Простір зору. Репортаж із Trinity Hub, де вчать бачити на дотик

У Києві від квітня 2024 року працює безплатний безбар’єрний соціально-освітній простір для людей із порушенням зору Trinity Hub. Натепер на реабілітації у центрі перебувають 65 людей, 10 з них працюють із психологом онлайн. 

Робота простору здійснюється за напрямами реабілітації, спорту, навчання, профорієнтації, працевлаштування, дозвілля. Команда діяла ще від кінця червня 2023 року, проте без приміщення, тож виїжджала у клінічну лікарню «Феофанія», лікарню «Оберіг», Superhumans Center, медичний реабілітаційний центр МВС «Пуща-Водиця». 

SPEKA відвідала Trinity Hub, щоб показати, за якими напрямами працює центр, яким технічним обладнанням забезпечений та як планує масштабуватися. Про це читайте у репортажі.

Бачу на світло-жовтому банері темно-синіми літерами напис «Трініті Хаб». Нижче назву продубльовано імітацією шрифту Брайля — простір безбар’єрний. На сторінці ГО у Facebook читала, що кольори відображають довіру, стабільність та оптимізм, покликані створювати відчуття гармонії та енергії.

На вході мене зустрічає заступниця директора громадської організації та реабілітаційного центру Trinity Hub Тетяна Костенко. Перше запитання, що у мене виникає — як людині, яка ще не адаптована до пересування містом і не має супровідника, дістатися до простору. Адже Trinity Hub розташований на станції метро «Лісова».

Цей простір — зручно обладнане приміщення. Ліворуч за рецепцією — довгий коридор. Центр дуже зручний для пересування осіб із порушенням зору, для тих, хто користується білою тростиною. Є поручні, на них — орієнтири — підписи кімнат шрифтом Брайля. Праворуч та ліворуч по коридору — навчальні класи.

Відділ освітніх технологій 

Опиняємося у відділі освітніх технологій. Всередині невелика тифлолабораторія. За периметром кімнати — стенди із книгами видавництва «Антологія», яке адаптує книги шрифтом Брайля для дорослих і дітей. Далі у кімнаті — пристрої, з якими працюють люди з повною або частковою втратою зору. 

Тут нас зустрічає Антоній Ковшар — молодший фахівець відділу освітніх технологій.

Onyx

За допомогою Onyx відвідувачі зазвичай читають. Але, наголошує Антоній, великі об’єми тексту даються важко, для цього є аудіоформати. Та якщо потрібно ознайомитися з інструкцією, довідкою чи квитанцією — без проблем. За потреби цей прилад допомагає і в письмі, адже камеру можна налаштувати так, аби було видно те, що пишеш. Є люди, які втрачають зір не від народження, а вже у дорослому віці, тому мають такі навички. 

Реабілітація військових 

Бачу біля Onyx книгу «Відьмак» Анджея Сапковського. 

Розмову підхоплює пані Тетяна: 

Реабілітація тривала 21 день у співпраці з МВС, реабілітаційним центром на базі Пущі-Водиці. Військові там проживали, проходили реабілітацію, отримували фізичні та лікувальні процедури. А у Trinity Hub приїжджали та займалися навчанням орієнтуванню у просторі, мобільності, навчанням користуванню телефонами, комп’ютерами, ерготерапією (самообслуговуванням), іпотерапією, фізичними навантаженнями, танцювально-руховою терапія та працювали із психологом.

За 21 день можна отримати базу, зазначає пані Тетяна. У центрі був військовий, у якого порушення слуху і зору. Йому було важко орієнтуватися у просторі. Та через 21 день він поїхав з умінням користування тростиною. Отримав ті базові навички, які допоможуть йому орієнтуватися і вдома, і на місцевості. Якщо він прийде у «Трініті Хаб» удруге, йому дадуть ті навички, які знадобляться у навчанні чи працевлаштуванні.

