Що відомо про дрон Buntar 1 та стартап, що його виготовляє — інтерв’ю із засновником
Інтерв’ю із засновником стартапу Buntar Іваном Кауновим про бізнес, службу в армії та серійне розроблення БпЛА
Іван Каунов — співзасновник українського стартапу Finmap та ексфаундер Pix Backpack. З початком повномасштабного вторгнення приєднався до ЗСУ, де, за його словами, працював з більш ніж 25 різними типами дронів. Тепер Каунов будує стартап, який виготовлятиме БпЛА Buntar 1. Засновник стартапу в інтерв’ю для SPEKA розповів про плани компанії, інвестиції, чим відрізнятиметься дрон та чому він буде стійкішим до ворожих засобів РЕБ.
До повномасштабного вторгнення ви займались IT-бізнесом. У чому полягає ідея вашого miltech-стартапу?
Так, у минулому я мав досвід створення компаній, продуктів. Також багато консультував.
Попередні мої стартапи — це Pix Backpack, рюкзак зовнішнім виглядом якого можна керувати з мобільного телефону. Ми зібрали більше мільйона доларів на Kickstarter та Indigogo, потім я їздив у Китай, налаштовував виробництво. Були продажі у 50 країнах, але згодом я продав свою частку і запустив із партнерами Finmap. Це сервіс фінансового обліку для малого і середнього бізнесу. Ми прекрасно розвивались, підіймали вже третій раунд інвестицій і почалася повномасштабна війна.
Там пройшов тернистий шлях від піхоти до підрозділу, який я не можу називати. За час служби я керував більш ніж 25 безпілотниками з різних країн. Тому розумію, що працює у дронах добре, а що ні. Разом із командою подумали, що можемо створити продукт світового рівня, який перевершуватиме дуже багато розробок з країн-союзників.
Звучить амбіційно. У чому ж перевага дрона Buntar 1?
Так, це можливо, але для цього потрібні були ресурси. Потрібні були найкращі інженери та гроші. За 4-5 місяців ми все це зібрали. За цей час ми зробили три речі.
Перша — власне безпілотник. Друга — спеціальне програмне забезпечення для керування цим дроном та автоматизованим плануванням місії. Ми говоримо, що він працює, як J.A.R.V.I.S.із фільму «Залізна людина», тобто він допомагає оператору виконувати місію ефективно і безпечно для дрона.
А третій елемент, про який ми зараз не говоримо детально з міркувань безпеки, — навігаційна система, що працює без GPS.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як працює програмне забезпечення для дрона? Навіщо його створювати?
Найбільше часу в аеророзвідників займають не самі польоти, а збір інформації та її оброблення: планування місії. Для автопілота та польотів за маршрутами використовують MissionPlaner. Натомість ми створили софт, який автоматизує до 90% роботи оператора під час підготовки до місії. І працює з ним як другий пілот, підказуючи, як побудувати місію безпечно. Аналізує стан безпілотника, погоду, карту висот. І отримує в реальному часі нову інформацію про ППО, РЕБ тощо. Деякі зміни додаються у карту польоту автоматично та про них сигналізує оператору.
Прорахування цих сценаріїв робить борт «живучішим». І якщо ми не можемо зробити дрон дешевим, то слід робити його ще більш багаторазовим.
Основна ідея — зменшити вартість розвідувальної місії через триваліше використання бортів.
Звучить круто. Скільки коштує такий дрон та хто фінансує виробництво?
Наразі ми не озвучуємо точної вартості дронів, оскільки ми на етапі дрібносерійного виробництва. У нас є інвестори, які вирішили залишитись анонімними з міркувань безпеки. Вони фінансують роботу команди, R&D тощо. Також ми оголосили збір на 7,5 млн грн для закупівлі запчастин, щоб створити більше таких безпілотників. Їх отримає один із підрозділів Сил спеціальних операцій. Після того як вони успішно покажуть своє бойове використання, ми сподіваємось отримати державне замовлення.
Щодо технічних характеристик, то можу сказати, що дальність польоту буде до 80 км. І треба розуміти, що ти не можеш створити дешевий безпілотник для виконання подібних завдань. Він потребує дуже якісних компонентів, які коштують недешево.
Хто працює над цим стартапом?
У нас є всі. Загалом у команді 16 людей: hardware-інженери, авіаінженери, інженер з виробництва, є люди, які пишуть програмне забезпечення. Дуже важливими, з нашого погляду, є менеджери різного рівня, що відповідають за операційні процеси, подання всіх документів, співпрацю з Генштабом, Міноборони та конкретними підрозділами.
Є навіть спеціаліст із кібербезпеки, який вже налаштовує політики безпеки, щоб у майбутньому простіше проходити комплаєнс під час роботи з великими замовниками, зокрема міжнародними. Є військові-консультанти, які тестують наш софт, та навіть спільнота бета-тестерів, бо ми своє ПЗ роздаємо різним підрозділам, які планують місії.
Оскільки ми виконуємо надважливе завдання для поля бою і мене трохи знають на ринку стартапів, тому є певний рівень довіри, тож команду набрали швидко.
В одному зі своїх дописів ви зазначали, що Buntar 1 «не так просто втратити під час дії РЕБ». Це через відсутність GPS чи з інших причин?
Багато виробників кажуть, що їхні безпілотники стійкі до засобів РЕБ. Але ми справді можемо так говорити. Хоча стійкість — це ультимативна форма, тобто на 100% невразливим не є жоден дрон. Тому, скажемо так, наш є ефективним у протидії РЕБ.
Я не можу розповісти детально, але перед створенням ми проаналізували велику кількість польотів БпЛА і точно знаємо, за яких умов зв'язок працює, а за яких ні.
Плюс є деякі технологічні рішення, що мають найкращий досвід використання у бойових умовах.
GPS ми використовуємо, але як другорядний елемент. Тобто насамперед ми довіряємо іншим засобам навігації.
Поговорімо про бізнесовий бік. Ви очікуєте на держзамовлення та вихід на зовнішні ринки. Як плануєте заробляти на розробці?
Зараз ми на етапі отримання гранту від Brave1, але сума гранту — це невеликий відсоток необхідного фінансування. Гроші інвесторів ідуть на розроблення та тестовий комплекс. Ми собі, звісно, не закладаємо жодного прибутку. Покриваємо тільки всі операційні витрати.
Під конкретний контракт ми зможемо масштабуватися на десятки штук на місяць. Не впевнений, що зробимо сотню найближчим часом, але за потреби десятки точно.
Якщо говорити про бізнес-площину, то ми фокусуємося на капіталізації компанії, а не на прибутку. Ми не демпінгуємо, а намагаємось створити найкращий продукт, який забезпечить більше місій за нижчу ціну.
Потім вийдемо на ринок НАТО й от там зробимо великий бум. А в Україні не плануємо багато заробляти. Нам достатнього прибутку, який покриватиме операційні витрати.