Логістика і планування операцій

Наприклад, ЗСУ використовують систему управління військами американської компанії Palantir

Моделі комп'ютерного зору, розгорнуті за допомогою Palantir AI Inference Platform, можуть шукати ключові об'єкти, як-от транспортні засоби, людей чи кораблі. Коли об'єкт знайдений, камера та платформа рухаються разом із ним. Наприклад, щоб точно виявляти та класифікувати човни на горизонті як дружні чи ворожі, надсилаючи оповіщення бортовій системі.

Зовнішня система може безпечно обробляти секретні дані, а потім передавати інформацію про місцеперебування ворога в Україну. Дані, які обробляє Palantir, дуже різноманітні — від традиційних оптичних зображень до радарів із синтетичною апертурою та теплових зображень, які можуть виявляти артилерійський або ракетний вогонь. 

Презентація Palantir Artificial Intelligence Platform (AIP) — відео

Зазвичай Palantir використовує дані від десятка комерційних супутників, але він може розширити цей діапазон до 306 апаратів, які можуть створити зображення з роздільною здатністю до 3,3 м.

Солдати в бою можуть використовувати планшети, щоб отримати додаткові відомості. Наприклад, під час деокупації Херсона українці мали точні розвідувальні дані про те, куди рухаються росіяни, і могли вдарити точним дальним вогнем. Розвідувальні дані про розташування, оброблені НАТО за межами України, надсилались командирам на землі.

Також застосовують камери, які навчені розпізнавати різні типи техніки та появу людей. Це допомагає надійніше проводити патрулювання з меншою небезпекою для людей. В Україні такі системи на замовлення Сил оборони серійно виготовляє компанія Compass Engineering під назвою «ЗІР». Їх уже використовує Держприкордонслужба, щоб швидко зреагувати на ймовірний маневр ворога. 

Інтерфейс камери «ЗІР» Інтерфейс камери «ЗІР»

А для виявлення ракет та ударних дронів використовують технологію аналізу звуку на базі ШІ. Датчики стартапу Zvook, які розташовані по всій території України, відстежують характерний звук повітряних цілей та допомагають визнати їхнє положення. 

Машинний зір у дронах та турелях

Основна ідея зброї із штучним інтелектом — автономність, щоб вона завдавала уражень без участі людини. Також варто зазначити, що виробники зброї, які стверджують, що застосовують ШІ у своїй продукції, часто не деталізують, який саме тип застосовують та наскільки самостійним є такий виріб. До того ж «польові» умови — це не стерильні випробування, а тому їхня ефективність часто знижується. 

Переспективними є турелі, або кулеметні установки, української компанії DevDroid. Турель керує кулеметом через комп’ютер та за допомогою машинного зору може виявляти та знешкоджувати ціль на відстані до 800 м. Вартість такої установки на базі кулемета калашникова приблизно $10 тис. 

Бойовий модуль ТГП від devDroid

Водночас розробники визнають, що для управління потрібен оператор, який корегуватиме вогонь. Хоча нейромережа може виявляти людей, її потрібно убезпечити від вогню, особливо в умовах реальної війни. 

Автономні безпілотники теж вже працюють на ЗСУ. Серед них Saker Scout. Фактично це набір кількох дронів, головний коптер працює розвідником. Він визначає координати цілей, передає їх на командний пункт і наводить дрони-камікадзе.

Безпілотники Saker Scout можуть самостійно знаходити, ідентифікувати та атакувати 64 типи російських «військових об’єктів», діючи у районах, де радіоперешкоди блокують зв’язок і не дають працювати іншим безпілотникам. Розробники стверджують, що їхні дрони завдавали автономних ударів по російських військах без участі оператора. 

Росіяни також працюють у цьому напрямі, зокрема над автономним наведенням для їхніх дронів «Ланцет». 

Як розвивається застосування ШІ на FPV-дронах

Поява FPV-дронів вже змінила парадигму війни: вони допомагають оборонятись в умовах браку артилерійських снарядів, а за вартості у $500 можуть знищити кількамільйонну техніку. 

Але технології протидії дронам теж не стоять на місці. Найефективніший спосіб убезпечитись — увімкнути систему радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вона пригнічує дрон своїм сигналом так, що оператор втрачає зв’язок і не може спрямувати безпілотник на ціль.

Тому головне завдання для українських конструкторів — змусити дрон самотужки діяти на полі бою та зробити його менш залежним від оператора. Саме тут на допомогу приходить машинний зір. Ідея в тому, щоб дрон фокусував свою увагу на певному об’єкті і самотужки його переслідував навіть після втрати зв’язку з оператором. Тобто машинний зір розв'язує головну проблему умовних «останніх 100 метрів».

Ця технологія на дронах не настільки нова, як здається. Наприклад, на цивільних Mavic від DJI ще у першій версії була функція ActiveTrack, щоб слідувати за об’єктом. Але інтегрувати до FPV-дрона таку систему складніше, ніж на Mavic. Проблема у вартості: дрон-камікадзе виготовляється з найдешевших складників з мінімумом плат, тоді як комерційні дрони набагато технологічніші, а отже, дорожчі. 

Нині одразу кілька команд працюють над тим, щоб максимально здешевити апаратну частину, на яку встановлять програмне забезпечення. Так, у січні 2024-го Артем Щербаківський, учасник команди розробників БпЛА, які створили дрон Backfire у межах оборонного кластера Brave1, розповів, що рішення вже існує у вигляді чипа донаведення, який можна приєднати до будь-якого FPV-дрона. Натоді планувалося тестування у реальних бойових умовах. 

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Система РЕБ «Туман» захищає військових ЗСУ від дронів — відео

Владислав Паливода 7 годин тому

29 травня 2024 року в Києві не буде відключень електрики

Олеся Дерзська 20 годин тому

Наземний дрон «Лють» нищить росіян та зберігає життя військових ЗСУ — відео

Владислав Паливода 21 годину тому

росія активно використовує Telegram для поширення пропаганди проти підтримки України

Владислав Паливода 28 травня 2024 20:21

Opera посилює співпрацю з Google для впровадження ШІ

Владислав Паливода 28 травня 2024 18:55