Пані Тетяна каже, що є хлопці, які вже були на реабілітації у грудні й цього разу приїжджали вже вдруге. Один із них був мотиватором, говорив: 

Тепер це геть інша людина, підкреслює Тетяна. Адже спочатку його ледве вмовили приїхати на перший етап реабілітації. Не отримавши вчасно психологічну допомогу і підтримку, він зневірився у житті. Тому що жити у темряві — це почати життя спочатку.

У відділі освітніх технологій навчання проходить переважно за власним бажанням. Що людина хоче, те й читає — чи то географію, чи історію, чи художню літературу. 

Tactonom Reader

Далі знайомлюся із приладом Tactonom Reader. Він призначений для навчання та праці людей із повною втратою зору. Tactonom сканує тифлозображення — рельєфні малюнки, надруковані на спеціальному принтері шрифтом Брайля. І людина може їх вивчати, виконувати різні завдання.

Tactonom зчитує інформацію за QR-кодом і після цього озвучує те, що на малюнку. Наприклад, так можна вчити англійську. 

Прилад запускається: «Досліджуйте. Виявлення пальця…». Антоній торкається зображення свинки, пристрій видає звук рохкання та озвучує: «Pig». Якщо торкнутися голови, знову рохкання і озвучування: «Свиня може вирости до двох метрів у довжину…».

Антоній Ковшар зазначає, що таке тифлозображення більше для дітей: і англійську повторити, і дізнатися загальну інформацію про тварин. 

Змінюємо малюнок — тепер розглянемо мапу України. Прилад сканує нову сторінку. Далі чуємо: «Мапа України. Кордон нашої країни показаний товстою суцільною лінією. Показані області, розділені тоншими лініями. В областях ви знайдете міста — обласні центри, а також деякі відомі міста України. Площі, замальовані крапками, представляють Чорне і Азовське моря. Пропонуємо почати з компаса, який розміщений у лівому верхньому кутку аркуша».

Людина отримала цю інформацію, знає, що перед нею мапа України й намагається зрозуміти, що тут є. Наприклад, вона знайшла якусь позначку, іншою рукою натискає на кнопку нижче і чує: «Місто Київ». Далі знаходить ще одну позначку, натискає кнопку і чує: «Сімферополь». 

Навігація за принципом годинника

Tactonom має різні режими. Окрім режиму «Досліджуйте», який ми щойно випробували, є також «Перейдіть до…». Пристрій наче за навігатором веде до потрібного місця. Наприклад, Волинська область. Антоній починає рухати пальцем і пристрій озвучує «Дванадцята година», далі чуємо «Дев'ята година». Це навігація за принципом годинника.

Також пристрій має режим «Вікторина». Tactonom озвучує, що треба знайти. Наприклад, Угорщину. Людина пальцем вивчає мапу та зупиняється на Угорщині. Якщо неправильно, нічого не відбувається, якщо правильно — пристрій каже «Молодець».

Так можна взяти будь-який малюнок, підготувати його, головне, щоб він був надрукований на Брайлівському принтері та щоб йому був присвоєний QR-код через сайт розробника.  

TactiPad

Це пристрій TactiPad. Він для математики. З його допомогою людина може креслити, вивчати клітинку — більшу, меншу. Є плівка, на якій креслярською ручкою можна креслити. Потім людина плівку перевертає та вивчає, що вона намалювала чи накреслила. 

Також у «Трініті Хаб» є шахи, шашки, доміно, уно, адаптовані для людей із порушеннями зору.

Тифлолабораторія

Всередині цієї є ще одна, менша, кімната — тифлолабораторія. 

Тут стоїть Брайлівський принтер. Він друкує кольорові малюнки шрифтом Брайля. Антоній показує мені лисицю.

Насправді мені дуже важко було відчути різницю у висоті крапок. Якщо, наприклад, між чорним та помаранчевим я різницю помітила, то між кольорами веселки зрозуміти було майже неможливо. Саме тому, каже Антоній, у Trinity Hub є кімната сенсорного розвитку, де допомагають розвивати тактильні відчуття. 

