Збройна промисловість України розвивається, але чи достатньо швидко?
Видання The New York Times дослідило, як Україна та її союзники нарощують виробництво зброї та боєприпасів, а також які перешкоди можуть завадити досягти паритету у війні. SPEKA переповідає головні фрагменти статті із власними доповненнями.
Нарощування виробництва артилерії
Українські військові мали на озброєнні лише одну артилерійську гармату «Богдана», коли росія вторглася в країну два роки тому. Однак ця єдина зброя, створена в Україні у 2018 році та здатна стріляти снарядами калібру НАТО, виявилася настільки ефективною в перші дні війни, що її вантажівками возили на місця битв по всій країні — від Харкова до узбережжя Чорного моря та точки між ними.
Зараз українська збройна промисловість будує вісім самохідних артилерійських систем «Богдана» щомісяця, і хоча офіційні особи не скажуть, скільки їх загалом виготовили, темпи свідчать про потенційний бум внутрішнього виробництва зброї.
Зростання відбувається в ключовий момент. Російська військова машина вже вчетверо збільшила виробництво зброї у цілодобових операціях.
(The New York Times посилається на російське федеральне пропагандистське інформагентство ТАСС та заяву міністра оборони росії Сєргєя Шойгу. Він зазначив: «З лютого 2022 року випуск танків зріс у 5,6 раза, бронетехніки — у 3,5-3,6 раза, безпілотників — у 16,8 раза, артилерійських снарядів — у 17,5 раза». Окрім того що заява супроводжується нереалістичними втратами України у техніці, є кілька інших причин ставитися до деяких із цих фактів скептично. Зокрема, росія маніпулює статистикою, щоб продемонструвати нібито значне нарощування виробництва бронетехніки та скорочення виробництва літаків. Водночас росія виробляє втричі більше артилерійських снарядів, ніж США та Європа разом. — SPEKA.)
Тоді як українські війська втрачають територію на деяких ключових напрямках, зокрема стратегічне східне місто Авдіївка, з якого вони вийшли у лютому. Пакет допомоги США досі висить у Конгресі. Європейські оборонні фірми обережно відкривають операції в Україні, великі американські виробники зброї ще не взяли на себе зобов’язання відкрити представництво у розпал війни.
Що відомо про зміни в українському військово-промисловому комплексі
Загальновідомо, що Україні необхідно відновити свою національну оборонну промисловість, щоб її Збройні сили протягом багатьох років не покладалися на Захід, який часом вагався надсилати складні системи озброєнь, включаючи протиповітряну оборону, танки, дальню зброю чи ракети. Чи вдасться це зробити вчасно, щоб змінити траєкторію війни ще належить побачити.
Але українські військові інженери вже продемонстрували дивовижну майстерність у комплектуванні старих систем озброєння сучаснішою вогневою міццю. (Наприклад, FrankenSAM — поєднання старих ЗРК «Бук» з американськими ракетами. — SPEKA.)
І тільки за останній рік українські оборонні підприємства побудували втричі більше бронетехніки, ніж вони виготовляли до війни, і в чотири рази збільшили виробництво протитанкових ракет, згідно з документами українського уряду, з якими ознайомилася The New York Times.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Згідно з аналізом військового бюджету України до 2030 року, проведеним розвідувальною компанією Janes, фінансування досліджень і розробок цього року зросте у вісім разів — до $1,3 млрд із $162 млн.
«Ми кажемо, що смерть ворогів починається з нас, — сказав Олександр Камишін, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, в інтерв’ю минулого місяця. — Йдеться про те, щоб показати, що ми не сидимо й не чекаємо, поки ви прийдете нам на допомогу. Ми намагаємрося робити щось самостійно».
Деяку зброю в Україні виробляти важче, ніж іншу. Наприклад, 155-міліметрові артилерійські снаряди, які гостро потрібні на полі бою, але залежать від імпортної сировини та ліцензійних прав від західних виробників або урядів. Камишін сказав, що вітчизняне виробництво 155-міліметрових снарядів на підході, але не сказав коли.
Після свого призначення міністром у березні 2023 року Камишін відвідав майже всі збройові заводи в Україні та сказав, що він виявив галузь, яка вкрай потребує капітального ремонту. У деяких місцях на пошкоджених фабриках працювали робітники; в інших ракети будували вручну. Хоча він сказав, що виробництво тепер рухається більш плавно, він все ще отримує щоденні оновлення про важливі складальні лінії, щоб швидко виявляти поломки та швидко їх виправляти.
