Інноваційні хаби: який світовий досвід варто перейняти Україні
Зазвичай, коли ми говоримо про роль стартапів і бізнесів у повоєнному розвитку, всі думки кружляють довкола одного питання – «Як утримати їх в Україні?». Хоча більш системним та довгостроковим є інший підхід – «Як зробити так, аби їм не хотілося переїжджати?». І рішення тут цілком зрозуміле – створити відповідні умови, які нічим не поступатимуться провідним європейським країнам. Зокрема, за рахунок розвитку мереж інноваційних хабів.
У чому особливість інноваційних хабів?
Якщо говорити просити словами, інноваційні хаби – це простори спільної роботи та розвитку для стартаперів, засновників бізнесу, менеджерів тощо. Місце, в якому новатори можуть не просто працювати, а обмінюватися ідеями, шукати нові рішення та налагоджувати співпрацю. Тобто це така собі «компактна версія» Кремнієвої долини, яку можна створити в кожному регіоні України, а згодом – об’єднати в потужну мережу.
Звісно, кожен хаб матиме свою специфіку. Скажімо, деякі з них можуть виступати в ролі інкубаторів чи акселераторів для стартапів, інші – бути класичними просторами спільної роботи або ж місцем для експертних консультацій. Та в будь-якому разі кожен такий проєкт дедалі більше наближатиме нас до бажаного рівня комфорту новаторів, а отже, сприятиме розбудові технологій всередині країни, а не поза нею.
- По-перше, хаби – це спільноти рівноправної співпраці, де немає місце протистоянням та конкуренції. Що це означає? Ніхто не приноситиме новачку-стартаперу низку ідей просто тому, що він став резидентом хабу. Але водночас всі готові обмінюватися ідеями одне з одним та ділитися порадами. Для цього достатньо бути активним учасником простору, а не мовчазним спостерігачем. І так, хаби створюються не для конкуренції, а для об’єднання розробників. Це світова практика: у таких просторах немає ворогів, натомість є колеги й партнери.
-
По-друге, інноваційні хаби відкриті до різноманітності та не намагаються ізолюватися від зовнішнього світу. Тут все просто: що більше різних людей (за віком, фахом чи навіть національністю) беруть участь у розробці ідеї, то більш потужним буде результат. Саме тому для таких просторів цілком звично, коли на одному поверсі працюють айтівці, маркетологи, технологи та, скажімо, фізики.
-
По-третє, хаби не розміщують у промислових зонах чи на околицях міста. Навпаки, вони з’являються в тих районах, де вирує життя, у самому центрі, та функціонують пліч-о-пліч з іншими проєктами та бізнесами. Це важливо не лише з точки зору логістики чи іміджу. Так учасники інноваційних просторів відчувають себе частиною міста, стають невіддільною складовою середовища. А отже, прагнуть його розвивати. Водночас під хаби не обов’язково виділяти сучасні новобудови. Доволі часто такі простори облаштовують у закинутих чи занедбаних будівлях, які не функціонують впродовж останніх років.
-
І по-четверте, розвиток хабів впливає й на розвиток суспільства загалом. І йдеться не лише про фінансові дивіденди, що отримує держбюджет після «пострілу» чергового стартапу, а й про елементарні поняття громадської безпеки й правил. Тобто не лише хаби підлаштовуються під ритм міста, а й місто переймає філософію цих просторів, орієнтуючись на сталість, стабільність і партнерства. Це вже виходить за межі питання про утримання розробників в Україні й зачіпає дещо глибші теми – про формування суспільної культури.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як інноваційні хаби працюють на практиці?
У червні 2016 року в Барселоні у будівлі, яка раніше слугувала складом для вантажу, відкрили Barcelona Tech City. Це приватний інноваційний хаб, який одночасно може надати місця для роботи щонайменше тисячі людей. Після реновації будівлі засновники цифрового містечка презентували свою концепцію та почали приймати заявки на оренду приміщень.
Сьогодні серед резидентів хабу – різноманітні стартапи, інкубатори й акселератори, відділи інновацій великих європейських компаній. На одному поверсі можна зустріти представників Samsung, Visa, Global Payments, Volkswagen Group тощо. Годі й казати, які можливості для співпраці та нових проєктів подарував своїм орендарям Barcelona Tech City.
Або, скажімо, Париж, де у 2017 році завдяки приватним інвестиціям з’явився Station F – хаб для тоді ще розкиданих по французькій столиці стартапів. Фактично його засновнику вдалося об’єднати під одним дахом провідних розробників країни, які до цього не перетиналися виключно через відсутність простору для спільної роботи. Вже на першому етапі проєкт наповнився трьома тисячами резидентів зі сфери технологій, серед яких – і міжнародні гіганти на кшталт Facebook зі своїм першим стартап-інкубатором та Microsoft з інноваційною системою штучного інтелекту. А буквально через два кабінети від компанії Цукерберга – Ubisoft, Airbnb, L’Oreal та десятки інших.
Як це вплинуло на розвиток французької економіки? Вже за два роки Франція за рівнем угод про венчурне фінансування випередила Німеччину, упритул наблизившись до Великої Британії. Station F став поштовхом для економіки, створивши шалені можливості для вітчизняних розробників й абсолютно справедливо здобувши звання одного з найбільших технологічних хабів світу.
Замість висновків
Інноваційні хаби в Барселоні та Парижі – лише два приклади з-поміж сотень успішних кейсів по всьому світу. Звісно, дуже хочеться, аби через десять років до цього переліку додався український досвід з багатьма прикладами.
І ми маємо для цього все необхідне: прогресивний бізнес із досвідом роботи на світовому ринку, безліч успішних стартапів та академічних й університетських науковців, які допомагають розвиватися молодим розробникам, оновлений підхід до охорони й захисту інтелектуальної власності. І, гадаю, точно знайдеться кілька десятків будівель, які будуть врятовані завдяки реновації.
Тож варто остаточно усвідомити, що замало говорити про важливість підтримки й розвитку українських бізнесів і стартапів. Необхідно робити конкретні кроки, особливо сьогодні – коли увага всього світу прикута до України. Так, триває повномасштабна війна. Але ще ніколи світ так активно не підтримував нашу країну, а міжнародні компанії, фонди й організації не були настільки зацікавлені в інвестиціях.
Підписуйтеся на наші соцмережі