Відділ орієнтування та мобільності

Далі проходимо повз відділ орієнтування та мобільності. Це звичайний кабінет: стіл, стільці. Усе тому, що там проходить лише знайомство клієнта та інструктора. Інструктора асистує Антоній, бо фахівець з орієнтування та мобільності має повну втрату зору.  

Після знайомства усе орієнтування відбувається вже у реальному просторі. 

Антоній розповідає, що є три рівні:

Сенсорна кімната

На годиннику приблизно 15:30. У коридорі майже нікого не зустрінеш. Клієнти часто обирають заняття у першу зміну — їм так зручніше. Проте, за бажанням, можуть запланувати заняття хоч на 10:00, хоч на 17:00.  

Проходимо повз відділ супроводу та підтримки родин. Тут рідні можуть спілкуватися, випити чаю. Також там проводять консультації та тренінги для дружин, чоловіків, мам і татусів, коли це потрібно. А поки реабілітанти займаються, їхні рідні можуть чекати у приміщенні відділу супроводу та підтримки родин. 

Минаємо відділ танцювально-рухової терапії. Наступні двері — відділ психологічної реабілітації. І нарешті потрапляємо у сенсорну кімнату. 

У сенсорній кімнаті нейропсихолог працює переважно з дітьми. Але, усміхається пані Тетяна, сухі басейни люблять не тільки діти, а й дорослим подобається там полежати.

Сенсорна кімната — це місце, де дотик, звук та світло стають ключем до нових можливостей навчання та взаємодії дітей, що мають порушення зору. Через ігри та спеціально розроблені активності дітям допомагають розвивати тактильні та аудіальні навички, які є надзвичайно важливими для їхнього подальшого розвитку.

Діти у Trinity Hub не лише з Києва, а з усіх регіонів України. Ті, хто має можливість приїхати, можуть безплатно користуватися послугами центру. 

Пані Тетяна ділиться, що зараз вони працюють над створенням Trinity House—– хостелу для реабілітантів та їхніх родин на 26 кімнат. Щоб люди з інших міст могли приїжджати і комфортно проживати.

Відвічувач Trinity Hub Олексій

Бачу чоловіка — обачно крокує коридором із тростиною. Це один із відвідувачів простору Олексій. Сьогодні він утретє в Trinity Hub. Добирається сюди сам аж з Оболоні. Каже, що трохи бачить світло, обриси розрізняє. До метро доходить сам, а у метро просить про супровід працівників станції, адже там є своя небезпека.

Олексій відвідує заняття з користування смартфоном. У Trinity Hub є фахівець Ігор. Він розповідає, що і як, дає інструкції, пояснює. Дивиться, як Олексій сприймає та дає домашні завдання.

Олексію подобається, що тренер не перевантажує його інформацією. А залежно від того, як чоловік сприймає, вирішує — дати більше чи менше інформації. Якщо з домашнім завданням виникли труднощі, можна змінити режим занять і зустрічатися частіше або, навпаки, рідше.

Чоловік також спілкується із психологинею, ще відвідує заняття з орієнтування.

Балетмейстер Володимир Батищев, за словами Олексія, чудовий фахівець. Він проводить танцювально-рухову терапію. Вчить не лише рухів, а також тому, як тримати поставу та баланс тіла. Це допомагає у поліпшенні рухливості. Тому що коли людина втрачає зір, рухливість змінюється і рухи стають роботоподібними, говорить Олексій. А танцювально-рухова терапія допомагає відновити плавність.

Олексій каже, що у нього із поводженням на кухні усе більш-менш гаразд, адже зір він втрачав поступово. Але прийшов і йому дуже сподобалося. Фахівчиня провела цікаве заняття з приготування налисників. Олексій каже, що їх ніколи не робив. Переважно салати нарізає, кашу може зробити, рагу. А з тим, що треба перевертати, складніше. 

Пані Тетяна йде нам назустріч:

— Олексію, ви вже записані на наступні заняття чи вам покликати Анастасію?

— Записався вже.

— Чудово. Я поведу нашу гостю пробувати ваші млинці. Можна? 