Після розпаду радянського союзу в 1991 році на території України залишилося близько 30 % радянської оборонної промисловості, зокрема майже 750 заводів і 140 науково-технічних установ. На момент розпаду срср у цих установах працювало понад 1 млн осіб. На початку 1990-х років було зроблено низку спроб перевести українську оборонну промисловість на цивільне виробництво, але незабаром від них відмовилися. Три десятиліття скорочення бюджету негативно вплинули на галузь. Уряд тепер планує витратити майже $6 млрд цього року на зброю, вироблену в Україні, зокрема один мільйон безпілотників. За словами Камишіна «ми можемо виробляти більше, ніж маємо доступних коштів».
Тривалий період занепаду може бути важко подолати. Наприклад, щоб відновити виробництво артилерійської гармати 2С22 «Богдана», чиновникам довелося розшукати оригінальних конструкторів та інженерів зброї, деяких з яких було призначено на низькі військові посади по всій Україні.
До червня 2022 року українські війська використовували 48-кілометрову дальність «Богдани», щоб націлити та знищити російську ППО в успішній битві за острів Зміїний у Чорному морі.
«Це було дуже великою несподіванкою для росіян, — сказав майор Мирослав Гай, офіцер української армії, який допомагав звільняти острів. — Вони не могли зрозуміти, як хтось міг використовувати артилерію на такій відстані».
Які іноземні компанії планують виробництво зброї в Україні
У Європі політичні лідери, які стурбовані розмиванням американської підтримки, і керівники підприємств, які бачать нові ринкові можливості, намагаються організувати виробництво в Україні, навіть якщо може пройти кілька років, перш ніж будь-яка з цієї зброї чи матеріальних засобів потрапить на поле бою.
Німецький збройовий гігант Rheinmetall і турецький виробник безпілотників Baykar будують заводи в Україні. У березні міністр оборони Франції заявив, що три французькі компанії, які виробляють безпілотники та обладнання для наземних військ, наближаються до подібних угод.
Минулого місяця Німеччина та Франція оголосили про створення спільного підприємства через оборонний конгломерат KNDS для виготовлення деталей для танків і гаубиць в Україні та, зрештою, цілих систем озброєння.
Експерти кажуть, що українські військові розмістили системи протиповітряної оборони навколо деяких зі своїх найважливіших збройних заводів. Цілком ймовірно, що заводи за підтримки іноземних держав будуть здебільшого побудовані на заході країни, далеко від лінії фронту, але також захищені засобами ППО.
Крістіан Сіер, операційний директор британського військового підрядника BAE Systems в Україні, сказав, що навіть перші кроки іноземних виробників надсилають «важливе повідомлення — ви можете піти в Україну і все налаштувати».
У той час як BAE Systems планує виробляти зброю в Україні в майбутньому, Сіер сказав, що компанія наразі зосереджена на ремонті пошкодженої в боях зброї на заводах в Україні, щоб повернути її на передову швидше. Багато видів озброєння в наземній війні в Україні, зокрема гаубиці M777 і Archer, бойові машини Bradley і CV90 і танки Challenger 2, виробляються BAE Systems.
На сьогодні, за словами офіційних осіб України та США, жоден великий американський виробник зброї не оголосив про плани відкриття виробничих ліній в Україні. Однак деякі керівники вищої ланки відвідали Київ останніми тижнями, щоб зустрітися з Камішиним та іншими офіційними особами, а адміністрація Байдена організувала зустрічі в грудні, щоб зібрати українських лідерів і американських військових підрядників.
Допомога Україні у відновленні її оборонної промисловості стала ще більш важливою, оскільки республіканці в Конгресі заблокували $60 млрд військової та фінансової допомоги Україні. (Однак спікер Майк Джонсон, республіканець від Луїзіани, нещодавно дав зрозуміти, що він шукає політично прийнятні способи винести пакет допомоги на голосування.)
«Ми намагаємося отримати уявлення про те, як це все поєднується і як вони працюють разом», — сказав Вільям Б. Тейлор, колишній посол у Києві, який очолює зусилля Інституту миру США, щоб допомогти об’єднати американські та українськіф оборонні фірми.
«Американські фірми мають багато можливостей інвестувати в інші місця по всьому світу, — сказав Тейлор. — Це одне з тих, де на карту поставлені національні інтереси США, тому ми зробимо додатковий крок, щоб допомогти встановити ці зв’язки».
Оскільки артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів вкрай необхідні, Тейлор припустив, що початкове спільне підприємство між українськими та американськими фірмами могло б зосередитися на нарощуванні їхнього виробництва.
Європейські виробники вже виходять на цей ринок.
«Якщо європейці будуть залучені у тих обсягах, які вони обіцяють, я думаю, ми з часом розв’яжемо проблему снарядного голоду», — заявив командувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю українським ЗМІ, опублікованому в п’ятницю.