— Так, звісно. Тільки попереджаю, я готував їх на свій смак. А я не люблю солодкого.

— Вони просто прекрасні, Олексію.  

Ергокімната

Йдемо далі коридором, заглядаємо у кімнату, де проходить ігротерапія, а далі потрапляємо у відділ ерготерапії. Там саме триває заняття. На столі ще лишилося кілька млинців, які готував Олексій, тож я маю можливість спробувати. Це дуже смачно!

Зараз на кухні відвідувач центру Ігор готує омлет з томатами. Йому допомагає Емілія, спеціалістка із соціально-побутового орієнтування. Ігор втратив зір приблизно два роки тому через травму голови, яка з часом спричинила крововилив у око.

Ігор ділиться, що вже встиг відвідати заняття з танців, грав у настільний теніс, навчався роботи з комп'ютером і смартфоном, займався із психологом. 

— Давайте солити ваш омлет. Яйця ліворуч від вас.

— На дев’яту?(орієнтація за годинником. — Ред.)

— Ще лівіше. Можливо, якісь спеції потрібно чи перець?

— Та ні, буде без цього.

Ергокімната — це не лише про приготування їжі. Це про самообслуговування загалом. Є ванна кімната, пральна машина, праска. Ванна повністю адаптована до людей у кріслі колісному. Вчать мити посуд руками та у посудомийній машині, підмітати, мити підлогу.

Пральна та посудомийна машини, духова шафа підключаються до смартфону та озвучуються. 

Відділ відновлювальної терапії

Ігор з пані Емілією продовжують готувати. Це, до речі, останнє заняття у Trinity Hub на сьогодні. А ми йдемо далі — у відділ відновлювальної терапії. 

Бачу спеціальний настільний теніс — саме про нього розповідав Ігор. Він називається шоудаун. Основне завдання — не пропустити гол. Перед грою люди мають одягнути рукавички, щоб не пошкодити себе. М’ячики озвучені, а отже, у грі орієнтуються саме на звук.

Якщо людина має залишок зору та грає із незрячим, є окуляри, аби зрівняти можливості. 

У цій кімнаті — легка версія навантажень для людей, які проходять реабілітацію. Є також зона масажу — улюблене місце відвідувачів.

Пані Тетяна з усмішкою каже:

Також у Trinity Hub є іпотерапія — катання на конях. Спортивний центр, що знаходиться поруч, надає доступ до скеледрому та кортів. Тому загалом для відвідувачів Trinity Hub доступно 10 адаптованих видів спорту: піклбол, скелелазіння, армреслінг, дзюдо, голбол, шоудаун, верхова їзда, шашки, дартс, шахи. 

На моє запитання про те, чи люди з порушеннями зору тренуються у спортзалі з окремо назначеними тренерами, пані Тетяна каже: 

Відділ інформаційних технологій

У Trinity Hub також є радіо «Гомер» — інтернет-радіо незрячих. Поки що власної студії немає, воно тільки онлайн. Можна завантажити застосунок і слухати.

У відділі інформаційних технологій навчають користуватися комп’ютерами, смартфонами. Є принтер для друку шрифтом Брайля, на якому можуть працювати також незрячі люди. Є навушники з кістковою провідністю.

Брайлівський дисплей

Клавіатурою користуються звичайною, набирають наосліп. Якщо це дається складно, то є брайлівський дисплей.

Іграшка «Крапка-шестикрапка»

Мені також випала нагода побачити іграшку «Крапка-шестикрапка». Її створила Тетяна Костенко.

Це іграшка, яка імітує шестикрапку. З її допомогою в ігровій формі можна вивчити шрифт Брайля. 

На цьому мій візит завершився. Хочу наголосити, що у Trinity Hub також допомагають із працевлаштуванням: домовляються, чи можуть прийняти людину, дізнаються, якими навичками вона має володіти, щоб обіймати певну посаду, та допомагають здобути ці навички. 

Trinity Hub працює з понеділка по суботу з 09:00 по 18:00. Неділя — вихідний.

Контактні дані: